ГЕС Койна ІІІ гідроелектростанція в центральній частині Індії у штаті Махараштра Знаходячись після ГЕС Койна І ІІ та ГЕС

ГЕС Койна ІІІ – гідроелектростанція в центральній частині Індії у штаті Махараштра. Знаходячись після ГЕС Койна І, ІІ та ГЕС Койна IV, становить нижній ступінь у гідровузлі, що використовує деривацію ресурсу з річки Койна, правої притоки Крішни (впадає до Бенгальської затоки на східному узбережжі країни).

ГЕС Койна ІІІ
Гребля Колкеваді
17°28′32″ пн. ш. 73°38′34″ сх. д. / 17.47563888891678019° пн. ш. 73.6429166666947879° сх. д.Координати: 17°28′32″ пн. ш. 73°38′34″ сх. д. / 17.47563888891678019° пн. ш. 73.6429166666947879° сх. д.
Країна	Індія
Адмінодиниця	^d
Стан	діюча
Річка	деривація ресрсу з Койна
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1975 – 1978
Основні характеристики
Установлена потужність	320 МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	109,7 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	4 BHEL
Витрата через турбіни	252 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 BHEL
Потужність гідроагрегатів	4х80 МВт
Основні споруди
Тип греблі	мурована
Висота греблі	65 м
Довжина греблі	497 м
Власник	Maharashtra State Electricity Board
Оператор	^d
ГЕС Койна ІІІ
Мапа

Схема гідровузла Койна. Станція Койна ІІІ остання зліва

Споруджені у 1960-х роках машинні зали Койна І та Койна ІІ спершу скидали відпрацьовану воду до річки , лівої притоки , яка впадає в Аравійське море біля за 160 км на південь від Мумбаї (таким чином, ресурс з басейну Бенгальськї затоки потрапляв на протилежне, західне узбережжя Індії). Проте невдовзі вирішили доповнити гідровузол нижнім ступенем, для чого відвідний тунель перших станцій в районі його виходу до Вайтарані сполучили з новим дериваційним тунелем довжиною 4,5 км та діаметром 7,5 метра, який прямує під правобережним гірським масивом Вайтарані до водосховища греблі Колкеваді. Ця мурована споруда висотою 65 метрів та довжиною 497 метрів потребувала для свого спорудження 576 тис м³ матеріалу та перекрила долину струмка Балаваді-Налла, правої притоки Вайтарані. Вона утримує водосховище з площею поверхні 17 км² та об’ємом 36 млн м³.

Зі сховища ресурс через чотири водоводи довжиною по 0,2 км та діаметром по 4,1 метра подається до розташованого неподалік греблі підземного машинного залу. Основне обладнання станції становлять чотири гідроагрегати з турбінами типу Френсіс потужністю по 80 МВт, які працюють при напорі у 109,7 метра.

Відпрацьована вода потрапляє у відвідний тунель довжиною 4,5 км та діаметром 10,4 метра, який на своєму шляху проходить під Вайтарані та вже на її лівобережжі переходить у канал довжиною 4,7 км, котрий впадає у Вашішті трохи нижче за устя Вайтарані.

Примітки

Tortajada, Cecilia; Altinbilek, Dogan; Biswas, Asit K. (10 січня 2012). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2018.
. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2017.

[1] Tortajada, Cecilia; Altinbilek, Dogan; Biswas, Asit K. (10 січня 2012). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2018.

[3] . india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.

[4] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 17 липня 2018.

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2017.