Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття в процесі редагування певний час Будь ласка не редагуйте її бо Ваші зміни можуть бути втрачені Якщо ця сторінк

В'єннське графство

В'єннське графство

В'єннське графство (фр. Comté de Vienne) — середньовічне графство, що розташовувалося на півдні сучасної Франції з центром у місті В'єнн на річці Рона. Графство займало територію між Ліоном та Альпами.

Історія

За Верденським договором 843 року територія майбутнього графства опинилася у складі так званого Середнього Франкського королівства, що дістався імператору Франкської імперії Лотарю I. У 844 році Лотар призначив графом В'єнна і герцогом Ліона свого пфальцграфа Жерара II Паризького (бл.800-878/879), сина графа Фезансака та Парижа Летарда, одруженого на сестрі його дружини . Після смерті Лотаря в 855 році Жерар став опікуном і фактичним правителем Провансу за малолітнього короля Карла, сина Лотаря. Після смерті Карла в 863 році Жерар склав присягу вірності його братові Лотарю II. Але після смерті Лотаря в 869 році Жерар втратив своє становище та свої володіння і під його фактичною владою залишився лише сам В'єнн. 8 серпня 870 року королі Західно-Франкського королівства Карл Лисий та Східно-Франкського королівства Людовік II Німецький уклали Мерсенський договір про поділ держави Лотаря II, за яким Лотарингія відходила Людовіку, а Нижня Бургундія Карлу. Жерар не визнав цього договору і повстав проти Карла Лисого. Але Карл за підтримки Ліонського та В'єннського архієпископів в грудні обложив В'єнн. Після кількох місяців облоги Жерар змушений був капітулювати. Карл включив В'єнн і Ліон до складу свого королівства, а в 871 році передав графства своєму швагру Бозону.

Бозон В'єннський до 879 року зосередив майже цілком володіння в долинах рік Рони і Сони (Прованське, В'єннське, Ліонське, Маконське, Шалонське і Отенське графства) та став наймогутнішим феодалом в Провансі. Після смерті короля Західно-Франкського королівства Людовіка II Заїки бургундська знать і духовенство, незадоволені розділом королівства між двома синами Людовіка, зібралися 15 жовтня 879 року в замку Монтель (недалеко від В'єнна на Роні) на церковний собор, щоб обрати королем людини, здатну захищати та країну. В результаті королем нового Прованського або Нижньобургундського королівства обрали Бозона. Обрання Бозона королем спричинило створення проти нього союзу королів-каролінгів. Наступного року після обрання бозона королем, королі Східної Франувї Карл III Товстий та Людовік III Молодший об'єдналися із королями Західної Франкії Людовіком III та Карломаном II для нападу на володіння Бозона. Через війну кінці 880 року більшість північних територій Прованського королівства (Отонське, Безансонське, Шалонське, Маконське та Ліонське графства були захоплені і перейшли під контроль Каролінгів. Але В'єнн встояв і залишився в руках Бозона. У 884 році імператор Карл III Товстий, що об'єднав у своїх руках усю Каролінгську імперію, запропонував Бозону визнати його як короля Провансу за умови того, що той підкориться імператору. Бозон прийняв цю пропозицію.

Після смерті Бозона в 887 році імператор Карл III Толстий визнав права його сина і спадкоємця Людовіка на Нижню Бургундію, а в 890 році Людовік був офіційно обраний королем Арля, Провансу та Нижньої Бургундії на зборах баронів королівства у Валансі.

Наприкінці IX століття графство опинилося в руках Гуго (бл. 880—948), графа Арльського, сина Теобальдо Арльського (бл.860 — 887/895) та Берти Лотарингської (866—925), дочки короля Лотарингії Лотаря II. Можливо Гуго успадкував В'єн після батька, але документального підтвердження цьому немає. В 905 році, ісля засліплення короля Нижньої Бургундії, Італії та імператора Людовіка III, Гуго незабаром став фактичним правителем Нижньої Бургундії. 926 року він став королем Італії. Тоді ж він був змушений відмовитися від В'єнна, графом якого став незаконний син Людовіка III, Карл Костянтин, який керував графством до своєї смерті.

Після смерті Карла Костянтина В'єнн успадкувала його дочку, Констанція, яка була одружена з графом Арля Бозоном II. Під керівництвом графів Арля (пізніше графів Провансу) В'єнн залишався до 1030 року, коли В'єнн був поступлений архієпископу В'єнна, який розділив графство на сеньйорію (пізніше графство) Альбонське (майбутнє Дофіне) і Морьєнське графство.

Проте В'єннське графство продовжувало існувати у дуже зменшеній формі. У 1085 році воно було приєднане до володінь графів Маконських, під керуванням яких залишалося до 1239, коли після смерті чоловіка остання графиня Аліса продала Макон і В'єнн королю Франції Людовику IX Святому.

Графи В'єннські

Жерардиди
Бозоніди
Дім де Вермандуа
  • 928—931 : (?) Ед де Вермандуа (бл. 915—946), граф В'єнна 928—931, граф Ам'єна 941—944, син Герберта II де Вермандуа
Бозоніди
  • 931—962 : Карл Костянтин (901—962), граф В'єнна з 926
  • 962—966 : Констанція (920—966)
    чоловік: Бозон II (бл. 928—968), граф Арля

Графи Макона та В'єнна

Іврейський дім
  • 1085—1102 : Етьєн I Хоробрий (бл. 1057 — 27 травня 1102 року), граф Макона і В'єнна з 1085 року, титулярний граф Бургундії з 1097 року, син Гільйома III
  • 1102—1148 : Рено III (бл. 1090 — 22 січня 1148 року), граф Макона і В'єнна з 1102 року, титулярний граф Бургундії в 1102—1127 роках, граф Бургундії з 1127 року ,
  • 1102—1155 : Гільйом III (IV) (бл. 1095 — 27 вересня 1155), граф Макона з 1102, граф Осона з 1127 і граф В'єнна з 1148, син Етьєна I
  • 1157—1184 : Жеро I (1142—1184), граф Макона і В'єнна з 1157, син Гільйома IV
  • 1184—1224 : Гільйом IV (V) (пом. 1224), граф Макона, Осона та В'єнна, син Жеро I
  • 1224—1224 : Жеро II (пом. 1224), граф Макона і В'єнна, син Гільйома IV
  • 1224—1239 : Аліса (пом. 1260), графиня Макона і В'єнна, дочка Жеро II

У 1239 році, після смерті чоловіка, Аліса продала Макон і В'єнн королю Франції.

Див. також

Посилання

  • BURGUNDY KINGDOM NOBILITY: COMTES de VIENNE. Foundation for Medieval (англ.). Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 20 липня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi bo Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Dmytro Tarnavsky vnesok zhurnali o 07 08 UTC 333 hvilini tomu V yennske grafstvo fr Comte de Vienne serednovichne grafstvo sho roztashovuvalosya na pivdni suchasnoyi Franciyi z centrom u misti V yenn na richci Rona Grafstvo zajmalo teritoriyu mizh Lionom ta Alpami IstoriyaZa Verdenskim dogovorom 843 roku teritoriya majbutnogo grafstva opinilasya u skladi tak zvanogo Serednogo Frankskogo korolivstva sho distavsya imperatoru Frankskoyi imperiyi Lotaryu I U 844 roci Lotar priznachiv grafom V yenna i gercogom Liona svogo pfalcgrafa Zherara II Parizkogo bl 800 878 879 sina grafa Fezansaka ta Parizha Letarda odruzhenogo na sestri jogo druzhini Pislya smerti Lotarya v 855 roci Zherar stav opikunom i faktichnim pravitelem Provansu za malolitnogo korolya Karla sina Lotarya Pislya smerti Karla v 863 roci Zherar sklav prisyagu virnosti jogo bratovi Lotaryu II Ale pislya smerti Lotarya v 869 roci Zherar vtrativ svoye stanovishe ta svoyi volodinnya i pid jogo faktichnoyu vladoyu zalishivsya lishe sam V yenn 8 serpnya 870 roku koroli Zahidno Frankskogo korolivstva Karl Lisij ta Shidno Frankskogo korolivstva Lyudovik II Nimeckij uklali Mersenskij dogovir pro podil derzhavi Lotarya II za yakim Lotaringiya vidhodila Lyudoviku a Nizhnya Burgundiya Karlu Zherar ne viznav cogo dogovoru i povstav proti Karla Lisogo Ale Karl za pidtrimki Lionskogo ta V yennskogo arhiyepiskopiv v grudni oblozhiv V yenn Pislya kilkoh misyaciv oblogi Zherar zmushenij buv kapitulyuvati Karl vklyuchiv V yenn i Lion do skladu svogo korolivstva a v 871 roci peredav grafstva svoyemu shvagru Bozonu Bozon V yennskij do 879 roku zoserediv majzhe cilkom volodinnya v dolinah rik Roni i Soni Provanske V yennske Lionske Makonske Shalonske i Otenske grafstva ta stav najmogutnishim feodalom v Provansi Pislya smerti korolya Zahidno Frankskogo korolivstva Lyudovika II Zayiki burgundska znat i duhovenstvo nezadovoleni rozdilom korolivstva mizh dvoma sinami Lyudovika zibralisya 15 zhovtnya 879 roku v zamku Montel nedaleko vid V yenna na Roni na cerkovnij sobor shob obrati korolem lyudini zdatnu zahishati ta krayinu V rezultati korolem novogo Provanskogo abo Nizhnoburgundskogo korolivstva obrali Bozona Obrannya Bozona korolem sprichinilo stvorennya proti nogo soyuzu koroliv karolingiv Nastupnogo roku pislya obrannya bozona korolem koroli Shidnoyi Franuvyi Karl III Tovstij ta Lyudovik III Molodshij ob yednalisya iz korolyami Zahidnoyi Frankiyi Lyudovikom III ta Karlomanom II dlya napadu na volodinnya Bozona Cherez vijnu kinci 880 roku bilshist pivnichnih teritorij Provanskogo korolivstva Otonske Bezansonske Shalonske Makonske ta Lionske grafstva buli zahopleni i perejshli pid kontrol Karolingiv Ale V yenn vstoyav i zalishivsya v rukah Bozona U 884 roci imperator Karl III Tovstij sho ob yednav u svoyih rukah usyu Karolingsku imperiyu zaproponuvav Bozonu viznati jogo yak korolya Provansu za umovi togo sho toj pidkoritsya imperatoru Bozon prijnyav cyu propoziciyu Pislya smerti Bozona v 887 roci imperator Karl III Tolstij viznav prava jogo sina i spadkoyemcya Lyudovika na Nizhnyu Burgundiyu a v 890 roci Lyudovik buv oficijno obranij korolem Arlya Provansu ta Nizhnoyi Burgundiyi na zborah baroniv korolivstva u Valansi Naprikinci IX stolittya grafstvo opinilosya v rukah Gugo bl 880 948 grafa Arlskogo sina Teobaldo Arlskogo bl 860 887 895 ta Berti Lotaringskoyi 866 925 dochki korolya Lotaringiyi Lotarya II Mozhlivo Gugo uspadkuvav V yen pislya batka ale dokumentalnogo pidtverdzhennya comu nemaye V 905 roci islya zasliplennya korolya Nizhnoyi Burgundiyi Italiyi ta imperatora Lyudovika III Gugo nezabarom stav faktichnim pravitelem Nizhnoyi Burgundiyi 926 roku vin stav korolem Italiyi Todi zh vin buv zmushenij vidmovitisya vid V yenna grafom yakogo stav nezakonnij sin Lyudovika III Karl Kostyantin yakij keruvav grafstvom do svoyeyi smerti Pislya smerti Karla Kostyantina V yenn uspadkuvala jogo dochku Konstanciya yaka bula odruzhena z grafom Arlya Bozonom II Pid kerivnictvom grafiv Arlya piznishe grafiv Provansu V yenn zalishavsya do 1030 roku koli V yenn buv postuplenij arhiyepiskopu V yenna yakij rozdiliv grafstvo na senjoriyu piznishe grafstvo Albonske majbutnye Dofine i Moryenske grafstvo Prote V yennske grafstvo prodovzhuvalo isnuvati u duzhe zmenshenij formi U 1085 roci vono bulo priyednane do volodin grafiv Makonskih pid keruvannyam yakih zalishalosya do 1239 koli pislya smerti cholovika ostannya grafinya Alisa prodala Makon i V yenn korolyu Franciyi Lyudoviku IX Svyatomu Grafi V yennskiZherardidi 844 870 Zherar bl 800 878 879 graf Parizha do 834 bl 841 graf V yenna i graf gercog Liona 844 870 Bozonidi 871 887 Bozon V yennskij bl 844 887 graf V yenna 871 887 graf Liona 871 880 graf Berri 872 876 gercog Italiyi 875 875 8 876 879 graf Makona i Shalona 877 880 Otena 879 880 korol Nizhnoyi Burgundiyi Provansu 879 887 bl 895 926 Gugo Arlskij bl 880 948 korol Italiyi z 926 graf Arlya ok 895 928 graf V yenna ok 895 926 korol Nizhnoyi Burgundiyi 924 933 Dim de Vermandua 928 931 Ed de Vermandua bl 915 946 graf V yenna 928 931 graf Am yena 941 944 sin Gerberta II de Vermandua Bozonidi 931 962 Karl Kostyantin 901 962 graf V yenna z 926 962 966 Konstanciya 920 966 cholovik Bozon II bl 928 968 graf ArlyaGrafi Makona ta V yennaIvrejskij dim 1085 1102 Etyen I Horobrij bl 1057 27 travnya 1102 roku graf Makona i V yenna z 1085 roku titulyarnij graf Burgundiyi z 1097 roku sin Giljoma III 1102 1148 Reno III bl 1090 22 sichnya 1148 roku graf Makona i V yenna z 1102 roku titulyarnij graf Burgundiyi v 1102 1127 rokah graf Burgundiyi z 1127 roku 1102 1155 Giljom III IV bl 1095 27 veresnya 1155 graf Makona z 1102 graf Osona z 1127 i graf V yenna z 1148 sin Etyena I 1157 1184 Zhero I 1142 1184 graf Makona i V yenna z 1157 sin Giljoma IV 1184 1224 Giljom IV V pom 1224 graf Makona Osona ta V yenna sin Zhero I 1224 1224 Zhero II pom 1224 graf Makona i V yenna sin Giljoma IV 1224 1239 Alisa pom 1260 grafinya Makona i V yenna dochka Zhero II U 1239 roci pislya smerti cholovika Alisa prodala Makon i V yenn korolyu Franciyi Div takozhAlbonske grafstvo V yennskij dofinatPosilannyaBURGUNDY KINGDOM NOBILITY COMTES de VIENNE Foundation for Medieval angl Arhiv originalu za 2 lipnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2024

Дата публікації:
Топ