Ганс Ульріх Фердинанд фон Грайффенберг (нім. Hans Ulrich Ferdinand von Greiffenberg, 12 жовтня 1893, Бютов — 30 червня 1951, Кенігштайн) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Ганс фон Грайффенберг | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hans von Greiffenberg | |||||||||||||||
Народився | 12 жовтня 1893[1] Тухоме, Ґміна Тухоме, Битівський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща | ||||||||||||||
Помер | 30 червня 1951 (57 років) Кенігштайн-ім-Таунус, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, ФРН | ||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||
Діяльність | офіцер | ||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна[2] | ||||||||||||||
Роки активності | з 1914 | ||||||||||||||
Військове звання | генерал від інфантерії | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
|
Біографія
20 січня 1914 року вступив на військову службу в 14 піхотний полк «Граф Шверін» (3 Померанський). З початком Першої світової війни в складі полку бився на західному фронті. У листопаді 1914 року після поранення призначений батальйонним ад'ютантом, в жовтні 1917 року призначений полковим ад'ютантом.
Після війни проходив службу в прикордонній охороні. На початку 1920 року вступив в 4-й стрілецький полк (згодом 4-й (прусський) піхотний полк), служив на штабних посадах. У жовтні 1923 року переведений в 10-й (прусський) кавалерійський полк, для проходження річного навчання штабних офіцерів служив в 2-й дивізії рейхсверу. Після закінчення навчання повернувся в 4-й піхотний полк. В 1925-26 роках відряджений до відділу професійної підготовки сухопутних військ міністерства рейхсверу. З 1928-30 роках проходив стажування у фінській і іспанській арміях. 1 жовтня 1931 року призначений командиром роти 4-го (Прусського) піхотного полку. З серпня 1932 по жовтень 1933 року проходив підготовку в американському навчальному центрі Command and General Staff School (Форт Лівенворт). Після недовгого перебування в міністерстві рейхсверу в листопаді 1934 року призначений 1-м офіцером генерального штабу (Ia) при командуванні 4-го військового округу. У жовтні 1936 року очолив 1-й батальйон 103 піхотного полку, через рік вступи у академію вермахту. В лютому 1938 року призначений керівником відділу Штабу ОКГ.
У серпні 1939 року призначений начальником оперативного відділу Штабу сухопутних військ. З січня по травень 1941 року — начальник штабу 12-ї армії. Учасник Балканської кампанії. Потім призначений начальником штабу групи армій «B». Учасник німецько-радянської війни. У квітні 1942 року переведений на посаду начальника штабу командування «Штаб Антон» (потім «Прибережний штаб Азов»), брав участь в підготовці літнього наступу на Кавказі. 7 липня 1942 року командування перейменовано в групу армій «А». У липні 1943 року відсторонений від посади і переведений в резерв фюрера. У бойових діях більше участі не брав. У жовтні 1943 року призначений військовим аташе в Угорщину, 1 квітня 1944 року призначений Повноважним генералом Вермахту в Угорщині. Незадовго до кінця війни потрапив в американський полон, звільнений 30 червня 1947 року.
Звання
- Лейтенант (30 січня 1914) — патент від 22 червня 1912 року.
- Оберлейтенант (18 серпня 1917)
- Гауптман/ротмістр (1 квітня 1925)
- Майор (1 жовтня 1932)
- Оберстлейтенант Генштабу (1 червня 1935)
- Оберст Генштабу (1 січня 1938)
- Генерал-майор (1 серпня 1940)
- Генерал-лейтенант (1 квітня 1942)
- Генерал піхоти (1 квітня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (18 травня 1941)
- Савойський військовий орден, офіцерський хрест (Королівство Італія; 26 квітня 1942)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 19 березня 1943)
Література
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 4: Fleck-Gyldenfeldt, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3, S.412-413
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 141
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 347, ISBN 978-3-938845-17-2
Примітки
- Nuremberg Trials Project — 2016.
- Nuremberg Trials Project — 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Ulrih Ferdinand fon Grajffenberg nim Hans Ulrich Ferdinand von Greiffenberg 12 zhovtnya 1893 Byutov 30 chervnya 1951 Kenigshtajn nimeckij oficer general pihoti vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Gans fon Grajffenbergnim Hans von GreiffenbergNarodivsya12 zhovtnya 1893 1893 10 12 1 Tuhome Gmina Tuhome Bitivskij povit Pomorske voyevodstvo Respublika PolshaPomer30 chervnya 1951 1951 06 30 57 rokiv Kenigshtajn im Taunus Verhnij Taunus Darmshtadt Gessen FRNKrayina NimechchinaDiyalnistoficerZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijna 2 Roki aktivnostiz 1914Vijskove zvannya general vid infanteriyiNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Oficer Savojskogo vijskovogo ordena Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Mediafajli u VikishovishiBiografiya20 sichnya 1914 roku vstupiv na vijskovu sluzhbu v 14 pihotnij polk Graf Shverin 3 Pomeranskij Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v skladi polku bivsya na zahidnomu fronti U listopadi 1914 roku pislya poranennya priznachenij bataljonnim ad yutantom v zhovtni 1917 roku priznachenij polkovim ad yutantom Pislya vijni prohodiv sluzhbu v prikordonnij ohoroni Na pochatku 1920 roku vstupiv v 4 j strileckij polk zgodom 4 j prusskij pihotnij polk sluzhiv na shtabnih posadah U zhovtni 1923 roku perevedenij v 10 j prusskij kavalerijskij polk dlya prohodzhennya richnogo navchannya shtabnih oficeriv sluzhiv v 2 j diviziyi rejhsveru Pislya zakinchennya navchannya povernuvsya v 4 j pihotnij polk V 1925 26 rokah vidryadzhenij do viddilu profesijnoyi pidgotovki suhoputnih vijsk ministerstva rejhsveru Z 1928 30 rokah prohodiv stazhuvannya u finskij i ispanskij armiyah 1 zhovtnya 1931 roku priznachenij komandirom roti 4 go Prusskogo pihotnogo polku Z serpnya 1932 po zhovten 1933 roku prohodiv pidgotovku v amerikanskomu navchalnomu centri Command and General Staff School Fort Livenvort Pislya nedovgogo perebuvannya v ministerstvi rejhsveru v listopadi 1934 roku priznachenij 1 m oficerom generalnogo shtabu Ia pri komanduvanni 4 go vijskovogo okrugu U zhovtni 1936 roku ocholiv 1 j bataljon 103 pihotnogo polku cherez rik vstupi u akademiyu vermahtu V lyutomu 1938 roku priznachenij kerivnikom viddilu Shtabu OKG U serpni 1939 roku priznachenij nachalnikom operativnogo viddilu Shtabu suhoputnih vijsk Z sichnya po traven 1941 roku nachalnik shtabu 12 yi armiyi Uchasnik Balkanskoyi kampaniyi Potim priznachenij nachalnikom shtabu grupi armij B Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni U kvitni 1942 roku perevedenij na posadu nachalnika shtabu komanduvannya Shtab Anton potim Priberezhnij shtab Azov brav uchast v pidgotovci litnogo nastupu na Kavkazi 7 lipnya 1942 roku komanduvannya perejmenovano v grupu armij A U lipni 1943 roku vidstoronenij vid posadi i perevedenij v rezerv fyurera U bojovih diyah bilshe uchasti ne brav U zhovtni 1943 roku priznachenij vijskovim atashe v Ugorshinu 1 kvitnya 1944 roku priznachenij Povnovazhnim generalom Vermahtu v Ugorshini Nezadovgo do kincya vijni potrapiv v amerikanskij polon zvilnenij 30 chervnya 1947 roku ZvannyaLejtenant 30 sichnya 1914 patent vid 22 chervnya 1912 roku Oberlejtenant 18 serpnya 1917 Gauptman rotmistr 1 kvitnya 1925 Major 1 zhovtnya 1932 Oberstlejtenant Genshtabu 1 chervnya 1935 Oberst Genshtabu 1 sichnya 1938 General major 1 serpnya 1940 General lejtenant 1 kvitnya 1942 General pihoti 1 kvitnya 1944 NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest Zaliznogo hresta 18 travnya 1941 Savojskij vijskovij orden oficerskij hrest Korolivstvo Italiya 26 kvitnya 1942 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Rumunske korolivstvo 19 bereznya 1943 LiteraturaDermot Bradley Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 4 Fleck Gyldenfeldt Biblio Verlag Osnabruck 1996 ISBN 3 7648 2488 3 S 412 413 Reichswehrministerium Hg Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Verlag Berlin 1930 S 141 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 S 347 ISBN 978 3 938845 17 2PrimitkiNuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371