Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джеймс Гамільтон (англ. James Hamilton) (1516—22 січня 1575) — ІІ граф Арран (1529—1575), (1549—1559) — шотландський аристократ, регент королівства Шотландія в 1543—1554 роках, один з головних політичних діячів Шотландії в часи правління королеви Марії І Стюарт.
| Герб | |
 | |
 | |
| Громадянство | Шотландія |
|---|---|
| Титул | граф[d] |
| Дата народження | 1516 |
| Дата смерті | 22 січня 1575 |
| Батько | Гамільтон, Джеймс, 1-й граф Арран |
| Мати | d[1] |
| Брат/сестра | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Дитина | d, Джон Гамільтон, 1-й маркіз Гамільтон, d, d[1], d[1], Джеймс Гамільтон, 3-й граф Арран[1], d[1] і d[1] |
| Рід | Гамільтони |
| Рід діяльності | політик |
| Посада | d |
 Джеймс Гамільтон, герцог де Шательро у Вікісховищі | |
Життєпис
Спадкоємець корони Шотландії
Джеймс Гамільтон був другим сином Джеймса Гамільтона — І графа Арран — одного з головних політичних діячів Шотландії часів неповноліття короля Шотландії Якова V. Життя і доля Джеймса Гамільтона визначалася одним єдиним фактором — він був близьким родичем королів Шотландії. Він був онуком , дочки короля Шотландії Якова ІІ. З моменту смерті герцога Олбані в 1536 році і до кінця свого життя Джеймс Гамільтон був спадкоємцем короля Шотландії (спочатку Якова V, потім королеви Марії І Стюарт, потім Якова VI). На час громадянської війни в Шотландії в середині XVI століття корона була майже в його руках, але він так і не зміг оволодіти нею і посісти трон королів Шотландії.
Регент Шотландії
Після смерті короля Якова V в грудні 1542 році граф Арран, як найближчий родич неповнолітньої королеви Марії І Стюарт, був призначений регентом Шотландії. Регентська рада була сформована без згоди найближчого оточення покійного короля на чолі з кардиналом Бітоном, що був ініціатором переслідування графа Арран за його прихильність протестантизму наприкінці правління короля Якова V. Але повернення в Шотландію шляхти, яка була вигнана або втекла від переслідувань покійного короля в Англію, радикально змінило політичну ситуацію в Шотландії.
Наприкінці січня 1543 року регент заарештував кардинала Бітона і сформував уряд з колишніх емігрантів на чолі з графом Ангусом. Новий уряд почав проводити політику, спрямовану на примирення і зближення з Англією, поширення в Шотландії протестантизму. 1 червня 1543 року був укладений Гринвіцький договір з Англією, згідно якого королева Шотландії Марія І Стюарт повинна була вийти заміж за сина і спадкоємця англійського короля Генріха VIII — принца Едуарда.
Король Англії Генріх VIII запропонував графу Арран у випадку опору шотландців цьому шлюбу, розділити країну, при цьому Джеймсу Гамільтону дісталась би Північна Шотландія — Хайленд. Але це було неприйнятно для графа Арран, особливо якщо врахувати, що основні володіння його знаходились в південній частині країни. Одночасно в Шотландії посилилась франкофільська партія, яку очолили королева-мати Марія де Гіз та кардинал Бітон. Неприйнятні вимоги короля Англії і можливості, які відкривалися перед Гамільтоном у випадку спілки з лідером шотландської церкви, примусили графа Арран різко змінити політичний курс: наприкінці 1543 року регент усунув від влади графа Ангуса та англофільських радників і призначив канцлером Шотландії кардинала Бітона. Гринвіцька угода була анульована, була відновлена угода з Францією і закони проти єретиків.
Війна з Англією
Спілка з Францією спровокувала нову війну з Англією. У 1544—1545 роках англійські війська на чолі з графом Гертфордом неодноразово здійснювали напади на територію Шотландії. Опір чинили тільки місцеві клани. Англійська армія грабувала Лотіан та Прикордоння. Шотландія не змогла чинити опір військовій потузі Англії. Граф Арран був усунутий від влади. Посилилась влада Марії де Гіз, яка змогла залучити на свій бік широке коло шотландських кланів та поміркованих англофілів. У відповідь на владу католиків радикальні протестанти вбили кардинала Бітона 29 травня 1546 року. Регент Арран звернувся до Франції по допомогу. Він спробував захопити замок Сент-Ендрюс і звільнити свого сина, якого утримували там у заручниках вбивці кардинала. Це спровокувало нове вторгнення англійських військ в Шотландію 10 вересня 1547 року. Шотландська армія, яку очолив граф Арран була вщент розбита англійською армією в битві під Пінкі Клев. Внаслідок цієї поразки була окупована Англією вся південно-східна частина Шотландії. Регент Шотландії не мав сил для опору агресору та окупанту. Крім того в Шотландії був сильний релігійний розкол — протестанти вітали англійські війська як визволителів від католиків.
Франкофільство
Графу Арран не лишилось іншого виходу як максимально піти на зустріч Франції. У середині 1548 року французька армія висадилась в Шотландії. 7 липня 1548 року регент підписав договір про шлюб королеви Марії Стюарт з Франциском Валуа — сином короля Франції Генріха ІІ. Юна королева була відправлена до Франції. За це в лютому 1549 року Джеймс Гамільтон отримав від короля Генріха ІІ в дар титул герцога Шательро і великі земельні володіння у Франції. Політика графа Арран принесла результати — до кінця 1549 року англійські війська були вигнані з Шотландії. У період 1549—1554 років граф Арран намагався досягти миру в Шотландії — помирити шотландські клани та католиків з протестантами. Ситуація погіршувалась тим, що традиційно ворожі шотландські клани одні прийняли протестантизм, інші лишилися вірними католицизму. Граф Арран намагався дійти компромісу: по ініціативі Гамільтона був ухвалений новий катехізис, в якому був явний вплив лютеранства. Але регент Арран вже не мав впливу в країні, його спроби помирити протестантів і католиків були приречені на провал. Тим часом в Англії на престол зійшла королева-католичка Марія І Тюдор. Англійська загроза зменшилась. Цим скористалась Франція: під її тиском в квітні 1554 року парламент Шотландії позбавив герцога де Шательро посади регента. Посада регентки була передана Марії де Гіз, що була найбільш вірною союзницею Франції.
Лідер протестантської революції
Джеймс Гамільтон вирішив знайти опору серед протестантів. У травні 1559 році в Шотландії спалахнула протестантська революція. У місті Перт піднялось повстання протестантів. Повстання швидко поширилось на значну частину країни. Марія де Гіз була вигнана з Единбургу. Граф Арран спочатку робив вигляд, що він є посередником між католиками і протестантами, відверто став на сторону протестантських кланів. Виникла ідея шлюбу старшого сина герцога Арран та нової королеви Англії Єлизавети І. Ця ідея сподобалась графу Арран — у випадку реалізації проекту корона Шотландії опинилась би в його руках. 19 вересня 1559 року граф Арран відкрито заявив про свій перехід на бік протестантів. Смерть Марії де Гіз в червні 1560 року та Единбурзький договір 6 липня 1560 року означали перемогу протестантської революції в Шотландії.
Але граф Арран не зміг скористатися плодами перемоги революції. Він не зміг тоді скинути королеву Марію І Стюарт з престолу. Час був втрачений: 5 грудня 1560 року помер Франциск ІІ, королева Марія І Стюарт повернулась в Шотландію. У 1561 році Єлизавета І відкинула кандидатуру молодого Гамільтона в ролі чоловіка.
19 серпня 1561 року Марія Стюарт повернулась до Шотландії. Граф Арран вирішив одружити Марію Стюарт і свого сина. Але Марія Стюарт відмовилась одружуватись з радикальним протестантом. Крім того молодий Гамільтон збожеволів. Граф Арран був усунутий від влади енергійними молодими лідерами протестантів — графом Мореї та Вільямом Мейтландом. Але королева Марія Стюарт поспішила одружитися з лордом Дарнлі — представником ворожої Гамільтону групи аристократів Леннокс. Граф Арран об'єднався з графом Мореї і влаштував заколот у 1565 році. Заколот провалився і він змушений був тікати до Франції.
Лідер партії королеви
У лютому 1569 року після падіння королеви Марії Стюарт граф Арран повернувся на батьківщину. Шотландія перебувала в стані громадянської війни між прибічниками скинутої королеви (граф Гантлі, граф Аргайл) та радикальними протестантами (графи Мореї, Мортон, Леннокс). Знову виникла ідея одруження одного з синів графа Арран з Марією Стюарт. Граф Арран знову став на сторону королеви. Армія Марії Стюарт була розбита у битві під Лангсайд 13 травня 1568 року. Виникло нове протистояння — «партії королеви» і «партії короля» (неповнолітнього Якова VI). Граф Арран успішно діяв протии «партії короля» на заході Шотландії, але з часом прибічників Марії Стюарт ставало все менше і менше. Одночасно посилилась англійська дипломатія.
23 лютого 1573 року під тиском королеви Англії Єлизавети І відбулось так зване «Пертське примирення». Граф Арран та його сини та граф Гантлі, лідери партії королеви визнали королем Шотландії Якова VI. Впав Единбург — останній оплот Марії Стюарт. Смерть графа Арран у 1575 році відкрила перед Шотландією перспективу миру.
Родина
Джеймс Гамільтон одружився в 1532 році з леді Маргарет Дуглас — дочкою Джеймса Дугласа — ІІІ графа Мортон та Кетрін Стюарт — дочкою короля Шотландії Якова IV. Його старший зведений брат Джеймс Гамільтон Фіннартс заплатив Мортону 4000 марок як частину шлюбного контракту. У результату цього шлюбу народились діти:
- Джеймс Гамільтон — ІІІ граф Арран
- Леді Енн Гамільтон — одружилась з Джорджом Гордоном , V графом Гантлі
- Леді Джейн Гамільтон — вийшла заміж за Хью Монтгомері — ІІІ графа Еглінтон
- Леді Барбара Гамільтон — одружилась з Олександром Гордоном — лордом Гордон, а потім з Джеймсом Флемінгом — IV лордом Флемінгом
- Джон Гамільтон — І маркіз Гамільтон — одружився з Маргарет, дочкою Джона Ліона — VII лорда Гламіс
- Леді Маргарет Гамільтон — вийшла заміж за сера Олександра Петейна
- Гевейн Гамільтон — помер в дитинстві
- Леді Елізабет Гамільтон
- Девід Гамільтон — мав трьох дітей в 1575 році
- Клауд Гамільтон — І лорд Пейслі — одружився з Маргарет — дочкою Джорджа Сетона — VII лорда Сетона
Джерела
- Dickinson, Gladys, ed., Two Missions of de la Brosse, Scottish History Society (1942), 7-8, 19: Calendar State Papers Scotland, vol, 1 (1898), 691—694.
- Clifford, Arthur, ed., Sadler State Papers, Edinburgh, vol. 1 (1809), 70, Sadler to Henry VIII, 20 March 1543, (Sadler later attributed a similar speech to Adam Otterburn.)
- Bain, Joseph, ed., Hamilton Papers, vol. 2, HM Register House, Edinburgh, (1892) 14-19.
- «The French Marriage». NQ Higher: Scottish History. Education Scotland. Retrieved 26 September 2012.
- Bain, Joseph, ed., Hamilton Papers, vol. 2, HM Register House, Edinburgh, (1892), 238-9.
- Acts of the Parliaments of Scotland, vol. ii, (1814), 605—606; HMC Hamilton, (1887), 42, August 1560.
- JS Richardson, PSAS, vol. 75, (1940-41), 184—204, «Mural Decorations at Kinneil» (PDF).
- Laing, Henry, Descriptive Catalogue of Impressions from Ancient Scottish Seals, Constable (1850), 72.
- Lee, Sidney, ed. (1892). «Kennedy, Gilbert (1541?-1576)». Dictionary of National Biography. 30. London: Smith, Elder & Co.
- Chatellherault's will, NAS ECC8/8/4
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Gamilton angl James Hamilton 1516 22 sichnya 1575 II graf Arran 1529 1575 1549 1559 shotlandskij aristokrat regent korolivstva Shotlandiya v 1543 1554 rokah odin z golovnih politichnih diyachiv Shotlandiyi v chasi pravlinnya korolevi Mariyi I Styuart Gerb GromadyanstvoShotlandiya Titulgraf d Data narodzhennya1516 Data smerti22 sichnya 1575 BatkoGamilton Dzhejms 1 j graf Arran Matid 1 Brat sestrad i d U shlyubi zd Ditinad Dzhon Gamilton 1 j markiz Gamilton d d 1 d 1 Dzhejms Gamilton 3 j graf Arran 1 d 1 i d 1 RidGamiltoni Rid diyalnostipolitik Posadad Dzhejms Gamilton gercog de Shatelro u Vikishovishi Gerb grafiv Arran Gerbi gercoga de Shatelro ta Margariti Gamilton na stinah Kinnejl haus Shotlandiya ZhittyepisSpadkoyemec koroni Shotlandiyi Dzhejms Gamilton buv drugim sinom Dzhejmsa Gamiltona I grafa Arran odnogo z golovnih politichnih diyachiv Shotlandiyi chasiv nepovnolittya korolya Shotlandiyi Yakova V Zhittya i dolya Dzhejmsa Gamiltona viznachalasya odnim yedinim faktorom vin buv blizkim rodichem koroliv Shotlandiyi Vin buv onukom dochki korolya Shotlandiyi Yakova II Z momentu smerti gercoga Olbani v 1536 roci i do kincya svogo zhittya Dzhejms Gamilton buv spadkoyemcem korolya Shotlandiyi spochatku Yakova V potim korolevi Mariyi I Styuart potim Yakova VI Na chas gromadyanskoyi vijni v Shotlandiyi v seredini XVI stolittya korona bula majzhe v jogo rukah ale vin tak i ne zmig ovoloditi neyu i posisti tron koroliv Shotlandiyi Regent Shotlandiyi Pislya smerti korolya Yakova V v grudni 1542 roci graf Arran yak najblizhchij rodich nepovnolitnoyi korolevi Mariyi I Styuart buv priznachenij regentom Shotlandiyi Regentska rada bula sformovana bez zgodi najblizhchogo otochennya pokijnogo korolya na choli z kardinalom Bitonom sho buv iniciatorom peresliduvannya grafa Arran za jogo prihilnist protestantizmu naprikinci pravlinnya korolya Yakova V Ale povernennya v Shotlandiyu shlyahti yaka bula vignana abo vtekla vid peresliduvan pokijnogo korolya v Angliyu radikalno zminilo politichnu situaciyu v Shotlandiyi Naprikinci sichnya 1543 roku regent zaareshtuvav kardinala Bitona i sformuvav uryad z kolishnih emigrantiv na choli z grafom Angusom Novij uryad pochav provoditi politiku spryamovanu na primirennya i zblizhennya z Angliyeyu poshirennya v Shotlandiyi protestantizmu 1 chervnya 1543 roku buv ukladenij Grinvickij dogovir z Angliyeyu zgidno yakogo koroleva Shotlandiyi Mariya I Styuart povinna bula vijti zamizh za sina i spadkoyemcya anglijskogo korolya Genriha VIII princa Eduarda Korol Angliyi Genrih VIII zaproponuvav grafu Arran u vipadku oporu shotlandciv comu shlyubu rozdiliti krayinu pri comu Dzhejmsu Gamiltonu distalas bi Pivnichna Shotlandiya Hajlend Ale ce bulo neprijnyatno dlya grafa Arran osoblivo yaksho vrahuvati sho osnovni volodinnya jogo znahodilis v pivdennij chastini krayini Odnochasno v Shotlandiyi posililas frankofilska partiya yaku ocholili koroleva mati Mariya de Giz ta kardinal Biton Neprijnyatni vimogi korolya Angliyi i mozhlivosti yaki vidkrivalisya pered Gamiltonom u vipadku spilki z liderom shotlandskoyi cerkvi primusili grafa Arran rizko zminiti politichnij kurs naprikinci 1543 roku regent usunuv vid vladi grafa Angusa ta anglofilskih radnikiv i priznachiv kanclerom Shotlandiyi kardinala Bitona Grinvicka ugoda bula anulovana bula vidnovlena ugoda z Franciyeyu i zakoni proti yeretikiv Vijna z Angliyeyu Spilka z Franciyeyu sprovokuvala novu vijnu z Angliyeyu U 1544 1545 rokah anglijski vijska na choli z grafom Gertfordom neodnorazovo zdijsnyuvali napadi na teritoriyu Shotlandiyi Opir chinili tilki miscevi klani Anglijska armiya grabuvala Lotian ta Prikordonnya Shotlandiya ne zmogla chiniti opir vijskovij potuzi Angliyi Graf Arran buv usunutij vid vladi Posililas vlada Mariyi de Giz yaka zmogla zaluchiti na svij bik shiroke kolo shotlandskih klaniv ta pomirkovanih anglofiliv U vidpovid na vladu katolikiv radikalni protestanti vbili kardinala Bitona 29 travnya 1546 roku Regent Arran zvernuvsya do Franciyi po dopomogu Vin sprobuvav zahopiti zamok Sent Endryus i zvilniti svogo sina yakogo utrimuvali tam u zaruchnikah vbivci kardinala Ce sprovokuvalo nove vtorgnennya anglijskih vijsk v Shotlandiyu 10 veresnya 1547 roku Shotlandska armiya yaku ocholiv graf Arran bula vshent rozbita anglijskoyu armiyeyu v bitvi pid Pinki Klev Vnaslidok ciyeyi porazki bula okupovana Angliyeyu vsya pivdenno shidna chastina Shotlandiyi Regent Shotlandiyi ne mav sil dlya oporu agresoru ta okupantu Krim togo v Shotlandiyi buv silnij religijnij rozkol protestanti vitali anglijski vijska yak vizvoliteliv vid katolikiv Frankofilstvo Grafu Arran ne lishilos inshogo vihodu yak maksimalno piti na zustrich Franciyi U seredini 1548 roku francuzka armiya visadilas v Shotlandiyi 7 lipnya 1548 roku regent pidpisav dogovir pro shlyub korolevi Mariyi Styuart z Franciskom Valua sinom korolya Franciyi Genriha II Yuna koroleva bula vidpravlena do Franciyi Za ce v lyutomu 1549 roku Dzhejms Gamilton otrimav vid korolya Genriha II v dar titul gercoga Shatelro i veliki zemelni volodinnya u Franciyi Politika grafa Arran prinesla rezultati do kincya 1549 roku anglijski vijska buli vignani z Shotlandiyi U period 1549 1554 rokiv graf Arran namagavsya dosyagti miru v Shotlandiyi pomiriti shotlandski klani ta katolikiv z protestantami Situaciya pogirshuvalas tim sho tradicijno vorozhi shotlandski klani odni prijnyali protestantizm inshi lishilisya virnimi katolicizmu Graf Arran namagavsya dijti kompromisu po iniciativi Gamiltona buv uhvalenij novij katehizis v yakomu buv yavnij vpliv lyuteranstva Ale regent Arran vzhe ne mav vplivu v krayini jogo sprobi pomiriti protestantiv i katolikiv buli prirecheni na proval Tim chasom v Angliyi na prestol zijshla koroleva katolichka Mariya I Tyudor Anglijska zagroza zmenshilas Cim skoristalas Franciya pid yiyi tiskom v kvitni 1554 roku parlament Shotlandiyi pozbaviv gercoga de Shatelro posadi regenta Posada regentki bula peredana Mariyi de Giz sho bula najbilsh virnoyu soyuzniceyu Franciyi Lider protestantskoyi revolyuciyi Dzhejms Gamilton virishiv znajti oporu sered protestantiv U travni 1559 roci v Shotlandiyi spalahnula protestantska revolyuciya U misti Pert pidnyalos povstannya protestantiv Povstannya shvidko poshirilos na znachnu chastinu krayini Mariya de Giz bula vignana z Edinburgu Graf Arran spochatku robiv viglyad sho vin ye poserednikom mizh katolikami i protestantami vidverto stav na storonu protestantskih klaniv Vinikla ideya shlyubu starshogo sina gercoga Arran ta novoyi korolevi Angliyi Yelizaveti I Cya ideya spodobalas grafu Arran u vipadku realizaciyi proektu korona Shotlandiyi opinilas bi v jogo rukah 19 veresnya 1559 roku graf Arran vidkrito zayaviv pro svij perehid na bik protestantiv Smert Mariyi de Giz v chervni 1560 roku ta Edinburzkij dogovir 6 lipnya 1560 roku oznachali peremogu protestantskoyi revolyuciyi v Shotlandiyi Ale graf Arran ne zmig skoristatisya plodami peremogi revolyuciyi Vin ne zmig todi skinuti korolevu Mariyu I Styuart z prestolu Chas buv vtrachenij 5 grudnya 1560 roku pomer Francisk II koroleva Mariya I Styuart povernulas v Shotlandiyu U 1561 roci Yelizaveta I vidkinula kandidaturu molodogo Gamiltona v roli cholovika 19 serpnya 1561 roku Mariya Styuart povernulas do Shotlandiyi Graf Arran virishiv odruzhiti Mariyu Styuart i svogo sina Ale Mariya Styuart vidmovilas odruzhuvatis z radikalnim protestantom Krim togo molodij Gamilton zbozhevoliv Graf Arran buv usunutij vid vladi energijnimi molodimi liderami protestantiv grafom Moreyi ta Vilyamom Mejtlandom Ale koroleva Mariya Styuart pospishila odruzhitisya z lordom Darnli predstavnikom vorozhoyi Gamiltonu grupi aristokrativ Lennoks Graf Arran ob yednavsya z grafom Moreyi i vlashtuvav zakolot u 1565 roci Zakolot provalivsya i vin zmushenij buv tikati do Franciyi Lider partiyi korolevi U lyutomu 1569 roku pislya padinnya korolevi Mariyi Styuart graf Arran povernuvsya na batkivshinu Shotlandiya perebuvala v stani gromadyanskoyi vijni mizh pribichnikami skinutoyi korolevi graf Gantli graf Argajl ta radikalnimi protestantami grafi Moreyi Morton Lennoks Znovu vinikla ideya odruzhennya odnogo z siniv grafa Arran z Mariyeyu Styuart Graf Arran znovu stav na storonu korolevi Armiya Mariyi Styuart bula rozbita u bitvi pid Langsajd 13 travnya 1568 roku Viniklo nove protistoyannya partiyi korolevi i partiyi korolya nepovnolitnogo Yakova VI Graf Arran uspishno diyav protii partiyi korolya na zahodi Shotlandiyi ale z chasom pribichnikiv Mariyi Styuart stavalo vse menshe i menshe Odnochasno posililas anglijska diplomatiya 23 lyutogo 1573 roku pid tiskom korolevi Angliyi Yelizaveti I vidbulos tak zvane Pertske primirennya Graf Arran ta jogo sini ta graf Gantli lideri partiyi korolevi viznali korolem Shotlandiyi Yakova VI Vpav Edinburg ostannij oplot Mariyi Styuart Smert grafa Arran u 1575 roci vidkrila pered Shotlandiyeyu perspektivu miru RodinaDzhejms Gamilton odruzhivsya v 1532 roci z ledi Margaret Duglas dochkoyu Dzhejmsa Duglasa III grafa Morton ta Ketrin Styuart dochkoyu korolya Shotlandiyi Yakova IV Jogo starshij zvedenij brat Dzhejms Gamilton Finnarts zaplativ Mortonu 4000 marok yak chastinu shlyubnogo kontraktu U rezultatu cogo shlyubu narodilis diti Dzhejms Gamilton III graf Arran Ledi Enn Gamilton odruzhilas z Dzhordzhom Gordonom V grafom Gantli Ledi Dzhejn Gamilton vijshla zamizh za Hyu Montgomeri III grafa Eglinton Ledi Barbara Gamilton odruzhilas z Oleksandrom Gordonom lordom Gordon a potim z Dzhejmsom Flemingom IV lordom Flemingom Dzhon Gamilton I markiz Gamilton odruzhivsya z Margaret dochkoyu Dzhona Liona VII lorda Glamis Ledi Margaret Gamilton vijshla zamizh za sera Oleksandra Petejna Gevejn Gamilton pomer v ditinstvi Ledi Elizabet Gamilton Devid Gamilton mav troh ditej v 1575 roci Klaud Gamilton I lord Pejsli odruzhivsya z Margaret dochkoyu Dzhordzha Setona VII lorda SetonaDzherelaDickinson Gladys ed Two Missions of de la Brosse Scottish History Society 1942 7 8 19 Calendar State Papers Scotland vol 1 1898 691 694 Clifford Arthur ed Sadler State Papers Edinburgh vol 1 1809 70 Sadler to Henry VIII 20 March 1543 Sadler later attributed a similar speech to Adam Otterburn Bain Joseph ed Hamilton Papers vol 2 HM Register House Edinburgh 1892 14 19 The French Marriage NQ Higher Scottish History Education Scotland Retrieved 26 September 2012 Bain Joseph ed Hamilton Papers vol 2 HM Register House Edinburgh 1892 238 9 Acts of the Parliaments of Scotland vol ii 1814 605 606 HMC Hamilton 1887 42 August 1560 JS Richardson PSAS vol 75 1940 41 184 204 Mural Decorations at Kinneil PDF Laing Henry Descriptive Catalogue of Impressions from Ancient Scottish Seals Constable 1850 72 Lee Sidney ed 1892 Kennedy Gilbert 1541 1576 Dictionary of National Biography 30 London Smith Elder amp Co Chatellherault s will NAS ECC8 8 4 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824