Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галкин Олексій Семенович (нар. 21 вересня 1866 — пом. після 1941) — український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, начальник Генерального Штабу Армії УНР ( 1918), військовий міністр УНР (25 липня 1920-24 грудня 1920).
| Олексій Семенович Галкин | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенантгенеральний значковий  Генерал-полковник | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||
| Народження | 21 вересня 1866 Київ, Російська імперія | ||||||||||||||
| Смерть | 1941 Астрахань, Сталінградська область, РРФСР, СРСР | ||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||
| Alma Mater | Костянтинівське артилерійське училище | ||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||
| Роки служби | 1918–1941 | ||||||||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||||||||
| Війни / битви | Перша Світова війна Радянсько-українська війна | ||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 Галкин Олексій Семенович у Вікісховищі | |||||||||||||||
Життєпис
Сім'я та освіта
Народився в дворянській родині. Брат — генерал-лейтенант Олександр Семенович Галкін, в 1903–1916, послідовно, військовий губернатор Семипалатинської, Самаркандської і Сир-Дар'їнської областей.
Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус (1885), 2-е військове Костянтинівське училище (1887), Миколаївську академію Генерального штабу (1893; по 1 — му розряду).
Служба у російській армії
Служив в . З 1887 — підпоручник, з 1891 — поручник, з 1893 — штабс-капітан, капітан Генерального штабу. У 1893 — 1894 служив при Варшавському військовому окрузі, в якому продовжував службу і надалі, аж до Першої світової війни. У червні 1894 — грудні 1897 — старший ад'ютант штабу 17-ї піхотної дивізії, в 1896 — 1897 проходив цензове командування ротою у 69-му піхотному Рязанському полку. У грудні 1897 — квітні 1899 — обер-офіцер для особливих доручень при штабі 14-го армійського корпусу, з 1899 — підполковник. У квітні 1899 — липні 1902 — штаб-офіцер для доручень при штабі Варшавського військового округу, в 1901 проходив цензове командування батальйоном в 2-му Зегржському кріпацькій полку. У липні 1902 — червні 1904 — штаб-офіцер при управлінні 2-ї стрілецької бригади, з 1903 — полковник. У червні 1904 — квітні 1905 — штаб-офіцер при управлінні 47-ї піхотної резервної бригади. У квітні 1905 — травні 1910 — командир 40-го піхотного Коливанського полку, розквартированого в Лодзі.
З 1910 — генерал-майор. У травні 1910 — серпні 1914 — черговий генерал штабу Варшавського військового округу. Учасник Першої світової війни, черговий генерал штабу Західного фронту (до 1917), з 1916 — генерал-лейтенант. У 1916 році тимчасово командував 5-ю піхотною дивізією. Нагороджений усіма орденами аж до ордена Білого Орла.
Служба в українській армії
Перший ряд: Іван Омелянович-Павленко (1), Симон Петлюра (2), Михайло Омелянович-Павленко (3), Гаврило Базильський (4).
Другий ряд: Андрій Лівицький (5), Олександр Саліковський (6).
Третій ряд: Євген Архипенко (7), Олександр Удовиченко (8), Олексій Галкин (9), Олександр Загродський (10), Пінхас Красний (11), Марко Безручко (12), Андрій Долуд (13), Петро Ліпко (14), Андрій Гулий-Гуленко (15), Сергій Тимошенко (16)
Вступив до армії Української народної республіки, з 24 квітня 1918 — начальник Головного штабу УНР. Зберіг цей пост при правлінні гетьмана Павла Скоропадського. З 29 жовтня 1918 — постійний член Військової ради при військовому міністрі, з 18 листопада 1918 займав посаду військового міністра.
З 16 грудня 1918 служив в армії Директорії УНР, тимчасово виконував обов'язки начальника канцелярії військового міністерства, з 23 грудня 1918 — заступник начальника канцелярії. 1 червня 1919 разом з частиною працівників військового міністерства УНР, які були у Тарнополі, потрапив у полон до поляків. Потім звільнений, і під час радянсько-польської війни 1920 (коли армія УНР була союзником поляків) став начальником Головного ілізаційно-персонального управління військового міністерства УНР (з 7 червня 1920). У грудні 1920 — січні 1921 — військовий міністр УНР. Звільнено з посади за станом здоров'я. Генерал-полковник армії УНР.
Еміграція, арешт, смерть
В еміграції жив у Польщі. У 1923–1940 роках жив у Західній Україні. З 1924 — у маєтку митрополита Андрія Шептицького у селі Посіч під Станіславовим. У 1939 році, після введення Червоної армії на територію Польщі, був арештований органами НКВС СРСР, сидів у львівській в'язниці. У червні 1941 був вивезений на схід, помер на засланні в Астрахані.
Вшанування пам'яті
- 28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Олексія Галкіна.
- Вулиця Олексія Галкина у місті Очаків.
Джерела
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Галкин Олексій Семенович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galkin Oleksij Semenovich nar 21 veresnya 1866 pom pislya 1941 ukrayinskij vijskovij diyach general polkovnik Armiyi UNR nachalnik Generalnogo Shtabu Armiyi UNR 1918 vijskovij ministr UNR 25 lipnya 1920 24 grudnya 1920 Oleksij Semenovich Galkin General lejtenant generalnij znachkovij General polkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya21 veresnya 1866 1866 09 21 Kiyiv Rosijska imperiyaSmert1941 1941 Astrahan Stalingradska oblast RRFSR SRSRNacionalnistukrayinecAlma MaterKostyantinivske artilerijske uchilisheVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1941Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaVijskovij komisar Direktoriyi Ukrayini v o 25 lipnya 1920 24 grudnya 1920PoperednikVolodimir Salskij v o NastupnikMikola Yunakiv v o Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Georgiya Hrest Simona Petlyuri Galkin Oleksij Semenovich u VikishovishiZhittyepisSim ya ta osvita Narodivsya v dvoryanskij rodini Brat general lejtenant Oleksandr Semenovich Galkin v 1903 1916 poslidovno vijskovij gubernator Semipalatinskoyi Samarkandskoyi i Sir Dar yinskoyi oblastej Zakinchiv Volodimirskij Kiyivskij kadetskij korpus 1885 2 e vijskove Kostyantinivske uchilishe 1887 Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu 1893 po 1 mu rozryadu Sluzhba u rosijskij armiyi Sluzhiv v Z 1887 pidporuchnik z 1891 poruchnik z 1893 shtabs kapitan kapitan Generalnogo shtabu U 1893 1894 sluzhiv pri Varshavskomu vijskovomu okruzi v yakomu prodovzhuvav sluzhbu i nadali azh do Pershoyi svitovoyi vijni U chervni 1894 grudni 1897 starshij ad yutant shtabu 17 yi pihotnoyi diviziyi v 1896 1897 prohodiv cenzove komanduvannya rotoyu u 69 mu pihotnomu Ryazanskomu polku U grudni 1897 kvitni 1899 ober oficer dlya osoblivih doruchen pri shtabi 14 go armijskogo korpusu z 1899 pidpolkovnik U kvitni 1899 lipni 1902 shtab oficer dlya doruchen pri shtabi Varshavskogo vijskovogo okrugu v 1901 prohodiv cenzove komanduvannya bataljonom v 2 mu Zegrzhskomu kripackij polku U lipni 1902 chervni 1904 shtab oficer pri upravlinni 2 yi strileckoyi brigadi z 1903 polkovnik U chervni 1904 kvitni 1905 shtab oficer pri upravlinni 47 yi pihotnoyi rezervnoyi brigadi U kvitni 1905 travni 1910 komandir 40 go pihotnogo Kolivanskogo polku rozkvartirovanogo v Lodzi Z 1910 general major U travni 1910 serpni 1914 chergovij general shtabu Varshavskogo vijskovogo okrugu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni chergovij general shtabu Zahidnogo frontu do 1917 z 1916 general lejtenant U 1916 roci timchasovo komanduvav 5 yu pihotnoyu diviziyeyu Nagorodzhenij usima ordenami azh do ordena Bilogo Orla Sluzhba v ukrayinskij armiyi Uryad Direktoriyi ta vishe komanduvannya Armiyi UNR pislya naradi v Yaltushkovi 7 11 1920 r Pershij ryad Ivan Omelyanovich Pavlenko 1 Simon Petlyura 2 Mihajlo Omelyanovich Pavlenko 3 Gavrilo Bazilskij 4 Drugij ryad Andrij Livickij 5 Oleksandr Salikovskij 6 Tretij ryad Yevgen Arhipenko 7 Oleksandr Udovichenko 8 Oleksij Galkin 9 Oleksandr Zagrodskij 10 Pinhas Krasnij 11 Marko Bezruchko 12 Andrij Dolud 13 Petro Lipko 14 Andrij Gulij Gulenko 15 Sergij Timoshenko 16 Vstupiv do armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki z 24 kvitnya 1918 nachalnik Golovnogo shtabu UNR Zberig cej post pri pravlinni getmana Pavla Skoropadskogo Z 29 zhovtnya 1918 postijnij chlen Vijskovoyi radi pri vijskovomu ministri z 18 listopada 1918 zajmav posadu vijskovogo ministra Z 16 grudnya 1918 sluzhiv v armiyi Direktoriyi UNR timchasovo vikonuvav obov yazki nachalnika kancelyariyi vijskovogo ministerstva z 23 grudnya 1918 zastupnik nachalnika kancelyariyi 1 chervnya 1919 razom z chastinoyu pracivnikiv vijskovogo ministerstva UNR yaki buli u Tarnopoli potrapiv u polon do polyakiv Potim zvilnenij i pid chas radyansko polskoyi vijni 1920 koli armiya UNR bula soyuznikom polyakiv stav nachalnikom Golovnogo ilizacijno personalnogo upravlinnya vijskovogo ministerstva UNR z 7 chervnya 1920 U grudni 1920 sichni 1921 vijskovij ministr UNR Zvilneno z posadi za stanom zdorov ya General polkovnik armiyi UNR Emigraciya aresht smert V emigraciyi zhiv u Polshi U 1923 1940 rokah zhiv u Zahidnij Ukrayini Z 1924 u mayetku mitropolita Andriya Sheptickogo u seli Posich pid Stanislavovim U 1939 roci pislya vvedennya Chervonoyi armiyi na teritoriyu Polshi buv areshtovanij organami NKVS SRSR sidiv u lvivskij v yaznici U chervni 1941 buv vivezenij na shid pomer na zaslanni v Astrahani Vshanuvannya pam yatiPam yatnik starshinam Armiyi UNR urodzhencyam m Kiyeva 28 travnya 2011 roku u mikrorajoni Obolon bulo vidkrito pam yatnik Starshinam Armiyi UNR urodzhencyam Kiyeva Pam yatnik yavlyaye soboyu zbilshenu kopiyu ordena Hrest Simona Petlyuri Bilsh nizh dvometrovij Hrest Simona Petlyuri vstanovlenij na postamenti na yakomu z chotiroh storin svitu zakripleni memorialni doshki z imenami 34 starshin Armiyi UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi yaki buli urodzhencyami Kiyeva imena yakih vdalosya vstanoviti istorikam Sered inshogo vigraviruvane j im ya Oleksiya Galkina Vulicya Oleksiya Galkina u misti Ochakiv Dzherela za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Galkin Oleksij Semenovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni