Вілла Пронін була архітектурним комплексом, що складався з дворівневого палацу, терас, саду та допоміжних будівель, розташованих біля входу в у Кишиневі. Сам палац був зруйнований під час Другої світової війни, а дві інші будівлі вілли, які збереглися, є пам'яткою архітектури національного значення, занесеною до , під №. 352 (муніципій Кишинів).
Вілла Пронін | |
---|---|
Історія
Будівництво палацу почалося на рубежі XIX—XX століть з ініціативи купця Георгія Проніна, за словами історика , з надією, що він продасть його Наталії Обренович, княгині та королеві дружина Сербії між 1875 і 1889 роками, родом з Бессарабії. Їй було важко залишатися в Сербії після невизнаного розлучення з Міланом Обреновичем у 1886 році. Деякий час він жив в еміграції, потім повернувся, залишивши країну назавжди в 1898 році. Одним із варіантів для королеви було повернення до Бессарабії, де вона виросла в родині свого дядька . З цих причин було наказано побудувати палац, але вона більше його ніколи не бачила, тому що назавжди переїхала до Франції, а також стала там ченцем після вбивства її сина Олександра I Сербського.
Пізніше будинок добудував купець . Про її долю на початку міжвоєнного періоду відомо небагато. Після Великої унії 1918 року там оселився військовий губернатор Бессарабії Артур Вейтояну. У 1925 році палац було продано, і історик Штефан Чобану наполягав перед тодішнім Міністерством культів і мистецтв, щоб його викупили для організації тут історико-археологічного музею, першого такого роду на території провінції. підхід, який так і не був реалізований.
У 1930 році мерія Кишинева купила його за 3 600 000 лей і передала в подарунок італійському маршалу П'єтро Бадольо, почесному громадянину муніципалітету з 1926 року, після реконструкції, яка мала коштувати 700 000 лей. Ратуша також передала його через кілька років у власність короля Карла II, який, у свою чергу, передав його Королівським фондам, де було засновано Бессарабський філіал . Постраждав під час Другої світової війни, палац був здебільшого зруйнований. По-перше, землетрус 1940 року завдав значної шкоди. Важко оцінити, наскільки бомбардування під час війни вплинули на стан будівлі, але після її закінчення залишилися лише зовнішні стіни та фасад. Раковина палацу працювала як кінотеатр під відкритим небом до 1952 року, після чого була повністю знесена з міркувань безпеки.
У радянський період будівлі, що залишилися, служили їдальнею Ради Міністрів УРСР, а за часів незалежності — частиною комплексу їдалень Державної канцелярії. У зв'язку з економічними збитками, які це спричинило, у 2017 році було прийнято рішення про передачу будинків під управління Генеральної дирекції з управління державними будівлями. Вже тоді було оцінено, що вони потребують капітального ремонту. У 2021 році разом із будівлею, у якій розташований Виставковий зал № 1 по сусідству став штаб-квартирою Національного музею літератури «Михайло Когелнічяну». Частина безповоротної фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів євро, наданої Республіці Молдова Румунією, буде спрямована на реставрацію цих будівель.
Архітектура
Палац
Палац Проніна, відомий як Палац королівських фондів після того, як став власністю короля Карла II, є центральною будівлею архітектурного ансамблю. Він знаходився біля нинішнього входу в , де зараз перебуває пам'ятник Йону та Дойні Алдеа-Теодоровичі. На старих фотографіях видно, що він побудований в еклектичному стилі, що нагадує стиль Другої імперії та інші, характерні для епохи. Він мав прямокутний план, що складався з цокольного поверху, першого поверху та прямокутного купола, відокремленого від решти даху та прикритого аттиком з переднього фасаду. Дах, як правило, був прихований навколо балюстрадою, перерваною піддашшям посередині кожного боку. Він мав парадний і бічний вхід, обидва передували портикам з колонадами, які стояли або окремо, попарно, або прикріплені до кутових стовпів. Над ґанками влаштовувалися балкони. Серед декоративних елементів були глухі вікна, карнизи з добре рельєфними ліпнинами, колони та інші елементи, вирізані у віконних рамах тощо.
Будівля сильно постраждала під час землетрусу 1940 року та повністю зруйнована у післявоєнний радянський період.
Фрагмент А
Відокремлений від червоної лінії вулиці Олексія Матеєвича невеликим сквером з басейном і паралельний йому фрагмент А являє собою прямокутну в плані будівлю, що складається з одного рівня з трьома ризалітами і фронтонами над ними. Головний вхід розташований на одному з бічних фасадів, тоді як фасад, що виходить на вулицю, має лише сім симетрично розташованих вікон: три в центрі та по два на кожному з двох бічних вікон. Для декоративних елементів, таких як обрамлення, контури фронтонів , використано поєднання білого тесаного каменю та більш темного бутового каменю, який займає простір між ними. Здебільшого будівля є прикладом еклектичної архітектури з впливом класицизму та модерну, особливо модерну.
Незважаючи на те, що зовнішній вигляд, очевидно, є в прийнятному стані, умови всередині погані, і будівля потребує реставрації. Зараз Національний літературний музей не організовує виставки в ньому, доступ відвідувачам заборонений.
Фрагмент В
Фрагмент В вілли Пронін — невелика однорівнева прямокутна будівля, розташована на значній відстані від вулиці Олексія Матеєвича. Від головного входу фрагмента А до нього відкривається алея, обсаджена деревами та ліхтарями. Будівля побудована з цегли та тесаного білого каменю, з останнього виготовлено елементи декору, такі як рами та зубці. І вхідний портал, і чотири вікна мають стрілчасті арки. Також вхід виділяється з решти фасаду резалітом. Зовнішній вигляд будівлі належить до еклектики, де переважають впливи мавританського стилю.
Інтер'єр оформлений у класичному стилі та містить тимчасові виставки Національного музею літератури «Михайло Когелнічяну».
Галерея
- Басейн перед фрагментом А вілли Проніна.
- Алея перед фрагментом В.
- Інтер'єр фрагмента Б. Меблі та камін.
- Фрагмент А. Фасад з виставкового залу № 1.
- Виставка всередині фрагмента Б.
- Ворота виконані в стилі фрагмента А.
Примітки
- Evoluţia caselor particulare din Chişinău pe parcursul secolului XIX (1800 - 1900). Istoria.md. Архів оригіналу за 12 вересня 2022. Процитовано 12 septembrie 2022.
- Дом Пронина. OldChisinau.com - Мой город Кишинёв. Процитовано 12 septembrie 2022.
- Dificultățile reîntregirii (I): Introducerea instituțiilor românești. Radio Europa Liberă Moldova. Процитовано 12 septembrie 2022.
- Ploșniță, Elena (1999). Despre un centru de cultură și știință al Basarabiei interbelice. Buletinul Comisiei Naționale a Monumentelor, Ansamblurilor și Siturilor Istorice (1-4): 136.
- Ratificarea tratatului basarabean (III): Ezitările Italiei și misiunea lui Al. Averescu (3). Radio Europa Liberă Moldova. Процитовано 12 septembrie 2022.
- Alexei Mateevici, 79 - Vila inginerului G. Pronin (Fragment – 2 edificii). monument.sit.md. Процитовано 11 septembrie 2022.
- Maria Șleahtițchi: „Muzeul astăzi trebuie să fie un centru cu deschidere spre lume”. Radio Europa Liberă Moldova. Процитовано 11 septembrie 2022.
- Cantina Guvernului NU mai există. Ziarul Național (MD). Процитовано 12 septembrie 2022.
- Muzeul Național de Literatură „Mihail Kogălniceanu” are un nou sediu. Moldpres - Agenția Informațională de Stat. Процитовано 12 septembrie 2022.
- Unde va fi cheltuită o parte din cele 100 de milioane de euro oferite de România. Știre.md. Процитовано 13 septembrie 2022.
- Gangal, Boris; Nesterov, Tamara; Râbalco, Eugenia; Starostenco, Petru; Garconiță, Rita; Gangal, Tatiana; Nazarov, Alexandru (2010). Centrul istoric al Chișinăului la începutul secolului al XXI-lea: Repertoriul monumentelor de arhitectură. Chișinău: Editura Arc. с. 327.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Villa Pronin bula arhitekturnim kompleksom sho skladavsya z dvorivnevogo palacu teras sadu ta dopomizhnih budivel roztashovanih bilya vhodu v park Valya Morilor u Kishinevi Sam palac buv zrujnovanij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a dvi inshi budivli villi yaki zbereglisya ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya zanesenoyu do Reyestru pam yatok Respubliki Moldova sho ohoronyayetsya derzhavoyu pid 352 municipij Kishiniv Villa Pronin Zmist 1 Istoriya 2 Arhitektura 2 1 Palac 2 2 Fragment A 2 3 Fragment V 3 Galereya 4 PrimitkiIstoriyared nbsp Nataliya Obrenovich urodzhena Cheshko Budivnictvo palacu pochalosya na rubezhi XIX XX stolit z iniciativi kupcya Georgiya Pronina za slovami istorika George Bezvikoni 1 z nadiyeyu sho vin prodast jogo Nataliyi Obrenovich knyagini ta korolevi druzhina Serbiyi mizh 1875 i 1889 rokami rodom z Bessarabiyi Yij bulo vazhko zalishatisya v Serbiyi pislya neviznanogo rozluchennya z Milanom Obrenovichem u 1886 roci Deyakij chas vin zhiv v emigraciyi potim povernuvsya zalishivshi krayinu nazavzhdi v 1898 roci Odnim iz variantiv dlya korolevi bulo povernennya do Bessarabiyi de vona virosla v rodini svogo dyadka Kostyantina D Moruzi Z cih prichin bulo nakazano pobuduvati palac ale vona bilshe jogo nikoli ne bachila tomu sho nazavzhdi pereyihala do Franciyi a takozh stala tam chencem pislya vbivstva yiyi sina Oleksandra I Serbskogo 2 Piznishe budinok dobuduvav kupec Georgij Pronin Pro yiyi dolyu na pochatku mizhvoyennogo periodu vidomo nebagato Pislya Velikoyi uniyi 1918 roku tam oselivsya vijskovij gubernator Bessarabiyi Artur Vejtoyanu 3 U 1925 roci palac bulo prodano i istorik Shtefan Chobanu napolyagav pered todishnim Ministerstvom kultiv i mistectv shob jogo vikupili dlya organizaciyi tut istoriko arheologichnogo muzeyu pershogo takogo rodu na teritoriyi provinciyi pidhid yakij tak i ne buv realizovanij 4 U 1930 roci meriya Kishineva kupila jogo za 3 600 000 lej i peredala v podarunok italijskomu marshalu P yetro Badolo pochesnomu gromadyaninu municipalitetu z 1926 roku 5 pislya rekonstrukciyi yaka mala koshtuvati 700 000 lej Ratusha takozh peredala jogo cherez kilka rokiv u vlasnist korolya Karla II yakij u svoyu chergu peredav jogo Korolivskim fondam 2 1 de bulo zasnovano Bessarabskij filial Rumunskogo socialnogo institutu Postrazhdav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni palac buv zdebilshogo zrujnovanij 6 Po pershe zemletrus 1940 roku zavdav znachnoyi shkodi Vazhko ociniti naskilki bombarduvannya pid chas vijni vplinuli na stan budivli ale pislya yiyi zakinchennya zalishilisya lishe zovnishni stini ta fasad Rakovina palacu pracyuvala yak kinoteatr pid vidkritim nebom do 1952 roku pislya chogo bula povnistyu znesena z mirkuvan bezpeki 2 U radyanskij period budivli sho zalishilisya sluzhili yidalneyu Radi Ministriv URSR 7 a za chasiv nezalezhnosti chastinoyu kompleksu yidalen Derzhavnoyi kancelyariyi U zv yazku z ekonomichnimi zbitkami yaki ce sprichinilo u 2017 roci bulo prijnyato rishennya pro peredachu budinkiv pid upravlinnya Generalnoyi direkciyi z upravlinnya derzhavnimi budivlyami Vzhe todi bulo ocineno sho voni potrebuyut kapitalnogo remontu 8 U 2021 roci razom iz budivleyu u yakij roztashovanij Vistavkovij zal 1 po susidstvu stav shtab kvartiroyu Nacionalnogo muzeyu literaturi Mihajlo Kogelnichyanu 9 Chastina bezpovorotnoyi finansovoyi dopomogi u rozmiri 100 miljoniv yevro nadanoyi Respublici Moldova Rumuniyeyu bude spryamovana na restavraciyu cih budivel 10 Arhitekturared Palacred Palac Pronina vidomij yak Palac korolivskih fondiv pislya togo yak stav vlasnistyu korolya Karla II ye centralnoyu budivleyu arhitekturnogo ansamblyu Vin znahodivsya bilya ninishnogo vhodu v park Valea Morilor de zaraz perebuvaye pam yatnik Jonu ta Dojni Aldea Teodorovichi Na starih fotografiyah vidno sho vin pobudovanij v eklektichnomu stili sho nagaduye stil Drugoyi imperiyi ta inshi harakterni dlya epohi Vin mav pryamokutnij plan sho skladavsya z cokolnogo poverhu pershogo poverhu ta pryamokutnogo kupola vidokremlenogo vid reshti dahu ta prikritogo attikom z perednogo fasadu Dah yak pravilo buv prihovanij navkolo balyustradoyu perervanoyu piddashshyam poseredini kozhnogo boku Vin mav paradnij i bichnij vhid obidva pereduvali portikam z kolonadami yaki stoyali abo okremo poparno abo prikripleni do kutovih stovpiv Nad gankami vlashtovuvalisya balkoni Sered dekorativnih elementiv buli gluhi vikna karnizi z dobre relyefnimi lipninami koloni ta inshi elementi virizani u vikonnih ramah tosho Budivlya silno postrazhdala pid chas zemletrusu 1940 roku ta povnistyu zrujnovana u pislyavoyennij radyanskij period Fragment Ared nbsp Golovnij vhid fragmenta A villa Pronina Vidokremlenij vid chervonoyi liniyi vulici Oleksiya Mateyevicha nevelikim skverom z basejnom i paralelnij jomu fragment A yavlyaye soboyu pryamokutnu v plani budivlyu sho skladayetsya z odnogo rivnya z troma rizalitami i frontonami nad nimi Golovnij vhid roztashovanij na odnomu z bichnih fasadiv todi yak fasad sho vihodit na vulicyu maye lishe sim simetrichno roztashovanih vikon tri v centri ta po dva na kozhnomu z dvoh bichnih vikon Dlya dekorativnih elementiv takih yak obramlennya konturi frontoniv tosho vikoristano poyednannya bilogo tesanogo kamenyu ta bilsh temnogo butovogo kamenyu yakij zajmaye prostir mizh nimi Zdebilshogo budivlya ye prikladom eklektichnoyi arhitekturi z vplivom klasicizmu ta modernu 6 osoblivo modernu 11 nbsp Golovnij fasad fragmenta B demonstruye ochevidni mavritanski vplivi Nezvazhayuchi na te sho zovnishnij viglyad ochevidno ye v prijnyatnomu stani umovi vseredini pogani i budivlya potrebuye restavraciyi Zaraz Nacionalnij literaturnij muzej ne organizovuye vistavki v nomu dostup vidviduvacham zaboronenij Fragment Vred Fragment V villi Pronin nevelika odnorivneva pryamokutna budivlya roztashovana na znachnij vidstani vid vulici Oleksiya Mateyevicha Vid golovnogo vhodu fragmenta A do nogo vidkrivayetsya aleya obsadzhena derevami ta lihtaryami Budivlya pobudovana z cegli ta tesanogo bilogo kamenyu z ostannogo vigotovleno elementi dekoru taki yak rami ta zubci I vhidnij portal i chotiri vikna mayut strilchasti arki Takozh vhid vidilyayetsya z reshti fasadu rezalitom Zovnishnij viglyad budivli nalezhit do eklektiki de perevazhayut vplivi mavritanskogo stilyu 6 Inter yer oformlenij u klasichnomu stili ta mistit timchasovi vistavki Nacionalnogo muzeyu literaturi Mihajlo Kogelnichyanu Galereyared nbsp Basejn pered fragmentom A villi Pronina nbsp Aleya pered fragmentom V nbsp Inter yer fragmenta B Mebli ta kamin nbsp Fragment A Fasad z vistavkovogo zalu 1 nbsp Vistavka vseredini fragmenta B nbsp Vorota vikonani v stili fragmenta A Primitkired a b Evoluţia caselor particulare din Chisinău pe parcursul secolului XIX 1800 1900 Istoria md Arhiv originalu za 12 veresnya 2022 Procitovano 12 septembrie 2022 a b v Dom Pronina OldChisinau com Moj gorod Kishinyov Procitovano 12 septembrie 2022 Dificultățile reintregirii I Introducerea instituțiilor romanești Radio Europa Liberă Moldova Procitovano 12 septembrie 2022 Ploșniță Elena 1999 Despre un centru de cultură și știință al Basarabiei interbelice Buletinul Comisiei Naționale a Monumentelor Ansamblurilor și Siturilor Istorice 1 4 136 Ratificarea tratatului basarabean III Ezitările Italiei și misiunea lui Al Averescu 3 Radio Europa Liberă Moldova Procitovano 12 septembrie 2022 a b v Alexei Mateevici 79 Vila inginerului G Pronin Fragment 2 edificii monument sit md Procitovano 11 septembrie 2022 Maria Șleahtițchi Muzeul astăzi trebuie să fie un centru cu deschidere spre lume Radio Europa Liberă Moldova Procitovano 11 septembrie 2022 Cantina Guvernului NU mai există Ziarul Național MD Procitovano 12 septembrie 2022 Muzeul Național de Literatură Mihail Kogălniceanu are un nou sediu Moldpres Agenția Informațională de Stat Procitovano 12 septembrie 2022 Unde va fi cheltuită o parte din cele 100 de milioane de euro oferite de Romania Știre md Procitovano 13 septembrie 2022 Gangal Boris Nesterov Tamara Rabalco Eugenia Starostenco Petru Garconiță Rita Gangal Tatiana Nazarov Alexandru 2010 Centrul istoric al Chișinăului la inceputul secolului al XXI lea Repertoriul monumentelor de arhitectură Chișinău Editura Arc s 327 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Villa Pronin amp oldid 42963989