Бре́мен (нім. Bremen) — місто та порт на північному заході Німеччини. Бремен разом з містом-супутником Бремергафен входить до складу федеральної землі Бремен і в Середньовіччі разом з ним було частиною історичної Ганзи. Бремен є десятим за кількістю населення (547 685 осіб) містом Німеччини. Бремен входить до агломерації Бремен-Ольденбург, однієї з 11 міських агломерацій Німеччини.
Бремен Bremen | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
53°04′ пн. ш. 8°49′ сх. д. / 53.067° пн. ш. 8.817° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Бремен | |||||||
Столиця для | Бремен, d і d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 787 н. е. | |||||||
Площа | 326.72 км² | |||||||
Населення | 547 239 (березень, 2011) | |||||||
Висота НРМ | 11 ± 1 м і 6 м | |||||||
Водойма | Везер, d, d, d, d, d | |||||||
Назва мешканців | нім. Bremer, нім. Bremerin і нім. Bremerinnen | |||||||
Міста-побратими | Остерхольц-Шармбек, Бад-Цвишенан,Ферден | |||||||
Телефонний код | (0) 421- | |||||||
Часовий пояс | , і CET | |||||||
Номери автомобілів | HB | |||||||
GeoNames | 2944388 | |||||||
OSM | r62559 ·R | |||||||
Поштові індекси | 28001–28779 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Генін Шерф (Henning Scherf) | |||||||
Вебсайт | офіційна | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Бремен у Вікісховищі |
Транспорт
Місто обслуговує міжнародний аеропорт, розміщений за 3 км на південь від центру міста.
та місцеві автобуси є під орудою [en] AG.
Бременська міська електричка обслуговує [en] від Бремергафена на півночі до Твістрінгена на півдні та від Ольденбурга на заході, з центром на станції Бремен-Центральний. S-Bahn працює з 2010 року. Ця мережа об’єднала існуючий регіональний транспорт у Бремені, а також у навколишніх містах, включаючи Бремергафен, Дельменгорст, Твістрінген, Норденгам, Ольденбург і Ферден-ан-дер-Аллер.
Географія
Бремен розташований уздовж обох берегів річки Везер за 60 км від її впадіння в Північне море. Довжина території міста 38 км, ширина 16 км.
Адміністративно Бремен поділяється на 5 міських районів і 23 мікрорайони.
Історія
Бремен був заснований у 787 році Карлом Великим як єпископська резиденція. Місто було розташоване на дюнах, що тягнулися вздовж правого берега річки Везер — поблизу переправи через неї.
З 845 року почався розквіт Бремена, під час правління архієпископа Адальберта. У 859 році місто було розграбоване Рюріком Ютландським. У 1032 році були зведені перші міські мури. У 1260 році Бремен приєднався до Ганзейського союзу. Стрімкий економічний розвиток дозволив Бремену вийти з-під влади архієпископа і стати вільним містом. Символами самостійності стали споруджені на головній площі статуя Роланда (1404) і будівля ратуші (1409).
Після закінчення Тридцятилітньої війни згідно з Вестфальською угодою Бремен поступився Швеції значною частиною своїх територій у низовинах Везеру. У 1810 році Наполеон I оголосив Бремен головним містом французького департаменту Ліппе. У 1813 році місто було зайняте союзниками та на Віденському конгресі Бремен був визнаний вільним містом Німецького союзу. Згідно з договором 1856 року для Бремена були встановлені особливі митні правила і в 1888 році місто увійшло до складу німецького митного союзу. У 1866 році війська Бремена брали участь у військових діях прусської армії, а після утворення Німецької імперії Бремен увійшов до її складу як самостійне вільне місто з власною системою самоврядування.
Економіка
Основні галузі економіки та господарства — машинобудування (кораблебудування), транспорт і логістика. Працює завод чорної металургії з повним циклом «ArcelorMittal Bremen».
Пам'ятки
Однією з визначних пам'яток Бремена є Дім Дзвіночків, розташований по вулиці Бетхерштрасе (Бондарській). У ньому знаходиться ґлокеншпіль, що складається з 30 дзвіночків, виготовлених із майсенської порцеляни та оснащений комп'ютерним дистанційним керуванням. Одною з найвизначніших пам'яток архітектури Бремена є Бременський собор Святого Петра.
Костел Пресвятої Богородиці - найстаріший костел Бремена, який зберігся. Південна романська вежа (близько 1100 р.) та найстаріший релікт собору – романська крипта (близько 1020 р.) з середньовічними розписами.
Відомі особистості
У місті народився:
- Генріх Шарельман (1871—1940) — німецький педагог.
- Ганс Дреєр (1885—1966) — американський артдиректор.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bremen |
- 6320 Бремен — астероїд, названий на честь міста.
Джерела
Примітки
- Статистичне бюро Бремена
- BSAG Public transportation in Bremen (нім.). bsag.de.
- [Regio-S-Bahn in Bremen started] (нім.). Radio Bremen. 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2010.
- Herbert Schwarzwälder: Das große Bremen-Lexikon. Edition Temmen. Bremen 2003, (нім.)
- Hugo Meyer: Der Name Bremen. In: Bremisches Jahrbuch. Band 1, Bremen 1863, S. 272—284.(нім.)
- Парнікоза, Іван. Любек, Гамбург, Бремен для українця. Прадідівська слава . Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 06.06.2022.
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bremen znachennya Bre men nim Bremen misto ta port na pivnichnomu zahodi Nimechchini Bremen razom z mistom suputnikom Bremergafen vhodit do skladu federalnoyi zemli Bremen i v Serednovichchi razom z nim bulo chastinoyu istorichnoyi Ganzi Bremen ye desyatim za kilkistyu naselennya 547 685 osib mistom Nimechchini Bremen vhodit do aglomeraciyi Bremen Oldenburg odniyeyi z 11 miskih aglomeracij Nimechchini Bremen Bremen gerb Prapor BremenuBremenOsnovni dani53 04 pn sh 8 49 sh d 53 067 pn sh 8 817 sh d 53 067 8 817 Krayina NimechchinaRegion BremenStolicya dlya Bremen d i dMezhuye z susidni nas punktiDelmengorst Ferden Ostergolc Dipgolc Vezermarsh Vajge Podil d d d d dZasnovano 787 n e Plosha 326 72 km Naselennya 547 239 berezen 2011 Visota NRM 11 1 m i 6 mVodojma Vezer d d d d dNazva meshkanciv nim Bremer nim Bremerin i nim BremerinnenMista pobratimi Osterholc Sharmbek Bad Cvishenan FerdenTelefonnij kod 0 421 Chasovij poyas UTC 1 UTC 2 i CETNomeri avtomobiliv HBGeoNames 2944388OSM r62559 RPoshtovi indeksi 28001 28779 Miska vlada Mer mista Genin Sherf Henning Scherf Vebsajt oficijna Mapa Bremen u VikishovishiTransportMisto obslugovuye mizhnarodnij aeroport rozmishenij za 3 km na pivden vid centru mista ta miscevi avtobusi ye pid orudoyu en AG Bremenska miska elektrichka obslugovuye en vid Bremergafena na pivnochi do Tvistringena na pivdni ta vid Oldenburga na zahodi z centrom na stanciyi Bremen Centralnij S Bahn pracyuye z 2010 roku Cya merezha ob yednala isnuyuchij regionalnij transport u Bremeni a takozh u navkolishnih mistah vklyuchayuchi Bremergafen Delmengorst Tvistringen Nordengam Oldenburg i Ferden an der Aller GeografiyaBremen roztashovanij uzdovzh oboh beregiv richki Vezer za 60 km vid yiyi vpadinnya v Pivnichne more Dovzhina teritoriyi mista 38 km shirina 16 km Administrativno Bremen podilyayetsya na 5 miskih rajoniv i 23 mikrorajoni IstoriyaBremen buv zasnovanij u 787 roci Karlom Velikim yak yepiskopska rezidenciya Misto bulo roztashovane na dyunah sho tyagnulisya vzdovzh pravogo berega richki Vezer poblizu perepravi cherez neyi Z 845 roku pochavsya rozkvit Bremena pid chas pravlinnya arhiyepiskopa Adalberta U 859 roci misto bulo rozgrabovane Ryurikom Yutlandskim U 1032 roci buli zvedeni pershi miski muri U 1260 roci Bremen priyednavsya do Ganzejskogo soyuzu Strimkij ekonomichnij rozvitok dozvoliv Bremenu vijti z pid vladi arhiyepiskopa i stati vilnim mistom Simvolami samostijnosti stali sporudzheni na golovnij ploshi statuya Rolanda 1404 i budivlya ratushi 1409 Pislya zakinchennya Tridcyatilitnoyi vijni zgidno z Vestfalskoyu ugodoyu Bremen postupivsya Shveciyi znachnoyu chastinoyu svoyih teritorij u nizovinah Vezeru U 1810 roci Napoleon I ogolosiv Bremen golovnim mistom francuzkogo departamentu Lippe U 1813 roci misto bulo zajnyate soyuznikami ta na Videnskomu kongresi Bremen buv viznanij vilnim mistom Nimeckogo soyuzu Zgidno z dogovorom 1856 roku dlya Bremena buli vstanovleni osoblivi mitni pravila i v 1888 roci misto uvijshlo do skladu nimeckogo mitnogo soyuzu U 1866 roci vijska Bremena brali uchast u vijskovih diyah prusskoyi armiyi a pislya utvorennya Nimeckoyi imperiyi Bremen uvijshov do yiyi skladu yak samostijne vilne misto z vlasnoyu sistemoyu samovryaduvannya Ekonomika Bremenski miski muziki skulptor G Marks 1951 Rinkova plosha mista z Ratusheyu i soborom Sv Petra Osnovni galuzi ekonomiki ta gospodarstva mashinobuduvannya korablebuduvannya transport i logistika Pracyuye zavod chornoyi metalurgiyi z povnim ciklom ArcelorMittal Bremen Pam yatkiOdniyeyu z viznachnih pam yatok Bremena ye Dim Dzvinochkiv roztashovanij po vulici Bethershtrase Bondarskij U nomu znahoditsya glokenshpil sho skladayetsya z 30 dzvinochkiv vigotovlenih iz majsenskoyi porcelyani ta osnashenij komp yuternim distancijnim keruvannyam Odnoyu z najviznachnishih pam yatok arhitekturi Bremena ye Bremenskij sobor Svyatogo Petra Kostel Presvyatoyi Bogorodici najstarishij kostel Bremena yakij zberigsya Pivdenna romanska vezha blizko 1100 r ta najstarishij relikt soboru romanska kripta blizko 1020 r z serednovichnimi rozpisami Bremenska kartinna galereya Bremenskij teatr myuziklu Simvol miskogo prava figura licarya Rolanda na rinkovij ploshi 1404 r Vidomi osobistostiU misti narodivsya Genrih Sharelman 1871 1940 nimeckij pedagog Gans Dreyer 1885 1966 amerikanskij artdirektor Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bremen 6320 Bremen asteroyid nazvanij na chest mista Bremenski muzikiDzherelaPrimitkiStatistichne byuro Bremena BSAG Public transportation in Bremen nim bsag de Regio S Bahn in Bremen started nim Radio Bremen 12 grudnya 2010 Arhiv originalu za 14 grudnya 2010 Herbert Schwarzwalder Das grosse Bremen Lexikon Edition Temmen Bremen 2003 ISBN 3 86108 693 X nim Hugo Meyer Der Name Bremen In Bremisches Jahrbuch Band 1 Bremen 1863 S 272 284 nim Parnikoza Ivan Lyubek Gamburg Bremen dlya ukrayincya Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 06 06 2022 Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi