Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гірничо-геологічний факультет ДонНТУ | |
|---|---|
| | |
 | |
| Скорочена назва | ГГФ ДонНТУ |
Основні дані | |
| Засновано | 1931 |
| Ліквідовано | 2014 |
| Приналежність | Інститут гірництва і геології ДонНТУ |
| Заклад | ДонНТУ |
Контакти | |
| Адреса | корпус №9 ДонНТУ, вул. Артема, 58, Донецьк, Україна, 83000 |
Гірничо-геологічний факультет ДонНТУ, або ГГФ — один з найдавніших в історії ДонНТУ. У 2014 році реорганізований шляхом приєднання до гірничого факультету.
Історія факультету
Довоєнний період: 1931—1941
Гірничо-геологічний факультет створений 1931 року, за 10 років після створення Донецького гірничого технікуму, який на той час отримав статус інституту. Тоді були організовані гірнича кафедра та кафедра геології, яка розмістилась в історичному 2-му корпусі, колишньому комерційному училищі по вулиці Артема. Початково факультет готував гірничих інженерів та шахтобудівельників. 1940 року група Ш-1 мала 31 студента, серед них майбутні науковці університету і В. Г. Восполіт. Перший випуск спеціалістів шахтобудівельників відбувся в 1940-х роках, серед них був завідувач кафедри В. В. Орлов.
Коли 1941 року вперше набрали на навчання студентів геологів, факультет перейменували на геологорозвідувальний.
Доба Другої Світової війни: 1941—1944
Однак в період екзаменаційної сесії розпочалася Німецько-радянської війни, вже в перші дні багато студентів-старшокурсників, випускники, викладачі і співробітники добровольцями пішли на фронт. У серпні 1941 року на фронт мобілізовані майже всі студенти молодших курсів. Хоча частину викладачів і студентів евакуювали в місто Прокоп'євськ в Сибіру, відомо, що ніхто з геологів не евакуювався.
Однак 1943 року відбувся набір маркшейдерів і геологів, а факультет знову перейменували на гірничий. Очолила його професор, доктор технічних наук Марія Григорівна Єльяшевич. В цей час студентом факультету був майбутній академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Микола Петрович Щербак, а кафедру геології в Прокоп'євську очолював доцент Поковій. У січні 1944 року відбувся перший випуск спеціалістів, вихованців Донецького індустріального інституту в Сибіру.
Післявоєнне відновлення і розширення факультету: 1944—1959
Коли того самого 1944 року факультет знову повернувся в Донецьк, він отримав свою попередню назву геологорозвідувальний. Факультет очолив доцент . Деякі зі студентів геологів, що не виїхали в Прокоп'євськ, поновились і закінчили навчання 1948 року.
Впродовж 1944—1945 навчального року геологи через брак викладачів (кафедру геології представляв тільки її завідувач, доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук В. М. Яковлев) навчалися в Дніпропетровському гірничому інституті. В подальшому для викладання на кафедрі геології запросили академіків АН УРСР В. І. Лучицького та Б. І. Чернишова, які прочитали курси лекцій з петрографії, палеонтології та стратиграфії. Також на кафедрі геології працювали М. М. Кулик, К. П. Артемова, Н. В. Вельмін, М. І. Новичкова. Завідувачем кафедри маркшейдерської справи та геодезії був Я. І. Парельштейн.
У жовтні 1945 року Мінвугілля направило в Донецький індустріальний інститут кандидата геолого-мінералогічних наук І. Л. Нікольського, який 1946 року очолив кафедру геології, того самого року виокремилась кафедра мінералогії, її очолив М. М. Кулик. 1947 року кафедра геології значно поповнилася кваліфікованими кадрами: на чолі кафедри стала професор О. Ф. Нейман, одна з перших жінок-геологів Радянського союзу, співробітниками кафедри стали доцент В. В. Пермяков і М. М. Пономарьова. Під керівництвом О. Ф. Нейман відновлений геологічний музей кафедри (закуплені зразки різноманітних гірських порід і колекції мінералів, художні картини, що відбивають головні етапи розвитку біосфери інші наочні посібники), а головне усталився науковий напрямок кафедри — геологія і вугленосність палеозою Північного Кавказу і Донбасу.
За період 1948—1951 року співробітники факультету відновили геологічну і маркшейдерську документацію Микитівського ртутного поля, втрачену в роки війни. Керували комплексом робіт завідувач кафедри маркшейдерської справи Дмитро Миколайович Оглоблін (нині кафедра носить його ім'я) та І. Л. Нікольський. Професор О. Ф. Нейман керувала зйомкою та з'ясуванням вугленосності Теберди, Карачаєво-Черкесія. Пізніше аналогічні дослідження проведені в Кривбасі, Зангезурі, на Коунрадському родовищі молібдену, Каджаранському мідно-молібденовому і Тирниаузькому вольфрамо-молібленовому родовищах.
До 1951 року ДІІ практично цілком відновлений, і початок 1950-х років позначився швидким розширенням ГГФ. 1951 року із кафедри геології виокремилась кафедра розвідки родовищ корисних копалин (рос. разведки МПИ, або рос. РМПИ), яку очолив І. Л. Нікольський. Ще 1949 року професор Нейман запросили працювати в Києві, і кафедру геології очолив В. В. Пермяков. 1952 року гірничо-геологічний факультет вперше прийняв для навчання іноземних студентів на спеціальності геологія, маркшейдерська справа та шахтне будівництво. 1957 року кафедру геології очолив . Пізніше нею керував доцент І. І. Цабут, а з 1989 року — доцент .
1953 року деканом факультету призначений В. К. Куликовський. Того самого 1953 року з кафедри маркшейдерії виокремилась кафедра геодезії, сприянням Д. І. Оглобліна в короткий термін оснащена необхідною матеріально-технічною базою. Обидві кафедри працювали над удосконаленням методів зйомки, рнозробляли методику ведення робіт на високогірних рудниках Північного Кавказу, на основі цих досліджень докторські дисертації захистили І. Я. Рейзенкінд, , , . До 1971 року кафедрою завідував професор І. Я. Рейзенкінд, до 1981 року — Д. В. Брежнєв, а з 1981 року донині очолює .
1955 року факультет перейменований на шахтобудівничо-маркшейдерський. З 1957 року деканом призначений доцент В. В. Орлов. У цей період навчальні посібники співробітників факультету видаються болгарською, китайською мовами.
У складі гірничого факультету: 1959—1967
1951 року факультет об'єднано із гірничим через надлишок у промисловості спеціалістів геологів. Тоді гірничий факультет очолював , а потім М. П. Зборщик. 1964 року кафедра геології увійшла до складу кафедри розвідки РКК. Водночас шляхом об'єднання створено кафедру «Проведення і кріплення гірничих виробок і буровибухові роботи». Завідував кафедрою до 1971 року професор . 1964 року створена лабораторія буропідривних робіт із вибуховою камерою, унікальна тим, що в ній вперше на терені Радянського Союзу у навчальних цілях проводились підривні роботи із застосуванням справжніх вибухових речовин. Вже 1966 року відбувся перший набір студентів на спеціальність «Техніка і технологія розвідки РКК» на кафедру розвідки РКК.
В цей час співробітники останньої вели широку науково-дослідну роботу: професор Нікольський займався виявленням закономірностей розміщення родовищ корисних копалин і прогнозуванням при пошуках і розвідці в Донбасі, спільно із Б. С. Пановим — досліджував рудоносність Нагольного кряжу; доцент Г. Є. Пілюченко вивчав вугленосність Донбасу; Л. П. Нестеренко — палеогеографію Донбасу; М. М. Пономарьова розробила спеціальні методи вивчення рудних мінералів; Б. І. Воєвода, геолог та геофізик за освітою, вчений та практик у сфері петрофізики вугленосних родовищ і регіональної геоекології, вивчав вплив геодинамічних процесів та умови виникнення й розвиток аварій на гідротехнічних спорудах Донбасу; Борис Семенович Панов тривалий час працював у Гвінеї, стажувався в Канаді, здійснив масштабні дослідження мінералогенії Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини й інших регіонів, виявив нові рудні і нафтогазоносні поля Євразії, створив цілу наукову школу з вивчення мінералогенії зон тектонічної активності земної кори.
Відновлення факультету і подальше розширення: 1967—1970
1967 року факультет відновлений під назвою геолого-маркшейдерський. Очолив факультет , 1968 року його замінив доцент . На факультеті продовжували навчати шахтобудівельників, маркшейдерів, буровиків, також відновлено прийом студентів-геологів. 1970 року кафедра «Проведення і кріплення гірничих виробок і буровибухові роботи» перейменована на кафедру «Будівництво шахт і підземних споруд». В період 1971—1987 років кафедрою завідував .
1970 року організована кафедра Технології і техніки геологорозвідувальних робіт (або ТТГР). Першим її завідувачем був доцент .
З 1969 року кафедра розвідки РКК спільно із науковцями Фрайберзької гірничої академії почала роботи з аналізу закономірностей просторового розміщення рудних родовищ (тривали до 1990 року), за результатами яких видано два варіанти навчального посібника «Введення в геологію і розвідку РКК» (автори Нікольський, Панов, Вольф, Бауманн). вдосконалив методику тектонофізичного аналізу, яку застосував, вивчаючи історію тектонічного розвитку Донбасу.
1969 рік позначився також переведенням у склад факультету кафедри німецької та французької мов. Кафедру очолила . Нині кафедру очолює .
Розвиток факультету в 1970—1980-ті
В цей період під керівництвом співробітники кафедри ТТГР , , , , розробили унікальний комплекс механізмів з гідроприводом для буріння, ліквідації аварій і відкачування рідини з глибоких свердловин. Г. І. Неудачин, А. В. Коломоєць, О. І. Калініченко, П. В. Зибінський, В. С. Фоменко займалися розробкою і впровадженням гідроударних бурових установок для розвідки шельфових родовищ в Баренцевому, Балтійському, Чорному морях і Тихому океані. Г. І. Неудачин і В. І. Пилипець розробили унікальні заглибні насоси для відкачування забруднених вод із свердловин і стовбурів шахт. Г. І. Неудачин, А. В. Коломоєць, О. І. Калініченко, В. І. Пилипець створили технічні засоби для попередження і ліквідації аварій у свердловинах. Конструкції механізмів виконані за схемами, які захищені 24 авторськими свідоцтвами на винаходи. Результати проектування і промисловий досвід експлуатації пристроїв висвітлені в десятках наукових статей кафедри та монографіях.
1976 року, враховуючи напрямки і особливості підготовки спеціалістів, факультет знову отримав назву гірничо-геологічний.
В 1977 році кафедру ТТГР очолив доцент, згодом професор, , відомий науковець в галузі промивання і тампонування геологорозвідувальних свердловин, автор кількох монографій і відомого підручника "Промывочные жидкости и тампонажные смеси" (1987). Л. М. Івачов — лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки 1984 року.
До 1980 року виконана масштабна робота з удосконалення технології підземного буріння свердловин у вугільних шахтах під керівництвом . За договором із ВО «Укрвуглегеологія» розроблені засоби направленого буріння свердловин.
1981 року на кафедрі ТТГР створена лабораторія морського буріння, очолив лабораторію .
1988 року кафедру ТТГР очолив її випускник доцент, згодом професор, . В ці роки на кафедру прийшло багато молодих вчених — випускників кафедри, серед яких були і А. А. Каракозов (очолив кафедру в 2000 році) та В. А. Русанов (письменник-фантаст). За період до 1991 року співробітники кафедри і лабораторії отримали понад 200 авторських свідоцтв на винаходи.
1982 року на факультеті за ініціативою заснована спеціальність , пізніше розпочалась підготовка фахівців за спеціальностями «Геоінформаційні технології» та «Земельний кадастр».
Від 1987 року під керівництвом завідувача кафедрою шахтного будівництва професора Большинського М. І. удосконалюються технології спорудження стовбурів і горизонтальних виробок, а також розроблена екологічно чиста технологія будівництва шахт, розроблена та опублікована теорія раптових викидів вугілля, породи і газу.
Сучасність: 1990-2014
1992 року на факультеті організована кафедра культурології. Очолив її доцент М. П. Рагозін. 1995 року в зв'язку із реорганізацією кафедра німецької та французької мови і кафедра культурології передані іншим факультетам.
1994 року гірничо-геологічний факультет очолив Лауреат Державної премії України професор , а після його смерті в 1997 р. факультет очолив доцент . 2008 року деканом факультету обраний А. А. Каракозов.
2009 року факультет об'єднаний із гірничим факультетом та кафедрою «Збагачення корисних копалин» в Інститут гірництва і геології ДонНТУ, відповідно до принципів Болонської конвенції (наказ № 53-07 від 04.11.2009 р.) з метою підвищення якості навчального процесу та ефективності науково-дослідної роботи. 2010 року Інститут гірничої справи і геології реорганізований шляхом утворення в його складі гірничого та гірничо-геологічного факультетів. Деканом факультету став Артур Аркадійович Каракозов, завідувач кафедри ТТГР.
Після реорганізації кафедра будівництва шахт та підземних споруд була передана на гірничий факультет.
2010 року на 11 Міжнародному форумі «Високі технології XXI століття» в Москві розробка гідроударних установок для буріння свердловин на шельфі (, А. А. Каракозов) нагороджена срібною статуеткою «Святий Георгій».
Кафедри факультету очолюють: геоінформатики і геодезії — професор, д.т. н. ; геології — доцент, к. г-м. н. ; маркшейдерської справи — професор, д.т. н. ; корисних копалин і екологічної геології — професор, д.г.н. Т. П. Волкова; технології та техніки геологорозвідувальних робіт — доцент, к. т. н. А. А. Каракозов.
Провідні науковці факультету, доктора наук: маркшейдери , , , буровик , геологи , , В. О. Привалов, геомеханік В. В. Назимко.
Станом на 2014 рік у складі факультету діяли кафедри, що готували і випускали фахівців спеціалістів та магістрів за спеціалізаціями:
- Кафедра геоінформатики і геодезії
- Геодезія ІГ
- Геоінформаційні системи та технології ГІС
- Землевпорядкування та кадастр ЗК
- Кафедра геології
- Кафедра маркшейдерської справи
- Маркшейдерська справа МД
- Кафедра корисних копалин і екологічної геології
- Геологія (Геологічна зйомка, пошуки та розвідка) ГР
- Геологія (Економічна геологія) ГРЭ
- Кафедра технології та техніки геологорозвідувальних робіт
- Буріння свердловин БС
- Буріння свердловин (технологія і техніка розвідки родовищ корисних копалин) ТТР
У грудні 2014, після переміщення та поновлення діяльності університету в м. Покровськ, факультет реорганізовано шляхом приєднання до .
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
likvidovano tel Girnicho geologichnij fakultet DonNTU Skorochena nazva GGF DonNTU Osnovni dani Zasnovano 1931 Likvidovano 2014 Prinalezhnist Institut girnictva i geologiyi DonNTU Zaklad DonNTU Kontakti Adresa korpus 9 DonNTU vul Artema 58 Doneck Ukrayina 83000 Girnicho geologichnij fakultet DonNTU abo GGF odin z najdavnishih v istoriyi DonNTU U 2014 roci reorganizovanij shlyahom priyednannya do girnichogo fakultetu Istoriya fakultetuDovoyennij period 1931 1941 Yuzivske komercijne uchilishe yake stalo pershim navchalnim korpusom majbutnogo DonNTU ta GGF zokrema foto 1921 roku Suchasnij 2 j korpus DonNTU v yakomu rozmishuyetsya kafedra kafedra geoinformatiki i geodeziyi Zrujnovanij 3 j korpus Doneckogo industrialnogo institutu 3 j korpus DonNTU 2010 roku krilo z prospektu Vatutina v yakomu roztashovuyetsya kafedra geologiyi GGF Girnicho geologichnij fakultet stvorenij 1931 roku za 10 rokiv pislya stvorennya Doneckogo girnichogo tehnikumu yakij na toj chas otrimav status institutu Todi buli organizovani girnicha kafedra ta kafedra geologiyi yaka rozmistilas v istorichnomu 2 mu korpusi kolishnomu komercijnomu uchilishi po vulici Artema Pochatkovo fakultet gotuvav girnichih inzheneriv ta shahtobudivelnikiv 1940 roku grupa Sh 1 mala 31 studenta sered nih majbutni naukovci universitetu i V G Vospolit Pershij vipusk specialistiv shahtobudivelnikiv vidbuvsya v 1940 h rokah sered nih buv zaviduvach kafedri V V Orlov Koli 1941 roku vpershe nabrali na navchannya studentiv geologiv fakultet perejmenuvali na geologorozviduvalnij Doba Drugoyi Svitovoyi vijni 1941 1944 Odnak v period ekzamenacijnoyi sesiyi rozpochalasya Nimecko radyanskoyi vijni vzhe v pershi dni bagato studentiv starshokursnikiv vipuskniki vikladachi i spivrobitniki dobrovolcyami pishli na front U serpni 1941 roku na front mobilizovani majzhe vsi studenti molodshih kursiv Hocha chastinu vikladachiv i studentiv evakuyuvali v misto Prokop yevsk v Sibiru vidomo sho nihto z geologiv ne evakuyuvavsya Odnak 1943 roku vidbuvsya nabir markshejderiv i geologiv a fakultet znovu perejmenuvali na girnichij Ocholila jogo profesor doktor tehnichnih nauk Mariya Grigorivna Yelyashevich V cej chas studentom fakultetu buv majbutnij akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Mikola Petrovich Sherbak a kafedru geologiyi v Prokop yevsku ocholyuvav docent Pokovij U sichni 1944 roku vidbuvsya pershij vipusk specialistiv vihovanciv Doneckogo industrialnogo institutu v Sibiru Pislyavoyenne vidnovlennya i rozshirennya fakultetu 1944 1959 Koli togo samogo 1944 roku fakultet znovu povernuvsya v Doneck vin otrimav svoyu poperednyu nazvu geologorozviduvalnij Fakultet ocholiv docent Deyaki zi studentiv geologiv sho ne viyihali v Prokop yevsk ponovilis i zakinchili navchannya 1948 roku Vprodovzh 1944 1945 navchalnogo roku geologi cherez brak vikladachiv kafedru geologiyi predstavlyav tilki yiyi zaviduvach docent kandidat geologo mineralogichnih nauk V M Yakovlev navchalisya v Dnipropetrovskomu girnichomu instituti V podalshomu dlya vikladannya na kafedri geologiyi zaprosili akademikiv AN URSR V I Luchickogo ta B I Chernishova yaki prochitali kursi lekcij z petrografiyi paleontologiyi ta stratigrafiyi Takozh na kafedri geologiyi pracyuvali M M Kulik K P Artemova N V Velmin M I Novichkova Zaviduvachem kafedri markshejderskoyi spravi ta geodeziyi buv Ya I Parelshtejn U zhovtni 1945 roku Minvugillya napravilo v Doneckij industrialnij institut kandidata geologo mineralogichnih nauk I L Nikolskogo yakij 1946 roku ocholiv kafedru geologiyi togo samogo roku viokremilas kafedra mineralogiyi yiyi ocholiv M M Kulik 1947 roku kafedra geologiyi znachno popovnilasya kvalifikovanimi kadrami na choli kafedri stala profesor O F Nejman odna z pershih zhinok geologiv Radyanskogo soyuzu spivrobitnikami kafedri stali docent V V Permyakov i M M Ponomarova Pid kerivnictvom O F Nejman vidnovlenij geologichnij muzej kafedri zakupleni zrazki riznomanitnih girskih porid i kolekciyi mineraliv hudozhni kartini sho vidbivayut golovni etapi rozvitku biosferi inshi naochni posibniki a golovne ustalivsya naukovij napryamok kafedri geologiya i vuglenosnist paleozoyu Pivnichnogo Kavkazu i Donbasu Za period 1948 1951 roku spivrobitniki fakultetu vidnovili geologichnu i markshejdersku dokumentaciyu Mikitivskogo rtutnogo polya vtrachenu v roki vijni Keruvali kompleksom robit zaviduvach kafedri markshejderskoyi spravi Dmitro Mikolajovich Ogloblin nini kafedra nosit jogo im ya ta I L Nikolskij Profesor O F Nejman keruvala zjomkoyu ta z yasuvannyam vuglenosnosti Teberdi Karachayevo Cherkesiya Piznishe analogichni doslidzhennya provedeni v Krivbasi Zangezuri na Kounradskomu rodovishi molibdenu Kadzharanskomu midno molibdenovomu i Tirniauzkomu volframo moliblenovomu rodovishah Do 1951 roku DII praktichno cilkom vidnovlenij i pochatok 1950 h rokiv poznachivsya shvidkim rozshirennyam GGF 1951 roku iz kafedri geologiyi viokremilas kafedra rozvidki rodovish korisnih kopalin ros razvedki MPI abo ros RMPI yaku ocholiv I L Nikolskij She 1949 roku profesor Nejman zaprosili pracyuvati v Kiyevi i kafedru geologiyi ocholiv V V Permyakov 1952 roku girnicho geologichnij fakultet vpershe prijnyav dlya navchannya inozemnih studentiv na specialnosti geologiya markshejderska sprava ta shahtne budivnictvo 1957 roku kafedru geologiyi ocholiv Piznishe neyu keruvav docent I I Cabut a z 1989 roku docent 1953 roku dekanom fakultetu priznachenij V K Kulikovskij Togo samogo 1953 roku z kafedri markshejderiyi viokremilas kafedra geodeziyi spriyannyam D I Ogloblina v korotkij termin osnashena neobhidnoyu materialno tehnichnoyu bazoyu Obidvi kafedri pracyuvali nad udoskonalennyam metodiv zjomki rnozroblyali metodiku vedennya robit na visokogirnih rudnikah Pivnichnogo Kavkazu na osnovi cih doslidzhen doktorski disertaciyi zahistili I Ya Rejzenkind Do 1971 roku kafedroyu zaviduvav profesor I Ya Rejzenkind do 1981 roku D V Brezhnyev a z 1981 roku donini ocholyuye 1955 roku fakultet perejmenovanij na shahtobudivnicho markshejderskij Z 1957 roku dekanom priznachenij docent V V Orlov U cej period navchalni posibniki spivrobitnikiv fakultetu vidayutsya bolgarskoyu kitajskoyu movami U skladi girnichogo fakultetu 1959 1967 1951 roku fakultet ob yednano iz girnichim cherez nadlishok u promislovosti specialistiv geologiv Todi girnichij fakultet ocholyuvav a potim M P Zborshik 1964 roku kafedra geologiyi uvijshla do skladu kafedri rozvidki RKK Vodnochas shlyahom ob yednannya stvoreno kafedru Provedennya i kriplennya girnichih virobok i burovibuhovi roboti Zaviduvav kafedroyu do 1971 roku profesor 1964 roku stvorena laboratoriya buropidrivnih robit iz vibuhovoyu kameroyu unikalna tim sho v nij vpershe na tereni Radyanskogo Soyuzu u navchalnih cilyah provodilis pidrivni roboti iz zastosuvannyam spravzhnih vibuhovih rechovin Vzhe 1966 roku vidbuvsya pershij nabir studentiv na specialnist Tehnika i tehnologiya rozvidki RKK na kafedru rozvidki RKK V cej chas spivrobitniki ostannoyi veli shiroku naukovo doslidnu robotu profesor Nikolskij zajmavsya viyavlennyam zakonomirnostej rozmishennya rodovish korisnih kopalin i prognozuvannyam pri poshukah i rozvidci v Donbasi spilno iz B S Panovim doslidzhuvav rudonosnist Nagolnogo kryazhu docent G Ye Pilyuchenko vivchav vuglenosnist Donbasu L P Nesterenko paleogeografiyu Donbasu M M Ponomarova rozrobila specialni metodi vivchennya rudnih mineraliv B I Voyevoda geolog ta geofizik za osvitoyu vchenij ta praktik u sferi petrofiziki vuglenosnih rodovish i regionalnoyi geoekologiyi vivchav vpliv geodinamichnih procesiv ta umovi viniknennya j rozvitok avarij na gidrotehnichnih sporudah Donbasu Boris Semenovich Panov trivalij chas pracyuvav u Gvineyi stazhuvavsya v Kanadi zdijsniv masshtabni doslidzhennya mineralogeniyi Donbasu Dniprovsko Doneckoyi zapadini j inshih regioniv viyaviv novi rudni i naftogazonosni polya Yevraziyi stvoriv cilu naukovu shkolu z vivchennya mineralogeniyi zon tektonichnoyi aktivnosti zemnoyi kori Vidnovlennya fakultetu i podalshe rozshirennya 1967 1970 1967 roku fakultet vidnovlenij pid nazvoyu geologo markshejderskij Ocholiv fakultet 1968 roku jogo zaminiv docent Na fakulteti prodovzhuvali navchati shahtobudivelnikiv markshejderiv burovikiv takozh vidnovleno prijom studentiv geologiv 1970 roku kafedra Provedennya i kriplennya girnichih virobok i burovibuhovi roboti perejmenovana na kafedru Budivnictvo shaht i pidzemnih sporud V period 1971 1987 rokiv kafedroyu zaviduvav 1970 roku organizovana kafedra Tehnologiyi i tehniki geologorozviduvalnih robit abo TTGR Pershim yiyi zaviduvachem buv docent Z 1969 roku kafedra rozvidki RKK spilno iz naukovcyami Frajberzkoyi girnichoyi akademiyi pochala roboti z analizu zakonomirnostej prostorovogo rozmishennya rudnih rodovish trivali do 1990 roku za rezultatami yakih vidano dva varianti navchalnogo posibnika Vvedennya v geologiyu i rozvidku RKK avtori Nikolskij Panov Volf Baumann vdoskonaliv metodiku tektonofizichnogo analizu yaku zastosuvav vivchayuchi istoriyu tektonichnogo rozvitku Donbasu 1969 rik poznachivsya takozh perevedennyam u sklad fakultetu kafedri nimeckoyi ta francuzkoyi mov Kafedru ocholila Nini kafedru ocholyuye Rozvitok fakultetu v 1970 1980 ti V cej period pid kerivnictvom spivrobitniki kafedri TTGR rozrobili unikalnij kompleks mehanizmiv z gidroprivodom dlya burinnya likvidaciyi avarij i vidkachuvannya ridini z glibokih sverdlovin G I Neudachin A V Kolomoyec O I Kalinichenko P V Zibinskij V S Fomenko zajmalisya rozrobkoyu i vprovadzhennyam gidroudarnih burovih ustanovok dlya rozvidki shelfovih rodovish v Barencevomu Baltijskomu Chornomu moryah i Tihomu okeani G I Neudachin i V I Pilipec rozrobili unikalni zaglibni nasosi dlya vidkachuvannya zabrudnenih vod iz sverdlovin i stovburiv shaht G I Neudachin A V Kolomoyec O I Kalinichenko V I Pilipec stvorili tehnichni zasobi dlya poperedzhennya i likvidaciyi avarij u sverdlovinah Konstrukciyi mehanizmiv vikonani za shemami yaki zahisheni 24 avtorskimi svidoctvami na vinahodi Rezultati proektuvannya i promislovij dosvid ekspluataciyi pristroyiv visvitleni v desyatkah naukovih statej kafedri ta monografiyah 1976 roku vrahovuyuchi napryamki i osoblivosti pidgotovki specialistiv fakultet znovu otrimav nazvu girnicho geologichnij V 1977 roci kafedru TTGR ocholiv docent zgodom profesor vidomij naukovec v galuzi promivannya i tamponuvannya geologorozviduvalnih sverdlovin avtor kilkoh monografij i vidomogo pidruchnika Promyvochnye zhidkosti i tamponazhnye smesi 1987 L M Ivachov laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR v galuzi nauki i tehniki 1984 roku Do 1980 roku vikonana masshtabna robota z udoskonalennya tehnologiyi pidzemnogo burinnya sverdlovin u vugilnih shahtah pid kerivnictvom Za dogovorom iz VO Ukrvuglegeologiya rozrobleni zasobi napravlenogo burinnya sverdlovin 1981 roku na kafedri TTGR stvorena laboratoriya morskogo burinnya ocholiv laboratoriyu 1988 roku kafedru TTGR ocholiv yiyi vipusknik docent zgodom profesor V ci roki na kafedru prijshlo bagato molodih vchenih vipusknikiv kafedri sered yakih buli i A A Karakozov ocholiv kafedru v 2000 roci ta V A Rusanov pismennik fantast Za period do 1991 roku spivrobitniki kafedri i laboratoriyi otrimali ponad 200 avtorskih svidoctv na vinahodi 1982 roku na fakulteti za iniciativoyu zasnovana specialnist piznishe rozpochalas pidgotovka fahivciv za specialnostyami Geoinformacijni tehnologiyi ta Zemelnij kadastr Vid 1987 roku pid kerivnictvom zaviduvacha kafedroyu shahtnogo budivnictva profesora Bolshinskogo M I udoskonalyuyutsya tehnologiyi sporudzhennya stovburiv i gorizontalnih virobok a takozh rozroblena ekologichno chista tehnologiya budivnictva shaht rozroblena ta opublikovana teoriya raptovih vikidiv vugillya porodi i gazu Suchasnist 1990 2014 1992 roku na fakulteti organizovana kafedra kulturologiyi Ocholiv yiyi docent M P Ragozin 1995 roku v zv yazku iz reorganizaciyeyu kafedra nimeckoyi ta francuzkoyi movi i kafedra kulturologiyi peredani inshim fakultetam 1994 roku girnicho geologichnij fakultet ocholiv Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini profesor a pislya jogo smerti v 1997 r fakultet ocholiv docent 2008 roku dekanom fakultetu obranij A A Karakozov 2009 roku fakultet ob yednanij iz girnichim fakultetom ta kafedroyu Zbagachennya korisnih kopalin v Institut girnictva i geologiyi DonNTU vidpovidno do principiv Bolonskoyi konvenciyi nakaz 53 07 vid 04 11 2009 r z metoyu pidvishennya yakosti navchalnogo procesu ta efektivnosti naukovo doslidnoyi roboti 2010 roku Institut girnichoyi spravi i geologiyi reorganizovanij shlyahom utvorennya v jogo skladi girnichogo ta girnicho geologichnogo fakultetiv Dekanom fakultetu stav Artur Arkadijovich Karakozov zaviduvach kafedri TTGR Pislya reorganizaciyi kafedra budivnictva shaht ta pidzemnih sporud bula peredana na girnichij fakultet 2010 roku na 11 Mizhnarodnomu forumi Visoki tehnologiyi XXI stolittya v Moskvi rozrobka gidroudarnih ustanovok dlya burinnya sverdlovin na shelfi A A Karakozov nagorodzhena sribnoyu statuetkoyu Svyatij Georgij Kafedri fakultetu ocholyuyut geoinformatiki i geodeziyi profesor d t n geologiyi docent k g m n markshejderskoyi spravi profesor d t n korisnih kopalin i ekologichnoyi geologiyi profesor d g n T P Volkova tehnologiyi ta tehniki geologorozviduvalnih robit docent k t n A A Karakozov Providni naukovci fakultetu doktora nauk markshejderi burovik geologi V O Privalov geomehanik V V Nazimko Stanom na 2014 rik u skladi fakultetu diyali kafedri sho gotuvali i vipuskali fahivciv specialistiv ta magistriv za specializaciyami Kafedra geoinformatiki i geodeziyi Geodeziya IG Geoinformacijni sistemi ta tehnologiyi GIS Zemlevporyadkuvannya ta kadastr ZK Kafedra geologiyi Kafedra markshejderskoyi spravi Markshejderska sprava MD Kafedra korisnih kopalin i ekologichnoyi geologiyi Geologiya Geologichna zjomka poshuki ta rozvidka GR Geologiya Ekonomichna geologiya GRE Kafedra tehnologiyi ta tehniki geologorozviduvalnih robit Burinnya sverdlovin BS Burinnya sverdlovin tehnologiya i tehnika rozvidki rodovish korisnih kopalin TTR U grudni 2014 pislya peremishennya ta ponovlennya diyalnosti universitetu v m Pokrovsk fakultet reorganizovano shlyahom priyednannya do PrimitkiPosilannya