Святий Віктор I (лат. Victor, ? — 199, Рим) — чотирнадцятий папа Римський (189–199). Родом з римської провінції Африка. У 196 році скликав у Римі собор, на якому був закріплений звичай святкування Великодня — у неділю, що слідувала за Страсною п'ятницею. За його понтифікату мова священослужінь змінилась з грецької на латинську.
Святий Віктор I | ||
| ||
---|---|---|
бл. 189 — бл. 199 | ||
Попередник: | Елевтерій | |
Наступник: | Зеферин | |
Дата народження: | невідомо | |
Місце народження: | Африка, d | |
Дата смерті: | 28 липня 199 | |
Місце смерті: | Рим, Римська імперія | |
Громадянство: | невідомо | |
У миру: | Віктор | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Суперечка з церквами Малої Азії
Внутрішні чвари в цей період впливали на церкву в Римі. Суперечка про святкування Великодня загострилася. Християни в Римі, які приїхали з провінції Азія, звикли святкувати Великдень 14 нісана (квітня), незалежно від дня тижня, відзначалася смерть Христа, а через два дні — його воскресіння. Ця відмінність неминуче призвело до біди, коли вона з'явилася в християнській громаді Риму.
Римський єпископ Віктор різко виступив проти східних церков у суперечці про Великдень. Віктор, в 196 році зібрав у Римі собор, на якому були присутні представники і Заходу, і Сходу, з участю 14 італійських єпископів. На ньому кодифікували західний звичай святкування Паски, поширивши його на всю Церкву. Однак кілька малоазійських єпископів не прийняли його. Захисником «Непокірних» східних громад був , що посилається на «великих світочів», що поховані в Азії, і які завжди дотримувалися святкування паски в день 14 нісана. Він, між іншим, вказав, що існування «різноманітних звичаїв у характері й тривалості постів» не викликало ніколи ні з якого боку осуду, і було б несправедливо «відсікти від християнського світу» найстаріші малоазіатські громади. Ефеський собор вирішив зберегти старий звичай. Папа за це відлучив малоазійських єпископів від церкви. Вирок здався дуже строгим, і деякі західні єпископи, зокрема Іреней Ліонський, не погодилися з ним, у зв'язку з чим Папа змушений був поступитися. Цей епізод вже свідчив про прагнення папської влади проводити свою волю і в питаннях догматики.
Боротьба з монархіанами
Більш успішною виявилася боротьба римського єпископа з монархіанцями, що відстоювали абсолютну єдність Бога і відкидали ідею Трійці; одні з монархіан заперечували божественність Христа і бачили в ньому людини, в якому діяла божественна сила. Цих монархіан називали динамістами (згодом іадопціанами); інші монархіани бачили в Христі Бога і визнавали його втіленням самого бога-батька. Так як цим вченням Бог опинявся як би зниженим у своєму ранзі, зрівняним синові і, отже, постраждалим, то ця частина монархіан отримала назву патрипассіан (patris-passio — применшення батька).
Боротьба з гностиками
У дні Віктора I з Константинополя до Риму прийшов кожум'яка Феодот. Він навчав лжевчення про Христа, якого він оголосив, що то була просто людина, що володіє Духом Святим, з надприродною силою. Збирав навколо себе, чимало послідовників. Віктор, дотримувався строго, без внесення елементів «від розуму», формули про Трійцю (тринітарної формули). Папа засудив цю єресь і виключені Феодота від Церкви. Цей крок, викликав невдоволення серед частини духовенства Риму. Починається боротьба з гностиками (гностицизм від грец. gnostikos — має знання) — релігійно-філософський напрямок періоду розкладання Римської імперії. Гностики намагалися поєднувати християнство з елементами античної філософії, а також з східною містикою і магією.).
Переклав богослужіння в Римі з грецької на латинську мову. Пізніше був канонізований.
Див. також
Джерела
- Норвич, Джон. История папства / Джон Норвич; пер. с англ. А. В. Короленкова и Е. А. Семеновой. — Москва: ACT, 2014. — 606, [2] с. — (Страницы истории).
- Лозинский С. Г. История папства,—3-е изд.—М.: Политиздат, 1986.—382 с. — (Б-ка атеист, лит.).
- Папа Віктор I у Catholic Encyclopedia [Режим доступу]: http://www.newadvent.org/cathen/15408a.htm [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]
- Е. Гергей. История папства: (Пер. с венгр.) — М.: Республика, 1996. — 463 с.
Посилання
- Віктор I у церковному лексиконі. [ 20 червня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
- Папа Віктор I у Catholic Encyclopedia [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
- Присухін С. І. Віктор I // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Віктор_I
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Попередник Елевтерій | Папа Римський 189-199 | Наступник Зеферин |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatij Viktor I lat Victor 199 Rim chotirnadcyatij papa Rimskij 189 199 Rodom z rimskoyi provinciyi Afrika U 196 roci sklikav u Rimi sobor na yakomu buv zakriplenij zvichaj svyatkuvannya Velikodnya u nedilyu sho sliduvala za Strasnoyu p yatniceyu Za jogo pontifikatu mova svyashenosluzhin zminilas z greckoyi na latinsku Svyatij Viktor I Papa Rimskij bl 189 bl 199 Poperednik Elevterij Nastupnik Zeferin Data narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya Afrika dData smerti 28 lipnya 199Misce smerti Rim Rimska imperiyaGromadyanstvo nevidomoU miru Viktor Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSuperechka z cerkvami Maloyi Aziyi Vnutrishni chvari v cej period vplivali na cerkvu v Rimi Superechka pro svyatkuvannya Velikodnya zagostrilasya Hristiyani v Rimi yaki priyihali z provinciyi Aziya zvikli svyatkuvati Velikden 14 nisana kvitnya nezalezhno vid dnya tizhnya vidznachalasya smert Hrista a cherez dva dni jogo voskresinnya Cya vidminnist neminuche prizvelo do bidi koli vona z yavilasya v hristiyanskij gromadi Rimu Rimskij yepiskop Viktor rizko vistupiv proti shidnih cerkov u superechci pro Velikden Viktor v 196 roci zibrav u Rimi sobor na yakomu buli prisutni predstavniki i Zahodu i Shodu z uchastyu 14 italijskih yepiskopiv Na nomu kodifikuvali zahidnij zvichaj svyatkuvannya Paski poshirivshi jogo na vsyu Cerkvu Odnak kilka maloazijskih yepiskopiv ne prijnyali jogo Zahisnikom Nepokirnih shidnih gromad buv sho posilayetsya na velikih svitochiv sho pohovani v Aziyi i yaki zavzhdi dotrimuvalisya svyatkuvannya paski v den 14 nisana Vin mizh inshim vkazav sho isnuvannya riznomanitnih zvichayiv u harakteri j trivalosti postiv ne viklikalo nikoli ni z yakogo boku osudu i bulo b nespravedlivo vidsikti vid hristiyanskogo svitu najstarishi maloaziatski gromadi Efeskij sobor virishiv zberegti starij zvichaj Papa za ce vidluchiv maloazijskih yepiskopiv vid cerkvi Virok zdavsya duzhe strogim i deyaki zahidni yepiskopi zokrema Irenej Lionskij ne pogodilisya z nim u zv yazku z chim Papa zmushenij buv postupitisya Cej epizod vzhe svidchiv pro pragnennya papskoyi vladi provoditi svoyu volyu i v pitannyah dogmatiki Borotba z monarhianami Bilsh uspishnoyu viyavilasya borotba rimskogo yepiskopa z monarhiancyami sho vidstoyuvali absolyutnu yednist Boga i vidkidali ideyu Trijci odni z monarhian zaperechuvali bozhestvennist Hrista i bachili v nomu lyudini v yakomu diyala bozhestvenna sila Cih monarhian nazivali dinamistami zgodom iadopcianami inshi monarhiani bachili v Hristi Boga i viznavali jogo vtilennyam samogo boga batka Tak yak cim vchennyam Bog opinyavsya yak bi znizhenim u svoyemu ranzi zrivnyanim sinovi i otzhe postrazhdalim to cya chastina monarhian otrimala nazvu patripassian patris passio primenshennya batka Borotba z gnostikami U dni Viktora I z Konstantinopolya do Rimu prijshov kozhum yaka Feodot Vin navchav lzhevchennya pro Hrista yakogo vin ogolosiv sho to bula prosto lyudina sho volodiye Duhom Svyatim z nadprirodnoyu siloyu Zbirav navkolo sebe chimalo poslidovnikiv Viktor dotrimuvavsya strogo bez vnesennya elementiv vid rozumu formuli pro Trijcyu trinitarnoyi formuli Papa zasudiv cyu yeres i viklyucheni Feodota vid Cerkvi Cej krok viklikav nevdovolennya sered chastini duhovenstva Rimu Pochinayetsya borotba z gnostikami gnosticizm vid grec gnostikos maye znannya religijno filosofskij napryamok periodu rozkladannya Rimskoyi imperiyi Gnostiki namagalisya poyednuvati hristiyanstvo z elementami antichnoyi filosofiyi a takozh z shidnoyu mistikoyu i magiyeyu Pereklav bogosluzhinnya v Rimi z greckoyi na latinsku movu Piznishe buv kanonizovanij Div takozhSpisok svyatihDzherelaNorvich Dzhon Istoriya papstva Dzhon Norvich per s angl A V Korolenkova i E A Semenovoj Moskva ACT 2014 606 2 s Stranicy istorii Lozinskij S G Istoriya papstva 3 e izd M Politizdat 1986 382 s B ka ateist lit Papa Viktor I u Catholic Encyclopedia Rezhim dostupu http www newadvent org cathen 15408a htm Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite E Gergej Istoriya papstva Per s vengr M Respublika 1996 463 s PosilannyaViktor I u cerkovnomu leksikoni 20 chervnya 2009 u Wayback Machine nim Papa Viktor I u Catholic Encyclopedia Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl Prisuhin S I Viktor I Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Viktor I Ce nezavershena stattya pro Papu Rimskogo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poperednik Elevterij Papa Rimskij 189 199 Nastupnik Zeferin