Вільям Дайс англ William Dyce 19 вересня 1806 Абердин 14 лютого 1864 Лондон шотландський художник переважно фресок і рел

Вільям Дайс (англ. William Dyce 19 вересня, 1806, Абердин — 14 лютого, 1864, Лондон) — шотландський художник, переважно фресок і релігійних композицій. Шотландець за походженням.

Вільям Дайс
William Dyce

Худ. Вільям Дайс. «Земний батько Христа —Св. Йосип»
При народженні	William Dyce
Народження	19 вересня 1806(1806-09-19) Абердин
Смерть	14 лютого 1864(1864-02-14) (57 років)
	Лондон
Національність	шотландець
Країна	Велика Британія
Жанр	релігійна композиція, побутовий жанр, фреска, пейзаж
Діяльність	художник, викладач університету
Напрямок	еклектика
Працівник	Кінґс-коледж
Член	Королівська академія мистецтв і Королівське товариство Единбурга
Батько	^d^[1]
Мати	^d^[1]
У шлюбі з	^d^[1]
Брати, сестри	^d^[1] і ^d^[1]
Роботи в колекції	Національна галерея Вікторії, Тейт, ^d, Національна галерея, ^d, Національна портретна галерея (Лондон), ^d, ^d, Музей Вікторії та Альберта, Національний музей Кардіффа, Художня галерея і музей Келвінгроув, ^d, Королівська академія мистецтв, ^d, ^d і ^d
Нагороди	^d


Вільям Дайс у Вікісховищі

Біографія

Народився в Абердині в родині лікаря. Батько волав бачити сина медиком. Але син обрав художню кар'єру і після закінчення коледжу в Абердині відбув у Лондон.

Навчався в школі Королівської (державної) Академії мистецтв. 1825 року вперше відвідав Італію, де вивчав твори Ніколя Пуссена та Тиціана. Несамостійний в композиціях, він пізніше використає цитати з картин художників XVI і XVII ст. у власних творах. Вдруге він відвідає Рим в 1827 році, де перебуватиме півтора року. На цей період припадає його знайомство із німецьким художником Фрідріхом Овербахом, представником школи назарейців. 1829 року він повернувся в Единбург, де був відомий як художник-портретист. Але бажання працювати для католицької церкви переважило і він працював також над створенням релігійних композицій.

Ще в часи праці в Единбурзі виявив зацікавлення в дизайні і був викликаний у Лондон. Разом із ще одним колегою був відправлений у відрядження у Францію та Німеччину для вивчення їх досвіду у дизайні і відповідній освіті митців-дизайнерів. 1840 року він отримав посаду голови Школи дизайну, котра згодом була переформована у Королівський коледж мистецтв. В Школі дизайну працював три роки. Окрім фрескового живопису був майстром живопису по віконному склу, тобто імітації вітражів в XIX столітті.

Він був набожним католиком і це вплинуло на створення більшості його картин на біблійну тематику. Схильність до релігійної тематики і середньовічних чи літературних сюжетів зробило з нього важливого попередника прерафаелітів в Британії.

Був відомий також як музикант, грав церковну музику і був популярним тоді органістом.

Серед монументальних творів митця — стінописи в Палаті лордів в Лондоні і в гардеробній кімнаті королеви Британії.

Помер в Лондоні.

Художня манера

На художню манеру митця сильно вплинуло перебування в Італії і вивчення фрескового живопису великих попередників, серед яких художник особливо виділяв Пінтуріккіо та П'єтро Перуджино. Яскраве італійське освітлення і вивчення уславлених картин Тиціана та Ніколя Пуссена підтримало його природний колористичний хист. Художник багато працював в галузі релігійних композицій, що зробило яскравими його типові біблійні композиції в стилі академізму. Типовий прихильник еклектики, консервативно налаштований Вільям Дайс найменше рахувався зі стилем романтизм і знахідками французів Жеріко чи Делакруа, британців Вільяма Тернера чи Констебла. Навіть якщо його персонажі в картині активно рухаються, то це має присмак літературщини чи театральності («Франчека да Ріміні і Паоло», «Король Лір і блазень під час бурі»). Більш самостійним він був лише в пейзажах, де не забував повчання, дидактику в стилі буржуазної добропорядності і релігійних чеснот («Пейзаж в Уельсі з двома панянками, котрі не гають часу, а прядуть»).