Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гамбурзький вокзал (нім. Hamburger Bahnhof) — будівля залізничного вокзалу в берлінському районі Моабіт, в даний час філія Нової національної галереї — Музей сучасності (нім. Museum der Gegenwart). У 2007 році музей відвідало 250 000 чоловік, і тим самим Гамбурзький вокзал — один з найбільш популярних музеїв сучасного мистецтва.
| Гамбурзький вокзал – Музей сучасності | |
| Дата створення / заснування | 1996 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | d |
| Менеджер/директор | d |
| Країна |  Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Берлін Мітте |
| Часовий пояс | і |
| Розташовано на вулиці | d |
| Архітектор | d |
| Дата офіційного відкриття | 1996 |
| Замінено спорудою | d |
| Кількість відвідувачів за рік | 250 000 осіб |
| Допустимі види оплати | d |
| Поштовий індекс | 10557 |
| Стан використання | d |
| Сторінка інституції на Вікісховищі | Hamburger Bahnhof (Berlin) |
| Офіційний сайт | |
 Гамбурзький вокзал – Музей сучасності у Вікісховищі | |
Координати: 52°31′42″ пн. ш. 13°22′20″ сх. д. / 52.52833333336077715° пн. ш. 13.37222222224977841° сх. д.
Будівля в стилі класицизму для головного вокзалу Берлінсько-Гамбурзької залізниці було побудовано в 1846 — 1847 роках за проектом її директора Фрідріха Нойхауза і архітектора Фердинанда Вільгельма Хольца. Це єдиний збережений в Берліні глухокутний вокзал і одна з найстаріших вокзальних будівель Німеччини, але як вокзал він більше не використовується. Гамбурзький вокзал розташований на північний схід від Центрального вокзалу Берліна (колишнього Лертського вокзалу) на вулиці Інваліденштрассе (нім. Invalidenstraße) в берлінському районі Моабіт в безпосередній близькості від будівлі клініки «Шаріте» і належить ріелторській компанії Vivico. Навколо вокзалу поступово з'являються інші численні установи культури.
Будівництво
Високі подвійні арочні ворота вокзалу служили для проїзду локомотивів, які розгорталися на поворотному колі, розташованому перед будівлею.
У 1851 році почалася експлуатація сполучної гілки між Гамбурзьким і Штеттинським вокзалами, а також іншими вокзалами - Потсдамським, Анхальтським і Франкфуртським (називався згодом Сілезьким вокзалом).
У 1870 році для розвороту локомотивів на вокзалі було встановлено трансбордер, і ворота стали не потрібні. У тому ж році була демонтована сполучна гілка, що проходила по вулиці і заважала дорожньому руху.
У 1911 - 1916 роках до будівлі були збудовані два звернених до вулиці флігеля, що додали будівлі сучасний вигляд з відкритим двором перед фасадом.
Наступна реконструкція будівлі вокзалу, що перетворила вокзал в Музей сучасності, була проведена в 1990 - 1996 роках за проектом німецького архітектора Йозефа Пауля Клайхюса. Клайхюс є автором нової будівлі довжиною 80 м праворуч від основного залу.
Крім виставкових залів в будівлі колишнього вокзалу тут знаходяться книжковий магазин і ресторан, яким керує відома в Німеччині ведуча кулінарних програм Сара Вінер.
Музей сучасності
В середині 1980-х років берлінський будівельний магнат Еріх Маркс запропонував місту свою приватну художню колекцію. У 1987 році сенат Західного Берліна ухвалив рішення про створення в будівлі колишнього вокзалу музею сучасного мистецтва. Фундація прусської культурної спадщини запропонувала фінансову підтримку. У конкурсі на проект з перебудови вокзалу, оголошеному сенатом в 1989 році, переміг архітектор Йозеф Пауль Клайхюс. У листопаді 1996 року Музей сучасності урочисто відкрився виставкою робіт художника і фотографа Зігмара Польке. У будівлі Гамбурзького вокзалу також розміщується медійний архів Йозефа Бойса.
В експозиції музею представлені роботи Йозефа Бойса, Ансельма Кіфера, Роя Ліхтенштейна, Річарда Лонга, Енді Воргола і Сая Твомблі з фондів Національної галереї і колекції Еріха Маркса. З 2004 року на правах тимчасового користування в експозиції музею демонструється художня колекція Фрідріха Крістіана Фліка, онука німецького промисловця Фрідріха Фліка, який зробив свої статки на військових поставках при нацистському режимі і засудженого Міжнародним військовим трибуналом на Нюрнберзькому процесі. Сумнівне походження коштів, на які була створена колекція, викликало неоднозначне ставлення до цієї виставки. Договір на тимчасове користування художніми цінностями з колекції Фліка був укладений до 2010 року. Однак уже на початку 2008 року Фрідріх Крістіан Флік передав в дар Музею сучасності 166 творів мистецтва зі своєї колекції. Фонд прусської культурної спадщини оцінив цей унікальний подарунок як найзначніше придбання за весь післявоєнний час.
У музеї також працюють змінні виставки сучасних художників.
Див. також
Посилання
- (нім.)
- Гамбурзький вокзал на сайті Державних музеїв Берліна[недоступне посилання з Сентябрь 2019] (нім.)
- (нім.)
- Гамбурзький вокзал на berlin-ru.net [ 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гамбурзький вокзал на сайті Фонду прусської культурної спадщини [ 15 листопада 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamburzkij vokzal nim Hamburger Bahnhof budivlya zaliznichnogo vokzalu v berlinskomu rajoni Moabit v danij chas filiya Novoyi nacionalnoyi galereyi Muzej suchasnosti nim Museum der Gegenwart U 2007 roci muzej vidvidalo 250 000 cholovik i tim samim Gamburzkij vokzal odin z najbilsh populyarnih muzeyiv suchasnogo mistectva Gamburzkij vokzal Muzej suchasnosti Data stvorennya zasnuvannya1996 Nazvano na chestd Menedzher direktord Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaBerlin Mitte Chasovij poyasUTC 1 i UTC 2 Roztashovano na vulicid Arhitektord Data oficijnogo vidkrittya1996 Zamineno sporudoyud Kilkist vidviduvachiv za rik250 000 osib Dopustimi vidi oplatid Poshtovij indeks10557 Stan vikoristannyad Storinka instituciyi na VikishovishiHamburger Bahnhof Berlin Oficijnij sajt Gamburzkij vokzal Muzej suchasnosti u Vikishovishi Koordinati 52 31 42 pn sh 13 22 20 sh d 52 52833333336077715 pn sh 13 37222222224977841 sh d 52 52833333336077715 13 37222222224977841 Budivlya v stili klasicizmu dlya golovnogo vokzalu Berlinsko Gamburzkoyi zaliznici bulo pobudovano v 1846 1847 rokah za proektom yiyi direktora Fridriha Nojhauza i arhitektora Ferdinanda Vilgelma Holca Ce yedinij zberezhenij v Berlini gluhokutnij vokzal i odna z najstarishih vokzalnih budivel Nimechchini ale yak vokzal vin bilshe ne vikoristovuyetsya Gamburzkij vokzal roztashovanij na pivnichnij shid vid Centralnogo vokzalu Berlina kolishnogo Lertskogo vokzalu na vulici Invalidenshtrasse nim Invalidenstrasse v berlinskomu rajoni Moabit v bezposerednij blizkosti vid budivli kliniki Sharite i nalezhit rieltorskij kompaniyi Vivico Navkolo vokzalu postupovo z yavlyayutsya inshi chislenni ustanovi kulturi BudivnictvoGamburzkij vokzal Priblizno 1850 rik Na perednomu plani spoluchna gilka zaliznici na misci ninishnih tramvajnih kolij Visoki podvijni arochni vorota vokzalu sluzhili dlya proyizdu lokomotiviv yaki rozgortalisya na povorotnomu koli roztashovanomu pered budivleyu U 1851 roci pochalasya ekspluataciya spoluchnoyi gilki mizh Gamburzkim i Shtettinskim vokzalami a takozh inshimi vokzalami Potsdamskim Anhaltskim i Frankfurtskim nazivavsya zgodom Silezkim vokzalom U 1870 roci dlya rozvorotu lokomotiviv na vokzali bulo vstanovleno transborder i vorota stali ne potribni U tomu zh roci bula demontovana spoluchna gilka sho prohodila po vulici i zavazhala dorozhnomu ruhu U 1911 1916 rokah do budivli buli zbudovani dva zvernenih do vulici fligelya sho dodali budivli suchasnij viglyad z vidkritim dvorom pered fasadom Nastupna rekonstrukciya budivli vokzalu sho peretvorila vokzal v Muzej suchasnosti bula provedena v 1990 1996 rokah za proektom nimeckogo arhitektora Jozefa Paulya Klajhyusa Klajhyus ye avtorom novoyi budivli dovzhinoyu 80 m pravoruch vid osnovnogo zalu Krim vistavkovih zaliv v budivli kolishnogo vokzalu tut znahodyatsya knizhkovij magazin i restoran yakim keruye vidoma v Nimechchini veducha kulinarnih program Sara Viner Muzej suchasnostiV seredini 1980 h rokiv berlinskij budivelnij magnat Erih Marks zaproponuvav mistu svoyu privatnu hudozhnyu kolekciyu U 1987 roci senat Zahidnogo Berlina uhvaliv rishennya pro stvorennya v budivli kolishnogo vokzalu muzeyu suchasnogo mistectva Fundaciya prusskoyi kulturnoyi spadshini zaproponuvala finansovu pidtrimku U konkursi na proekt z perebudovi vokzalu ogoloshenomu senatom v 1989 roci peremig arhitektor Jozef Paul Klajhyus U listopadi 1996 roku Muzej suchasnosti urochisto vidkrivsya vistavkoyu robit hudozhnika i fotografa Zigmara Polke U budivli Gamburzkogo vokzalu takozh rozmishuyetsya medijnij arhiv Jozefa Bojsa V ekspoziciyi muzeyu predstavleni roboti Jozefa Bojsa Anselma Kifera Roya Lihtenshtejna Richarda Longa Endi Vorgola i Saya Tvombli z fondiv Nacionalnoyi galereyi i kolekciyi Eriha Marksa Z 2004 roku na pravah timchasovogo koristuvannya v ekspoziciyi muzeyu demonstruyetsya hudozhnya kolekciya Fridriha Kristiana Flika onuka nimeckogo promislovcya Fridriha Flika yakij zrobiv svoyi statki na vijskovih postavkah pri nacistskomu rezhimi i zasudzhenogo Mizhnarodnim vijskovim tribunalom na Nyurnberzkomu procesi Sumnivne pohodzhennya koshtiv na yaki bula stvorena kolekciya viklikalo neodnoznachne stavlennya do ciyeyi vistavki Dogovir na timchasove koristuvannya hudozhnimi cinnostyami z kolekciyi Flika buv ukladenij do 2010 roku Odnak uzhe na pochatku 2008 roku Fridrih Kristian Flik peredav v dar Muzeyu suchasnosti 166 tvoriv mistectva zi svoyeyi kolekciyi Fond prusskoyi kulturnoyi spadshini ociniv cej unikalnij podarunok yak najznachnishe pridbannya za ves pislyavoyennij chas U muzeyi takozh pracyuyut zminni vistavki suchasnih hudozhnikiv Div takozhNova nacionalna galereyaPosilannya nim Gamburzkij vokzal na sajti Derzhavnih muzeyiv Berlina nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 nim nim Gamburzkij vokzal na berlin ru net 10 listopada 2020 u Wayback Machine ros Gamburzkij vokzal na sajti Fondu prusskoyi kulturnoyi spadshini 15 listopada 2020 u Wayback Machine nim