ГТД-1000Т — радянський танковий газотурбінний двигун (ГТД), який стояв на танках родини Т-80. Початково мав потужність 1000 к.с. (746 кВт), з 1980 року був форсований до 1100 к.с. для танка Т-80Б, а з 1990 року на Т-80У встановлювали його версію потужністю 1250 к.с. (932 кВт), її ж з 2017 використали й для Т-80БВМ.
Танк Т-80, прийнятий на озброєння 1976 року, став першим у світі серійним основним бойовим танком з ГТД в ролі основної силової установки.
Історія
Передумови
Ідеї створити танковий газотурбінний двигун (ГТД) з'явились ще в 1950-ті роки, коли реактивні двигуни показали свою ефективність для гелікоптерів і приваблювали конструкторів можливістю отримати велику потужність за невеликих розмірів і маси. Газотурбінний двигун мав бути схожим на реактивний двигун, енергія якого передається трансмісією на гусениці танка. Такі двигуни могли бути дуже потужними, але витрачали багато пального (приблизно втричі за порівнюваний дизельний двигун) й були чутливими до пилу, оскільки потребували багато повітря.
В СРСР перші розробки в напрямку танкових ГТД відбувались у 1948—1949 для важких танків, однак цей проєкт не задовольняв вимогам і його скасували. Впродовж 1955—1958 до цієї ідеї повернулись знову. Було створено кілька дослідних зразків ГТД, а під керівництвом Жозефа Котіна було створено й танк [ru]. 1963 до розробок долучилось ленінградське (ЛНПО) під керівництвом Сергія Ізотова. Було випробувано низку адаптованих вертолітних двигунів, однак вони не мали значного успіху. Низка радянських заводів представляли власні проєкти газотурбінних танків: «Об'єкт 167Т» (УВЗ), (ЛКЗ), «Об'єкт 775Т» (ЧТЗ), «Об'єкт 434Т» — газотурбінний варіант Т-64А з вертолітним двигуном ГТД-3ТЛ (ХКБМ).
Створення двигуна
1968 року ЛНПО отримало доручення створити повноцінний танковий ГТД. Ізотов вирішив створювати двигун з нуля замість адаптації вертолітних двигунів, які до того пробували ставити на танки. Ті двигуни не були розраховані на тряску при їзді та навантаження під час пострілу гармати. До того ж армія потребувала двигун-моноблок, який міг би вийматись і встановлюватись у танк цілісно, разом з фільтрами, трансмісією, компресором та іншими деталями. Новий двигун отримав назву ГТД-1000Т. Вперше його поставили на танк 1969 року, а в 1970 доручили опанування серійного виробництва на Калузькому моторному заводі.
1969 року двигун ГТД-1000Т поставили на модифікований танк Т-64, знаний як «Об'єкт 219 сп. 1» (специфікація №1), а після низки дослідів з різними ходовими створили «Об'єкт 219 сп. 2», що ліг в основу майбутнього Т-80. Випробування 1972—1975 років показали суттєве покращення рухливості танка порівняно з Т-64А, однак двигун виявився ненадійним: 19 з 27 двигунів не досягли рівня 300 годин наробітку до відмови, попри технічне завдання в 500 годин. До того ж двигун мав дуже велике споживання пального, що в 1,6—1,8 раза перевищувало таке для дизельного 5ТД.
Прийняття та виробництво
1975 року міністр оборони СРСР Андрій Гречко відмовився від серійного виробництва танка з ГТД через надмірну витрату пального та відсутність переваг у захисті щодо Т-64А. Однак, усе змінили смерть Гречка у квітні 1976 і прихід Дмитра Устинова на його посаду. Новий міністр оборони був представником військової промисловості, а не армії. Він був активним прихильником ГТД з 1960-х років і був дотичним до створення «Об'єкта 219», тому 6 серпня 1976 року цей танк було несподівано прийнято до серійного випуску як Т-80 на ЛКЗ. Численні проблеми танка (передусім — двигуна) планували усунути в ході виробництва.
Газотурбінний двигун викликав занепокоєння серед військового керівництва через його вартість і велику витрату пального. Станом на 1970 рік один лише ГТД-1000Т коштував 167 тис. рублів, тоді як цілий Т-64 коштував 174 тисячі. В серійному випуску вартість ГТД знизилась до 100 тисяч на 1980 рік.
Постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР № 577—178 від 17 липня 1977 передбачала виробництво модифікованого Т-80 з газотурбінним двигуном (ГТД) на заводі імені Малишева (ХЗТМ) з 1983 року, для чого в Харкові мали з'явитися потужності для виробництва таких двигунів. Розробку ГТД доручили ЛНПО, виробництво мав здійснювати завод Малишева, а конструювання та документація лягали на ХКБД. Передбачалось, що з 1980 року Харків буде серійно виготовляти власні газотурбінні двигуни ВГТД-1000ФМ потужністю 1250 к.с. Однак, опанування цього двигуна потребувало побудови нових цехів, підготування нових спеціалістів і часу. Харківський газотурбінний двигун ВГТД-1000ФМ не був готовий до 1983 року, тому вирішили зупинити роботи над ним і розгорнути на заводі імені Малишева освоєння форсованого двигуна ГТД-1100Ф потужністю 1200—1250, заснованого на серійному двигуні Т-80. Цей двигун був не менш проблемним для Харкова, оскільки суттєво відрізнявся від ВГТД і потребував налагодження процесу з нуля. Його приймання відбулось лише 1985 року. Зрештою після смерті Устинова роботи за ГТД-1100Ф згорнули та дозволили харківським заводам і КБ займатись дизельним двигуном 6ТД.
ГТД-1250
З 1990 року на танки Т-80У встановлювали форсовані до 1250 к.с. двигуни ГТД-1250. Їх виробництво зупинилось у середині 1990-х через відсутність державних замовлень на техніку, внаслідок чого Калузький моторний завод суттєво деградував. Після появи Т-80БВМ у 2017 році завод знову почав отримувати замовлення, але виробництво залишилось поштучним.
З вересня 2023 року відомо про заяви щодо відновлення виробництва танків Т-80 з нуля, а також про плани щодо налагодження виробництва двигуна ГТД-1250 на Калузькому двигунобудівному заводі.
Опис
Будова
ГТД-1000Т —газотурбінний двигун (ГТД), тривальний з двокаскадним відцентровим компресором і регульованим сопловим апаратом силової турбіни. Камера згоряння протитечійна з 18 паливними форсунками. Система очищення повітря безкасетна, циклонна, з двома відцентровими вентиляторами: один для охолодження мастила та відсмоктування пилу з очисника повітря та один для обдування агрегатів моторно-трансмісійного відділення (МТВ). Система охолодження повітряна, з продуванням охолоджувального повітря через радіатори двигуна і трансмісії двома відцентровими вентиляторами.
Трансмісія на танку Т-80 механічна, з гідравлічною сервосистемою керування, що складається з двох бортових агрегатів, кожна з яких конструктивно поєднує бортову коробку передач і бортовий редуктор. Коробки передач планетарні з чотирма передачами переднього ходу та однією заднього ходу, з фрикційним увімкненням.
Експлуатація
Основною маркою пального є авіагас РТ, резервними є авіагаси Т-1 і ТС-1, дизельне пальне Л, З та А та неетильований бензин А-72. Для змащування двигуна використовується мастило марки Б-3В (або резервні ІМП-10, 36/1 КУ-А), що перебуває в баку місткістю 28—30 літрів.
Компонування
Двигун встановлюється до танка в складі моноблока, до якого також входять: масляний бак, очисник повітря, масляні радіатори двигуна й трансмісії, паливні фільтри, частина термодимової апаратури, паливний насос БНК-12ТД, компресор високого тиску АК-150С з автоматом керування двигуном, вентилятори системи охолодження і пиловидалення, масляну помпу трансмісії, генератор ГС-18МО і стартер ГС-12Т. Моноблок встановлюється поздовжньо, закріплюючись у трьох точках: на двох бугелях і на поздовжній опорі.
Характеристики
ГТД-1000Т | ГТД-1000ТФ | ||
---|---|---|---|
Продуктивність | |||
Максимальна потужність | 1000 к.с. або 736 кВт | 1100 к.с. або 820 кВт | |
Поужність у танку | не менше 795 к.с. або 590 кВт | не менше 890 к.с. або 664 кВт | |
Мінімальна ефективна витрата пального | 240 г/к.с.·год. | 270 г/к.с.·год. | |
Витрата пального на малому газу | не більше 70 кг/год | не більше 70 кг/год (50 на стоянці) | |
Витрата олії | не більше 0,5 л/год | не більше 0,5 л/год | |
Максимальне число обертів вихідного валу | 3154 об/хв | ||
Гарантійний час роботи | 500 год | ||
Габаритні показники двигуна (моноблока) | |||
Довжина | 1494 (1928) мм | ||
Ширина | 1042 (1492) мм | ||
Висота | 888 (935) мм | ||
Маса | 1050 (1429) кг |
Варіанти
- ГТД-1000Т — оригінальний двигун потужністю 1000 к.с. (746 кВт), встановлювався на Т-80 зразка 1976 року.
- ГТД-1000ТФ — форсований двигун потужністю 1100 к.с. (820 кВт), встановлювався на Т-80Б з 1980 року.
- ГТД-1100Ф — дослідний двигун потужністю 1200—1250 к.с., виробництво якого мав опанувати харківський завод імені Малишева для Т-80У. Роботи згорнуто 1985 року на користь дизельного 6ТД-1.
- ГТД-1250 — форсований до 1250 к.с. (932 кВт) варіант, встановлювався на Т-80У з 1990 та Т-80БВМ з 2017.
Див. також
- 5ТД — двигун Т-64
- 6ТД — двигун Т-80УД і Т-84
- — двигун Т-72
- Honeywell AGT1500 — двигун M1 Abrams
Примітки
- Zaloga, 2009, с. 6—10.
- Барятинский, 2002, с. 3—4.
- Тарасенко, Андрей. . btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 15 березня 2023.
- Zaloga, 2009, с. 10—12.
- Шунков, 2000, с. 182–187.
- Ефремов, А.С.; Павлов, М. В.; Павлов, И. В. (2011). История создания первого серийного танка Т-80 с газотурбинной силовой установкой. Техника и вооружение (8).
- Au-yeong, S.K. (10 August 2015). The T-80 Is Russia's Most Overrated Tank. War is boring. Архів оригіналу за 7 вересня 2016.
- Тарасенко, Андрей. . btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 15 березня 2023.
- Рязанцев, 2009, с. 110—111.
- Рязанцев, 2009, с. 116—119.
- Шунков, 2000, с. 192–.
- . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.
- . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.
- Axe, David. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 21 травня 2024.
- Т-80. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (російською) . Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР. 1979.
- Т-80Б. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (російською) . Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР. 1984.
- Т-80. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (російською) . Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР. 1979.
- Т-80Б. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (російською) . Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР. 1984.
- Тарасенко, Андрей. . btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 15 березня 2023.
Література
- Zaloga, Steven (2009). T-80 standard tank: the Soviet army's last armored champion. New Vanguard. Т. 152. Oxford ; New York: Osprey Publishing. ISBN .
- Барятинский, Михаил (2002). Танк Т-80. ТанкоМастер (російською) .
- Рязанцев, Николай (2009). Моторы и судьбы. О времени и о себе: воспоминания Генер. конструктора по созданию двигателей для бронетанк. техники (російською) . Харків: ХНАДУ. с. 271.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GTD 1000T radyanskij tankovij gazoturbinnij dvigun GTD yakij stoyav na tankah rodini T 80 Pochatkovo mav potuzhnist 1000 k s 746 kVt z 1980 roku buv forsovanij do 1100 k s dlya tanka T 80B a z 1990 roku na T 80U vstanovlyuvali jogo versiyu potuzhnistyu 1250 k s 932 kVt yiyi zh z 2017 vikoristali j dlya T 80BVM Tank T 80 prijnyatij na ozbroyennya 1976 roku stav pershim u sviti serijnim osnovnim bojovim tankom z GTD v roli osnovnoyi silovoyi ustanovki IstoriyaPeredumovi Ideyi stvoriti tankovij gazoturbinnij dvigun GTD z yavilis she v 1950 ti roki koli reaktivni dviguni pokazali svoyu efektivnist dlya gelikopteriv i privablyuvali konstruktoriv mozhlivistyu otrimati veliku potuzhnist za nevelikih rozmiriv i masi Gazoturbinnij dvigun mav buti shozhim na reaktivnij dvigun energiya yakogo peredayetsya transmisiyeyu na gusenici tanka Taki dviguni mogli buti duzhe potuzhnimi ale vitrachali bagato palnogo priblizno vtrichi za porivnyuvanij dizelnij dvigun j buli chutlivimi do pilu oskilki potrebuvali bagato povitrya V SRSR pershi rozrobki v napryamku tankovih GTD vidbuvalis u 1948 1949 dlya vazhkih tankiv odnak cej proyekt ne zadovolnyav vimogam i jogo skasuvali Vprodovzh 1955 1958 do ciyeyi ideyi povernulis znovu Bulo stvoreno kilka doslidnih zrazkiv GTD a pid kerivnictvom Zhozefa Kotina bulo stvoreno j tank ru 1963 do rozrobok doluchilos leningradske inshi movi LNPO pid kerivnictvom Sergiya Izotova Bulo viprobuvano nizku adaptovanih vertolitnih dviguniv odnak voni ne mali znachnogo uspihu Nizka radyanskih zavodiv predstavlyali vlasni proyekti gazoturbinnih tankiv Ob yekt 167T UVZ LKZ Ob yekt 775T ChTZ Ob yekt 434T gazoturbinnij variant T 64A z vertolitnim dvigunom GTD 3TL HKBM Stvorennya dviguna 1968 roku LNPO otrimalo doruchennya stvoriti povnocinnij tankovij GTD Izotov virishiv stvoryuvati dvigun z nulya zamist adaptaciyi vertolitnih dviguniv yaki do togo probuvali staviti na tanki Ti dviguni ne buli rozrahovani na tryasku pri yizdi ta navantazhennya pid chas postrilu garmati Do togo zh armiya potrebuvala dvigun monoblok yakij mig bi vijmatis i vstanovlyuvatis u tank cilisno razom z filtrami transmisiyeyu kompresorom ta inshimi detalyami Novij dvigun otrimav nazvu GTD 1000T Vpershe jogo postavili na tank 1969 roku a v 1970 doruchili opanuvannya serijnogo virobnictva na Kaluzkomu motornomu zavodi 1969 roku dvigun GTD 1000T postavili na modifikovanij tank T 64 znanij yak Ob yekt 219 sp 1 specifikaciya 1 a pislya nizki doslidiv z riznimi hodovimi stvorili Ob yekt 219 sp 2 sho lig v osnovu majbutnogo T 80 Viprobuvannya 1972 1975 rokiv pokazali suttyeve pokrashennya ruhlivosti tanka porivnyano z T 64A odnak dvigun viyavivsya nenadijnim 19 z 27 dviguniv ne dosyagli rivnya 300 godin narobitku do vidmovi popri tehnichne zavdannya v 500 godin Do togo zh dvigun mav duzhe velike spozhivannya palnogo sho v 1 6 1 8 raza perevishuvalo take dlya dizelnogo 5TD Prijnyattya ta virobnictvo 1975 roku ministr oboroni SRSR Andrij Grechko vidmovivsya vid serijnogo virobnictva tanka z GTD cherez nadmirnu vitratu palnogo ta vidsutnist perevag u zahisti shodo T 64A Odnak use zminili smert Grechka u kvitni 1976 i prihid Dmitra Ustinova na jogo posadu Novij ministr oboroni buv predstavnikom vijskovoyi promislovosti a ne armiyi Vin buv aktivnim prihilnikom GTD z 1960 h rokiv i buv dotichnim do stvorennya Ob yekta 219 tomu 6 serpnya 1976 roku cej tank bulo nespodivano prijnyato do serijnogo vipusku yak T 80 na LKZ Chislenni problemi tanka peredusim dviguna planuvali usunuti v hodi virobnictva Gazoturbinnij dvigun viklikav zanepokoyennya sered vijskovogo kerivnictva cherez jogo vartist i veliku vitratu palnogo Stanom na 1970 rik odin lishe GTD 1000T koshtuvav 167 tis rubliv todi yak cilij T 64 koshtuvav 174 tisyachi V serijnomu vipusku vartist GTD znizilas do 100 tisyach na 1980 rik Postanova CK KPRS i Radi ministriv SRSR 577 178 vid 17 lipnya 1977 peredbachala virobnictvo modifikovanogo T 80 z gazoturbinnim dvigunom GTD na zavodi imeni Malisheva HZTM z 1983 roku dlya chogo v Harkovi mali z yavitisya potuzhnosti dlya virobnictva takih dviguniv Rozrobku GTD doruchili LNPO virobnictvo mav zdijsnyuvati zavod Malisheva a konstruyuvannya ta dokumentaciya lyagali na HKBD Peredbachalos sho z 1980 roku Harkiv bude serijno vigotovlyati vlasni gazoturbinni dviguni VGTD 1000FM potuzhnistyu 1250 k s Odnak opanuvannya cogo dviguna potrebuvalo pobudovi novih cehiv pidgotuvannya novih specialistiv i chasu Harkivskij gazoturbinnij dvigun VGTD 1000FM ne buv gotovij do 1983 roku tomu virishili zupiniti roboti nad nim i rozgornuti na zavodi imeni Malisheva osvoyennya forsovanogo dviguna GTD 1100F potuzhnistyu 1200 1250 zasnovanogo na serijnomu dviguni T 80 Cej dvigun buv ne mensh problemnim dlya Harkova oskilki suttyevo vidriznyavsya vid VGTD i potrebuvav nalagodzhennya procesu z nulya Jogo prijmannya vidbulos lishe 1985 roku Zreshtoyu pislya smerti Ustinova roboti za GTD 1100F zgornuli ta dozvolili harkivskim zavodam i KB zajmatis dizelnim dvigunom 6TD GTD 1250 Z 1990 roku na tanki T 80U vstanovlyuvali forsovani do 1250 k s dviguni GTD 1250 Yih virobnictvo zupinilos u seredini 1990 h cherez vidsutnist derzhavnih zamovlen na tehniku vnaslidok chogo Kaluzkij motornij zavod suttyevo degraduvav Pislya poyavi T 80BVM u 2017 roci zavod znovu pochav otrimuvati zamovlennya ale virobnictvo zalishilos poshtuchnim Z veresnya 2023 roku vidomo pro zayavi shodo vidnovlennya virobnictva tankiv T 80 z nulya a takozh pro plani shodo nalagodzhennya virobnictva dviguna GTD 1250 na Kaluzkomu dvigunobudivnomu zavodi OpisBudova GTD 1000T gazoturbinnij dvigun GTD trivalnij z dvokaskadnim vidcentrovim kompresorom i regulovanim soplovim aparatom silovoyi turbini Kamera zgoryannya protitechijna z 18 palivnimi forsunkami Sistema ochishennya povitrya bezkasetna ciklonna z dvoma vidcentrovimi ventilyatorami odin dlya oholodzhennya mastila ta vidsmoktuvannya pilu z ochisnika povitrya ta odin dlya obduvannya agregativ motorno transmisijnogo viddilennya MTV Sistema oholodzhennya povitryana z produvannyam oholodzhuvalnogo povitrya cherez radiatori dviguna i transmisiyi dvoma vidcentrovimi ventilyatorami Transmisiya na tanku T 80 mehanichna z gidravlichnoyu servosistemoyu keruvannya sho skladayetsya z dvoh bortovih agregativ kozhna z yakih konstruktivno poyednuye bortovu korobku peredach i bortovij reduktor Korobki peredach planetarni z chotirma peredachami perednogo hodu ta odniyeyu zadnogo hodu z frikcijnim uvimknennyam Ekspluataciya Osnovnoyu markoyu palnogo ye aviagas RT rezervnimi ye aviagasi T 1 i TS 1 dizelne palne L Z ta A ta neetilovanij benzin A 72 Dlya zmashuvannya dviguna vikoristovuyetsya mastilo marki B 3V abo rezervni IMP 10 36 1 KU A sho perebuvaye v baku mistkistyu 28 30 litriv Komponuvannya Dvigun vstanovlyuyetsya do tanka v skladi monobloka do yakogo takozh vhodyat maslyanij bak ochisnik povitrya maslyani radiatori dviguna j transmisiyi palivni filtri chastina termodimovoyi aparaturi palivnij nasos BNK 12TD kompresor visokogo tisku AK 150S z avtomatom keruvannya dvigunom ventilyatori sistemi oholodzhennya i pilovidalennya maslyanu pompu transmisiyi generator GS 18MO i starter GS 12T Monoblok vstanovlyuyetsya pozdovzhno zakriplyuyuchis u troh tochkah na dvoh bugelyah i na pozdovzhnij opori HarakteristikiGTD 1000T GTD 1000TF Produktivnist Maksimalna potuzhnist 1000 k s abo 736 kVt 1100 k s abo 820 kVt Pouzhnist u tanku ne menshe 795 k s abo 590 kVt ne menshe 890 k s abo 664 kVt Minimalna efektivna vitrata palnogo 240 g k s god 270 g k s god Vitrata palnogo na malomu gazu ne bilshe 70 kg god ne bilshe 70 kg god 50 na stoyanci Vitrata oliyi ne bilshe 0 5 l god ne bilshe 0 5 l god Maksimalne chislo obertiv vihidnogo valu 3154 ob hv Garantijnij chas roboti 500 god Gabaritni pokazniki dviguna monobloka Dovzhina 1494 1928 mm Shirina 1042 1492 mm Visota 888 935 mm Masa 1050 1429 kgVariantiGTD 1000T originalnij dvigun potuzhnistyu 1000 k s 746 kVt vstanovlyuvavsya na T 80 zrazka 1976 roku GTD 1000TF forsovanij dvigun potuzhnistyu 1100 k s 820 kVt vstanovlyuvavsya na T 80B z 1980 roku GTD 1100F doslidnij dvigun potuzhnistyu 1200 1250 k s virobnictvo yakogo mav opanuvati harkivskij zavod imeni Malisheva dlya T 80U Roboti zgornuto 1985 roku na korist dizelnogo 6TD 1 GTD 1250 forsovanij do 1250 k s 932 kVt variant vstanovlyuvavsya na T 80U z 1990 ta T 80BVM z 2017 Div takozh5TD dvigun T 64 6TD dvigun T 80UD i T 84 dvigun T 72 Honeywell AGT1500 dvigun M1 AbramsPrimitkiZaloga 2009 s 6 10 Baryatinskij 2002 s 3 4 Tarasenko Andrej btvt info rosijskoyu Arhiv originalu za 15 bereznya 2023 Zaloga 2009 s 10 12 Shunkov 2000 s 182 187 Efremov A S Pavlov M V Pavlov I V 2011 Istoriya sozdaniya pervogo serijnogo tanka T 80 s gazoturbinnoj silovoj ustanovkoj Tehnika i vooruzhenie 8 Au yeong S K 10 August 2015 The T 80 Is Russia s Most Overrated Tank War is boring Arhiv originalu za 7 veresnya 2016 Tarasenko Andrej btvt info rosijskoyu Arhiv originalu za 15 bereznya 2023 Ryazancev 2009 s 110 111 Ryazancev 2009 s 116 119 Shunkov 2000 s 192 Militarnij ukr Arhiv originalu za 6 sichnya 2024 Procitovano 10 kvitnya 2024 Militarnij ukr Arhiv originalu za 11 sichnya 2024 Procitovano 10 kvitnya 2024 Axe David Forbes angl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2023 Procitovano 21 travnya 2024 T 80 Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii rosijskoyu Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1979 T 80B Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii rosijskoyu Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1984 T 80 Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii rosijskoyu Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1979 T 80B Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii rosijskoyu Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1984 Tarasenko Andrej btvt info rosijskoyu Arhiv originalu za 15 bereznya 2023 LiteraturaZaloga Steven 2009 T 80 standard tank the Soviet army s last armored champion New Vanguard T 152 Oxford New York Osprey Publishing ISBN 978 1 84603 244 8 Baryatinskij Mihail 2002 Tank T 80 TankoMaster rosijskoyu Ryazancev Nikolaj 2009 Motory i sudby O vremeni i o sebe vospominaniya Gener konstruktora po sozdaniyu dvigatelej dlya bronetank tehniki rosijskoyu Harkiv HNADU s 271 Ce nezavershena stattya pro bronetehniku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi