Гелена Вайґель (нім. Helene Weigel; 12 травня 1900, Відень — 6 травня 1971, Берлін) — німецька акторка і театральна адміністраторка (директорка театру), політична діячка.
Гелена Вайґель | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Helene Weigel | ||||
Народилася | 12 травня 1900[3][4][…] Відень, Австро-Угорщина[3][2] | |||
Померла | 6 травня 1971[3][4][…](70 років) Берлін, НДР[3][2] | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Австрія НДР | |||
Діяльність | політична діячка, акторка театру, кіноакторка, директорка театру | |||
У шлюбі з | Бертольт Брехт | |||
Діти | d і d | |||
Батьки | d d | |||
IMDb | nm0917832 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Гелена Вайґель у Вікісховищі | ||||
Життя і творчість
Народилася в заможній родині; батько був керуючим в текстильній фірмі, мати володіла магазином іграшок. Акторської майстерності Вайгель навчалася у Відні у актора Р. Шильдкраута. У 1919 році була прийнята в трупу Драматичного театру у Франкфурті-на-Майні, де грала, зокрема, Марію в «Войцеку» Г. Бюхнера і Піперкарку в «Щурах» Г. Гауптмана; виконанням головної жіночої ролі в п'єсі А. Броннена «Батьковбивство» потрясла самого автора, в той час найближчого друга Бертольта Брехта.
У 1923 році була прийнята в трупу берлінського Державного театру під керівництвом Л. Йеснера, в 1925 році перейшла в Німецький театр, яким в ті роки керував Макс Райнгардт. Одночасно виступала на інших столичних сценах — «Фольксбюне» і експериментальної «Юнге Бюне».
У Берліні Вайґель зіграла свої перші ролі в п'єсах Брехта — «Барабани в ночі», «Вища міра», «В джунглях міст», «Людина є людина». З кінця 1920-х років була акторкою Театру на Шифбауердам, де Брехт вперше намагався втілити в життя принципи свого «епічного театру».
Після приходу нацистів до влади в 1933 році Вайґель разом з Брехтом, з яким одружилася, емігрувала спочатку в Данію, потім до Швеції, до Фінляндії і нарешті в США. Успішна кар'єра акторки без доброго знання іноземних мов за кордоном була неможлива.
У США Вайґель зіграла в 1944 році німу роль в голлівудському фільмі «Сьомий хрест» за знаменитим романом Анни Зеґерс.
Після повернення в Європу, в 1948 році, Вайґель зіграла в швейцарському Курі головну роль в брехтівській постановці «Антігони» Софокла. У жовтні того ж року Брехт і Вайгель приїхали в Берлін, в його східний сектор, де отримали нарешті можливість створити свій театр — «Берлінер ансамбль», що відкрився в січні 1949 року виставою «Матінка Кураж та її діти», головну роль в якому грала Вайґель. З моменту заснування і до своєї смерті, в 1971 році, Вайґель офіційно, як інтендантка, очолювала театр, який вже в 50-х роках отримав світове визнання — починаючи зі Всесвітнього театрального фестивалю в Парижі в 1954 році, де «Матінка Кураж» була удостоєна першої премії.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 171. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118630091 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- Вайґель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gelena Vajgel nim Helene Weigel 12 travnya 1900 Viden 6 travnya 1971 Berlin nimecka aktorka i teatralna administratorka direktorka teatru politichna diyachka Gelena Vajgelnim Helene WeigelNarodilasya12 travnya 1900 1900 05 12 3 4 Viden Avstro Ugorshina 3 2 Pomerla6 travnya 1971 1971 05 06 3 4 70 rokiv Berlin NDR 3 2 PohovannyadGromadyanstvo Avstriya NDRDiyalnistpolitichna diyachka aktorka teatru kinoaktorka direktorka teatruU shlyubi zBertolt BrehtDitid i dBatkid dIMDbnm0917832AvtografNagorodi ta premiyid Gelena Vajgel u VikishovishiZhittya i tvorchistNarodilasya v zamozhnij rodini batko buv keruyuchim v tekstilnij firmi mati volodila magazinom igrashok Aktorskoyi majsternosti Vajgel navchalasya u Vidni u aktora R Shildkrauta U 1919 roci bula prijnyata v trupu Dramatichnogo teatru u Frankfurti na Majni de grala zokrema Mariyu v Vojceku G Byuhnera i Piperkarku v Shurah G Gauptmana vikonannyam golovnoyi zhinochoyi roli v p yesi A Bronnena Batkovbivstvo potryasla samogo avtora v toj chas najblizhchogo druga Bertolta Brehta U 1923 roci bula prijnyata v trupu berlinskogo Derzhavnogo teatru pid kerivnictvom L Jesnera v 1925 roci perejshla v Nimeckij teatr yakim v ti roki keruvav Maks Rajngardt Odnochasno vistupala na inshih stolichnih scenah Folksbyune i eksperimentalnoyi Yunge Byune U Berlini Vajgel zigrala svoyi pershi roli v p yesah Brehta Barabani v nochi Visha mira V dzhunglyah mist Lyudina ye lyudina Z kincya 1920 h rokiv bula aktorkoyu Teatru na Shifbauerdam de Breht vpershe namagavsya vtiliti v zhittya principi svogo epichnogo teatru Pislya prihodu nacistiv do vladi v 1933 roci Vajgel razom z Brehtom z yakim odruzhilasya emigruvala spochatku v Daniyu potim do Shveciyi do Finlyandiyi i nareshti v SShA Uspishna kar yera aktorki bez dobrogo znannya inozemnih mov za kordonom bula nemozhliva U SShA Vajgel zigrala v 1944 roci nimu rol v gollivudskomu filmi Somij hrest za znamenitim romanom Anni Zegers Pislya povernennya v Yevropu v 1948 roci Vajgel zigrala v shvejcarskomu Kuri golovnu rol v brehtivskij postanovci Antigoni Sofokla U zhovtni togo zh roku Breht i Vajgel priyihali v Berlin v jogo shidnij sektor de otrimali nareshti mozhlivist stvoriti svij teatr Berliner ansambl sho vidkrivsya v sichni 1949 roku vistavoyu Matinka Kurazh ta yiyi diti golovnu rol v yakomu grala Vajgel Z momentu zasnuvannya i do svoyeyi smerti v 1971 roci Vajgel oficijno yak intendantka ocholyuvala teatr yakij vzhe v 50 h rokah otrimav svitove viznannya pochinayuchi zi Vsesvitnogo teatralnogo festivalyu v Parizhi v 1954 roci de Matinka Kurazh bula udostoyena pershoyi premiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 171 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935 Deutsche Nationalbibliothek Record 118630091 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaVajgel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006