Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альвен Га ннес У лоф Є ста А львен іноді Альфвен швед Hannes Olof Göst

Ганнес Альвен

Ганнес Альвен
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альвен.

Га́ннес У́лоф Є́ста А́львен (іноді Альфвен, швед. Hannes Olof Gösta Alfvén; 30 травня 1908(19080530), Норрчепінг — 2 квітня 1995, Стокгольм) — шведський фізик та астроном, а також письменник-фантаст, лауреат Нобелівської премії з фізики 1970 року за внесок у розвиток магнітогідродинаміки.

Ганнес Альвен
швед. Hannes Alfvén
image
Ім'я при народженні швед. Hannes Olof Gösta Alfvén
Псевдоніми Olof Johannesson
Народився 30 травня 1908(1908-05-30)[1][2][…]
d, Швеція[4]
Помер 2 квітня 1995(1995-04-02)[1][5][…] (86 років)
d, комуна Дандерид, лен Стокгольм, Швеція[4]
Поховання d[6][7][8]
Місце проживання Стокгольм
Країна image Швеція[4]
Діяльність фізик, астроном, астрофізик, викладач університету, інженер-електрик, письменник наукової фантастики
Alma mater Університет Уппсала (1934)[5][9]
Галузь фізика
Заклад Королівський технологічний інститут[5][10]
Університет Уппсала[11]
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго[12]
Вчене звання професор
Науковий керівник Манне Сігбан
Членство Шведська королівська академія наук
Шведська королівська академія інженерних наук (1980)
Лондонське королівське товариство
Інститут інженерів з електротехніки та електроніки
Академія наук СРСР
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Індійська національна академія наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки: Альвенівські хвилі
Батько d[13]
Мати d[13]
У шлюбі з d[14]
Діти Інгер Альфвен
d
Родичі d[15], d[15], d[15], Хуго Альвен[15] і d[15]
Нагороди
image

d (1950)

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1971)

 image

d (1979)

d (1946)

d (1988)

медаль Франкліна (1971)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (24 квітня 1980)

d (1947)

image Ганнес Альвен у Вікісховищі

Фахівець у галузі космічних променів, прискорювачів електронів та електродинаміки. Розвинув теорії утворення полярного сяйва, геомагнітних бур, утворення Сонячної системи.

Біографічні відомості

Закінчив університет в Упсалі. Працював у ньому до 1937, в 1937-1940 — в Нобелівському інституті фізики в Стокгольмі. У 1940—1973 — професор Стокгольмського технологічного інституту, з 1967 — професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США).

Заклав основи нової галузі науки — космічної електродинаміки, яка значною мірою сприяла розвитку геофізики й астрономії. Розвинув концепцію електромагнітних полів у космічному просторі та їх впливу на рух заряджених частинок. Передбачив існування слабкого магнітного поля, що пронизує галактичний простір (1937), і запропонував механізм прискорення космічних променів у цьому полі. Наразі наявність цього великомасштабного поля є загальновизнаною, за його допомогою пояснюють анізотропію космічних променів, що спостерігається на Землі, і вважають, що воно утримує космічні промені всередині Галактики.

У своїх останніх роботах розвинув погляд, згідно з якою майже всі космічні промені (за винятком найенергійніших), прискорюються поблизу Сонця, — в сонячному вітрі, за рахунок магнітного накачування в змінних магнітних полях. 1939 року Альвен створив теорію магнітних бур і полярного сяйва, яка ґрунтується на сформульованій ним концепції магнітних полів, що «вморожені» в плазму. Ця плідна концепція лежить також в основі уявлення про гідромагнітні хвилі, можливість існування яких була доведено ним 1942 року (згодом були названі альвенівськими хвилями). За допомогою цієї концепції йому також вдалося вирішити основну проблему колишніх теорій формування та еволюції Сонячної системи — пояснити розподіл у ній моменту кількості руху. За його теорією космогонії перенесення моменту кількості руху від центральної зорі назовні здійснюється через взаємодію магнітного поля Сонця та заряджених частинок у хмарі, з якої утворилися планети та супутники.

1950 року запропонував утворення сонячного й планетних магнітних полів. Керував роботами з моделювання взаємодії магнітосфери Землі Землі й сонячного вітру.

Автор книг «Космічна електродинаміка» (1950, рос. пер. 1952). «Еволюція Сонячної системи» (у співавторстві з Р. Арреніусом, 1976, рос. пер. 1979), «Космічна плазма» (1981).

Член Шведської королівської академії наук (1947). Іноземний член АН СРСР (1958), член Лондонського королівського товариства, Національної АН США і багатьох інших академій наук.

У 1970-1975 — голова Пагвоського руху вчених.

Визнання

Нобелівська премія з фізики (1970), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1967), Золота медаль ім. М.В Ломоносова АН СРСР (1971). Ім'ям дослідника названо астероїд головного поясу, відкритий 26 вересня 1960 року — 1778 Альфвен.

Літературна творчість

Ганнес Альвен під псевдонімом Улоф Юганнессон (Johannesson, Olof) писав фантастику. Єдиний художній твір — їдкий сатирико-фантастичний роман «Сага про великий комп'ютер» [Sagan om den stora datamaskin] (1966) — історія людської цивілізації, написана в далекому майбутньому досконалим комп'ютером; у міру читання книги стає зрозуміло, що людство на еволюційних сходах являє собою всього лише проміжну ланку від нерозумних тварин до «справді розумних» машин.

Наукові праці

  • Космическая электродинамика. — М., 1952.

Джерела

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Norrköpings S:t Olai kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker. Huvudserien, SE/VALA/00273/C I/17 (1905-1910), bildid: 80001061_00322
    d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
  4. Sveriges dödbok 1830–2020 — 8 — Sveriges Släktforskarförbund, 2021.
    d:Track:Q110037048d:Track:Q10685961
  5. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  6. Hannes* Olov Gösta Alfvén — FinnGraven.se.
    d:Track:Q28009604
  7. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  8. http://www.svenskagravar.se/gravsatt/106008364
  9. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1998.0001 — С. 4–5.
  10. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1998.0001 — С. 8.
  11. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1998.0001 — С. 6.
  12. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1998.0001 — С. 10.
  13. Hannes Olof Gösta, f. 1908 i Sankt Olai Norrköping Östergötlands län, Fil. kand. — Riksarkivet.
    d:Track:Q1724971d:Track:Q50798414
  14. https://www.myheritage.cat/names/kerstin_alfv%C3%A9n
  15. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1998.0001 — С. 3.
  16. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Альвен (иногда Альфвен) Ханнес Олоф Госта. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  17. Альвен Ганнес Олаф Госта // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 19. — .
  18. . Science Fiction Encyclopedia. APRIL 02, 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 02.04.2016.
  19. . The Internet Speculative Fiction Database. Архів оригіналу за 24 липня 2016.
  20. Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alven Ga nnes U lof Ye sta A lven inodi Alfven shved Hannes Olof Gosta Alfven 30 travnya 1908 19080530 Norrcheping 2 kvitnya 1995 Stokgolm shvedskij fizik ta astronom a takozh pismennik fantast laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1970 roku za vnesok u rozvitok magnitogidrodinamiki Gannes Alvenshved Hannes AlfvenIm ya pri narodzhenni shved Hannes Olof Gosta AlfvenPsevdonimi Olof JohannessonNarodivsya 30 travnya 1908 1908 05 30 1 2 d Shveciya 4 Pomer 2 kvitnya 1995 1995 04 02 1 5 86 rokiv d komuna Danderid len Stokgolm Shveciya 4 Pohovannya d 6 7 8 Misce prozhivannya StokgolmKrayina Shveciya 4 Diyalnist fizik astronom astrofizik vikladach universitetu inzhener elektrik pismennik naukovoyi fantastikiAlma mater Universitet Uppsala 1934 5 9 Galuz fizikaZaklad Korolivskij tehnologichnij institut 5 10 Universitet Uppsala 11 Universitet Kaliforniyi v San Diyego 12 Vchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Manne SigbanChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk 1980 Londonske korolivske tovaristvo Institut inzheneriv z elektrotehniki ta elektroniki Akademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Indijska nacionalna akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki Alvenivski hviliBatko d 13 Mati d 13 U shlyubi z d 14 Diti Inger Alfven dRodichi d 15 d 15 d 15 Hugo Alven 15 i d 15 Nagorodi d 1950 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1971 d 1979 d 1946 d 1988 medal Franklina 1971 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 24 kvitnya 1980 d 1947 Gannes Alven u Vikishovishi Fahivec u galuzi kosmichnih promeniv priskoryuvachiv elektroniv ta elektrodinamiki Rozvinuv teoriyi utvorennya polyarnogo syajva geomagnitnih bur utvorennya Sonyachnoyi sistemi Biografichni vidomostiZakinchiv universitet v Upsali Pracyuvav u nomu do 1937 v 1937 1940 v Nobelivskomu instituti fiziki v Stokgolmi U 1940 1973 profesor Stokgolmskogo tehnologichnogo institutu z 1967 profesor Kalifornijskogo universitetu v San Diyego SShA Zaklav osnovi novoyi galuzi nauki kosmichnoyi elektrodinamiki yaka znachnoyu miroyu spriyala rozvitku geofiziki j astronomiyi Rozvinuv koncepciyu elektromagnitnih poliv u kosmichnomu prostori ta yih vplivu na ruh zaryadzhenih chastinok Peredbachiv isnuvannya slabkogo magnitnogo polya sho pronizuye galaktichnij prostir 1937 i zaproponuvav mehanizm priskorennya kosmichnih promeniv u comu poli Narazi nayavnist cogo velikomasshtabnogo polya ye zagalnoviznanoyu za jogo dopomogoyu poyasnyuyut anizotropiyu kosmichnih promeniv sho sposterigayetsya na Zemli i vvazhayut sho vono utrimuye kosmichni promeni vseredini Galaktiki U svoyih ostannih robotah rozvinuv poglyad zgidno z yakoyu majzhe vsi kosmichni promeni za vinyatkom najenergijnishih priskoryuyutsya poblizu Soncya v sonyachnomu vitri za rahunok magnitnogo nakachuvannya v zminnih magnitnih polyah 1939 roku Alven stvoriv teoriyu magnitnih bur i polyarnogo syajva yaka gruntuyetsya na sformulovanij nim koncepciyi magnitnih poliv sho vmorozheni v plazmu Cya plidna koncepciya lezhit takozh v osnovi uyavlennya pro gidromagnitni hvili mozhlivist isnuvannya yakih bula dovedeno nim 1942 roku zgodom buli nazvani alvenivskimi hvilyami Za dopomogoyu ciyeyi koncepciyi jomu takozh vdalosya virishiti osnovnu problemu kolishnih teorij formuvannya ta evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi poyasniti rozpodil u nij momentu kilkosti ruhu Za jogo teoriyeyu kosmogoniyi perenesennya momentu kilkosti ruhu vid centralnoyi zori nazovni zdijsnyuyetsya cherez vzayemodiyu magnitnogo polya Soncya ta zaryadzhenih chastinok u hmari z yakoyi utvorilisya planeti ta suputniki 1950 roku zaproponuvav utvorennya sonyachnogo j planetnih magnitnih poliv Keruvav robotami z modelyuvannya vzayemodiyi magnitosferi Zemli Zemli j sonyachnogo vitru Avtor knig Kosmichna elektrodinamika 1950 ros per 1952 Evolyuciya Sonyachnoyi sistemi u spivavtorstvi z R Arreniusom 1976 ros per 1979 Kosmichna plazma 1981 Chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1947 Inozemnij chlen AN SRSR 1958 chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Nacionalnoyi AN SShA i bagatoh inshih akademij nauk U 1970 1975 golova Pagvoskogo ruhu vchenih ViznannyaNobelivska premiya z fiziki 1970 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1967 Zolota medal im M V Lomonosova AN SRSR 1971 Im yam doslidnika nazvano asteroyid golovnogo poyasu vidkritij 26 veresnya 1960 roku 1778 Alfven Literaturna tvorchistGannes Alven pid psevdonimom Ulof Yugannesson Johannesson Olof pisav fantastiku Yedinij hudozhnij tvir yidkij satiriko fantastichnij roman Saga pro velikij komp yuter Sagan om den stora datamaskin 1966 istoriya lyudskoyi civilizaciyi napisana v dalekomu majbutnomu doskonalim komp yuterom u miru chitannya knigi staye zrozumilo sho lyudstvo na evolyucijnih shodah yavlyaye soboyu vsogo lishe promizhnu lanku vid nerozumnih tvarin do spravdi rozumnih mashin Naukovi praciKosmicheskaya elektrodinamika M 1952 DzherelaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Norrkopings S t Olai kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker Huvudserien SE VALA 00273 C I 17 1905 1910 bildid 80001061 00322 d Track Q10501038d Track Q64166606 Sveriges dodbok 1830 2020 8 Sveriges Slaktforskarforbund 2021 d Track Q110037048d Track Q10685961 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Hannes Olov Gosta Alfven FinnGraven se d Track Q28009604 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www svenskagravar se gravsatt 106008364 https royalsocietypublishing org doi abs 10 1098 rsbm 1998 0001 S 4 5 https royalsocietypublishing org doi abs 10 1098 rsbm 1998 0001 S 8 https royalsocietypublishing org doi abs 10 1098 rsbm 1998 0001 S 6 https royalsocietypublishing org doi abs 10 1098 rsbm 1998 0001 S 10 Hannes Olof Gosta f 1908 i Sankt Olai Norrkoping Ostergotlands lan Fil kand Riksarkivet d Track Q1724971d Track Q50798414 https www myheritage cat names kerstin alfv C3 A9n https royalsocietypublishing org doi abs 10 1098 rsbm 1998 0001 S 3 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Alven inogda Alfven Hannes Olof Gosta Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Alven Gannes Olaf Gosta Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 19 ISBN 966 613 263 X Science Fiction Encyclopedia APRIL 02 2015 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 02 04 2016 The Internet Speculative Fiction Database Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 Enciklopediya fantastiki Kto est kto Pod red Vl Gakova 1995PosilannyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Hramov Yu A Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka Glavnaya redakciya fiziko matematicheskoj literatury 1983 400 s S 12 13 ros

Дата публікації:
Топ