Вінаго синьошиїй Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Вінаго синьошиїй

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Вінаго (Treron)
Вид:	Вінаго синьошиїй

Біноміальна назва

Treron olax
(Temminck, 1823)

Синоніми

Columba olax

Посилання

Вікісховище:	Treron olax
Віківиди:	Treron olax
ITIS:	177296
МСОП:	22691132
NCBI:	2953468

Віна́го синьошиїй (Treron olax) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 22 см, вага 77 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова світло-сіра, тім'я, потилиця та шия темно-сірі. Верхня частина грудей темно-оранжева, живіт жовтувато-зелений. Дзьоб світлий, райдужка кремова зі світло-коричневим кільцем. Навколо очей блакитнуваті кільця. У самиць верхня частина тіла темно-оливково-зелена, нижня частина тіла жовто-зелена.

Поширення й екологія

Синьошиї вінаго мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані, на сусідніх островах та на заході Яви. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на плантаціях, у парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграями до 10 птахів, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів. Гніздяться на деревах або в чагарниках. У кладці 2 білих яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.
C.J. Temminck, C. J. Temminck, Georges Louis Leclerc Buffon, Nicholas Huet, Guillaume Michel Jerôme Meiffren Laugier de Chartrouse (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. № v.4 (1838) (вид. Chez Legras Imbert et Comp.). A Strasbourgh. Процитовано 2 січня 2020.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 06 травня 2022.
Robinson, Herbert C. (1906). A synopsis of the birds at present known to inhabit the Malay Peninsula south of the Isthmus of Kra. Journal of the Federated Malay States Museums. 1: 45—57.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.

[2] C.J. Temminck, C. J. Temminck, Georges Louis Leclerc Buffon, Nicholas Huet, Guillaume Michel Jerôme Meiffren Laugier de Chartrouse (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. № v.4 (1838) (вид. Chez Legras Imbert et Comp.). A Strasbourgh. Процитовано 2 січня 2020.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 06 травня 2022.

[5] Robinson, Herbert C. (1906). A synopsis of the birds at present known to inhabit the Malay Peninsula south of the Isthmus of Kra. Journal of the Federated Malay States Museums. 1: 45—57.