Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Крістіан Вейтлінг 5 жовтня 1808 25 січня 1871 німецький кравець винахідник радикальний політичний діяч і один

Вільгельм Вейтлінг

Вільгельм Вейтлінг

Вільгельм Крістіан Вейтлінг (5 жовтня 1808 — 25 січня 1871) — німецький кравець, винахідник, радикальний політичний діяч і один із перших теоретиків комунізму. До того, як емігрував до США, здобув славу в Європі як соціальний теоретик.

Вільгельм Вейтлінг
нім. Wilhelm Weitling
image
Народився5 жовтня 1808(1808-10-05)[4][5][…] або 1808
Магдебург, d, d, Королівство Вестфалія[7]
Помер25 січня 1871(1871-01-25)[1][2][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[7]
Країнаimage США
image Королівство Пруссія
Діяльністьпубліцист, письменник
Галузьфілософія
Знання мовнімецька[8]

На додаток до своїх обширних політичних праць, Вейтлінг був успішним винахідником насадок для комерційних швейних машин, включаючи пристрої для подвійного зшивання та створення отворів для ґудзиків.

Біографія

Юність

Вільгельм Крістіан Вейтлінг народився в Магдебурзі, в сім'ї Крістіани Вейтлінг і Гільома Теріжона. Батько Вейтлінга був молодим французьким офіцером, розміщеним в окупованій Пруссії, який зустрів і закохався в матір Вейтлінга, домашню покоївку. Батьки не були одружені. Батько загинув під час вторгнення Франції в Росію у 1812 році.

Вейтлінг виховувався в страшній бідності, часто перебуваючи під опікою інших, а його мати заробляла на життя працюючи покоївкою і кухаркою. Початкову освіту Вейдлінг здобув у школі Магдебурга, часто ходив у бібліотеку. У юності уважно читав Біблію, яку любив цитувати протягом усього життя. Володів французькою та німецькою мовами, вивчав англійську та італійську

В дитинстві Вейтлінг був учнем кравця, жив зі своїм господарем і досконало навчився майстерності пошиття жіночого та чоловічого одягу. У 18 років став підмастером, покинув рідне місто, щоб подорожувати по німецьких землях у пошуках роботи. У 1830 році він прибув до міста Лейпциг, де почав цікавитися політикою і пробувати свої сили у написанні сатиричної поезії. Восени 1832 року потрапив до Дрездена, а звідти в 1834 році до Відня, де працював над виготовленням штучних квітів і прикрас для жіночого одягу.

Восени 1837 року Вейтлінг емігрував до Парижа, міста, яке він ненадовго відвідав два роки тому. Там він залишився ще на чотири роки, захопившись радикальними політичними ідеями того часу, зокрема, роботами Фур’є, Оуена та Кабе.

Політична діяльність

Після вступу до Ліги справедливих у 1837 році Вейтлінг приєднався до протестів паризьких робітників і вуличних боїв. Трістрам Хант назвав його доктрину «дуже емоційною сумішшю бабівістського комунізму, хіліастичного християнства та тисячолітнього популізму»:

Відповідно до роботи християнського радикала , Вейтлінг закликав встановити комунізм за допомогою 40-тисячної армії колишніх каторжників. Тоді б виникла долапсарська комунальна власність, спілкування та суспільна гармонія, керована самим Вейтлінгом. У той час як Маркс і Енгельс боролися зі складнощами промислового капіталізму та сучасних способів виробництва, Вейтлінг відродив апокаліптичну політику мюнстерських анабаптистів шістнадцятого століття та їхні криваві спроби започаткувати Друге пришестя. На роздратування Маркса та Енгельса, запаморочлива суміш євангелізації та протокомунізму Вайтлінга привернула тисячі відданих послідовників по всьому континенту.

У 1838 році Вейтлінг опублікував свій перший твір «Die Menschheit, wie sie ist und wie sie sein sollte» («Людський рід таким, яким він є і яким має бути»).

У 1841 році, після невдалого повстання бланкістів, він вирушив до Швейцарії, відвідав Женеву, Веве та Лангенталь у кантоні Берн і, нарешті, у 1843 році, оселився в Цюриху. У всіх цих містах, своїми проповідями та публікаціями він пропагував доктрини комунізму, включаючи працю Garantien der Harmonie und Freiheit (Гарантії гармонії та свободи).

Робота Вейтлінга Das Evangelium eines armen Sünders (Євангеліє бідного грішника), що вийшла в 1845 році, привернула увагу швейцарської влади. Його заарештували та притягнули до кримінальної відповідальності за революційну агітацію, включаючи богохульство за те, що він опублікував текст, який зображав Ісуса Христа як комуніста і незаконнонароджену дитину Діви Марії. Вейтлінга визнали винним, йому дали шість місяців ув'язнення.

Після звільнення він був депортований назад до Пруссії. Деякий час проживав у Гамбурзі, але потім вирушив у подорож, яка привела його до Лондона, Тревеса, Брюсселя та Нью-Йорка.

Після початку революції 1848 року, Вейтлінг повернувся до Німеччини, пропагуючи ідеї комунізму. Коли революція зазнали невдачі, він повернувся до Нью-Йорка.

Його книгу «Гарантії гармонії та свободи» високо оцінили Бруно Бауер, Людвіг Фейєрбах та Михайло Бакунін, з останнім Вайтлінг мав зустрітися в Цюриху в 1843 році. Карл Маркс назвав творчість Вайтлінга «запеклим і блискучим літературним дебютом німецьких робітників». Сам Маркс підкреслював теоретико-філософський «блиск» Вейтлінга, який вигідно порівнював з більш «економічно» налаштованими англійськими робітниками та більш практичними «політично» орієнтованими французькими робітниками.

Життя в Америці

Вейтлінг продовжував свою активність в Сполучених Штатах. У січні 1850 року почав видавати щомісячний журнал Die Republik der Arbeiter. До кінця року його тираж становив 4 тис. примірників. Наприкінці життя він перейшов від політичної діяльності до технічних та астрономічних досліджень. Сім років перебував на обліку в Castle Garden. Отримав дев'ять патентів на вдосконалення швейних машин, серед яких були подвійний стібок, отвір для ґудзиків і насадки для вишивки. Вейтлінг отримав патент на щипку для обрізки суконь, над якою працював 17 років, і після смерті залишив кілька недороблених машин.

Помер 25 січня 1871 року у Нью-Йорку. У нього лишилась вдова та шестеро дітей.

Праці

  • Die Menschheit, wie sie ist und wie sie sein sollte (1838/39)
  • Garantien der Harmonie und Freiheit (1842)
  • Das Evangelium eines armen Sünders (1845)
  • Ein Nothruf an die Männer der Arbeit und der Sorge, Brief an die Landsleute (1847)

Примітки

  1. The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
  2. https://books.google.fr/books?id=H3vjdU-v4isC
  3. The Encyclopedia Americana — 1920.
    d:Track:Q19085957
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  6. Magdeburger Biographisches Lexikon — 2002.
    d:Track:Q1680521
  7. Вейтлинг Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  8. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  9. Carl Wittke, The Utopian Communist: A Biography of Wilhelm Weitling, Nineteenth-Century Reformer. Baton Rouge, LA: Louisiana State University Press, 1950; pg. 3.
  10. Wittke, The Utopian Communist, pg. 4.
  11. Wittke, The Utopian Communist, pg. 5.
  12. Wittke, The Utopian Communist, pg. 6.
  13. Wittke, The Utopian Communist, pp. 7-8.
  14. Wittke, The Utopian Communist, pg. 8.
  15. Wittke, The Utopian Communist, pp. 8-9.
  16. Wittke, The Utopian Communist, pg. 11.
  17. Hunt, Marx's General, pp. 131-32.
  18. Wilson, Edmund (2003). Marx and Engels Take a Hand at Making History. To the Finland Station: A Study in the Writing and Acting of History. New York Review of Books. с. 164.
  19. Morris Hillquit, History of Socialism in the United States. New York: Funk & Wagnalls, 1906; pg. 163.
  20. Leier, 106.
  21. Marx, "Crutical Marginal Notes on the Article "The King of Prussia and Social Reform," in The Marx-Engels Reader, 2nd ed., ed. Robert C. Tucker (New York: Norton, 1978), p. 129.
  22. Marx, "Crutical Marginal Notes," p. 129.
  23. "Wilhelm Weitling: An Inventor of Prominence — A Remarkable Career," New York Times, Jan. 27, 1871.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilgelm Kristian Vejtling 5 zhovtnya 1808 25 sichnya 1871 nimeckij kravec vinahidnik radikalnij politichnij diyach i odin iz pershih teoretikiv komunizmu Do togo yak emigruvav do SShA zdobuv slavu v Yevropi yak socialnij teoretik Vilgelm Vejtlingnim Wilhelm WeitlingNarodivsya5 zhovtnya 1808 1808 10 05 4 5 abo 1808 Magdeburg d d Korolivstvo Vestfaliya 7 Pomer25 sichnya 1871 1871 01 25 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShA 7 Krayina SShA Korolivstvo PrussiyaDiyalnistpublicist pismennikGaluzfilosofiyaZnannya movnimecka 8 Mediafajli u Vikishovishi Na dodatok do svoyih obshirnih politichnih prac Vejtling buv uspishnim vinahidnikom nasadok dlya komercijnih shvejnih mashin vklyuchayuchi pristroyi dlya podvijnogo zshivannya ta stvorennya otvoriv dlya gudzikiv BiografiyaYunist Vilgelm Kristian Vejtling narodivsya v Magdeburzi v sim yi Kristiani Vejtling i Giloma Terizhona Batko Vejtlinga buv molodim francuzkim oficerom rozmishenim v okupovanij Prussiyi yakij zustriv i zakohavsya v matir Vejtlinga domashnyu pokoyivku Batki ne buli odruzheni Batko zaginuv pid chas vtorgnennya Franciyi v Rosiyu u 1812 roci Vejtling vihovuvavsya v strashnij bidnosti chasto perebuvayuchi pid opikoyu inshih a jogo mati zaroblyala na zhittya pracyuyuchi pokoyivkoyu i kuharkoyu Pochatkovu osvitu Vejdling zdobuv u shkoli Magdeburga chasto hodiv u biblioteku U yunosti uvazhno chitav Bibliyu yaku lyubiv cituvati protyagom usogo zhittya Volodiv francuzkoyu ta nimeckoyu movami vivchav anglijsku ta italijsku V ditinstvi Vejtling buv uchnem kravcya zhiv zi svoyim gospodarem i doskonalo navchivsya majsternosti poshittya zhinochogo ta cholovichogo odyagu U 18 rokiv stav pidmasterom pokinuv ridne misto shob podorozhuvati po nimeckih zemlyah u poshukah roboti U 1830 roci vin pribuv do mista Lejpcig de pochav cikavitisya politikoyu i probuvati svoyi sili u napisanni satirichnoyi poeziyi Voseni 1832 roku potrapiv do Drezdena a zvidti v 1834 roci do Vidnya de pracyuvav nad vigotovlennyam shtuchnih kvitiv i prikras dlya zhinochogo odyagu Voseni 1837 roku Vejtling emigruvav do Parizha mista yake vin nenadovgo vidvidav dva roki tomu Tam vin zalishivsya she na chotiri roki zahopivshis radikalnimi politichnimi ideyami togo chasu zokrema robotami Fur ye Ouena ta Kabe Politichna diyalnist Pislya vstupu do Ligi spravedlivih u 1837 roci Vejtling priyednavsya do protestiv parizkih robitnikiv i vulichnih boyiv Tristram Hant nazvav jogo doktrinu duzhe emocijnoyu sumishshyu babivistskogo komunizmu hiliastichnogo hristiyanstva ta tisyacholitnogo populizmu Vidpovidno do roboti hristiyanskogo radikala Vejtling zaklikav vstanoviti komunizm za dopomogoyu 40 tisyachnoyi armiyi kolishnih katorzhnikiv Todi b vinikla dolapsarska komunalna vlasnist spilkuvannya ta suspilna garmoniya kerovana samim Vejtlingom U toj chas yak Marks i Engels borolisya zi skladnoshami promislovogo kapitalizmu ta suchasnih sposobiv virobnictva Vejtling vidrodiv apokaliptichnu politiku myunsterskih anabaptistiv shistnadcyatogo stolittya ta yihni krivavi sprobi zapochatkuvati Druge prishestya Na rozdratuvannya Marksa ta Engelsa zapamorochliva sumish yevangelizaciyi ta protokomunizmu Vajtlinga privernula tisyachi viddanih poslidovnikiv po vsomu kontinentu U 1838 roci Vejtling opublikuvav svij pershij tvir Die Menschheit wie sie ist und wie sie sein sollte Lyudskij rid takim yakim vin ye i yakim maye buti U 1841 roci pislya nevdalogo povstannya blankistiv vin virushiv do Shvejcariyi vidvidav Zhenevu Veve ta Langental u kantoni Bern i nareshti u 1843 roci oselivsya v Cyurihu U vsih cih mistah svoyimi propovidyami ta publikaciyami vin propaguvav doktrini komunizmu vklyuchayuchi pracyu Garantien der Harmonie und Freiheit Garantiyi garmoniyi ta svobodi Robota Vejtlinga Das Evangelium eines armen Sunders Yevangeliye bidnogo grishnika sho vijshla v 1845 roci privernula uvagu shvejcarskoyi vladi Jogo zaareshtuvali ta prityagnuli do kriminalnoyi vidpovidalnosti za revolyucijnu agitaciyu vklyuchayuchi bogohulstvo za te sho vin opublikuvav tekst yakij zobrazhav Isusa Hrista yak komunista i nezakonnonarodzhenu ditinu Divi Mariyi Vejtlinga viznali vinnim jomu dali shist misyaciv uv yaznennya Pislya zvilnennya vin buv deportovanij nazad do Prussiyi Deyakij chas prozhivav u Gamburzi ale potim virushiv u podorozh yaka privela jogo do Londona Trevesa Bryusselya ta Nyu Jorka Pislya pochatku revolyuciyi 1848 roku Vejtling povernuvsya do Nimechchini propaguyuchi ideyi komunizmu Koli revolyuciya zaznali nevdachi vin povernuvsya do Nyu Jorka Jogo knigu Garantiyi garmoniyi ta svobodi visoko ocinili Bruno Bauer Lyudvig Fejyerbah ta Mihajlo Bakunin z ostannim Vajtling mav zustritisya v Cyurihu v 1843 roci Karl Marks nazvav tvorchist Vajtlinga zapeklim i bliskuchim literaturnim debyutom nimeckih robitnikiv Sam Marks pidkreslyuvav teoretiko filosofskij blisk Vejtlinga yakij vigidno porivnyuvav z bilsh ekonomichno nalashtovanimi anglijskimi robitnikami ta bilsh praktichnimi politichno oriyentovanimi francuzkimi robitnikami Zhittya v Americi Vejtling prodovzhuvav svoyu aktivnist v Spoluchenih Shtatah U sichni 1850 roku pochav vidavati shomisyachnij zhurnal Die Republik der Arbeiter Do kincya roku jogo tirazh stanoviv 4 tis primirnikiv Naprikinci zhittya vin perejshov vid politichnoyi diyalnosti do tehnichnih ta astronomichnih doslidzhen Sim rokiv perebuvav na obliku v Castle Garden Otrimav dev yat patentiv na vdoskonalennya shvejnih mashin sered yakih buli podvijnij stibok otvir dlya gudzikiv i nasadki dlya vishivki Vejtling otrimav patent na shipku dlya obrizki sukon nad yakoyu pracyuvav 17 rokiv i pislya smerti zalishiv kilka nedoroblenih mashin Pomer 25 sichnya 1871 roku u Nyu Jorku U nogo lishilas vdova ta shestero ditej PraciDie Menschheit wie sie ist und wie sie sein sollte 1838 39 Garantien der Harmonie und Freiheit 1842 Das Evangelium eines armen Sunders 1845 Ein Nothruf an die Manner der Arbeit und der Sorge Brief an die Landsleute 1847 PrimitkiThe New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 1851 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 https books google fr books id H3vjdU v4isC The Encyclopedia Americana 1920 d Track Q19085957 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Magdeburger Biographisches Lexikon 2002 d Track Q1680521 Vejtling Vilgelm Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133 Carl Wittke The Utopian Communist A Biography of Wilhelm Weitling Nineteenth Century Reformer Baton Rouge LA Louisiana State University Press 1950 pg 3 Wittke The Utopian Communist pg 4 Wittke The Utopian Communist pg 5 Wittke The Utopian Communist pg 6 Wittke The Utopian Communist pp 7 8 Wittke The Utopian Communist pg 8 Wittke The Utopian Communist pp 8 9 Wittke The Utopian Communist pg 11 Hunt Marx s General pp 131 32 Wilson Edmund 2003 Marx and Engels Take a Hand at Making History To the Finland Station A Study in the Writing and Acting of History New York Review of Books s 164 Morris Hillquit History of Socialism in the United States New York Funk amp Wagnalls 1906 pg 163 Leier 106 Marx Crutical Marginal Notes on the Article The King of Prussia and Social Reform in The Marx Engels Reader 2nd ed ed Robert C Tucker New York Norton 1978 p 129 Marx Crutical Marginal Notes p 129 Wilhelm Weitling An Inventor of Prominence A Remarkable Career New York Times Jan 27 1871

Дата публікації:
Топ