Гверґельмір давн Hvergelmir киплячий казан в потік в Ніфльгеймі країні мороку з якого беруть початок підземні річки в то

Гверґельмір (давн. Hvergelmir, «киплячий казан») — в потік в Ніфльгеймі («країні мороку»), з якого беруть початок підземні річки, в тому числі Гйолль, джерело поруч з Гельгеймом (царством мертвих). У Гверґельмір падає волога з рогів оленя Ейктюрніра, що стоїть на Вальгаллі.Далі вказано, що Гверґельмір «напуває річки», тобто є джерелом багатьох річок. З нього на південь стікали річки Еліваґар.

Гверґельмір згадується у Поетичній Едді та Прозовій Едді Сноррі Стурлусона, що датується XIII століттям. Прозова Едда зазначає, що джерело розташоване в Ніфльгеймі, воно є одним з трох головних джерел коренів світового дерева Іґґдрасіль (окрім Гверґельміра, згадується ще Urðarbrunnr і Mímisbrunnr)

Гверґельмір згадується також у міфах про створення Всесвіту (Пророцтва Вельви), зокрема як із потоків Гверґельміру при взаємодії з іскрами Муспельгейму виникла безодня Ґінунґаґап.

Атестації

У Старшій Едді () про Гверґельмір сказано (переклад В. Кривоноса):

²⁶ Олень Ейктюрнір

стоïть на даху,

Лерадове листя скубе;

роги роняють

краплі у Хвергельм,

річки такі напувають…

У «Пророцтвах Вельви» також вказується на Гверґельмір (перекл. В. Кривоніс):

³⁸ Дім вона зріла,

далеко від сонця

стоïть у Настронді,

на північ дверима.

Отрута стікає

крізь димохід,

критий той дім

плетивом змій.

³⁹ Там вона бачила:

струмінь тугий

вбрід переходили

клятвопорушники,

підлі убивці

та перелюбники.

Там смокче кров

Нідгьогг із мерців,

людей хижо рве.

Чи знаю достатньо?

Далі вказується назва 42 річок, деякі з яких ведуть до житла богів, інші — до Гельгейму.

У Молодшій Едді Гверґельмір фігурує як киплячий казан. У Видінні Ґюльві сказано: «За багато століть до створення землі вже був зроблений Ніфльгейм. В середині нього є потік, що зветься Киплячий Котел, і випливають з нього річки: Свьоль, Гуннтра, Фйорм, Фімбультуль, Слід і Хрід, Сюльг і Ульген, Вид, Лейфт. А річка Гйолль тече біля самих воріт Хель». У 15 розіділі йдеться про світове дерево: «Три кореня підтримують дерево, і далеко розходяться ці коріння. Один корінь — у асів, інший — у інеїстих велетнів, там, де колись була Світова Безодня. Третій же тягнеться до Ніфльгейму, і під цим коренем — потік Киплячий Котел, і знизу підгризає цей корінь дракон Нідгьогг». Високий каже, що в Гверґельмірі міститься не тільки дракон, але і так багато змій, що «жоден не може їх перелічити». У 39 розділі «Про пиття ейнгеріїв», Гверґельмір згадується Високим, себто Одіном, в наступному контексті: "Треба ще розповісти і про оленя Ейктюрніра. Він стоїть на Вальгаллі і об'їдає гілки того дерева, а з рогів його капає стільки вологи, що стікає вона вниз в потік Киплячий Котел, і беруть звідти початок річки: Сід, Від, Сьокін, Ейкін, Свьоль, Гуннтро, Фйорм, Фімбультуль, Гіпуль, Гьопуль, Гьомуль, Гейрвімуль. Вони протікають через поселення асів. Інші річки називаються: Тюн, Він, Тьолль, Хьолль, Град, Гуннтраін, Нют, Ньот, Ньонн, Хрьонн, Віна, Вегсвінн, Тьоднума ".

Посилання

Мифологический словарь. — М.: Астрель, Транзиткнига, АСТ. Г. В. Щеглов, В. Арчер. 2006.
. norse.ulver.com. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
. edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
1179?-1241., Snorri Sturluson,; Anthony., Faulkes,. (вид. [Reprint edition]). London. ISBN . OCLC 33898288. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 21 березня 2018.
. edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
Thorpe, Benjamin (1866). (англ.). Trübner & Company [Printed by W. Plötz, Halle, Saxony]. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.

[1] Мифологический словарь. — М.: Астрель, Транзиткнига, АСТ. Г. В. Щеглов, В. Арчер. 2006.

[:0-2] . norse.ulver.com. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.

[3] . edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.

[4] 1179?-1241., Snorri Sturluson,; Anthony., Faulkes,. (вид. [Reprint edition]). London. ISBN . OCLC 33898288. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 21 березня 2018.

[5] . edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.

[6] Thorpe, Benjamin (1866). (англ.). Trübner & Company [Printed by W. Plötz, Halle, Saxony]. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.