Гаазька конференція — міжнародна фінансово-економічна конференція, що проходила з 15 червня по 20 липня 1922 року за участю делегацій 26 країн, (без Німецької Держави) тих самих, що на Генуезької конференції, і була скликана за її рішенням. Остання, не розв'язавши російського питання, прийняла на засіданні 17 травня 1922 року резолюцію про необхідність призначення комісії, яка повинна була ще раз розглянути розбіжності, що існували між радянським російським урядом та іншими урядами. У резолюції йшлося про те, що розгляду комісії підлягають питання про борги, приватну власність і кредити, і що члени комісій повинні з'явитися в Гаагу до 26 червня 1922 року.
Ця резолюція була прийнята підкомісією політичної комісії у складі італійської, британської, японської, польської, румунської, шведської, швейцарської та радянської делегацій і затверджена пленумом конференції на засіданні 19 травня. Ініціатива доручити особливій комісії подальшу розробку невирішених Генуезькою конференцією питань належала радянській делегації.
Комісія зібралася в Гаазі 15 червня 1922 року й засідала без участі радянської делегації до 26 червня 1922. Засідання були секретними. Протягом 11 днів комісія займалася відновленням єдиного фронту щодо питання про приватну власність іноземців.
На відміну від Генуезької конференції, країни представляли не повноважні представники чи керівники урядів, а переважно представники ділових кіл, промислові та банківські магнати, у минулому власники націоналізованих російських підприємств і банків.
Були створені «неросійська» і «російська» комісії. В останній було створено три підкомісії:
- приватної власності, на чолі з Ллойд-Грімом (Велика Британія);
- боргів, на чолі з Альфаном (Французька республіка);
- кредитна, на чолі з бароном Авеццано (Королівство Італія).
Радянська делегація на чолі з Максимом Литвиновим брала участь у засіданнях усіх підкомісій у повному складі.
Перше спільне засідання відбулося 27 червня 1922 року. Основну роль грала підкомісія приватної власності.
Радянська делегація 7 липня передала конференції список підприємств із колишньої власності іноземців, які радянський уряд міг би здати в оренду або концесію. Вона прагнула отримати кредит від союзних держав, скасування воєнних боргів ціною відмови від відшкодування втрат часів воєнної інтервенції.
Дискусія зі спірних питань не привела до угоди. Коли деякі делегації виявили зацікавленість у радянських пропозиціях, було вирішено припинити роботу конференції.
Водночас конференція свідчила про бажання ряду країн установити з Радянською Росією економічні відносини. Участь Радянської Росії в цій конференції означала фактичне визнання її з боку західних держав.
Посилання
- Гаазька конференція 1922 [ 26 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Ця стаття не містить . (листопад 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaazka konferenciya mizhnarodna finansovo ekonomichna konferenciya sho prohodila z 15 chervnya po 20 lipnya 1922 roku za uchastyu delegacij 26 krayin bez Nimeckoyi Derzhavi tih samih sho na Genuezkoyi konferenciyi i bula sklikana za yiyi rishennyam Ostannya ne rozv yazavshi rosijskogo pitannya prijnyala na zasidanni 17 travnya 1922 roku rezolyuciyu pro neobhidnist priznachennya komisiyi yaka povinna bula she raz rozglyanuti rozbizhnosti sho isnuvali mizh radyanskim rosijskim uryadom ta inshimi uryadami U rezolyuciyi jshlosya pro te sho rozglyadu komisiyi pidlyagayut pitannya pro borgi privatnu vlasnist i krediti i sho chleni komisij povinni z yavitisya v Gaagu do 26 chervnya 1922 roku Cya rezolyuciya bula prijnyata pidkomisiyeyu politichnoyi komisiyi u skladi italijskoyi britanskoyi yaponskoyi polskoyi rumunskoyi shvedskoyi shvejcarskoyi ta radyanskoyi delegacij i zatverdzhena plenumom konferenciyi na zasidanni 19 travnya Iniciativa doruchiti osoblivij komisiyi podalshu rozrobku nevirishenih Genuezkoyu konferenciyeyu pitan nalezhala radyanskij delegaciyi Komisiya zibralasya v Gaazi 15 chervnya 1922 roku j zasidala bez uchasti radyanskoyi delegaciyi do 26 chervnya 1922 Zasidannya buli sekretnimi Protyagom 11 dniv komisiya zajmalasya vidnovlennyam yedinogo frontu shodo pitannya pro privatnu vlasnist inozemciv Na vidminu vid Genuezkoyi konferenciyi krayini predstavlyali ne povnovazhni predstavniki chi kerivniki uryadiv a perevazhno predstavniki dilovih kil promislovi ta bankivski magnati u minulomu vlasniki nacionalizovanih rosijskih pidpriyemstv i bankiv Buli stvoreni nerosijska i rosijska komisiyi V ostannij bulo stvoreno tri pidkomisiyi privatnoyi vlasnosti na choli z Llojd Grimom Velika Britaniya borgiv na choli z Alfanom Francuzka respublika kreditna na choli z baronom Aveccano Korolivstvo Italiya Radyanska delegaciya na choli z Maksimom Litvinovim brala uchast u zasidannyah usih pidkomisij u povnomu skladi Pershe spilne zasidannya vidbulosya 27 chervnya 1922 roku Osnovnu rol grala pidkomisiya privatnoyi vlasnosti Radyanska delegaciya 7 lipnya peredala konferenciyi spisok pidpriyemstv iz kolishnoyi vlasnosti inozemciv yaki radyanskij uryad mig bi zdati v orendu abo koncesiyu Vona pragnula otrimati kredit vid soyuznih derzhav skasuvannya voyennih borgiv cinoyu vidmovi vid vidshkoduvannya vtrat chasiv voyennoyi intervenciyi Diskusiya zi spirnih pitan ne privela do ugodi Koli deyaki delegaciyi viyavili zacikavlenist u radyanskih propoziciyah bulo virisheno pripiniti robotu konferenciyi Vodnochas konferenciya svidchila pro bazhannya ryadu krayin ustanoviti z Radyanskoyu Rosiyeyu ekonomichni vidnosini Uchast Radyanskoyi Rosiyi v cij konferenciyi oznachala faktichne viznannya yiyi z boku zahidnih derzhav PosilannyaGaazka konferenciya 1922 26 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017