Гагау зія або Ґаґаузія Ґаґау з Єрі гаг Gagauz Yeri рум Găgăuzia автономне територіяльне утворення на півдні Молдови Ство

Гагау́зія або Ґаґаузія (Ґаґау́з Єрі́, гаг. Gagauz Yeri, рум. Găgăuzia) — автономне територіяльне утворення на півдні Молдови. Створено з населених пунктів, де понад 50 % мешканців складають гагаузи, а також з тих, де більшість мешканців за результатами референдуму добровільно погодилися увійти до автономії.

Автономне територіальне утворення Гагаузія
гаг. Gagauz Yeri
рум. Găgăuzia


Прапор	Герб

Гімн: Tarafım

Розташування Гагаузії на карті Молдови (бузковий)

Столиця
(та найбільше місто) Комрат
^{country H G O}

Офіційні мови гагаузька, румунська, російська

Етнос гагаузи (82 %)

Форма правління Автономне територіальне утворення у складі Республіки Молдова

- Башкан Євгенія Гуцул

- Голова
Халк Топлушу

У складі Молдови 23 грудня 1994

- Незалежність 19 серпня 1990

Площа

- Загалом 1 832 км²

Населення

- оцінка 2013 ▲ 156,2 тис. ( —)

- перепис 2004 155,6 тис.

- Густота 87 осіб/км²

Валюта Молдовський лей (MDL)

Часовий пояс EET ()

- Літній час EEST (UTC+3)

Домен

.md

Телефонний код +373 29¹

¹ Код «29» мають також Кагульський і Тараклійський райони РМ

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гагаузія

Історія

Одна з статей
Gagauzlar — Гагаузи

Розселеність
Ґаґауз Єрі · Буджак · Добруджа

Релігія
Християнство · Православна церква

Близькі етноси
Болгари (басарабські) · Турки

Мова
Гагаузька · Турецька

Історія
Огузи
Османська імперія
...Переселення...
Бессарабська область (1820-ті—1873)
Бессарабська губернія (1873-1917)
Молдовська Демократична Республіка (1917-1918)
Румунське королівство (1918-1944)
Молдавська РСР (1944-1990)
Республіка Гагаузія (1990-1994)
АТУ Ґаґауз Єрі (з 1994)

Символи
Прапор · Герб · Гімн

Новий час

6 січня 1906 року під час Першої російської революції була проголошена Комратська республіка, яка проіснувала лише кілька днів.

Республіканська доба

Докладніше: Республіка Гагаузія та Похід на Гагаузію

Протягом радянської окупації Басарабії, гагаузи не мали жодної автономії в складі Молдавської РСР. І лише на хвилі Перебудови у березні 1988 року виникає дискусійний клуб інтелігенції «Гагауз халки», який очолив Дмитро Савастин. 21 травня 1989 року відбувається перший з'їзд представників гагаузького народу.

На ньому чотири гагаузькі рухи, а саме: «Гагауз халки», «Бірлік», «Ватан» та «Міллет санжиси» — об'єднуються в єдиний громадський рух під спільною назвою (що в перекладі з гагаузької означає «гагаузький народ»). Коли 18 липня 1989 року в Москві розпочав роботу перший З'їзд народних депутатів СРСР, гагаузів представляло 2 депутати: Степан Гроздів та Михайло Пашали. Та жодному з них так і не надається слово. Тільки останнього дня з'їзду депутати від Камчатки, а потім і від Білорусі виступають із трибуни щодо автономії гагаузів. Група підтримки вважала це перемогою.

Президія Верховної Ради Молдавської РСР 7 серпня 1989 року створює спеціальну комісію з вивчення запитів народних депутатів СРСР та звернень гагаузів щодо доцільності та потреби у створенні автономії гагаузів. 19 серпня 1990 року відбувається перший з'їзд депутатів усіх рівнів із п'яти районів півдня Молдови, на якому й була проголошена Гагаузька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, згодом відома як просто Республіка Гагаузія або гагаузькою «Гагауз Єрі». 25 жовтня 1990 року відбулися перші вибори до Верховної Ради Республіки Гагаузія. Молдовське керівництво не влаштовує взятий Гагауз Єрі шлях на незалежність, тож відбувається похід до Комрату молдовських націоналістів-добровольців на чолі з тодішнім прем'єр-міністром Молдови Мірчею Друком задля недопущення відокремлення Гагаузії від Молдови, відомий під назвою похід на Гагаузію. 26 жовтня в Комрат спрямовуються радянські війська Болградської дивізії, а 30 грудня і , задля мирного врегулювання молдовани вимушені поступитися. 1 грудня 1990 року відбуваються загальні вибори президента невизнаної Республіки Гагаузія. Ним став Степан Михайлович Топал, Верховну Раду РГ очолив Михайло Васильович Кендігелян.

Автономія

У березні 1994 року створено спільну комісію Верховної Ради РГ та парламенту Республіки Молдова, що працювала над випрацюванням закону про особливий статус Гагаузії. Комісію очолювали Петро Бузаджи та Йон Унгуряну. У червні це питання обговорювалось керівниками РҐ Степаном Топалем та Михайлом Кендігеляном із президентом Республіки Молдова Мірчею Снегуром та головою парламенту Петром Лучинським. Після чого проєкт закону про автономію надійшов у Парламент Молдови до затвердження. У 1994 р. на референдумі населення Гагаузії відмовилося від незалежності на користь автономії.^[]23 грудня 1994 року парламент Молдови прийняв Закон про особливий правовий статус Гагаузії (Гагауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням гагаузів правами автономії у складі Республіки Молдова.

Останніми роками значну допомогу Гагаузії надає Туреччина. За рахунок коштів, що надійшли з Туреччини, була побудована система водопостачання, що дозволила значною мірою зняти проблему забезпечення якісною водою мешканців населених пунктів всього півдня Молдови. Також був відкритий Гагаузько-турецький ліцей в Чадир-Лунзі, випускники якого, надалі, мають можливість продовжувати навчання в найкращих турецьких університетах.

Устрій

Адміністративний центр АТУ Гагауз Єрі — муніципій Комрат.

До складу Гагаузії входить 32 населені пункти:

1 муніципій — Комрат,
2 міста — Вулканешти і Чадир-Лунга,
27 сіл, з яких 7 входять до складу трьох комун,
2 населені пункти зі статусом залізничної станції (вузла) — Вулканешти (входить до складу міста Вулканешти) і Етулія (входить до складу комуни Етулія).

Політика

Нормативні акти, що визначають основи устрою Гагаузії: , Закон про особливий правовий статус Гагаузії, [1] [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.] Уклад Гагаузії.[2] [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] Згідно з ними назви Гагауз Єрі (гагаузькою «Гагаужчина») та русифікований варіант Гагаузія визначаються рівноправними.

Найвищий посадовець — Глава (Башкан) Гагаузії. Обирається терміном на 4 роки. Є членом Уряду Республіки Молдова. Від 2015 року посаду обіймає Ірина Влах. Найвищий законодавчий та представницький орган — Народні збори Гагаузії (Халк Топлушу), складаються з 35 депутатів, що обираються терміном на чотири роки. Головний орган виконавчої влади — Виконавчий комітет Гагаузії (), обирається більшістю голосів Халк Топлушу за поданням Башкана Гагауз Єрі.

Найвищим судовим органом є Трибунал Гагаузії.

Сучасна символіка — прапор та герб — затверджені 31 жовтня 1995 року.

Населення

За переписом Молдови 2004 року населення Гагаузії становило 155 646 осіб, з яких 58 190 мешкало в містах і 97 456 у селах. Тобто 4,6 % населення Республіки Молдова мешкає в Гагаузії. У порівнянні з іншими районами Молдови, Гагаузія має відносно високий показник природного приросту населення — 1,5 на 1000 осіб, поступаючись тільки Яловенам та Кишиневу. На 2010 рік населення Автономії оцінюється в понад 160,1 тисяч осіб.

Середній вік мешканців дорівнює 34,6 рокам. У загалі населення 34,6 тис. осіб або ж 22,2 % — молодші за працездатний вік. 100 тис. осіб або ж 64,3 % у працездатному віці. 13,5 % усіх мешканців (21 тис. осіб) — учні старших класів та вишів. В галузях економіки Гагаузії задіяно: 29,2 % — у сільському господарстві, 13,8 % — у промисловості, 16,8 % — в освіті, 6,6 % — в охороні здоров'я. На кожну тисячу мешканців старших за 10 років: 69 мають вищу, 98 — середню спеціальну, 306 — загальну середню, 285 — загальну обов'язкову, 179 — початкову освіту.

Етнічний склад

127 835 (82.13 %) гагаузи
8 013 (5.15 %) болгари
7 519 (4.85 %) румуни
5 941 (3.82 %) росіяни
4 919 (3.16 %) українці
486 (0.31 %) цигани
28 (0.02 %) поляки
17 (0.01 %) євреї
878 (0.56 %) інші
10 (0.01 %) відмовилися відповідати

За населеними пунктами


Населений пункт	Гагаузький варіант назви	% гагаузів
Авдарма Avdarma	Авдарма Avdarma	94,2
Баурчи Baurci	Баурчу Baurçu	97,9
Бешалма Beșalma	Бешалма Beşalma	96,7
Бешгіоз Beșghioz	Бешгөз Beșgöz	93,0
Буджак Bugeac	Буҗак Bucak	61,8
Вулканешти Vulcănești	Валканеш Valkaneş	69,4
Вулканешти (станція) Vulcănești	Валканеш Valkaneş	22,5
Гайдар Gaidar	Хайдар Haydar	96,5
Дезгінжа Dezghingea	Дезгинҗә Dezgincä	94,5
Дудулешти Dudulești	Дудулешт Duduleşt	4,4
Етулія Etulia	Түлүкүү Tülüküü	92,7
Етулія (станція) Etulia	Түлүкүү Tülüküü	94,5
Етулія-Ноуа Etulia Nouă	Ени Түлүкүү Eni Tülüküü	83,1
Жолтай Joltai	Җолтай Coltay	96,0
Карбалія Carbalia	Кырбаалы Kırbaalı	70,2
Казаклія Cazaclia	Казаяк Kazayak	96,5
Кіоселія-Руса Chioselia Rusă	Көсели-Рус Köseli Rus	25,2
Кірієт-Лунга Chiriet-Lunga	Кириет Kiriyet	92,6
Кірсова Chirsova	Башкүү Başküü	45,6
Комрат Comrat	Комрат Komrat	72,8
Конгаз Congaz	Конгаз Kongaz	96,1
Конгазчикул-де-Жос Congazcicul de Jos	Конгазчык Ашааки Kongazçık Aşaaki	87,2
Конгазчикул-де-Сус Congazcicul de Sus	Конгазчык Юкаркы Kongazçık Yukarkı	73,4
Копчак Copceac	Кыпчак Kıpçak	95,0
Котовське Cotovscoe	Кырланнар Kırlannar	95,4
Олексіївка Alexeevca	Алексеевка Alekseevka	33,5
Світлий Svetlîi	Светлый Svetlıy	35,4
Томай Tomai	Томай Tomay	95,1
Ферапонтієвка Ferapontievca	Парапонтика Parapontika	28,0
Чадир-Лунга Ceadîr-Lunga	Чадыр Çadır	73,7
Чишмікіой Cișmichioi	Чөшмәкүү Çöşmäküü	94,4
Чок-Майдан Cioc-Maidan	Чок Майдан Çok Maydan	93,1

Віросповідання

144 780 (93.13 %) православні
2 583 (1.66 %) відмовилися відповідати
2 586 (1.66 %) невіруючі
2 524 (1.62 %) баптисти
1 660 (1.07 %) інші
1 243 (0.80 %) адвентисти
270 (0.17 %) атеїсти

Мови

Офіційними мовами АТУ Гагауз Єрі є румунська, гагаузька та російська. При цьому, символічна увага надається мові корінного населення. Згідно з Укладом АТУ Гагауз Єрі, нею зобов'язаний урочисто присягати Башкан, гагаузькою має володіти і Голова Халк Топлушу. Натомість, у суспільній та освітній сферах гагаузька мова перебуває в глибокому занепаді, поступаючись, перш за все, російській. У школах Автономії вивчаються чотири мови: три офіційні та одна іноземна, але основна мова викладання — російська.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 28 липня 2010.
Ґаґаузи - Енциклопендія Сучасної України
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 17 лютого 2008.
http://www.statistica.md/public/files/serii_de_timp/populatie/miscarea_naturala/2.2.4.xls [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] На 2008 рік
. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 29 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 31 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Офіційний сайт АТУ Гагаузія [ 6 січня 2010 у Wayback Machine.](рос.)(гаг.)(рум.)(англ.)
Молдова: вибори в Гагаузії можуть змінити відносини автономії з Кишиневом^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Резолюція Res CMN (2003)4 щодо запровадження Рамкової Конвенції для захисту національних меншин Республікою Молдова^{[недоступне посилання з липня 2019]}
(рос.)(англ.)
(рос.)
Светлана Ославская. Гагаузская мечта. Репортаж из страны, где поселился призрак коммунизма [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Фокус, 12.12.16.(рос.)

Леовський район	Чимішлійський район	Бессарабський район
Кантемірський район		Тараклійський район
Кагульський район Тараклійський район	Тараклійський район Україна	Україна

[md-1] . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 28 липня 2010.

[2] Ґаґаузи - Енциклопендія Сучасної України

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 17 лютого 2008.

[4] ttp://www.statistica.md/public/files/serii_de_timp/populatie/miscarea_naturala/2.2.4.xls [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] На 2008 рік

[5] . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 29 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 31 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()