Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві льям Ме йкпіс Те керей англ William Makepeace Thackeray 18 липня 1811 24 грудня 1863 англійський письменник сатирик В

Вільям Мейкпіс Теккерей

Вільям Мейкпіс Теккерей

Ві́льям Ме́йкпіс Те́керей (англ. William Makepeace Thackeray, *18 липня 1811 — †24 грудня 1863) — англійський письменник-сатирик.

Вільям Текерей
William Makepeace Thackeray
image
William Makepeace Thackeray
Ім'я при народженніWilliam Makepeace Thackeray
ПсевдонімMichael Angelo Titmarsh[1], George Fitz-Boodle і Ikey Solomons
Народився18 липня 1811(1811-07-18)
Калькутта, Індія
Помер24 грудня 1863(1863-12-24) (52 роки)
Лондон, Англія
ПохованняКенсал-Грін[2]
Громадянствоimage Велика Британія
Національністьанглієць
Діяльністьписьменник
Alma materТриніті-коледж (Кембридж), Школа Чартергаус[2] і Кембриджський університет
Мова творіванглійська
Жанрсатира, роман і есей
Magnum opusЯрмарок суєти
Конфесіяангліканство
Батькоd[3]
Матиd[3]
РодичіВірджинія Вульф
Брати, сестриd
У шлюбі зd[3]
Дітиd[4][3], d[5][3] і d[5][3]
Автографimage
image Вільям Текерей у Вікісховищі

Біографія

Вільям Мейкпіс Текерей був сином офіцера колоніальних військ Британської імперії і належав до привілейованих верств англійського суспільства. Після закінчення Чартерхауса він вступив до Кембриджського університету, але ступінь не отримав, тому що кар'єра держслужбовця не приваблювала його. Він хотів займатися тільки мистецтвом, тому і вирушив до Франції, яка завжди вважалася Мекою художників, особливо живописців. Мандри Європою (Франція, Німеччина, Італія) закінчились виснаженням банківського рахунку, який залишився від батьків, і необхідністю заробляти гроші. Текерей повертається до Лондона і починає займатися журналістикою, яка і стане основною справою його життя. Він обрав собі досить суворе естетичне кредо — «Правда не завжди є приємною, але кращого за правду немає нічого».

Реалізм Текерея, на відміну від реалізму Дікенса, не має прихильності до романтичної естетики. За висловом Шарлотти Бронте, він є «не романтичним, як ранок понеділка». Твори Текерея менш всього схожі на казку. Це насмішлива, аналітична і сувора проза. Тому Текерея вважають спадкоємцем англійських просвітників XVIII ст. (Свіфта, Філдінга, Стіла, Аддісона), які демонстрували іронічний різкий, як скальпель хірурга, погляд на свою схильну до чванства батьківщину. Багато років Текерей працював у сатиричному журналі «Панч» (Punch), де разом із ним висміювали недоліки Англії Томас Гуд і Дуглас Джерралд. Популярність йому принесли пародії, в яких він «знущався» над епігонами романтизму і протиставив їхній творчості свою неприємну, але корисну правду. Особливо діставалося від Текерея авторам комерційних або «салонних романів». Вельми популярними були тоді так звані «романи срібної ложки» (про життя аристократів) і романи «ньюгетської школи» (Ньюгет — знаменита лондонська тюрма, якої зараз не існує), в яких злочинний світ подавався нерідко у привабливому, лицарськи-благородному вигляді.

Помер 1863 року. Похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні.

Творчість

image
Вільям Текерей, 1845 р.

«Записки Жовтоплюша», «У благородній родині» є насмішкою над тими читачами, які полюбляють світську інтимну хроніку. Жовтоплюш — лакей, який служить у аристократичному будинку. Він підглядає й підслухає, ховаючись за шторами, зазираючи у дверні шпари. А потім надсилає отриману «інформацію» до журналу, де остання і публікується. Паскудність Жовтоплюша контрастує із авторським сарказмом і навіки відбиває бажання коли-небудь читати «жовту пресу».

«Кетрін», «Історія Семюеля Тітмарша і знаменитого діаманту Хоггарта» є пародіями на «ньюгетський роман». Текерей знімає із злочинного світу не тільки покривало благородства, а і покривало таємничості. Злочинний світ в романах Текерея виступає таким, яким він є — користолюбним й аморальним. Текерей-сатирик не жалів не тільки бульварну літературу, а і британську монархію. У вірші «Георги» («Georgies») він створює сатиричну картину «букету Георгів» : Георга І, який «мистецтва ненавидів», Георга ІІ, «жаднюги й спекулянта», Георга ІІІ, що «розумом був слабкуватий, але англієць — від голови до п'ят», і Георга Останнього, тобто IV, що прославився кулінарними й кравецькими здібностями. Текерей його інакше, як «кухарем» не називав. Сатира Текерея завжди була справедливою. Він іронізував не тільки над сучасною Англією, а і над собою.

Книга снобів

«Книга снобів» (1847) яскраво про це свідчить. Старовинне англійське слово «snob» колись мало значення «учень ремісника», тобто «підмайстер». Коли Текерей навчався у Кембриджі, слово «сноб» на студентському жаргоні означало «підлабузник». Так презирливо називали тих студентів, які намагалися стати товаришами більш знатних і більш заможних студентів, принижуючись при цьому. Студент Текерей «снобом» не був, але явище це запам'ятав і пізніше осмислив його як національну англійську рису. А оскільки від своєї нації відмовлятися він не збирався, то вимушений був назвати «снобом» і себе самого. Сучасне розуміння слова «сноб» (той, хто із презирством ставиться до простих людей) походить від книги Текерея. «Книга снобів» являє собою низку нарисів, які показують типових представників англійського суспільства в їх національному прояві.

«Книгу снобів» можна вважати прологом до найвідомішого твору Текерея «Ярмарок суєти» (1847). Назва книги вводить роман у традицію англійської релігійної літератури. Проповідник XVII ст. Джон Беньян, учасник Великого Бунту 1648 р., перебуваючи у в'язниці після революційних подій, написав знамениту книгу-проповідь «Шлях прочанина», в якій у дусі середньовічного жанру «видіння» розповів про примарне місто (в якому легко впізнати Лондон), куди потрапляє благочестивий прочанин дорогою до Раю. У цьому місці земного Пекла знаходиться Ярмарок Суєти, де чоловіки продають дружин, дружини — чоловіків, діти — батьків, а батьки — дітей. І все заради єдиної мети — отримати гроші. Причому людські душі та коштовні речі тут оцінюються приблизно однаково.

image
Тут поховано письменника

Ярмарком Суєти Беньян назвав журнал Vanity Fair. Таку саму назву має роман Текерея, і перекласти цей англійський фразеологізм, який у сучасній мові означає осередок гріха, можна по-різному: «базар життєвої метушні», «ярмарок гріха», «вистава пороків», «даремна гра» тощо. «Виставою пороків» Текерей називає сучасну йому Англію, де «мазурики шастають по кишенях, жваво закликають публіку». Роман має не тільки багато значущу назву. Він має не менш значущий підзаголовок: «роман без героя». Персонажі роману, який має релігійну назву і дивує нерелігійністю свого змісту, не варті не тільки визначення героя, вони не є вартими і визначення характеру. Сучасні англійці, згідно із розумінням письменника, — просто ляльки, маріонетки, яких він смикає за ниточки, а вони танцюють, кохають, їдять, п'ють, народжуються і вмирають. Себе самого автор (до речі талановитий художник) зобразив на обкладинці у вигляді балаганного клоуна, «жалюгідного перестарка», який веселить не менш жалюгідну публіку. Герої роману, також, як і глядачі балаганної вистави, а за ними й читачі, існують у цьому світі за принципом «суєти суєт», за законами базару, де повага до людини визначається об'ємом її капіталу, де «дорогий виїзд означає більше, ніж щастя». Таким чином Базар набуває значення реалістичного символу сучасного світу, який, за визначенням письменника, є «місцем суєтним, злим, біснуватим, повним усіляких шахрайств, фальші й удавань». Звідки ж у такому місці узятися герою? Та пошуки привели письменника, а саме не до героя, а до героїні.

Ребеку Шарп (від англ. sharp — швидкий, різкий, хитрий, гострий) він обрав героїнею свого роману, радше через те, що вона, хоча і є закінченою снобкою, але все ж таки, виглядає живою поряд із напівсонною Емілією Седлі (від англ. sadly — сумно) та іншими представниками англійського суспільства. Ребека є єдиною живою істотою цього роману, хоча при погляді на неї стає страшно: в неї є розум, але він служить тільки амбіційній спрямованості її особистості, в неї є енергія, але її спрямовано на те, щоб прорватися у верхи суспільства, в неї є чарівність, але чарівність продається (правда, дорого). В її зелених очах немає ані любові, ані доброти, там є тільки жагуче жадання стати врівень із тими, на кого бідна сирота приречена дивитися знизу вгору. Ребека проходить через різні верстви англійського суспільства, вона піднімається усе вище і вище його сходами, і ми проходимо разом із нею тим же шляхом, спостерігаючи звичаї спочатку буржуа, потім аристократів. Автор, здається є прихильнішим до міщан (буржуа). Аристократи (родина Кроулі) виглядають у нього стадом монстрів.

Долі окремих персонажів є пов'язаними з наслідками битви під Ватерлоо, яка відбулася 15 червня 1815 р., і в результаті якої армія Наполеона зазнала поразки під тиском британського і прусського війська. Чоловік маленької Емілії загинув там, і це зруйнувало її маленьке щастя. Таким чином Текерей показує історію не з лицевої сторони, а з виворітної, він визначає своє місце «серед тих, хто не воює» і показує, як видатна історична подія відображається на долях пересічних людей. Син Емілії залишився сиротою в результаті битви під Ватерлоо; батько, містер Седлі, розорився в результаті державного перевороту у Франції. Маленькі люди часто не розуміють сенсу великих історичних подій, їм не вистачає на це розуму, але історія однаково владно втручається в їх маленьке життя.


Інші твори

Інші твори «Історія Пенденніса» (1850), «Ньюкоми» (1855), «Історія Генрі Есмонда» (1852), «Вірджинці, або повість із життя минулого століття» (1859) демонструють майстерність Текерея-реаліста й сатирика. Роман «Ньюкоми» зближує Текерея із реалізмом нової хвилі. Написаний у період соціальної стабільності, коли «голодні сорокові» вже відійшли у минуле, «Ньюкоми: Записки вельми респектабельного сімейства» на автобіографічному матеріалі осмислюють різницю між окремими історичними епохами через зображення характерів представників різних поколінь. Батько Текерея помер, коли сину було шість років. Вільям погано пам'ятав його. Але поважав пам'ять молодого офіцера колоніальних військ, який усе своє коротке життя присвятив Британській короні. Художник Клайв, головний герой «Ньюкомів» (від англ. newcomers — новоприбулі) відображає не тільки внутрішній світ Текерея; він є віддзеркаленням внутрішнього світу художників нової хвилі, які вже не мають чіткої соціальної мети, а творять радше за інстинктом, ніж за осмисленим бажанням поліпшити світ.

Твори

  • Записки Жовтоплюша (The Yellowplush Papers, 1837)
  • У шляхетній родині
  • Кетрін (Catherine, 1839)
  • Історія Семюеля Тітмарша і знаменитого діаманту Хоггарта
  • Пригоди Баррі Ліндона (The Luck of Barry Lyndon, 1844)
  • Книга снобів, яку було написано одним із них (The Book of Snobs, 1848)
  • Ярмарок марнославства (Vanity Fair, 1848)
  • Історія Пенденніса (Pendennis, 1848 — 1850)
  • Історія Генрі Есмонда (The History of Henry Esmond, 1852)
  • Ньюкоми (The Newcomes, 1855)
  • (The Rose and the Ring, 1855)
  • Вірджинці, або повість із життя минулого століття (The Virginians, 1857 — 1859)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 907.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  5. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Література

  • Aplin, John. The Inheritance of Genius, A Thackeray Family Biography 1798—1875 [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.], The Lutterworth Press (2010),
  • Aplin, John. Memory and Legacy, A Thackeray Family Biography 1876—1919 [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.], The Lutterworth Press (2011),
  • Catalan, Zelma. The Politics of Irony in Thackeray's Mature Fiction: Vanity Fair, Henry Esmond, The Newcomes. Sofia (Bulgaria), 2010, 250 pp.
  • Ferris, Ina. William Makepeace Thackeray. Boston: Twayne, 1983.
  • Monsarrat, Ann. An Uneasy Victorian: Thackeray the Man, 1811—1863. London: Cassell, 1980.
  • Peters, Catherine. Thackeray's Universe: Shifting Worlds of Imagination and Reality. New York: Oxford University Press, 1987.
  • Prawer, Siegbert S.: Israel at Vanity Fair: Jews and Judaism in the Writings of W. M. Thackeray. Leiden: Brill, 1992.
  • Prawer, Siegbert S.: W. M. Thackeray's European sketch books: a study of literary and graphic portraiture. P. Lang, 2000.
  • Ray, Gordon N. Thackeray: The Uses of Adversity, 1811—1846. New York: McGraw-Hill, 1955.
  • Ray, Gordon N. Thackeray: The Age of Wisdom, 1847—1863. New York: McGraw-Hill, 1957.
  • Ritchie, H.T. Thackeray and His Daughter. Harper and Brothers, 1924.
  • Shillingsburg, Peter. William Makepeace Thackeray: A Literary Life. Basingstoke: Palgrave, 2001.
  • Williams, Ioan M. Thackeray. London: Evans, 1968.

Посилання

  • Теккерей Вільям Мейкпіс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 595. — .
У Вікіджерелах є
William Makepeace Thackeray
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Текерей
  • Історія зарубіжної літератури XIX—XX ст — Давиденко Г. Й.: Етапи творчості В. Текерея. Майстерність Текерея — романіста [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi lyam Me jkpis Te kerej angl William Makepeace Thackeray 18 lipnya 1811 24 grudnya 1863 anglijskij pismennik satirik Vilyam TekerejWilliam Makepeace ThackerayWilliam Makepeace ThackerayIm ya pri narodzhenniWilliam Makepeace ThackerayPsevdonimMichael Angelo Titmarsh 1 George Fitz Boodle i Ikey SolomonsNarodivsya18 lipnya 1811 1811 07 18 Kalkutta IndiyaPomer24 grudnya 1863 1863 12 24 52 roki London AngliyaPohovannyaKensal Grin 2 Gromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistpismennikAlma materTriniti koledzh Kembridzh Shkola Chartergaus 2 i Kembridzhskij universitetMova tvorivanglijskaZhanrsatira roman i esejMagnum opusYarmarok suyetiKonfesiyaanglikanstvoBatkod 3 Matid 3 RodichiVirdzhiniya VulfBrati sestridU shlyubi zd 3 Ditid 4 3 d 5 3 i d 5 3 Avtograf Vilyam Tekerej u VikishovishiBiografiyaVilyam Mejkpis Tekerej buv sinom oficera kolonialnih vijsk Britanskoyi imperiyi i nalezhav do privilejovanih verstv anglijskogo suspilstva Pislya zakinchennya Charterhausa vin vstupiv do Kembridzhskogo universitetu ale stupin ne otrimav tomu sho kar yera derzhsluzhbovcya ne privablyuvala jogo Vin hotiv zajmatisya tilki mistectvom tomu i virushiv do Franciyi yaka zavzhdi vvazhalasya Mekoyu hudozhnikiv osoblivo zhivopisciv Mandri Yevropoyu Franciya Nimechchina Italiya zakinchilis visnazhennyam bankivskogo rahunku yakij zalishivsya vid batkiv i neobhidnistyu zaroblyati groshi Tekerej povertayetsya do Londona i pochinaye zajmatisya zhurnalistikoyu yaka i stane osnovnoyu spravoyu jogo zhittya Vin obrav sobi dosit suvore estetichne kredo Pravda ne zavzhdi ye priyemnoyu ale krashogo za pravdu nemaye nichogo Realizm Tekereya na vidminu vid realizmu Dikensa ne maye prihilnosti do romantichnoyi estetiki Za vislovom Sharlotti Bronte vin ye ne romantichnim yak ranok ponedilka Tvori Tekereya mensh vsogo shozhi na kazku Ce nasmishliva analitichna i suvora proza Tomu Tekereya vvazhayut spadkoyemcem anglijskih prosvitnikiv XVIII st Svifta Fildinga Stila Addisona yaki demonstruvali ironichnij rizkij yak skalpel hirurga poglyad na svoyu shilnu do chvanstva batkivshinu Bagato rokiv Tekerej pracyuvav u satirichnomu zhurnali Panch Punch de razom iz nim vismiyuvali nedoliki Angliyi Tomas Gud i Duglas Dzherrald Populyarnist jomu prinesli parodiyi v yakih vin znushavsya nad epigonami romantizmu i protistaviv yihnij tvorchosti svoyu nepriyemnu ale korisnu pravdu Osoblivo distavalosya vid Tekereya avtoram komercijnih abo salonnih romaniv Velmi populyarnimi buli todi tak zvani romani sribnoyi lozhki pro zhittya aristokrativ i romani nyugetskoyi shkoli Nyuget znamenita londonska tyurma yakoyi zaraz ne isnuye v yakih zlochinnij svit podavavsya neridko u privablivomu licarski blagorodnomu viglyadi Pomer 1863 roku Pohovanij na kladovishi Kensal Grin u Londoni TvorchistVilyam Tekerej 1845 r Zapiski Zhovtoplyusha U blagorodnij rodini ye nasmishkoyu nad timi chitachami yaki polyublyayut svitsku intimnu hroniku Zhovtoplyush lakej yakij sluzhit u aristokratichnomu budinku Vin pidglyadaye j pidsluhaye hovayuchis za shtorami zazirayuchi u dverni shpari A potim nadsilaye otrimanu informaciyu do zhurnalu de ostannya i publikuyetsya Paskudnist Zhovtoplyusha kontrastuye iz avtorskim sarkazmom i naviki vidbivaye bazhannya koli nebud chitati zhovtu presu Ketrin Istoriya Semyuelya Titmarsha i znamenitogo diamantu Hoggarta ye parodiyami na nyugetskij roman Tekerej znimaye iz zlochinnogo svitu ne tilki pokrivalo blagorodstva a i pokrivalo tayemnichosti Zlochinnij svit v romanah Tekereya vistupaye takim yakim vin ye koristolyubnim j amoralnim Tekerej satirik ne zhaliv ne tilki bulvarnu literaturu a i britansku monarhiyu U virshi Georgi Georgies vin stvoryuye satirichnu kartinu buketu Georgiv Georga I yakij mistectva nenavidiv Georga II zhadnyugi j spekulyanta Georga III sho rozumom buv slabkuvatij ale angliyec vid golovi do p yat i Georga Ostannogo tobto IV sho proslavivsya kulinarnimi j kraveckimi zdibnostyami Tekerej jogo inakshe yak kuharem ne nazivav Satira Tekereya zavzhdi bula spravedlivoyu Vin ironizuvav ne tilki nad suchasnoyu Angliyeyu a i nad soboyu Kniga snobiv Kniga snobiv 1847 yaskravo pro ce svidchit Starovinne anglijske slovo snob kolis malo znachennya uchen remisnika tobto pidmajster Koli Tekerej navchavsya u Kembridzhi slovo snob na studentskomu zhargoni oznachalo pidlabuznik Tak prezirlivo nazivali tih studentiv yaki namagalisya stati tovarishami bilsh znatnih i bilsh zamozhnih studentiv prinizhuyuchis pri comu Student Tekerej snobom ne buv ale yavishe ce zapam yatav i piznishe osmisliv jogo yak nacionalnu anglijsku risu A oskilki vid svoyeyi naciyi vidmovlyatisya vin ne zbiravsya to vimushenij buv nazvati snobom i sebe samogo Suchasne rozuminnya slova snob toj hto iz prezirstvom stavitsya do prostih lyudej pohodit vid knigi Tekereya Kniga snobiv yavlyaye soboyu nizku narisiv yaki pokazuyut tipovih predstavnikiv anglijskogo suspilstva v yih nacionalnomu proyavi Knigu snobiv mozhna vvazhati prologom do najvidomishogo tvoru Tekereya Yarmarok suyeti 1847 Nazva knigi vvodit roman u tradiciyu anglijskoyi religijnoyi literaturi Propovidnik XVII st Dzhon Benyan uchasnik Velikogo Buntu 1648 r perebuvayuchi u v yaznici pislya revolyucijnih podij napisav znamenitu knigu propovid Shlyah prochanina v yakij u dusi serednovichnogo zhanru vidinnya rozpoviv pro primarne misto v yakomu legko vpiznati London kudi potraplyaye blagochestivij prochanin dorogoyu do Rayu U comu misci zemnogo Pekla znahoditsya Yarmarok Suyeti de choloviki prodayut druzhin druzhini cholovikiv diti batkiv a batki ditej I vse zaradi yedinoyi meti otrimati groshi Prichomu lyudski dushi ta koshtovni rechi tut ocinyuyutsya priblizno odnakovo Tut pohovano pismennika Yarmarkom Suyeti Benyan nazvav zhurnal Vanity Fair Taku samu nazvu maye roman Tekereya i pereklasti cej anglijskij frazeologizm yakij u suchasnij movi oznachaye oseredok griha mozhna po riznomu bazar zhittyevoyi metushni yarmarok griha vistava porokiv daremna gra tosho Vistavoyu porokiv Tekerej nazivaye suchasnu jomu Angliyu de mazuriki shastayut po kishenyah zhvavo zaklikayut publiku Roman maye ne tilki bagato znachushu nazvu Vin maye ne mensh znachushij pidzagolovok roman bez geroya Personazhi romanu yakij maye religijnu nazvu i divuye nereligijnistyu svogo zmistu ne varti ne tilki viznachennya geroya voni ne ye vartimi i viznachennya harakteru Suchasni anglijci zgidno iz rozuminnyam pismennika prosto lyalki marionetki yakih vin smikaye za nitochki a voni tancyuyut kohayut yidyat p yut narodzhuyutsya i vmirayut Sebe samogo avtor do rechi talanovitij hudozhnik zobraziv na obkladinci u viglyadi balagannogo klouna zhalyugidnogo perestarka yakij veselit ne mensh zhalyugidnu publiku Geroyi romanu takozh yak i glyadachi balagannoyi vistavi a za nimi j chitachi isnuyut u comu sviti za principom suyeti suyet za zakonami bazaru de povaga do lyudini viznachayetsya ob yemom yiyi kapitalu de dorogij viyizd oznachaye bilshe nizh shastya Takim chinom Bazar nabuvaye znachennya realistichnogo simvolu suchasnogo svitu yakij za viznachennyam pismennika ye miscem suyetnim zlim bisnuvatim povnim usilyakih shahrajstv falshi j udavan Zvidki zh u takomu misci uzyatisya geroyu Ta poshuki priveli pismennika a same ne do geroya a do geroyini Rebeku Sharp vid angl sharp shvidkij rizkij hitrij gostrij vin obrav geroyineyu svogo romanu radshe cherez te sho vona hocha i ye zakinchenoyu snobkoyu ale vse zh taki viglyadaye zhivoyu poryad iz napivsonnoyu Emiliyeyu Sedli vid angl sadly sumno ta inshimi predstavnikami anglijskogo suspilstva Rebeka ye yedinoyu zhivoyu istotoyu cogo romanu hocha pri poglyadi na neyi staye strashno v neyi ye rozum ale vin sluzhit tilki ambicijnij spryamovanosti yiyi osobistosti v neyi ye energiya ale yiyi spryamovano na te shob prorvatisya u verhi suspilstva v neyi ye charivnist ale charivnist prodayetsya pravda dorogo V yiyi zelenih ochah nemaye ani lyubovi ani dobroti tam ye tilki zhaguche zhadannya stati vriven iz timi na kogo bidna sirota prirechena divitisya znizu vgoru Rebeka prohodit cherez rizni verstvi anglijskogo suspilstva vona pidnimayetsya use vishe i vishe jogo shodami i mi prohodimo razom iz neyu tim zhe shlyahom sposterigayuchi zvichayi spochatku burzhua potim aristokrativ Avtor zdayetsya ye prihilnishim do mishan burzhua Aristokrati rodina Krouli viglyadayut u nogo stadom monstriv Doli okremih personazhiv ye pov yazanimi z naslidkami bitvi pid Vaterloo yaka vidbulasya 15 chervnya 1815 r i v rezultati yakoyi armiya Napoleona zaznala porazki pid tiskom britanskogo i prusskogo vijska Cholovik malenkoyi Emiliyi zaginuv tam i ce zrujnuvalo yiyi malenke shastya Takim chinom Tekerej pokazuye istoriyu ne z licevoyi storoni a z vivoritnoyi vin viznachaye svoye misce sered tih hto ne voyuye i pokazuye yak vidatna istorichna podiya vidobrazhayetsya na dolyah peresichnih lyudej Sin Emiliyi zalishivsya sirotoyu v rezultati bitvi pid Vaterloo batko mister Sedli rozorivsya v rezultati derzhavnogo perevorotu u Franciyi Malenki lyudi chasto ne rozumiyut sensu velikih istorichnih podij yim ne vistachaye na ce rozumu ale istoriya odnakovo vladno vtruchayetsya v yih malenke zhittya Inshi tvori Inshi tvori Istoriya Pendennisa 1850 Nyukomi 1855 Istoriya Genri Esmonda 1852 Virdzhinci abo povist iz zhittya minulogo stolittya 1859 demonstruyut majsternist Tekereya realista j satirika Roman Nyukomi zblizhuye Tekereya iz realizmom novoyi hvili Napisanij u period socialnoyi stabilnosti koli golodni sorokovi vzhe vidijshli u minule Nyukomi Zapiski velmi respektabelnogo simejstva na avtobiografichnomu materiali osmislyuyut riznicyu mizh okremimi istorichnimi epohami cherez zobrazhennya harakteriv predstavnikiv riznih pokolin Batko Tekereya pomer koli sinu bulo shist rokiv Vilyam pogano pam yatav jogo Ale povazhav pam yat molodogo oficera kolonialnih vijsk yakij use svoye korotke zhittya prisvyativ Britanskij koroni Hudozhnik Klajv golovnij geroj Nyukomiv vid angl newcomers novopribuli vidobrazhaye ne tilki vnutrishnij svit Tekereya vin ye viddzerkalennyam vnutrishnogo svitu hudozhnikiv novoyi hvili yaki vzhe ne mayut chitkoyi socialnoyi meti a tvoryat radshe za instinktom nizh za osmislenim bazhannyam polipshiti svit TvoriZapiski Zhovtoplyusha The Yellowplush Papers 1837 U shlyahetnij rodini Ketrin Catherine 1839 Istoriya Semyuelya Titmarsha i znamenitogo diamantu Hoggarta Prigodi Barri Lindona The Luck of Barry Lyndon 1844 Kniga snobiv yaku bulo napisano odnim iz nih The Book of Snobs 1848 Yarmarok marnoslavstva Vanity Fair 1848 Istoriya Pendennisa Pendennis 1848 1850 Istoriya Genri Esmonda The History of Henry Esmond 1852 Nyukomi The Newcomes 1855 The Rose and the Ring 1855 Virdzhinci abo povist iz zhittya minulogo stolittya The Virginians 1857 1859 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Kindred Britain d Track Q75653886 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 907 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824LiteraturaAplin John The Inheritance of Genius A Thackeray Family Biography 1798 1875 9 bereznya 2012 u Wayback Machine The Lutterworth Press 2010 ISBN 978 0 7188 9224 1 Aplin John Memory and Legacy A Thackeray Family Biography 1876 1919 9 bereznya 2012 u Wayback Machine The Lutterworth Press 2011 ISBN 978 0 7188 9225 8 Catalan Zelma The Politics of Irony in Thackeray s Mature Fiction Vanity Fair Henry Esmond The Newcomes Sofia Bulgaria 2010 250 pp Ferris Ina William Makepeace Thackeray Boston Twayne 1983 Monsarrat Ann An Uneasy Victorian Thackeray the Man 1811 1863 London Cassell 1980 Peters Catherine Thackeray s Universe Shifting Worlds of Imagination and Reality New York Oxford University Press 1987 Prawer Siegbert S Israel at Vanity Fair Jews and Judaism in the Writings of W M Thackeray Leiden Brill 1992 Prawer Siegbert S W M Thackeray s European sketch books a study of literary and graphic portraiture P Lang 2000 Ray Gordon N Thackeray The Uses of Adversity 1811 1846 New York McGraw Hill 1955 Ray Gordon N Thackeray The Age of Wisdom 1847 1863 New York McGraw Hill 1957 Ritchie H T Thackeray and His Daughter Harper and Brothers 1924 Shillingsburg Peter William Makepeace Thackeray A Literary Life Basingstoke Palgrave 2001 Williams Ioan M Thackeray London Evans 1968 PosilannyaTekkerej Vilyam Mejkpis Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 595 ISBN 966 692 744 6 U Vikidzherelah ye William Makepeace ThackerayVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilyam TekerejIstoriya zarubizhnoyi literaturi XIX XX st Davidenko G J Etapi tvorchosti V Tekereya Majsternist Tekereya romanista 3 listopada 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ