Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітославлиці (рос. Витославлицы) — музей народної дерев'яної архітектури Новгородської області, де експоновані пам'ятки світського та сакрального призначення. Розташований біля Юріївського монастиря, на південному березі озера М'ячино.
пам'ятка архітектури[d] і Q17563638?
Росія
Вітославлиці у Вікісховищі
Назва
Як зазначили працівники музею, найбільш легким було надати назву новому музею. Саме тут існувало село з цією назвою до 18 ст. Початок сельця датують 11—12 століттями. Згодом, по побудові неподалік Пантелеймонівського монастиря, село відписали йому. На початку 19 ст. земля і поселення належали дочці графа Олексія Орлова, для якої був вибудований панський будинок-палац за проектом імператорського архітектора Карла Івановича Россі, збережений і донині. До [ru] землями та залишками споруд колишнього Пантелеймонівського монастиря володіла родина Семевських.
Історія створення. Заснування
Роком відліку створення музею вважають 1964-й, коли були прийняті головні документи щодо створення музейного закладу в Великому Новгороді. До створення музею фахівців спонукала загибель багатьох споруд дерев'яної архітектури Новгородської області, які неможливо було реставрувати чи зберегти на первісних місцях. Без догляду і в провінції пам'ятки світського і сакрального призначення некваліфіковано ремонтувалися, не зберігалися, міняли власників (що не сприяло збереженню), рубались на дрова, невпинно знищувались. Серед зниклих — церква Св. Духа в Городцях, церква Різдва в Ришеві, церква Туренського погосту і не одна сотня світських сільських комплексів. Адже в СРСР успішно виховали два покоління невігласів, байдужих і до власної історії, і до місцевих пам'яток. Вандали вночі спалили вщент розібраний вітряк навіть на території музею.
Досліди вже першого кандидата на перевезення були невтішні. Це була дерев'яна Успенська церква 16 ст, яка могла швидко зникнути. Восени 1964 р. її вже перевезли до майбутнього музею.
Наукова концепція проекту
Так сталося, що не всі документи щодо музею існували, а вже почалася активна збиральницька (рятувальна) діяльність закладу. Проектування детального генплану музейних секторів запізнювалось щодо практичного його будівництва, тобто перенесення споруд в музей. Була створена наукова концепція розвитку закладу, де зазначили головні тези:
- Рятування науково важливих об'єктів.
- Не брати споруди зі значним впливом міської архітектури.
- Головне в музеї — селянські садиби, за можливості з усім комплексом господарських споруд.
- Вивезти в музей пам'ятки доби російського. феодалізму, відтворити в одному з секторів навіть старовинний цвинтар.
- Пізні нашарування важливих об'єктів видаляють, а пам'ятку реставрують лише за переконливого наукового обґрунтування.
- В розплануванні музею використати найдавніший тип феодального розпланування, тобто вільний, нерегулярний, тісно пов'язаний з ландшафтом.
- Всіляко сприяти ревіталізації споруд, відтворити сади, городи, влаштовувати свята, ярмарки, демонстрації різних ремесел, ігор, залучити музейну торгівлю тощо.
- Відтворити сільську забудову і сільські адміністративні і храмові центри, де головували сакральні споруди, не припиняти збори і перевезення дерев'яних каплиць, що масово знищувались на місцях.
- Генплан музею та його головні сектори переглядати і змінювати, доповнювати в процесі створення самого закладу.
Остання теза була надзвичайно важливою, бо наблизила створення музею дерев'яної архітектури в Вітославлицях до справжнього творчого акту просто неба.
Головні сектори музею Вітославлиці
- Мстинський сектор (від назви річки Мста)
- Комплекс «Погост»
- Комплекс млинів
- Поозерський сектор
- Північно-східний сектор
- Південно-західний сектор
За наказом облвиконкома 16 травня 1967 р. музей Вітославлиці став філією Новгородського історико-архітектурного музею-заповідника. За форматом це був архітектурно-етнографічний музей просто неба. Усі сектори музею, окрім Південно-західного, розташовані на єдиній наскрізній туристичній магістралі, що досить зручно для відвідин та екскурсій.
Була посилена дослідницька і збирально-рятівна діяльність музею, що робив експедиції в віддалені кути області. Тепер експедиції відшукували як цілі комплекси, так і окремі пам'ятки, етнографічні речі, бо вже було куди звозити експонати. Серед перевезених — рублена хата М. Д. Єкимової із села Ришева (вже призначена до руйнування), церква Різдва із села Передок (датована 1531 роком), Микільська церква із села Тухоль 17 століття та ін.
Музейне розпланування
Динаміка створення музею значно зросла навіть за тридцять років існування музею. За первісним планом на 1960-ті роки мали перенести близько двадцяти (20) різних пам'яток. Років через 15 їх вже було близько сорока (40), до початку 1990-х кількість наблизилась до сотні (100). Регулярне розпланування селищ намагались силомиць запровадити з 18 ст., але радіально-центричного розпланування (з церквою на площі на віялом вулиць від неї) в області не помічено, тому подібного розпланування нема і в музеї.
Власні особливості мали Дем'янський та Валдайський райони області. Ліси тут належали або державі, або приватним власникам, тому рубати їх забороняли з 19 ст., або будматеріал дорого коштував. З 1870-х рр. селяни налагодили тут випалення власної цегли, а в селах переважають або дерев'яно-цегляна, або тільки цегляна забудова 1870–1920-х років. Перевезення декількох цегляних споруд теж планується музеєм в Мстинській сектор. Шатрова церква Успіння Богородиці із села Куріцко відновлена в музеї ніби на околиці, біля озера М'ячино та річки Волхов, приблизно в тому ж оточенні, в якому колись і існувала. Микільську церкву із села Мякішево встановили на ділянці, призначеній для старовинного «цвинтаря». Для Микільської церкви із села Тухоль навіть готували ландшафт в центрі заповідника: підвищили схил, створили огорожу з валунів, досадили в гаю ялини і створили новий, невеличкий став. Три інші церкви — Різдва Богородиці (село Передок), Успенска церква (село Нікуліно) та Микільська з Високого Острову утворюють спільну групу.
Проведені розкопки на території колишніх споруд Пантелеймонівського монастиря. Бажано відтворити і його зруйновану церкву. На головному маршруті опинились і дві кам'яні споруди колишньої садиби поміщиків Семевських, які пристосовані для адміністративного використання. Вітряки стоять на півночі від Юріївського монастиря, з територією якого межує музей народної дерев'яної архітектури Новгородської області.
Київ і Вітославлиці
І колишня володарка земель і сельця, і музей мали відношення до Києва. Графиня А. О. Орлова-Чесменська, релігійно налаштована особа, відвідувала Києво-Печерський монастир і дала гроші на створення нового іконостаса з бронзи замість дерев'яного в Успенському соборі.
В квітні 1977 р. саме в Києві науковці з Новгорода оприлюднили методику та тези створення музею Вітославлиці. Виїзна нарада Міністерства культури СРСР там їх і ухвалила.
Галерея
-
![image]()
Церква і криничний журавель -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Див. також
- Пам'ятка архітектури
- Дерев'яна архітектура
- Скансен
- Ставкірка
- Кіжі
- Перенесення споруд
- Реставрація (мистецтво)
- Музей народної архітектури та побуту України (поблизу селища Пирогів, Київ, Україна)
- Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне
- Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (Львів)
- Ром Орфанаж, колишній дитячий притулок Стамбула, найбільша дерев'яна споруда Європи
Джерела
- В. В. Гормин. Музей народного деревянного зодчества «Витославлицы»\\Достопримечательности Новгородской области\Сост. Н. М. Иванов. —Л.:Лениздат, 1982.—335 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітославлиці
- Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitoslavlici ros Vitoslavlicy muzej narodnoyi derev yanoyi arhitekturi Novgorodskoyi oblasti de eksponovani pam yatki svitskogo ta sakralnogo priznachennya Roztashovanij bilya Yuriyivskogo monastirya na pivdennomu berezi ozera M yachino Vitoslavlici58 29 pn sh 31 16 sh d 58 483 pn sh 31 267 sh d 58 483 31 267 Koordinati 58 29 pn sh 31 16 sh d 58 483 pn sh 31 267 sh d 58 483 31 267Tipmuzej pam yatka arhitekturi d i Q17563638 Status spadshinid 1 Krayina RosiyaRoztashuvannyaVelikij NovgorodAdresaYur yevskoye Shosse 14Zasnovano5 chervnya 1964Vidkrito5 chervnya 1964Sajtnovgorodmuseum ru muzej zapovednik velikij novgorod 16 vitoslavlitsy htmlVitoslavlici Rosiya Vitoslavlici u VikishovishiNazvaYak zaznachili pracivniki muzeyu najbilsh legkim bulo nadati nazvu novomu muzeyu Same tut isnuvalo selo z ciyeyu nazvoyu do 18 st Pochatok selcya datuyut 11 12 stolittyami Zgodom po pobudovi nepodalik Pantelejmonivskogo monastirya selo vidpisali jomu Na pochatku 19 st zemlya i poselennya nalezhali dochci grafa Oleksiya Orlova dlya yakoyi buv vibudovanij panskij budinok palac za proektom imperatorskogo arhitektora Karla Ivanovicha Rossi zberezhenij i donini Do ru zemlyami ta zalishkami sporud kolishnogo Pantelejmonivskogo monastirya volodila rodina Semevskih Istoriya stvorennya ZasnuvannyaKolishnij budinok palac grafini Orlovoyi Chesmenskoyi Rokom vidliku stvorennya muzeyu vvazhayut 1964 j koli buli prijnyati golovni dokumenti shodo stvorennya muzejnogo zakladu v Velikomu Novgorodi Do stvorennya muzeyu fahivciv sponukala zagibel bagatoh sporud derev yanoyi arhitekturi Novgorodskoyi oblasti yaki nemozhlivo bulo restavruvati chi zberegti na pervisnih miscyah Bez doglyadu i v provinciyi pam yatki svitskogo i sakralnogo priznachennya nekvalifikovano remontuvalisya ne zberigalisya minyali vlasnikiv sho ne spriyalo zberezhennyu rubalis na drova nevpinno znishuvalis Sered zniklih cerkva Sv Duha v Gorodcyah cerkva Rizdva v Rishevi cerkva Turenskogo pogostu i ne odna sotnya svitskih silskih kompleksiv Adzhe v SRSR uspishno vihovali dva pokolinnya neviglasiv bajduzhih i do vlasnoyi istoriyi i do miscevih pam yatok Vandali vnochi spalili vshent rozibranij vitryak navit na teritoriyi muzeyu Doslidi vzhe pershogo kandidata na perevezennya buli nevtishni Ce bula derev yana Uspenska cerkva 16 st yaka mogla shvidko zniknuti Voseni 1964 r yiyi vzhe perevezli do majbutnogo muzeyu Naukova koncepciya proektuTak stalosya sho ne vsi dokumenti shodo muzeyu isnuvali a vzhe pochalasya aktivna zbiralnicka ryatuvalna diyalnist zakladu Proektuvannya detalnogo genplanu muzejnih sektoriv zapiznyuvalos shodo praktichnogo jogo budivnictva tobto perenesennya sporud v muzej Bula stvorena naukova koncepciya rozvitku zakladu de zaznachili golovni tezi Ryatuvannya naukovo vazhlivih ob yektiv Ne brati sporudi zi znachnim vplivom miskoyi arhitekturi Golovne v muzeyi selyanski sadibi za mozhlivosti z usim kompleksom gospodarskih sporud Vivezti v muzej pam yatki dobi rosijskogo feodalizmu vidtvoriti v odnomu z sektoriv navit starovinnij cvintar Pizni nasharuvannya vazhlivih ob yektiv vidalyayut a pam yatku restavruyut lishe za perekonlivogo naukovogo obgruntuvannya V rozplanuvanni muzeyu vikoristati najdavnishij tip feodalnogo rozplanuvannya tobto vilnij neregulyarnij tisno pov yazanij z landshaftom Vsilyako spriyati revitalizaciyi sporud vidtvoriti sadi gorodi vlashtovuvati svyata yarmarki demonstraciyi riznih remesel igor zaluchiti muzejnu torgivlyu tosho Vidtvoriti silsku zabudovu i silski administrativni i hramovi centri de golovuvali sakralni sporudi ne pripinyati zbori i perevezennya derev yanih kaplic sho masovo znishuvalis na miscyah Genplan muzeyu ta jogo golovni sektori pereglyadati i zminyuvati dopovnyuvati v procesi stvorennya samogo zakladu Ostannya teza bula nadzvichajno vazhlivoyu bo nablizila stvorennya muzeyu derev yanoyi arhitekturi v Vitoslavlicyah do spravzhnogo tvorchogo aktu prosto neba Golovni sektori muzeyu VitoslavliciShatrova cerkva Uspinnya Bogorodici iz sela Kuricko kinec 16 st Poozerskij sektorMstinskij sektor vid nazvi richki Msta Kompleks Pogost Kompleks mliniv Poozerskij sektor Pivnichno shidnij sektor Pivdenno zahidnij sektor Za nakazom oblvikonkoma 16 travnya 1967 r muzej Vitoslavlici stav filiyeyu Novgorodskogo istoriko arhitekturnogo muzeyu zapovidnika Za formatom ce buv arhitekturno etnografichnij muzej prosto neba Usi sektori muzeyu okrim Pivdenno zahidnogo roztashovani na yedinij naskriznij turistichnij magistrali sho dosit zruchno dlya vidvidin ta ekskursij Bula posilena doslidnicka i zbiralno ryativna diyalnist muzeyu sho robiv ekspediciyi v viddaleni kuti oblasti Teper ekspediciyi vidshukuvali yak cili kompleksi tak i okremi pam yatki etnografichni rechi bo vzhe bulo kudi zvoziti eksponati Sered perevezenih rublena hata M D Yekimovoyi iz sela Risheva vzhe priznachena do rujnuvannya cerkva Rizdva iz sela Peredok datovana 1531 rokom Mikilska cerkva iz sela Tuhol 17 stolittya ta in Muzejne rozplanuvannyaCerkva Rizdva Bogorodici iz sela Peredki 16 st Dinamika stvorennya muzeyu znachno zrosla navit za tridcyat rokiv isnuvannya muzeyu Za pervisnim planom na 1960 ti roki mali perenesti blizko dvadcyati 20 riznih pam yatok Rokiv cherez 15 yih vzhe bulo blizko soroka 40 do pochatku 1990 h kilkist nablizilas do sotni 100 Regulyarne rozplanuvannya selish namagalis silomic zaprovaditi z 18 st ale radialno centrichnogo rozplanuvannya z cerkvoyu na ploshi na viyalom vulic vid neyi v oblasti ne pomicheno tomu podibnogo rozplanuvannya nema i v muzeyi Vlasni osoblivosti mali Dem yanskij ta Valdajskij rajoni oblasti Lisi tut nalezhali abo derzhavi abo privatnim vlasnikam tomu rubati yih zaboronyali z 19 st abo budmaterial dorogo koshtuvav Z 1870 h rr selyani nalagodili tut vipalennya vlasnoyi cegli a v selah perevazhayut abo derev yano ceglyana abo tilki ceglyana zabudova 1870 1920 h rokiv Perevezennya dekilkoh ceglyanih sporud tezh planuyetsya muzeyem v Mstinskij sektor Shatrova cerkva Uspinnya Bogorodici iz sela Kuricko vidnovlena v muzeyi nibi na okolici bilya ozera M yachino ta richki Volhov priblizno v tomu zh otochenni v yakomu kolis i isnuvala Mikilsku cerkvu iz sela Myakishevo vstanovili na dilyanci priznachenij dlya starovinnogo cvintarya Dlya Mikilskoyi cerkvi iz sela Tuhol navit gotuvali landshaft v centri zapovidnika pidvishili shil stvorili ogorozhu z valuniv dosadili v gayu yalini i stvorili novij nevelichkij stav Tri inshi cerkvi Rizdva Bogorodici selo Peredok Uspenska cerkva selo Nikulino ta Mikilska z Visokogo Ostrovu utvoryuyut spilnu grupu Provedeni rozkopki na teritoriyi kolishnih sporud Pantelejmonivskogo monastirya Bazhano vidtvoriti i jogo zrujnovanu cerkvu Na golovnomu marshruti opinilis i dvi kam yani sporudi kolishnoyi sadibi pomishikiv Semevskih yaki pristosovani dlya administrativnogo vikoristannya Vitryaki stoyat na pivnochi vid Yuriyivskogo monastirya z teritoriyeyu yakogo mezhuye muzej narodnoyi derev yanoyi arhitekturi Novgorodskoyi oblasti Kiyiv i VitoslavliciI kolishnya volodarka zemel i selcya i muzej mali vidnoshennya do Kiyeva Grafinya A O Orlova Chesmenska religijno nalashtovana osoba vidviduvala Kiyevo Pecherskij monastir i dala groshi na stvorennya novogo ikonostasa z bronzi zamist derev yanogo v Uspenskomu sobori V kvitni 1977 r same v Kiyevi naukovci z Novgoroda oprilyudnili metodiku ta tezi stvorennya muzeyu Vitoslavlici Viyizna narada Ministerstva kulturi SRSR tam yih i uhvalila GalereyaCerkva i krinichnij zhuravel Shatrovij vitryak Rublena hataDiv takozhDokladnishe Derev yana arhitektura Rosiyi Pam yatka arhitekturi Derev yana arhitektura Skansen Stavkirka Kizhi Perenesennya sporud Restavraciya mistectvo Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini poblizu selisha Pirogiv Kiyiv Ukrayina Muzej narodnoyi arhitekturi pobutu ta dityachoyi tvorchosti v seli Prelesne Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj Lviv Rom Orfanazh kolishnij dityachij pritulok Stambula najbilsha derev yana sporuda YevropiDzherelaV V Gormin Muzej narodnogo derevyannogo zodchestva Vitoslavlicy Dostoprimechatelnosti Novgorodskoj oblasti Sost N M Ivanov L Lenizdat 1982 335 s PosilannyaPortal Muzeyi Portal Mistectvo Portal Derev yana arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vitoslavlici Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 624 ot 04 12 1974