Вікто́р Орта́ (фр. Victor Horta; 6 січня 1861, Гент, Бельгія — 8 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.
Віктор Орта Victor Horta | |
---|---|
нід. Victor Petrus Horta | |
Віктор Орта, 1900 | |
Народження | 6 січня 1861 |
Смерть | 8 вересня 1947 (86 років) |
Поховання | d |
Країна | Бельгія |
Навчання | Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі |
Вчителі | d |
Діяльність | архітектор, дизайнер, містобудівник, педагог, підрядник |
Праця в містах | Брюссель |
Архітектурний стиль | засновник модерну |
Найважливіші споруди | у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: будинок Едмона Тасселя, власний будинок (тепер Музей Орта), будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде |
Нагороди | баронський титул |
Батько | d |
Мати | d |
Діти | ·d і d |
Автограф | |
Віктор Орта у Вікісховищі |
З життя і творчості
Віктор Орта народився 6 січня 1861 року в бельгійському місті Генті. У юнацькі роки поїхав до Франції. У Парижі вивчав прикладні ремесла і технології, працював декоратором.
У 1880 році помер батько Віктора і він повернувся в Бельгію. У Брюсселі Орта навчався в Академії мистецтв. Придворний архітектор короля Леопольда II Альфонс Бала найняв молодого Віктора Орта для зведення палацових оранжерей ([en]).
Від 1885 року — Орта самостійно збудував декілька приватних будинків, а трохи згодом віддав перевагу зведенню громадських будівель.
Починаючи з 1892 року Віктор Орта спроектував і спорудив у стилі модерн будинок професора Едмона Тасселя (1893), що вважається першою у світі спорудою в стилі модерн і викликав цілу хвилю наслідування; у Схарбеку займався зведенням будинку Отрік, а також брюссельських будинків, що увійшли до списку ЮНЕСКО: будинок Сольвей, свій власний будинок (зараз музей Віктора Орта), будинок ван Етвельде.
У 1897 році Орта здійснював будівництво Народного дому (був зруйнований в 1950-х) у більш стриманому і раціональнішому стилі.
У 1928 році провадив будівництво музею в Турне та Палацу мистецтв у бельгійській столиці.
Під час окупації Бельгії німцями Орта жив у Великій Британії та США. Повернувшись у Брюссель, активно продовжував працювати.
Віктор Орта помер 8 вересня 1947 року в Брюсселі.
Галерея робіт Орта
- Музей Віктора Орта, декоративні ґратки сходової клітки
- Музей Віктора Орта, деталі фасаду.
- Надгробок композитора Брамса.
- Арх. Віктор Орта. Павільйон для рельєфів «Пристрасті людські», скульптор .
Див. також
- Архітектура модерну
- 2913 Орта — астероїд, який назвали на честь архітектора.
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)
Джерела, посилання та література
- Віктор Орта [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.] на www.arstudia.ru («Біографії великих архітекторів. Архітектурні пам'ятки») [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Aubry, Françoise; Vandenbreeden, Jos (1996). Horta — Art Nouveau to Modernism. Ghent: Ludion Press. ISBN . (англ.)
- Cuito, Aurora (2003). Victor Horta. New York: Te Neues Publishing Company. ISBN . (англ.)
- Dernie, David (1995). Victor Horta. Chichester: John Wiley & Sons. ISBN . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orta Vikto r Orta fr Victor Horta 6 sichnya 1861 Gent Belgiya 8 veresnya 1947 Bryussel Belgiya belgijskij arhitektor odin iz zasnovnikiv stilyu modern art nouveau v arhitekturi Chotiri bryusselskih sporudi vsi zhitlovi budinki avtorstva Orta vklyucheni v spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Belgiyi Viktor Orta Victor Hortanid Victor Petrus HortaViktor Orta 1900Narodzhennya 6 sichnya 1861 1861 01 06 Gent BelgiyaSmert 8 veresnya 1947 1947 09 08 86 rokiv Bryussel BelgiyaPohovannya dKrayina BelgiyaNavchannya Korolivska Akademiya vitonchenih mistectv v BryusseliVchiteli dDiyalnist arhitektor dizajner mistobudivnik pedagog pidryadnikPracya v mistah BryusselArhitekturnij stil zasnovnik modernuNajvazhlivishi sporudi u spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO budinok Edmona Tasselya vlasnij budinok teper Muzej Orta budinok Solvej budinok Van EtveldeNagorodi baronskij titulBatko dMati dDiti d i dAvtograf Viktor Orta u VikishovishiZ zhittya i tvorchostiLyampa dizajn V Orta 1903 roku Viktor Orta narodivsya 6 sichnya 1861 roku v belgijskomu misti Genti U yunacki roki poyihav do Franciyi U Parizhi vivchav prikladni remesla i tehnologiyi pracyuvav dekoratorom U 1880 roci pomer batko Viktora i vin povernuvsya v Belgiyu U Bryusseli Orta navchavsya v Akademiyi mistectv Pridvornij arhitektor korolya Leopolda II Alfons Bala najnyav molodogo Viktora Orta dlya zvedennya palacovih oranzherej en Vid 1885 roku Orta samostijno zbuduvav dekilka privatnih budinkiv a trohi zgodom viddav perevagu zvedennyu gromadskih budivel Pochinayuchi z 1892 roku Viktor Orta sproektuvav i sporudiv u stili modern budinok profesora Edmona Tasselya 1893 sho vvazhayetsya pershoyu u sviti sporudoyu v stili modern i viklikav cilu hvilyu nasliduvannya u Sharbeku zajmavsya zvedennyam budinku Otrik a takozh bryusselskih budinkiv sho uvijshli do spisku YuNESKO budinok Solvej svij vlasnij budinok zaraz muzej Viktora Orta budinok van Etvelde U 1897 roci Orta zdijsnyuvav budivnictvo Narodnogo domu buv zrujnovanij v 1950 h u bilsh strimanomu i racionalnishomu stili U 1928 roci provadiv budivnictvo muzeyu v Turne ta Palacu mistectv u belgijskij stolici Pid chas okupaciyi Belgiyi nimcyami Orta zhiv u Velikij Britaniyi ta SShA Povernuvshis u Bryussel aktivno prodovzhuvav pracyuvati Viktor Orta pomer 8 veresnya 1947 roku v Bryusseli Galereya robit OrtaMuzej Viktora Orta dekorativni gratki shodovoyi klitki Muzej Viktora Orta detali fasadu Nadgrobok kompozitora Bramsa Arh Viktor Orta Paviljon dlya relyefiv Pristrasti lyudski skulptor Div takozhArhitektura modernu 2913 Orta asteroyid yakij nazvali na chest arhitektora PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl Dzherela posilannya ta literaturaViktor Orta 26 travnya 2012 u Wayback Machine na www arstudia ru Biografiyi velikih arhitektoriv Arhitekturni pam yatki 13 listopada 2010 u Wayback Machine ros Aubry Francoise Vandenbreeden Jos 1996 Horta Art Nouveau to Modernism Ghent Ludion Press ISBN 0810963337 angl Cuito Aurora 2003 Victor Horta New York Te Neues Publishing Company ISBN 3823855425 angl Dernie David 1995 Victor Horta Chichester John Wiley amp Sons ISBN 1854904183 angl