Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віктимологія лат victima жертва лат logos вчення міждисциплінарна область що досліджує віктимізацію тобто процес становл

Віктимологія

Віктимологія

Віктимологія (лат. victima — жертва, лат. logos — вчення) — міждисциплінарна область, що досліджує віктимізацію, тобто процес становлення жертвою злочину. Віктимологія займається переважно потерпілими від злочинів як носіями індивідуальної чи групової здатності стати жертвами злочинного діяння. Західна[] віктимологія вивчає в тому числі відносини між жертвами й злочинцями, взаємодію жертв і системи кримінального судочинства — а саме поліції, судів і співробітників виправних установ — і зв'язок жертв з іншими соціальними групами та інститутами, такими як ЗМІ, бізнес і соціальні рухи.

Схильність до становлення жертвою злочину

Схильність до того, щоб стати жертвою злочину, в науковій традиції називають віктимністю, хоча у цього терміна є й інші значення. У західній[] віктимології тема схильності до становлення жертвою (victim proneness) є гостро дискусійною[]. Сам цей термін і близький термін «необачність жертви» (victim precipitation) неодноразово піддавалися критиці як «спосіб приписування жертві провини за злочин», «звинувачення жертви». Багато авторів відзначають методологічні дефекти при застосуванні цих понять деякими авторами — зокрема, довільну інтерпретацію фактів і помилку логічного кола.

Відповідно до теорії навколишнього середовища (environmental theory), злочинця і жертву об'єднують місце й умови вчинення злочину. Наприклад, дослідження, проведені у 2010 році в США, показали, що рівень насильницьких злочинів і віктимізації нижче в тих міських районах, де висаджено більше високих дерев. На думку одного з дослідників, дерева можуть покращувати якість життя завдяки зниженню рівня злочинності, бо дають зрозуміти потенційному злочинцеві, що район доглянутий, а значить, для злочинця вище ризик бути спійманим.

Іноді схильність до становлення жертвою описується за ймовірнісної точки зору. Так, дослідження показують, що жертвами повторних злочинів найчастіше є чоловіки у віці 24—34 років. У разі неповнолітніх злочинців, за даними досліджень, жертвами серйозних правопорушень частіше стають знайомі люди; найчастіші злочини, що здійснюються підлітками щодо людей, яких вони знають, — це статеві злочини, напади та вбивства. Підлітки, що віктимізують незнайомих людей, найчастіше здійснюють незаконне обмеження свободи, напади, пограбування та збройні пограбування.

Історія дисципліни

Наука віктимологія виникла спочатку як розділ кримінології, пізніше як самостійна дисципліна.

У першій половині XX століття представники інтеракціонізму, досліджуючи фактори злочинності, вперше почали писати про роль жертви у процесі криміналізації особистості. Одним з таких авторів був Е. Сатерленд, що присвятив жертвам злочинів третю главу свого підручника «Кримінологія» (1924 р.). У 1941 році німецький кримінолог Герберт фон Гентіг опублікував у США статтю «Зауваження з приводу інтеракції між злочинцем і жертвою», а через сім років — монографію «Злочинець і його жертва. Дослідження з соціобіології злочинності». Віктимологічним проблемам в його книзі була присвячена остання частина, яка називалася «Жертва» (у першій частині досліджувалися питання будови тіла як фактора злочинності, в другій розглядалися соціобіологічні елементи злочину, в третій — проблеми географії злочинності). Поступово число послідовників Г. Гентіга стало збільшуватися. Його віктимологічні ідеї привернули увагу ряду вчених. Наприклад, активно підтримав народження нового наукового напрямку Б. Мендельсон. Засновником радянської віктимологічної школи вважається Лев Вульфович Франк (1920—1978).

Якщо радянська і пострадянська віктимологічні школи продовжують спиратися на ранню позитивістську віктимологію, то західна віктимологія зазнала суттєвих змін в 1970-ті, коли з критикою позитивістського підходу виступили феміністські автори, а також правозахисні організації, зокрема, рух за права постраждалих від домашнього насильства[].

Примітки

  1. Andrew Karmen, 2003, Crime Victims: An Introduction to Victimology, Wadsworth Publishing, .
  2. . Office of Justice Programs (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  3. Susan Brownmiller. Against Our Will: Men, Women, and Rape. 1975. P. 353.
  4. Franklin, C. and Franklin, A. 'Victimology Revisited: A Critique and Suggestions for Future Direction', in Criminology, Volume 14, Issue 1, pages 125—136, May 1976. P. 134.
  5. Davies, Alex (19 червня 2012). More Trees (Equals) Less Crime in Baltimore, Study Shows. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 19 червня 2012.
  6. G. H. Donovan, J. P. Prestemon. The Effect of Trees on Crime in Portland, Oregon. Environment and Behavior, 2010; DOI: 10.1177/0013916510383238. Abstract at SagePub [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.], accessed June 19, 2012.
  7. Johannes Kingma, Repeat Victimization of Victims of Violence: A Retrospective Study From a Hospital Emergency Department for the Period 1971—1995 Journal of Interpersonal Violence, Vol. 14, No. 1, 79-90 (1999), abstract retrieved at [1] [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  8. Richard Lusignan, «Risk Assessment and Offender-Victim relationship in Juvenile Offenders» International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology, Vol 51, No. 4, 433—443 (2007)
  9. Sutherland E. Criminology. — Philadelphia, 1924.
  10. Hentig H. Remarks on the Interaction of Perpetrator and Victim // The Journal of Criminal Law and Criminology. — 1941. — V. 31. — P. 303—309.
  11. Hentig H. The Criminal and His Victim (Studies in the Sociobiology of Crime). — N.Y., 1948.
  12. Иншаков С. М. Западная криминология. Учебное пособие для вузов: 2-е изд. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 383 c. — C.182-183
  13. Mendelsohn В. Un horison nouveau dans La science biopsych social: La victimologie. — Bucharest, 1947.
  14. Thomas L. Underwood, PhD, Christine Edmunds. Victim Assistance: Exploring Individual Practice, Organizational Policy, and Societal Responses. Springer Publishing Company, 2002.
  15. Lorraine Wolhuter, Neil Olley, David Denham. Victimology: Victimisation and Victims' Rights. Taylor & Francis US, 2009.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Viktimologiya lat victima zhertva lat logos vchennya mizhdisciplinarna oblast sho doslidzhuye viktimizaciyu tobto proces stanovlennya zhertvoyu zlochinu Viktimologiya zajmayetsya perevazhno poterpilimi vid zlochiniv yak nosiyami individualnoyi chi grupovoyi zdatnosti stati zhertvami zlochinnogo diyannya Zahidna yaka viktimologiya vivchaye v tomu chisli vidnosini mizh zhertvami j zlochincyami vzayemodiyu zhertv i sistemi kriminalnogo sudochinstva a same policiyi sudiv i spivrobitnikiv vipravnih ustanov i zv yazok zhertv z inshimi socialnimi grupami ta institutami takimi yak ZMI biznes i socialni ruhi Shilnist do stanovlennya zhertvoyu zlochinuShilnist do togo shob stati zhertvoyu zlochinu v naukovij tradiciyi nazivayut viktimnistyu hocha u cogo termina ye j inshi znachennya U zahidnij yakij viktimologiyi tema shilnosti do stanovlennya zhertvoyu victim proneness ye gostro diskusijnoyu dzherelo Sam cej termin i blizkij termin neobachnist zhertvi victim precipitation neodnorazovo piddavalisya kritici yak sposib pripisuvannya zhertvi provini za zlochin zvinuvachennya zhertvi Bagato avtoriv vidznachayut metodologichni defekti pri zastosuvanni cih ponyat deyakimi avtorami zokrema dovilnu interpretaciyu faktiv i pomilku logichnogo kola Vidpovidno do teoriyi navkolishnogo seredovisha environmental theory zlochincya i zhertvu ob yednuyut misce j umovi vchinennya zlochinu Napriklad doslidzhennya provedeni u 2010 roci v SShA pokazali sho riven nasilnickih zlochiniv i viktimizaciyi nizhche v tih miskih rajonah de visadzheno bilshe visokih derev Na dumku odnogo z doslidnikiv dereva mozhut pokrashuvati yakist zhittya zavdyaki znizhennyu rivnya zlochinnosti bo dayut zrozumiti potencijnomu zlochincevi sho rajon doglyanutij a znachit dlya zlochincya vishe rizik buti spijmanim Inodi shilnist do stanovlennya zhertvoyu opisuyetsya za jmovirnisnoyi tochki zoru Tak doslidzhennya pokazuyut sho zhertvami povtornih zlochiniv najchastishe ye choloviki u vici 24 34 rokiv U razi nepovnolitnih zlochinciv za danimi doslidzhen zhertvami serjoznih pravoporushen chastishe stayut znajomi lyudi najchastishi zlochini sho zdijsnyuyutsya pidlitkami shodo lyudej yakih voni znayut ce statevi zlochini napadi ta vbivstva Pidlitki sho viktimizuyut neznajomih lyudej najchastishe zdijsnyuyut nezakonne obmezhennya svobodi napadi pograbuvannya ta zbrojni pograbuvannya Istoriya discipliniNauka viktimologiya vinikla spochatku yak rozdil kriminologiyi piznishe yak samostijna disciplina U pershij polovini XX stolittya predstavniki interakcionizmu doslidzhuyuchi faktori zlochinnosti vpershe pochali pisati pro rol zhertvi u procesi kriminalizaciyi osobistosti Odnim z takih avtoriv buv E Saterlend sho prisvyativ zhertvam zlochiniv tretyu glavu svogo pidruchnika Kriminologiya 1924 r U 1941 roci nimeckij kriminolog Gerbert fon Gentig opublikuvav u SShA stattyu Zauvazhennya z privodu interakciyi mizh zlochincem i zhertvoyu a cherez sim rokiv monografiyu Zlochinec i jogo zhertva Doslidzhennya z sociobiologiyi zlochinnosti Viktimologichnim problemam v jogo knizi bula prisvyachena ostannya chastina yaka nazivalasya Zhertva u pershij chastini doslidzhuvalisya pitannya budovi tila yak faktora zlochinnosti v drugij rozglyadalisya sociobiologichni elementi zlochinu v tretij problemi geografiyi zlochinnosti Postupovo chislo poslidovnikiv G Gentiga stalo zbilshuvatisya Jogo viktimologichni ideyi privernuli uvagu ryadu vchenih Napriklad aktivno pidtrimav narodzhennya novogo naukovogo napryamku B Mendelson Zasnovnikom radyanskoyi viktimologichnoyi shkoli vvazhayetsya Lev Vulfovich Frank 1920 1978 Yaksho radyanska i postradyanska viktimologichni shkoli prodovzhuyut spiratisya na rannyu pozitivistsku viktimologiyu to zahidna viktimologiya zaznala suttyevih zmin v 1970 ti koli z kritikoyu pozitivistskogo pidhodu vistupili feministski avtori a takozh pravozahisni organizaciyi zokrema ruh za prava postrazhdalih vid domashnogo nasilstva nenejtralno PrimitkiAndrew Karmen 2003 Crime Victims An Introduction to Victimology Wadsworth Publishing ISBN 978 0 534 61632 8 Office of Justice Programs angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 14 lyutogo 2021 Susan Brownmiller Against Our Will Men Women and Rape 1975 P 353 Franklin C and Franklin A Victimology Revisited A Critique and Suggestions for Future Direction in Criminology Volume 14 Issue 1 pages 125 136 May 1976 P 134 Davies Alex 19 chervnya 2012 More Trees Equals Less Crime in Baltimore Study Shows Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 19 chervnya 2012 G H Donovan J P Prestemon The Effect of Trees on Crime in Portland Oregon Environment and Behavior 2010 DOI 10 1177 0013916510383238 Abstract at SagePub 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine accessed June 19 2012 Johannes Kingma Repeat Victimization of Victims of Violence A Retrospective Study From a Hospital Emergency Department for the Period 1971 1995 Journal of Interpersonal Violence Vol 14 No 1 79 90 1999 abstract retrieved at 1 6 grudnya 2008 u Wayback Machine Richard Lusignan Risk Assessment and Offender Victim relationship in Juvenile Offenders International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology Vol 51 No 4 433 443 2007 Sutherland E Criminology Philadelphia 1924 Hentig H Remarks on the Interaction of Perpetrator and Victim The Journal of Criminal Law and Criminology 1941 V 31 P 303 309 Hentig H The Criminal and His Victim Studies in the Sociobiology of Crime N Y 1948 Inshakov S M Zapadnaya kriminologiya Uchebnoe posobie dlya vuzov 2 e izd M YuNITI DANA 2003 383 c C 182 183 Mendelsohn V Un horison nouveau dans La science biopsych social La victimologie Bucharest 1947 Thomas L Underwood PhD Christine Edmunds Victim Assistance Exploring Individual Practice Organizational Policy and Societal Responses Springer Publishing Company 2002 Lorraine Wolhuter Neil Olley David Denham Victimology Victimisation and Victims Rights Taylor amp Francis US 2009 PosilannyaViktimologiya 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1

Дата публікації:
Топ