Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мюнценберг Вільгельм Віллі Мюнценберг нім Wilhelm Münzenberg 14 сер

Віллі Мюнценберг

Віллі Мюнценберг
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мюнценберг.

Вільгельм (Віллі) Мюнценберг (нім. Wilhelm Münzenberg; 14 серпня 1889, Ерфурт — 17 жовтня 1940, Сен-Марселлен) — німецький комуніст, видавець, діяч Комінтерну та засновник Міжнародної робочої допомоги.

Віллі Мюнценберг
нім. Willi Münzenberg
image
 
Народження: 14 серпня 1889(1889-08-14)[1][2][…]
Ерфурт, Німецька імперія[1]
Смерть: 21 жовтня 1940(1940-10-21)[1] (51 рік) або 22 червня 1940(1940-06-22)[4] (50 років)
Сен-Марселлен
Причина смерті: повішення
Країна: Німецький Райх
Партія: Комуністична партія Німеччини і d
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї корчмаря. Мати Мюнценберга походила з баронського роду фон Зекендорф. В юності встиг попрацювати робітником на взуттєвій фабриці і помічником аптекаря. Згодом приєднався до Соціал-демократичної партії Німеччини, потрапив до в'язниці за організацію робітничих заворушень і перебрався до Швейцарії.

У 1914 році увійшов до радикальної меншості СДПН, яка виступала проти війни і утворила НСДПН. У квітні 1915 року на Бернській міжнародній соціалістичній конференції молоді був обраний секретарем Міжнародного секретаріату молоді.

В Швейцарії в цей час опинилися й ватажки більшовиків, з якими Мюнценберг швидко зійшовся і навіть допомагав переправити їх через Німеччину до Швеції (звідки вони могли вирушити додому).

В 1918 році Мюнценберга вислали з Швейцарії до Німеччини, де в цей час вже спалахнула революція. Він приєднався до «спартаківців» (майбутньої комуністичної партії Німеччини), а на першому конгресі [en] в Берліні був обраний її міжнародним секретарем.

На початку 1920 року організував Міжнародний фонд допомоги робітникам, що офіційно збирав гроші для допомоги голодуючим Поволжя, але також здійснював велику комерційну діяльність.

Мюнценберг, зокрема, став власником видавництва [de]», навколо якого постала ціла медіаімперія. Її флагманом була [de]», до роботи в якій Мюнценберг залучив найкращих авторів і ілюстраторів, серед яких були «винахідники фотомонтажу» [de] і Георга Гросса. Її доповнювали щоденні газети і [de]» та «нишеві» видання на кшталт [de]» чи [de]». Про «успіхи» СРСР розповідав часопис . За кілька років за накладами і впливом на ринок холдинг Мюнценберга увірвався до провідної п'ятірки в Німеччині. Газети, контрольовані ним, виходили і в багатьох інших країнах — навіть на Далекому Сході.

Міжрабпом володів власними кіностудіями, у тому числі найбільшою радянською кіностудією [ru]» та прокатною компанією [de]». Мюнценберга називали «червоним мільйонером» і зазначали, що він звик жити стильно.

У 1924 році Мюнценберга було обрано депутатом рейхстагу від Комуністичної партії Німеччини.

Мюнценберга вважають винахідником технології залучення до співпраці з комуністами західних інтелектуалів (так званих «корисних ідіотів») за допомогою створення численних громадських організацій, які декларували найшляхетніші цілі, залучали до свої лав якмога більше гучних імен, а потім спрямовували у потрібне русло інфільтрованими до них функціонерами. Для цих організації також використовували термін  — проте громадянська дружина Мюнценберга [de] згодом заперечувала, що він коли-небудь вживав це словосполучення.

Окрім осередків Міжрабпому Мюнценберга вважають організатором численних товариств [en], Антиімперіалістичної ліги, [en] тощо.

Після приходу Гітлера до влади в 1933 Мюнценберг разом з Бабеттою Гросс емігрував до Франції. Тут він видав «Коричневу книгу гітлерівського терору та підпалу рейхстагу», яка була перекладена більш ніж 20 мовами і стала важливим елементом антифашистської пропаганди. Її вважають одним із найбільших пропагандистських успіхів за всю історію Комінтерну .

Використавши наплив за океан біженців з Німеччини, серед яких було чимало талановитих фахівців з виробництва кіно, які й справді ненавиділи нацистів, Мюнценберг розпочав проникнення до Голлівуду. Виконавцем цієї операції став його помічник [en] , який діяв під псевдонімом «Рудольф Бреда». Йому вдалося створити [en]» та спонукати вступ деяких його працівників, зокрема Дональда Огдена Стюарта, до комуністичної партії. Зрештою, США відвідав і сам Мюнценберг.

У Франції Мюнценберг організував Світове товариство допомоги жертвам німецького фашизму, провів міжнародний антифашистський конгрес діячів культури у Парижі. Зрештою, його викликали до Москви, де готували процеси проти працівників Комінтерну. Мюнценбергу вдалося вирватися із пастки за допомогою Пальміро Тольятті.

У 1936 році він брав участь в організації міжнародних бригад для участі в Громадянській війні в Іспанії. Проте у тому ж році виступив із критикою сталінізму, у зв'язку з чим у 1937 році Мюнценберг був на вимогу Вальтера Ульбріхта виведений зі складу ЦК КПГ. 22 серпня 1939 року в Москві було підписано пакт Молотова — Ріббентропа. Віллі Мюнценберг різко висловився проти; йому належить цитата «Сталін, ти — зрадник!». Опублікував довгу статтю в антинацистському журналі Zukunft і в 1939 був виключений з партії. У 1939—1940 роках працював на французькому радіо, організовуючи мовлення на Німеччину.

У червні 1940 року втік з Парижа, рятуючись від німців. Був заарештований урядом Даладьє і відправлений до табору (Camp militaire de Chambaran), звідки втік, можливо за сприяння агентів НКВС. 17 жовтня 1940 був знайдений мисливцями задушеним у лісі.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118585541 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  5. Олексій Мустафін. Театр комуністичних Карабасів. Довірливі (і не дуже) західні інтелектуали в ролі «золотого ключика» Москви. Київ24. 2024-01-11.
  6. McMeekin, Sean, The Red Millionaire: A Political Biography of Willi Münzenberg, Moscow's Secret Propaganda Tsar in the West, 1917—1940, New Haven, CT: Yale University Press (2004), p. 128
  7. . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 2 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Твори

  • Der Kampf und Sieg der Bolschewiki. Sozialdemokratische Jugendorganisation der Schweiz, Zürich 1918.
  • Die Sozialistische Jugendinternationale. Vorwort von Clara Zetkin, Verlag Junge Garde, Berlin 1919.
  • Erobert den Film! Winke aus der Praxis für die Praxis proletarischer Filmpropaganda. Neuer Deutscher Verlag, Berlin 1925.
  • Мюнценберг В. Кино и революция. М.: Межрабпом, 1925
  • Fünf Jahre Internationale Arbeiterhilfe. Neuer Deutscher Verlag, Berlin 1926.
  • Die dritte Front. Aufzeichnungen aus 15 Jahren proletarischer Jugendbewegung. Vorwort von Fritz Brupbacher, Neuer Deutscher Verlag, Berlin 1930. (Nachdrucke: Berlin 1978, Winterthur 2015)
  • Solidarität. Zehn Jahre Internationale Arbeiterhilfe 1921—1931.Neuer Deutscher Verlag, Berlin 1931.
  • Weissbuch über die Erschießungen vom 30. Juni 1934. Paris 1934. (anonym veröffentlicht)
  • Propaganda als Waffe. Carrefour, Paris 1937.
  • Lebenslauf [1918]. Verlag Detlef Aufermann, Glashütten im Taunus 1972.
  • Propaganda als Waffe. Ausgewählte Schriften 1919—1940. Hrsg. v. Til Schulz, März Verlag, Frankfurt am Main 1972. Schröder. März Verlag, Frankfurt a. M. 1972.

Пам'ять

У Ленінграді була школа ФЗУ ім. Віллі Мюнценберга (при Швейній фабриці жіночої та дитячої сукні ім. Віллі Мюнценберга).

Література

  • The Red Millionaire: 1917—1940, Sean McMeekin, 2004. Yale University Press.
  • Double Lives: Stalin, Willi Munzenberg і Seduction of the Intellectuals, Stephen Koch, 1994, 1995. Enigma Books.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Myuncenberg Vilgelm Villi Myuncenberg nim Wilhelm Munzenberg 14 serpnya 1889 Erfurt 17 zhovtnya 1940 Sen Marsellen nimeckij komunist vidavec diyach Kominternu ta zasnovnik Mizhnarodnoyi robochoyi dopomogi Villi Myuncenberg nim Willi Munzenberg Narodzhennya 14 serpnya 1889 1889 08 14 1 2 Erfurt Nimecka imperiya 1 Smert 21 zhovtnya 1940 1940 10 21 1 51 rik abo 22 chervnya 1940 1940 06 22 4 50 rokiv Sen MarsellenPrichina smerti povishennyaKrayina Nimeckij RajhPartiya Komunistichna partiya Nimechchini i d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi korchmarya Mati Myuncenberga pohodila z baronskogo rodu fon Zekendorf V yunosti vstig popracyuvati robitnikom na vzuttyevij fabrici i pomichnikom aptekarya Zgodom priyednavsya do Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini potrapiv do v yaznici za organizaciyu robitnichih zavorushen i perebravsya do Shvejcariyi U 1914 roci uvijshov do radikalnoyi menshosti SDPN yaka vistupala proti vijni i utvorila NSDPN U kvitni 1915 roku na Bernskij mizhnarodnij socialistichnij konferenciyi molodi buv obranij sekretarem Mizhnarodnogo sekretariatu molodi V Shvejcariyi v cej chas opinilisya j vatazhki bilshovikiv z yakimi Myuncenberg shvidko zijshovsya i navit dopomagav perepraviti yih cherez Nimechchinu do Shveciyi zvidki voni mogli virushiti dodomu V 1918 roci Myuncenberga vislali z Shvejcariyi do Nimechchini de v cej chas vzhe spalahnula revolyuciya Vin priyednavsya do spartakivciv majbutnoyi komunistichnoyi partiyi Nimechchini a na pershomu kongresi en v Berlini buv obranij yiyi mizhnarodnim sekretarem Na pochatku 1920 roku organizuvav Mizhnarodnij fond dopomogi robitnikam sho oficijno zbirav groshi dlya dopomogi goloduyuchim Povolzhya ale takozh zdijsnyuvav veliku komercijnu diyalnist Myuncenberg zokrema stav vlasnikom vidavnictva de navkolo yakogo postala cila mediaimperiya Yiyi flagmanom bula de do roboti v yakij Myuncenberg zaluchiv najkrashih avtoriv i ilyustratoriv sered yakih buli vinahidniki fotomontazhu de i Georga Grossa Yiyi dopovnyuvali shodenni gazeti i de ta nishevi vidannya na kshtalt de chi de Pro uspihi SRSR rozpovidav chasopis Za kilka rokiv za nakladami i vplivom na rinok holding Myuncenberga uvirvavsya do providnoyi p yatirki v Nimechchini Gazeti kontrolovani nim vihodili i v bagatoh inshih krayinah navit na Dalekomu Shodi Mizhrabpom volodiv vlasnimi kinostudiyami u tomu chisli najbilshoyu radyanskoyu kinostudiyeyu ru ta prokatnoyu kompaniyeyu de Myuncenberga nazivali chervonim miljonerom i zaznachali sho vin zvik zhiti stilno U 1924 roci Myuncenberga bulo obrano deputatom rejhstagu vid Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Myuncenberga vvazhayut vinahidnikom tehnologiyi zaluchennya do spivpraci z komunistami zahidnih intelektualiv tak zvanih korisnih idiotiv za dopomogoyu stvorennya chislennih gromadskih organizacij yaki deklaruvali najshlyahetnishi cili zaluchali do svoyi lav yakmoga bilshe guchnih imen a potim spryamovuvali u potribne ruslo infiltrovanimi do nih funkcionerami Dlya cih organizaciyi takozh vikoristovuvali termin prote gromadyanska druzhina Myuncenberga de zgodom zaperechuvala sho vin koli nebud vzhivav ce slovospoluchennya Okrim oseredkiv Mizhrabpomu Myuncenberga vvazhayut organizatorom chislennih tovaristv en Antiimperialistichnoyi ligi en tosho Pislya prihodu Gitlera do vladi v 1933 Myuncenberg razom z Babettoyu Gross emigruvav do Franciyi Tut vin vidav Korichnevu knigu gitlerivskogo teroru ta pidpalu rejhstagu yaka bula perekladena bilsh nizh 20 movami i stala vazhlivim elementom antifashistskoyi propagandi Yiyi vvazhayut odnim iz najbilshih propagandistskih uspihiv za vsyu istoriyu Kominternu Vikoristavshi napliv za okean bizhenciv z Nimechchini sered yakih bulo chimalo talanovitih fahivciv z virobnictva kino yaki j spravdi nenavidili nacistiv Myuncenberg rozpochav proniknennya do Gollivudu Vikonavcem ciyeyi operaciyi stav jogo pomichnik en yakij diyav pid psevdonimom Rudolf Breda Jomu vdalosya stvoriti en ta sponukati vstup deyakih jogo pracivnikiv zokrema Donalda Ogdena Styuarta do komunistichnoyi partiyi Zreshtoyu SShA vidvidav i sam Myuncenberg U Franciyi Myuncenberg organizuvav Svitove tovaristvo dopomogi zhertvam nimeckogo fashizmu proviv mizhnarodnij antifashistskij kongres diyachiv kulturi u Parizhi Zreshtoyu jogo viklikali do Moskvi de gotuvali procesi proti pracivnikiv Kominternu Myuncenbergu vdalosya virvatisya iz pastki za dopomogoyu Palmiro Tolyatti U 1936 roci vin brav uchast v organizaciyi mizhnarodnih brigad dlya uchasti v Gromadyanskij vijni v Ispaniyi Prote u tomu zh roci vistupiv iz kritikoyu stalinizmu u zv yazku z chim u 1937 roci Myuncenberg buv na vimogu Valtera Ulbrihta vivedenij zi skladu CK KPG 22 serpnya 1939 roku v Moskvi bulo pidpisano pakt Molotova Ribbentropa Villi Myuncenberg rizko vislovivsya proti jomu nalezhit citata Stalin ti zradnik Opublikuvav dovgu stattyu v antinacistskomu zhurnali Zukunft i v 1939 buv viklyuchenij z partiyi U 1939 1940 rokah pracyuvav na francuzkomu radio organizovuyuchi movlennya na Nimechchinu U chervni 1940 roku vtik z Parizha ryatuyuchis vid nimciv Buv zaareshtovanij uryadom Daladye i vidpravlenij do taboru Camp militaire de Chambaran zvidki vtik mozhlivo za spriyannya agentiv NKVS 17 zhovtnya 1940 buv znajdenij mislivcyami zadushenim u lisi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118585541 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Oleksij Mustafin Teatr komunistichnih Karabasiv Dovirlivi i ne duzhe zahidni intelektuali v roli zolotogo klyuchika Moskvi Kiyiv24 2024 01 11 McMeekin Sean The Red Millionaire A Political Biography of Willi Munzenberg Moscow s Secret Propaganda Tsar in the West 1917 1940 New Haven CT Yale University Press 2004 p 128 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya TvoriDer Kampf und Sieg der Bolschewiki Sozialdemokratische Jugendorganisation der Schweiz Zurich 1918 Die Sozialistische Jugendinternationale Vorwort von Clara Zetkin Verlag Junge Garde Berlin 1919 Erobert den Film Winke aus der Praxis fur die Praxis proletarischer Filmpropaganda Neuer Deutscher Verlag Berlin 1925 Myuncenberg V Kino i revolyuciya M Mezhrabpom 1925 Funf Jahre Internationale Arbeiterhilfe Neuer Deutscher Verlag Berlin 1926 Die dritte Front Aufzeichnungen aus 15 Jahren proletarischer Jugendbewegung Vorwort von Fritz Brupbacher Neuer Deutscher Verlag Berlin 1930 Nachdrucke Berlin 1978 Winterthur 2015 Solidaritat Zehn Jahre Internationale Arbeiterhilfe 1921 1931 Neuer Deutscher Verlag Berlin 1931 Weissbuch uber die Erschiessungen vom 30 Juni 1934 Paris 1934 anonym veroffentlicht Propaganda als Waffe Carrefour Paris 1937 Lebenslauf 1918 Verlag Detlef Aufermann Glashutten im Taunus 1972 Propaganda als Waffe Ausgewahlte Schriften 1919 1940 Hrsg v Til Schulz Marz Verlag Frankfurt am Main 1972 Schroder Marz Verlag Frankfurt a M 1972 Pam yatU Leningradi bula shkola FZU im Villi Myuncenberga pri Shvejnij fabrici zhinochoyi ta dityachoyi sukni im Villi Myuncenberga LiteraturaThe Red Millionaire 1917 1940 Sean McMeekin 2004 Yale University Press ISBN 0 300 09847 2 Double Lives Stalin Willi Munzenberg i Seduction of the Intellectuals Stephen Koch 1994 1995 Enigma Books ISBN 1 929631 20 0

Дата публікації:
Топ