Вістова село Калуського району Івано Франківської області на правому березі річки Лімниця село ВістоваКраїна УкраїнаОбла

Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця.

село Вістова

Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Вістівська сільська рада
Основні дані
Перша згадка	1460
Населення	1220
Площа	13,05 км²
Густота населення	93,49 осіб/км²
Поштовий індекс	77351
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. / 49.02278; 24.47972Координати: 49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. / 49.02278; 24.47972
Водойми	Лімниця
Найближча залізнична станція	Вістова (зупинний пункт)


Місцева влада
Адреса ради	77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36
Карта
Вістова
Вістова
Мапа

Вістова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вістова (заказник).

Історія

Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду.[1]

За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова.

Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року.

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.

У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).

У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв).

5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1214	99.51%
російська	6	0.49%
Усього	1220	100%

Церква

Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.

Нинішня церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ.

Соціальна сфера

Через село проходить залізниця, є пристанок.
Школа І-ІІ ст. на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
ФАП.
Народний дім.
308 дворів, 1264 мешканці.
Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.

Руїни мосту
Школа
Фельшерсько-акушерський пункт
Народний дім
Стадіон
Церква Різдва Христового
Табличка
Греко-католицька церква
Центр адаптації і реабілітації
Правління Калуського держлісгоспу
Радянський монумент

Вулиці

У селі є вулиці:

Богдана Хмельницького
Довженка
Івана Франка
Каракая
Лесі Українки
Лісова
Мисливська
Набережна
Нова
Польова
Санаторна
Січових Стрільців
Тараса Шевченка
Чорновола
Героїв України (колишня 9 Травня)

Відомі люди

о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.

Див. також

Вістова (заказник)

Примітки

. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 (лат.)
. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
Івано-Франківська єпархія УАПЦ
. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
У Вістовій знесли пам'ятник радянським "визволителям"
. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.

Посилання

Історія села Вістова Калуського району [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Wistowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 618. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.

[2] . Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 17 січня 2016.

[3] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 (лат.)

[4] . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.

[5] Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.

[6] Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.

[7] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.

[8] . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.

[ukr-socialdata-mova-2001-9] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[10] Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.

[11] . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.

[12] . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.

[13] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.

[14] Івано-Франківська єпархія УАПЦ

[15] . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.

[16] У Вістовій знесли пам'ятник радянським "визволителям"

[17] . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

[18] У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць

[19] . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.