Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сер Ві льям Го верс M D F R C P F R S англ William Gowers британський невролог відомий описом багатьох патологічних стан

Вільям Говерс

Вільям Говерс

Сер Ві́льям Го́верс, M.D., F.R.C.P., F.R.S. (англ. William Gowers)  — британський невролог, відомий описом багатьох патологічних станів, синдромів і симптомів. Британський невролог Макдональд Крітчлі ([en]) в 1949 році назвав його як «ймовірно, найкращого клінічного невролога усіх часів».

Вільям Говерс
image
Народився20 березня 1845(1845-03-20)[1][2]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер4 травня 1915(1915-05-04)[1][2](70 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Країнаimage Сполучене Королівство
Діяльністьневролог, педіатр, лікар
Alma materУніверситетський коледж Лондона
Галузьневрологія
ЗакладЛондонський університет
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Дітиd
Нагороди
image Роботи у Вікіджерелах
image Вільям Говерс у Вікісховищі

Був видатним членом групи британських клінічних неврологів, які в другій половині XIX століття провели важливі дослідження фізіології та патології нервової системи. Говерс винайшов гемоглобінометр у 1878 році. У 1880 році описав поверхневий передньолатеральний фасцикуліт спинного мозку. У 1881 році зробив класичний опис епілепсії. Також був одним із перших, хто визнав важливість офтальмоскопа у діагностиці захворювань нервової системи.

Біографія

Говерс здобув освіту в школі Крайстчерч, Оксфорд, і був учнем доктора Сімпсона, практикуючого лікаря в Коггесголлі, Ессекс. Потім він пішов до лікарні Університетського коледжу в Лондоні, отримавши кваліфікацію M.R.C.S. У 1867 році став домашнім лікарем і особистим секретарем свого вчителя сера Вільяма Дженнера. Говерс отримав бакалаврський навчальний ступінь у 1869 році. Його інтелектуальний блиск був очевидним уже на цьому етапі, і він був нагороджений золотими медалями за свої наукові зусилля. У 1870 році йому присуджено ступінь доктора медицини з відзнакою. Став медичним реєстратором, а в 1873 році — асистентом у Національній лікарні для паралізованих та епілептиків, а також у лікарні Університетського коледжу в 1872 році.

Більшу частину професійного життя Говерс провів у лікарні Університетського коледжу, де розвинув надзвичайну спостережливість, особисті навички навчання та вміння писати, якими він був відомий, і де зрештою став професором клінічної медицини, будучи головним лікарем з 1883 року.

Став членом Королівського коледжу лікарів у 1879 році та членом Лондонського королівського товариства у 1887 році. Через роботу в лікарні Університетського коледжу він відмовився від дослідницької діяльності в 1888 році. Говерс був посвячений у лицарі в 1897 році, під час Діамантового ювілею королеви Вікторії.

Разом із сером Віктором Горслі ([en]) він першим успішно видалив пухлину спинного мозку.

Говерс одружився з Мері Бейнс із Лідса в 1875 році, і у пари було четверо дітей.

Він говорив:

  • «У теперішньому стані моєї необізнаності здається кориснішим збирати факти, ніж формулювати гіпотези».
  • «Енергія Всесвіту — це лише вічний рух».

Починаючи з 1890-х років його здоров'я швидко погіршувалося через надмірну роботу. І він, і його дружина захворіли на запалення легенів у 1913 році, від якого Мері померла. Говерс помер через два роки, у 1915 році. Йому було 70 років.

Творчість

У 1880 році він опублікував «Діагностику захворювань спинного мозку», яка була елегантною демонстрацією зв'язку між анатомією, фізіологією та симптомами пацієнта. Ця книга містила опис пучка нервових волокон у спинному мозку, який називається передньолатеральним пучком і пізніше був описаний Бехтерєвим, який назвав його трактом Говерса. Спочатку робота була передана в 1877 році Медичному товариству Вулвергемптона. Це чудовий приклад кропіткої науковості, яка характеризує всі його твори.

У 1886—1888 роках Говерс опублікував свій «Посібник із хвороб нервової системи» у двох томах. Цей підручник раніше називався «Біблія і неврологія» і є шедевром, проілюстрованим його рукою. Це також стосується його посібника та атласу медичної офтальмології (1879). Його роботи викликають захоплення майже так само за їхню ясність і організацію, як і за зміст.

Говерс був художником і гравером зі значними здібностями, чиї картини демонструвалися в Королівській академії мистецтв. Він був рішучим прихильником використання стенографії, а сам — чудовим стенографістом, який використовував стенографію для всіх своїх записів своїх пацієнтів і заснував Товариство медичної стенографії. Одна історія, яку розповіли про нього пізніше, полягала в тому, що він схопив абсолютно незнайомого молодика на вулиці й сказав: «Молодий чоловіче, ти пишеш скоромовкою?», на що шокований чоловік відповів: «Ні, не пишу», після чого Говерс опустив руку, сказавши: «Ти дурень і зазнаєш невдачі в житті». Потім він різко сів назад у свою карету.

Основні твори

  • Athetosis and posthemiplegic disorders of movement. Medico-Chirurgical Transactions, London, 1876. / Атетоз і постгеміплегічні розлади рухів.
  • The state of the arteries in Bright's disease. British Medical Journal, London, 1876, 2: 743—745. / Стан артерій при хворобі Брайта.
  • The changes in the nerve centres in hydrophobia. Pathological Transactions, 1877. / Зміни нервових центрів при сказі.
  • Manual and Atlas of Medical Ophthalmoscopy. London, 1879; 2nd edition, 1882. / Посібник і атлас з медичної офтальмоскопії.
  • Syphilitic neuroses. British Medical Journal, London, 1879. / Сифілітичні неврози.
  • Pseudohypertrophic muscular paralysis. 1879. / Псевдогіпертрофічний м'язовий параліч.
  • An apparatus for the clinical estimation of haemoglobin. Transactions of the Clinical Society of London, 1879, 12: 64-67. / Апарат для клінічного визначення гемоглобіну.
  • The diagnosis of diseases of the spinal cord etc. London, J. & A. Churchill, 1880 / Діагностика хвороб спіральної хорди.

Медичні об'єкти, які названо на його честь

  • Панатрофія Говерса — захворювання, при якому на спині, сідницях, стегнах або руках з'являються чітко визначені ділянки атрофії шкіри зі зникненням підшкірної клітковини протягом кількох тижнів без ознак запалення. Переважає у жінок, з появою на другому-четвертому десятиліттях. Етіологія невідома.
  • Птоз Говерса — нахилення голови вперед при прямому положенні виявляє птоз. Буває при бічному аміотрофічному склерозі, поліомієліті, цервікальній мієлопатії та деяких інших станах.
  • Розчин Говерса — розведення сульфату натрію та оцтової кислоти для підрахунку еритроцитів в лабораторному дослідженні
  • Симптом Говерса — симптом деяких неврологічних хвороб, наявність м'язової дистрофії з дитинства.
  • Синдром Говерса II — нерегулярне звуження зіниці як рання ознака tabes dorsalis.
  • Синдром Говерса III — характеризується нападами парестезії, диспное, прекардіальним дискомфортом у вигляді болю або серцебиття, пригніченим пульсом, блідістю, судомами, а також відчуттям страху.
  • Синдром Говерса—Веландер — тип м’язової дистрофії, який спостерігається у Швеції, іноді в інших регіонах. Починається парезом і атрофією м'язів-розгиначів і дрібних м'язів дистального відділу кінцівок і поширюється проксимально.
  • Тракт Говерса — передній спинно-мозочковий шлях, який утворений волокнами задніх корінців бічних шляхів спинного мозку, які доходять до мозочка через верхню ніжку.
  • Феномен Говерса — клінічна ознака ішіасу. Пасивне тильне згинання стопи зумовлює біль по ходу сідничного нерва (n. ischiadicus).

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Munk's Roll
    d:Track:Q6936720
  4. Доктор медицини
  5. член Королівського коледжу лікарів
  6. член Лондонського Королівського Товариства
  7. Critchley, Macdonald (1949) Sir William Gowers 1845—1915, William Heinemann Medical Books, London. (англ.)
  8. W. Gowers. A Manual of Diseases of the Nervous system. Volume 1, London, J. &. A. Churchill, 1886. The first description of local panatrophy is on page 365. (англ.)
  9. (Whonamedit?) Gowers' ptosis [1] (англ.)
  10. Whonamedit? Gowers' solution [2] (англ.)
  11. W. R. Gowers: A manual of the nervous system. Philadelphia; 2nd edition, volume 1, 1895. (англ.)
  12. Whonamedit? Gowers' syndrome II [3] (англ.)
  13. Whonamedit? Gowers' syndrome III [4] (англ.)
  14. Whonamedit? Gowers-Welander syndrome [5] (англ.)
  15. Whonamedit? Gowers' tract [6] (англ.)
  16. Whonamedit? Gowers' phenomenon [7] (англ.)

Джерела

  • «Sir William Gowers, M.d., F.r.c.p., F.r.s». BMJ. 1 (2836): 828—830. 1915. doi:10.1136/bmj.1.2836.828. PMC 2302364 [8] (англ.)
  • (Whonamedit?) Sir William Richard Gowers [9] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ser Vi lyam Go vers M D F R C P F R S angl William Gowers britanskij nevrolog vidomij opisom bagatoh patologichnih staniv sindromiv i simptomiv Britanskij nevrolog Makdonald Kritchli en v 1949 roci nazvav jogo yak jmovirno najkrashogo klinichnogo nevrologa usih chasiv Vilyam GoversNarodivsya20 bereznya 1845 1845 03 20 1 2 London Spoluchene KorolivstvoPomer4 travnya 1915 1915 05 04 1 2 70 rokiv London Spoluchene KorolivstvoKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistnevrolog pediatr likarAlma materUniversitetskij koledzh LondonaGaluznevrologiyaZakladLondonskij universitetAspiranti doktorantidChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoDitidNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1880 d dRoboti u Vikidzherelah Vilyam Govers u Vikishovishi Buv vidatnim chlenom grupi britanskih klinichnih nevrologiv yaki v drugij polovini XIX stolittya proveli vazhlivi doslidzhennya fiziologiyi ta patologiyi nervovoyi sistemi Govers vinajshov gemoglobinometr u 1878 roci U 1880 roci opisav poverhnevij perednolateralnij fascikulit spinnogo mozku U 1881 roci zrobiv klasichnij opis epilepsiyi Takozh buv odnim iz pershih hto viznav vazhlivist oftalmoskopa u diagnostici zahvoryuvan nervovoyi sistemi BiografiyaGovers zdobuv osvitu v shkoli Krajstcherch Oksford i buv uchnem doktora Simpsona praktikuyuchogo likarya v Koggesgolli Esseks Potim vin pishov do likarni Universitetskogo koledzhu v Londoni otrimavshi kvalifikaciyu M R C S U 1867 roci stav domashnim likarem i osobistim sekretarem svogo vchitelya sera Vilyama Dzhennera Govers otrimav bakalavrskij navchalnij stupin u 1869 roci Jogo intelektualnij blisk buv ochevidnim uzhe na comu etapi i vin buv nagorodzhenij zolotimi medalyami za svoyi naukovi zusillya U 1870 roci jomu prisudzheno stupin doktora medicini z vidznakoyu Stav medichnim reyestratorom a v 1873 roci asistentom u Nacionalnij likarni dlya paralizovanih ta epileptikiv a takozh u likarni Universitetskogo koledzhu v 1872 roci Bilshu chastinu profesijnogo zhittya Govers proviv u likarni Universitetskogo koledzhu de rozvinuv nadzvichajnu sposterezhlivist osobisti navichki navchannya ta vminnya pisati yakimi vin buv vidomij i de zreshtoyu stav profesorom klinichnoyi medicini buduchi golovnim likarem z 1883 roku Stav chlenom Korolivskogo koledzhu likariv u 1879 roci ta chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva u 1887 roci Cherez robotu v likarni Universitetskogo koledzhu vin vidmovivsya vid doslidnickoyi diyalnosti v 1888 roci Govers buv posvyachenij u licari v 1897 roci pid chas Diamantovogo yuvileyu korolevi Viktoriyi Razom iz serom Viktorom Gorsli en vin pershim uspishno vidaliv puhlinu spinnogo mozku Govers odruzhivsya z Meri Bejns iz Lidsa v 1875 roci i u pari bulo chetvero ditej Vin govoriv U teperishnomu stani moyeyi neobiznanosti zdayetsya korisnishim zbirati fakti nizh formulyuvati gipotezi Energiya Vsesvitu ce lishe vichnij ruh Pochinayuchi z 1890 h rokiv jogo zdorov ya shvidko pogirshuvalosya cherez nadmirnu robotu I vin i jogo druzhina zahvorili na zapalennya legeniv u 1913 roci vid yakogo Meri pomerla Govers pomer cherez dva roki u 1915 roci Jomu bulo 70 rokiv TvorchistU 1880 roci vin opublikuvav Diagnostiku zahvoryuvan spinnogo mozku yaka bula elegantnoyu demonstraciyeyu zv yazku mizh anatomiyeyu fiziologiyeyu ta simptomami paciyenta Cya kniga mistila opis puchka nervovih volokon u spinnomu mozku yakij nazivayetsya perednolateralnim puchkom i piznishe buv opisanij Behteryevim yakij nazvav jogo traktom Goversa Spochatku robota bula peredana v 1877 roci Medichnomu tovaristvu Vulvergemptona Ce chudovij priklad kropitkoyi naukovosti yaka harakterizuye vsi jogo tvori U 1886 1888 rokah Govers opublikuvav svij Posibnik iz hvorob nervovoyi sistemi u dvoh tomah Cej pidruchnik ranishe nazivavsya Bibliya i nevrologiya i ye shedevrom proilyustrovanim jogo rukoyu Ce takozh stosuyetsya jogo posibnika ta atlasu medichnoyi oftalmologiyi 1879 Jogo roboti viklikayut zahoplennya majzhe tak samo za yihnyu yasnist i organizaciyu yak i za zmist Govers buv hudozhnikom i graverom zi znachnimi zdibnostyami chiyi kartini demonstruvalisya v Korolivskij akademiyi mistectv Vin buv rishuchim prihilnikom vikoristannya stenografiyi a sam chudovim stenografistom yakij vikoristovuvav stenografiyu dlya vsih svoyih zapisiv svoyih paciyentiv i zasnuvav Tovaristvo medichnoyi stenografiyi Odna istoriya yaku rozpovili pro nogo piznishe polyagala v tomu sho vin shopiv absolyutno neznajomogo molodika na vulici j skazav Molodij choloviche ti pishesh skoromovkoyu na sho shokovanij cholovik vidpoviv Ni ne pishu pislya chogo Govers opustiv ruku skazavshi Ti duren i zaznayesh nevdachi v zhitti Potim vin rizko siv nazad u svoyu karetu Osnovni tvoriAthetosis and posthemiplegic disorders of movement Medico Chirurgical Transactions London 1876 Atetoz i postgemiplegichni rozladi ruhiv The state of the arteries in Bright s disease British Medical Journal London 1876 2 743 745 Stan arterij pri hvorobi Brajta The changes in the nerve centres in hydrophobia Pathological Transactions 1877 Zmini nervovih centriv pri skazi Manual and Atlas of Medical Ophthalmoscopy London 1879 2nd edition 1882 Posibnik i atlas z medichnoyi oftalmoskopiyi Syphilitic neuroses British Medical Journal London 1879 Sifilitichni nevrozi Pseudohypertrophic muscular paralysis 1879 Psevdogipertrofichnij m yazovij paralich An apparatus for the clinical estimation of haemoglobin Transactions of the Clinical Society of London 1879 12 64 67 Aparat dlya klinichnogo viznachennya gemoglobinu The diagnosis of diseases of the spinal cord etc London J amp A Churchill 1880 Diagnostika hvorob spiralnoyi hordi Medichni ob yekti yaki nazvano na jogo chestPanatrofiya Goversa zahvoryuvannya pri yakomu na spini sidnicyah stegnah abo rukah z yavlyayutsya chitko viznacheni dilyanki atrofiyi shkiri zi zniknennyam pidshkirnoyi klitkovini protyagom kilkoh tizhniv bez oznak zapalennya Perevazhaye u zhinok z poyavoyu na drugomu chetvertomu desyatilittyah Etiologiya nevidoma Ptoz Goversa nahilennya golovi vpered pri pryamomu polozhenni viyavlyaye ptoz Buvaye pri bichnomu amiotrofichnomu sklerozi poliomiyeliti cervikalnij miyelopatiyi ta deyakih inshih stanah Rozchin Goversa rozvedennya sulfatu natriyu ta octovoyi kisloti dlya pidrahunku eritrocitiv v laboratornomu doslidzhenni Simptom Goversa simptom deyakih nevrologichnih hvorob nayavnist m yazovoyi distrofiyi z ditinstva Sindrom Goversa II neregulyarne zvuzhennya zinici yak rannya oznaka tabes dorsalis Sindrom Goversa III harakterizuyetsya napadami paresteziyi dispnoe prekardialnim diskomfortom u viglyadi bolyu abo sercebittya prignichenim pulsom blidistyu sudomami a takozh vidchuttyam strahu Sindrom Goversa Velander tip m yazovoyi distrofiyi yakij sposterigayetsya u Shveciyi inodi v inshih regionah Pochinayetsya parezom i atrofiyeyu m yaziv rozginachiv i dribnih m yaziv distalnogo viddilu kincivok i poshiryuyetsya proksimalno Trakt Goversa perednij spinno mozochkovij shlyah yakij utvorenij voloknami zadnih korinciv bichnih shlyahiv spinnogo mozku yaki dohodyat do mozochka cherez verhnyu nizhku Fenomen Goversa klinichna oznaka ishiasu Pasivne tilne zginannya stopi zumovlyuye bil po hodu sidnichnogo nerva n ischiadicus PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munk s Roll d Track Q6936720 Doktor medicini chlen Korolivskogo koledzhu likariv chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Critchley Macdonald 1949 Sir William Gowers 1845 1915 William Heinemann Medical Books London angl W Gowers A Manual of Diseases of the Nervous system Volume 1 London J amp A Churchill 1886 The first description of local panatrophy is on page 365 angl Whonamedit Gowers ptosis 1 angl Whonamedit Gowers solution 2 angl W R Gowers A manual of the nervous system Philadelphia 2nd edition volume 1 1895 angl Whonamedit Gowers syndrome II 3 angl Whonamedit Gowers syndrome III 4 angl Whonamedit Gowers Welander syndrome 5 angl Whonamedit Gowers tract 6 angl Whonamedit Gowers phenomenon 7 angl Dzherela Sir William Gowers M d F r c p F r s BMJ 1 2836 828 830 1915 doi 10 1136 bmj 1 2836 828 PMC 2302364 8 angl Whonamedit Sir William Richard Gowers 9 angl

Дата публікації:
Топ