Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російські воєнні злочини порушення законів та звичаїв війни у тому числі Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років і Женевськ

Військові злочини Росії

Військові злочини Росії

Російські воєнні злочини — порушення законів та звичаїв війни, у тому числі Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років і Женевських конвенцій, а саме — воєнні злочини, в яких звинувачують офіційні збройні та воєнізовані сили Російської Федерації, вчинені після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Російські воєнні злочини включають також злочини квазідержав або самопроголошених республік, озброєних і фінансованих Росією, включаючи терористичні сепаратиські утворення ЛНР та ДНР.

image
Житловий будинок у Дніпрі, Україна, після російського ракетного обстрілу 14 січня 2023 року.

Amnesty International і Human Rights Watch зафіксували російські воєнні злочини в Чечні Грузії, Україні та Сирії. Лікарі без кордонів також задокументували воєнні злочини в Чечні.

До 2009 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс 115 вироків, визнавши російський уряд винним у насильницьких зникненнях, вбивствах, катуваннях, а також у неналежному розслідуванні цих злочинів у Чечні. У 2021 році ЄСПЛ також окремо визнав Росію винною у вбивствах, катуваннях, пограбуванні та руйнуванні будинків у Грузії, а також у запобіганні поверненню 20 000 переміщених грузинів на свою територію.

Як наслідок участі Росії у війні на сході України, у 2014 році деякі країни ввели широкомасштабні міжнародні санкції проти російських чиновників. Коли Міжнародний кримінальний суд (МКС) почав розслідування анексії Криму Росією через можливі порушення міжнародного права, Росія раптово вийшла з членства у 2016 році.

Чечня

image
Російський солдат йде над братською могилою чеченців у Комсомольському, 2001 р.
image
Братська могила в Чечні

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Чечня проголосила незалежність від Російської Федерації. Російські чиновники не визнали незалежності Чечні, що 11 грудня 1994 року переросло в Першу російсько-чеченську війну, в якій взяли участь 25 000 російських солдат. Війна завершилася фактичною незалежністю Чечні та виведенням російських військ у 1996 році. Другий конфлікт знову загострився в 1999 році, а боротьба з повстанцями тривала до 2009 року. Він завершився встановленням Росією повного контролюю над Чечнею та встановленням проросійського уряду. Зафіксували численні військові злочини, переважно російськими збройними силами.

Під час двох воєн чеченців дегуманізовала російська пропаганда. Зокрема, їх називали «чорними», «бандитами», «терористами», «тарганами», «клопами» тощо. Російські збройні сили вчинили численні військові злочини.

Серед воєнних злочинів, скоєних росіянами: використання заборонених касетних бомб під час атаки в Шалі 1995 року, націленої на ринок, заправку та лікарню. Розправа в Самашках у квітні 1995 року, коли бійці ОМОН убили понад 100 мирних жителів Чечні. Під час Першої битви під Грозним нальоти російської авіації та артилерійські обстріли були описані як найпотужніша кампанія бомбардувань у Європі після знищення Дрездена. У своїй доповіді, опублікованій 26 березня 1996 року, Комісія ООН з прав людини (UNCHR) звинуватила російські війська у обстрілі та вбивстві мирних жителів на блокпостах, а також у страті полонених чеченців, як цивільних, так і бойовиків. Два випадки стосувалися вбивства російськими солдатами працівників гуманітарної допомоги, які намагалися врятувати мирного жителя від розстрілу на вулиці в Грозному. Співробітники МВС Росії обстріляли групу солдатів, які відмовилися вбивати мирне населення. Війна спричинила переміщення 450 000 осіб, 45 % населення Чечні, т загибель близько 2 000 дітей.

image
Будівля, пошкоджена під час війни в Грозному

Друга чеченська війна призвела до чергових воєнних злочинів і нападів на мирне населення. 7 жовтня 1999 росіяни атакували касетними бомбами жителів Елістанжі. 21 жовтня росіяни атакували балістичною ракетою ринок у місті Грозному, у результаті чого загинуло понад сотню мирних жителів. Російські ВПС здійснили ракетні обстріли колони біженців, які намагалися увійти в Інгушетію. В грудні 1999 року, коли російські солдати розстріляли в біженців, які тікали з Грозного. Російські солдати чинили вбивства, пограбування та згвалтування у Алхан-Юрті та Новому Алді., в січні 2000 року — у старопромисловському районі Грозного. 4-6 лютого 2000 року росіяни бомбили Катир-Юрта. Облога 1999—2000 років і бомбардування Грозного спричинили загибель тисяч мирних жителів.

Російські збройні сили також застосували неточні паливно-повітряні вибухові бомби, також відомі як «вакуумні бомби», які руйнують укриття, будівлі та бункери, унеможливлюючи захист мирного населення в населених пунктах. Дія цих бомб призводить до перепадів тиску, що призводить до патології органів дихання. Їх використовували в південних горах Чечні.

image
Чеченка з пораненою дитиною

17 грудня 1996 року шість делегатів Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) були вбиті в результаті нападу збройних людей у масках на лікарню МКЧХ у Нових Атагах поблизу Грозного. У 2010 році офіцер російського спецпідрозділу майор Алексій Потьомкін заявив, що вбивства були скоєні співробітниками ФСБ. У звіті 2004 року було зазначено, що російські солдати використовували зґвалтування як засіб тортур проти чеченців. З 428 сіл у Чечні 380 були розбомблені під час конфліктів, внаслідок чого було знищено 70 % домогосподарств.

Amnesty International підрахувала, що лише під час Першої чеченської війни було вбито від 20 000 до 30 000 мирних жителів, здебільшого в результаті невибіркових нападів російських військ на густонаселені райони, і що ще 25 000 мирних жителів загинули під час Другої чеченської війни. Інше джерело припускає, що під час другого конфлікту було вбито 40 000–45 000 мирних жителів. Тим часом у 1996 році тодішній глава національної безпеки Росії Олександр Лебедь заявив, що в першій війні загинуло 80 тисяч людей. У поєднанні з військовими силами, за підрахунками істориків, у першій війні загинуло до десятої частини всього чеченського населення . Консервативні оцінки припускають, що в двох конфліктах загинуло щонайменше 100 000—150 000 людей. Вищі оцінки чеченських чиновників і громадян припускають, що в двох війнах загинуло до 200 000—300 000 осіб. З початку конфліктів у Чечні зафіксовано 57 братських поховань.

Деякі вчені вважають, що жорстокість нападів росіян на таку малу етнічну групу є геноцидом.

Крім того, Human Rights Watch зафіксувала від 3 000 до 5 000 насильницьких зникнень в Чечні в період з 1999 по 2005 рік і кваліфікувала це як злочин проти людства.

Грузія

image
Майже неушкоджений російський ракетний розгін у спальні будинку в Горі, приклад невибіркового нападу в цивільних районах, 25 серпня 2008

Після ескалації конфлікту 7 серпня 2008 року між Південною Осетією та Грузією російські війська 8 серпня перетнули міжнародний кордон і напали на грузинських солдатів. Російські солдати також перейшли в Абхазію, хоча боїв там не зафіксовано. Війна завершилася 12 серпня припиненням вогню за посередництва міжнародних дипломатів. Російський уряд визнав Південну Осетію та Абхазію незалежними країнами, хоча фактично ці регіони стали російськими протекторатами.

HRW повідомила, що жодних доказів навмисних нападів грузинських військ на некомбатантів виявлено не було.

Російські війська навмисно нападали на мирних жителів Південної Осетії та Горійського району Грузії. Російські військові літаки бомбардували центри цивільного населення у Грузії та села етнічних грузин у Південній Осетії. Збройні ополчення займалися пограбуванням, спаленням і викраданнями людей.Напади ополченців змусили грузинських мирних жителів тікати.

Використання росіянами касетних бомб спричинило загибель мирного населення. Amnesty International звинуватила Росію у навмисних бомбардуваннях і нападах на цивільні райони та інфраструктуру, що є військовим злочином. Росія заперечувала використання касетних бомб. У конфлікті загинуло 228 мирних жителів Грузії.

Крім того, російські військові нічого не зробили, щоб запобігти етнічним чисткам грузинів у Південній Осетії на підконтрольній їм території.

Україна

2014—2021 роки

Після Української революції 2014 року проросійський президент України Віктор Янукович був скинутий і втік до Росії, а новий український уряд прийняв проєвропейську перспективу. Росія відповіла анексією Криму, яка була оголошена незаконною Генеральною Асамблеєю ООН у її резолюції 68/262, тоді як проросійські сепаратисти оголосили невизнану протодержаву Новоросію, і повстанням, яке зрештою призвело до війни на Донбасі. Хоча Росія заперечувала свою причетність до війни на Донбасі, численні докази вказують на її підтримку проросійських сепаратистів. Amnesty International звинуватила Росію у «підживленні сепаратистських злочинів» і закликала «всі сторони, включаючи Росію, припинити порушення законів війни».

image
Пошкоджена будівля в Кураховому, 26 листопада 2014 року

Human Rights Watch заявила, що проросійські повстанці «не вжили всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути розгортання в цивільних районах», а в одному випадку «фактично перемістилися ближче до населених пунктів у відповідь на обстріли уряду». HRW закликав усі сторони припинити використання «завідомо неточних» ракет «Град».

В іншому звіті «Human Rights Watch» йдеться про те, що повстанці «захоплюють, б'ють і катують заручників, а також безпідставно погрожують і б'ють проукраїнських людей». У ньому також сказано, що сепаратисти знищили медичне обладнання, погрожували медичним працівникам та окупували лікарні. Один із членів Human Rights Watch став свідком ексгумації «братської могили» у Слов'янську, яка була виявлена після відступу повстанців з міста.

24 серпня, у День Незалежності України, у Донецьку повстанці з автоматичними гвинтівками провели парад полонених українських воїнів. Під час параду з гучномовців лунали російські націоналістичні пісні, а представники натовпу глузували з ув'язнених епітетами на кшталт «фашист». Human Rights Watch заявила, що це є явним порушенням загальної статті 3 Женевських конвенцій, що забороняє «посягання на особисту гідність».

image
Мурал у Києві із зображенням українських солдатів і міліціонерів, які загинули, захищаючи єдність України

У жовтні 2014 року Служба безпеки України (СБУ) опублікувала карту порушень прав людини сепаратистами, яка отримала назву «Карта смерті». Згодом, 15 жовтня, СБУ відкрила справу за фактом «злочини проти людяності», скоєних повстанськими силами.

У звіті Amnesty International за середину жовтня задокументовані випадки страт без сумного розстрілу проросійськими силами. У звіті Human Rights Watch документовано використання касетних боєприпасів антиурядовими силами.

На прес-конференції в Києві 15 грудня 2015 року помічник Генерального секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович заявив, що більшість порушень прав людини, скоєних під час конфлікту, здійснені сепаратистами.

Amnesty International повідомила, що знайшла «нові докази» вбивств українських військових 9 квітня 2015 року. Переглянувши відеозапис, було встановлено, що щонайменше четверо українських військових були розстріляні «в стилі страти». AI також заявив, що оприлюднений Kyiv Post запис чоловіка, імовірно лідера сепаратистів Арсенія Павлова, який стверджує, що вбив п'ятнадцять українських військовополонених, є «жахливим зізнанням», і підкреслює «нагальну потребу незалежного розслідування цього та інших зловживань». Дії Росії в Україні кваліфікували як злочини проти миру та злочини проти людства (збитий рейс 17 Malaysia Airlines).

У 2019 році український уряд вважав окупованими 7 % території України. (У Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 73/194), Крим було визнано «тимчасово окупованим».

Організація Об'єднаних Націй зафіксувала, що цивільними втратами у російсько-українській війні (з 2014) є понад 3000 мирних жителів

2022 рік

Докладніше: Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)
image
Житловий будинок у Бородянці на вулиці Центральній, 359 після російського бомбардування вранці 2 березня 2022 року. У цьому будинку загинули щонайменше 23 людини.

24 лютого 2022 року російські війська вторглися та атакували Україну з півночі, півдня та сходу. HRW і Amnesty International звинуватили Росію у використанні неточних касетних боєприпасів у цивільних районах, у тому числі поблизу лікарень і шкіл. Верховний комісар ООН з прав людини засудив військові дії Росії як порушення міжнародного права. Amnesty International назвала це актом агресії, який є злочином за міжнародним правом.

Серед об'єктів російських авіаударів була столиця України Київ. Обстрілів зазнавали дитсадки та дитячі будинки. 3 березня 2022 року російські війська завдали артилерійських ударів по Запорізькій атомній електростанції та чинили мародерство у Херсоні .

Під час блокади Маріуполя посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі Майкл Карпентер назвав два інциденти, що сталися в Маріуполі 5 і 6 березня, воєнними злочинами. Він заявив, що російські війська бомбили узгоджені коридори евакуації. Місто було відключено від електроенергії, їжі та води. Повідомлялося, що 8 березня під руїнами свого будинку в Мауріполі від зневоднення померла 6-річна дівчинка. Під час штурму Ірпіня російські війська обстріляли біженців, які намагалися втекти через зруйнований міст. Внаслідок мінометного удару загинула сім'я з чотирьох осіб. Під час битви за Харків місто було знищено російськими обстрілами, в тому числі і інтернат для сліпих. Із 1,8 млн населення до 7 березня в Харкові залишилося лише 500 тис. осіб. 3 березня в Чернігові загинули 47 мирних жителів, більшість із яких стояли в черзі біля продовольчого магазину в очікуванні хліба, коли по них влучив вісім некерованих авіабомб Росії. Внаслідок авіаудару по лікарні Маріуполя загинули троє людей, в тому числі молода дівчина.

1 квітня 2022 року після відведення россійських військ від передмість Києва було виявлено масові вбивства мирного населення, які здійснювались в період окупації цих районів з 3 березня по 1 квітня 2022. Люди лежали вздовж доріг зі зв'язаними руками та простріляними головами. Убиті цілі сім'ї в братьских могилах. Багато розстріляних людей знайдено в підвалах, також було знайдено спалені тіла.

Станом на 30 березня, ООН звітувала про 4 мільйони біженців з України, 50 розбомблених лікарень і та використання росіянами заборонених видів зброї щонайменше у 24 випадках. Станом на липень 2022 ООН було відомо про 5 024 загиблих цивільних.

  • image
    Мирний українець загинув під час російських бомбардувань Чернігова
  • image
    Жертва нападу Росії на Маріуполь
  • image
    Російські бомбардування околиць Харкова
  • image
    Зруйновані авіаударами росіян селянські садиби села Яковлівка біля Харкова
  • image
    Мирні жителі ховаються в Київському метро під час штурму 2022 року
  • image
    Буча після звільнення від російських окупантів 1 березня 2022 рік.

2023 рік

Докладніше: Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)

та пізніше

2024 рік

Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуванням енергетики - повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго Трипільську ТЕС та Зміївську ТЕС

Сирія

image
Російська авіація скинула бомби на північ Алеппо в червні 2016 року.

30 вересня 2015 року російські військові втрутилися в громадянську війну в Сирії на боці проросійського уряду Башара Асада. Наприкінці лютого 2016 року російські військові літаки навмисно обстріляли мирних жителів і рятувальників. Правозахисна група Amnesty International задокументувала напади на школи, лікарні та будинки цивільного населення і заявила, що «Росія винна в найбільш кричущих військових злочинах».

У лютому 2016 року Human Rights Watch (HRW) повідомила про широке використання касетних боєприпасів Сирією та Росією в порушення резолюції ООН 2139 від 22 лютого 2014 року, яка вимагала від усіх сторін припинити «невибіркове застосування зброї в населених пунктах». HRW також зазначила, що хоча ні Росія, ні Сирія не є сторонами Конвенції про касетні боєприпаси, використання таких боєприпасів суперечить заявам сирійського уряду про те, що вони утримаються від їх використання. Російські невибіркові бомбардування мирних жителів із застосуванням заборонених касетних або запальних бомб часто вважалися порушенням міжнародного права, переважно під час битви за Алеппо та облоги Східної Гути. Було проведено кілька паралелей між руйнуваннями 2016 року в Алеппо і руйнуваннями в Грозному в 2000 році, які деякі описують як спільну політику «не брати полонених». У період з травня по липень 2019 року внаслідок потужних російських бомбардувань під час штурму Ідлібу загинули 544 мирних жителя. 22 липня 2019 року в результаті вибуху на ринку Мааррат ан-Нуман загинули 43 мирних жителя. 16 серпня 2019 року російські винищувачі завдали авіаудару по табору біженців Хасс, в результаті чого загинули 20 мирних жителів.

6 березня 2018 року Рада ООН з прав людини опублікувала публічний звіт, у якому підтверджується, що вибух на ринку Atarib був здійснений російськими військовими. Росіяни застосували літак з некерованою зброєю, в тому числі вибуховою. У звіті робиться висновок, що використання такого важкого озброєння в густонаселених цивільних районах може вважатися військовим злочином. 2 лютого 2017 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) опублікувало звіт про битву за Алеппо, в якому підтверджується, що Росія застосувала касетну та запальну зброю, використання якої на густонаселених районах у східному Алеппо «прирівнюється до використання невибіркової зброї, що є військовим злочином невибіркових нападів на цивільне населення».

Сирійська обсерваторія з прав людини стверджує, що на 1 жовтня 2018 року внаслідок ударів російської авіації та артилерійських обстрілів у Сирії загинули 18 000 людей, у тому числі майже 8 000 мирних жителів.

Центральноафриканська Республіка

27 жовтня 2021 року експерти Ради з прав людини ООН попередили, що російська воєнізована група Вагнера «жорстоко переслідувала та залякувала цивільних, включаючи миротворців, журналістів, працівників гуманітарної допомоги та меншини в Центральноафриканській Республіці». Він закликав уряд згаданої африканської держави розірвати всі зв'язки з Групою Вагнера.

Судові розгляди

Російський уряд намагався заблокувати міжнародні розслідування міжнародним судом його ролі у військових злочинах, використовуючи право вето у Раді Безпеки, зокрема у справах щодо збиття літаку компанії Malaysia Airlines над Донецькою областю та щодо злочинів в Сирії.

Російський уряд також заперечував відповідальність у своїх місцевих судах. Поки проводилися тисячі розслідувань, лише одна людина була засуджена за злочини проти чеченців під час чеченських війн — Юрій Буданов, засуджений російським судом за викрадення та вбивство Ельзи Кунгаєвої і засуджений до 10 років позбавлення волі в 2003 році — що привело Amnesty International до висновку, що «відсутність судового переслідування в Росії призвело до атмосфери безкарності». Через таку безкарність сотні жертв зловживань подали заяви до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). До 2009 року ЄСПЛ виніс 115 вироків, визнавши російський уряд винним у насильницьких зникненнях, позасудових стратах, катуванні та у неналежному розслідуванні цих злочинів у Чечні.

29 березня 2005 року Сергія Лапіна засудили до 11 років за катування чеченського студента Зелімхана Мурдалова, який перебував під вартою. У грудні 2007 року лейтенанта Євгена Худякова та лейтенанта Сергія Аракчеєва засудили до 17 і 15 років за вбивство трьох чеченських будівельників біля блокпосту в Грозному в січні 2003 року.

24 травня 2018 року, після детального порівняльного дослідження, голландське розслідування прийшло до висновку, що «Бук», який збив рейс 17 Малайзійських авіаліній 2014 року, належав російській 53-ї зенітно-ракетної бригади в Курську. 19 червня 2019 року голландська прокуратура висунула обвинувачення чотирьом особам у загибелі в катастрофі MH17: трьом росіянам — Ігорю Стрєлкову, колишньому співробітнику ФСБ ; Сергію Дубинському та Олегу Пулатову, а також терористу ДНР Леоніду Харченко. Влада Нідерландів розіслала міжнародні ордери на арешт підозрюваних.

21 січня 2021 року ЄСПЛ також визнав Росію винною у вбивствах, катуваннях, мародерстві та руйнуванні будинків у Грузії, а також у перешкоджанні поверненню 20 000 переміщених грузинів на свою територію. 9 листопада 2021 року влада України заарештувала Дениса Куліковського, старшого наглядача СІЗО «Ізоляція» в ДНР, де катували в'язнів.

28 лютого 2022 року прокурор МКС Карім Ахмад Хан оголосив, що розпочне розслідування військових злочинів в Україні.

Примітки

  1. . Amnesty International. 17 квітня 2009. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  2. . Human Rights Watch. March 2005. Архів оригіналу за 24 березень 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  3. «NO HAPPINESS REMAINS» CIVILIAN KILLINGS, PILLAGE, AND RAPE IN ALKHAN-YURT, CHECHNYA [ 13 березень 2022 у Wayback Machine.], Human Rights Watch investigation report, April 2000
  4. . Human Rights Watch. 18 серпня 2008. Архів оригіналу за 21 жовтень 2014. Процитовано 16 березень 2022.
  5. Amnesty International, 2009, с. 25—26.
  6. . Human Rights Watch. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 січень 2022. Процитовано 21 грудня 2018.
  7. . Amnesty International. 7 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 січень 2016. Процитовано 21 грудня 2018.
  8. . Amnesty International. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  9. . Amnesty International. 23 грудня 2015. Архів оригіналу за 13 квітень 2019. Процитовано 20 грудня 2016.
  10. . Hrw.org. 20 грудня 2015. Архів оригіналу за 29 вересень 2020. Процитовано 28 лютого 2016.
  11. . Human Rights Watch. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 грудень 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  12. . Human Rights Watch. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 травень 2019. Процитовано 14 грудня 2016.
  13. Binet, 2016, с. 29—31, 97, 136.
  14. . Human Rights Watch. 27 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 вересень 2019. Процитовано 21 грудня 2018.
  15. Luke Harding (21 січня 2021). . Guardian. Архів оригіналу за 22 січень 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  16. . . 21 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січень 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  17. . Reuters. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січень 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  18. . Council of the European Union. Архів оригіналу за 29 серпень 2019. Процитовано 21 грудня 2018.
  19. . BBC News. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  20. . Amnesty International. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  21. Binet, 2016, с. 19.
  22. . Human Rights Watch. 29 лютого 2000. Архів оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 18 листопада 2018.
  23. Gilligan, 2009, с. 6.
  24. Russia: Three Months of War in Chechnya [ 2014-01-10 у Wayback Machine.], Human Rights Watch, February 1995
  25. Yeltsin Orders Bombing Halt On Rebel City [ 16 березень 2022 у Wayback Machine.], The New York Times, January 5, 1995
  26. 'These People Can Never Be Pacified': A Report From The Besieged City, Where Russian Bombs Haven't Dented Chechen Resolve [ 2012-10-16 у Wayback Machine.], Newsweek, January 16, 1995
  27. Russians' Killing of 100 Civilians In a Chechen Town Stirs Outrage [ 9 квітень 2020 у Wayback Machine.], The New York Times, May 8, 1995
  28. Williams, Bryan Glyn (2001).The Russo-Chechen War: A Threat to Stability in the Middle East and Eurasia? [ 16 березень 2022 у Wayback Machine.]. 8.1.
  29. The situation of human rights in the Republic of Chechnya of the Russian Federation — Report of the Secretary-General UNCHR (26 March 1996) [ 20 липня 1997 у Wayback Machine.]
  30. CARPET BOMBARDMENT OF THE ELISTANJI VILLAGE, OCTOBER 7, 1999 [ 29 липень 2009 у Wayback Machine.], , 26.10.1999
  31. , Amnesty International, 1 December 1999
  32. Russians in disarray over Grozny strike [ 24 серпень 2013 у Wayback Machine.], The Guardian, October 23, 1999
  33. 'Russians fired on refugees' [ 24 лютий 2022 у Wayback Machine.] BBC News, 4 December 1999
  34. Bush Meets Russian Faulted For Atrocities [ 15 червень 2021 у Wayback Machine.], Washington Post, March 29, 2007
  35. Russian atrocities in Chechnya detailed [ 4 квітень 2007 у Wayback Machine.] Human Rights Watch, June 2, 2000 ()
  36. Putin Urged to Act on Summary Executions: Deaths of Sixteen More Civilians Confirmed, Total now Thirty-Eight [ 17 лютий 2012 у Wayback Machine.], Human Rights Watch, February 10, 2000
  37. Civilian killings in Staropromyslovski district of Grozny [ 14 грудень 2021 у Wayback Machine.], Human Rights Watch / United Nations High Commissioner for Refugees report, February 2000
  38. . The National. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  39. Galeotti, Mark (29 вересня 2016). . Foreign Policy. Архів оригіналу за 12 жовтень 2016. Процитовано 18 листопада 2018.
  40. . Human Rights Watch. 1 лютого 2000. Архів оригіналу за 11 грудень 2019. Процитовано 13 липня 2019.
  41. Ian Traynor (28 грудня 1999). . Guardian. Архів оригіналу за 13 липень 2019. Процитовано 13 липня 2019.
  42. . International Committee of the Red Cross. 30 квітня 1997. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  43. Nicoll, Ruaridh (25 листопада 2010). . The Guardian. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  44. Parfitt, Tom (2004). Russian soldiers blamed for civilian rape in Chechnya. The Lancet. 363 (9417): 1291. doi:10.1016/S0140-6736(04)16036-4. PMID 15101379.
  45. Callaway та Harrelson-Stephens, 2010, с. 85.
  46. (PDF). Amnesty International. April 1996. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопад 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  47. (PDF). Amnesty International. 2007. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтень 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  48. Kramer, Mark (2005). Guerrilla Warfare, Counterinsurgency and Terrorism in the North Caucasus: The Military Dimension of the Russian-Chechen Conflict. Europe-Asia Studies. 57 (2): 210. doi:10.1080/09668130500051833. JSTOR 30043870.
  49. (4 вересня 1996). . New York Times. Архів оригіналу за 12 травень 2021. Процитовано 17 вересня 2020.
  50. Moorcraft та Taylor, 2008, с. 145.
  51. Hawkins, 2016, с. 27.
  52. . . 29 листопада 2004. Архів оригіналу за 12 травень 2021. Процитовано 16 березень 2022.
  53. . Al Jazeera. 26 червня 2005. Архів оригіналу за 7 серпень 2020. Процитовано 16 березень 2022.
  54. . New York Times. Архів оригіналу за 16 October 2015. Процитовано 21 вересня 2020.
  55. Haque, Mozammel (1999). Genocide in Chechnya and the World Community. Pakistan Institute of International Affairs. 52 (4): 15—29. JSTOR 41394437.
  56. Jones, Adam (2011). Let Our Fame Be Great: Journeys Among the Defiant People of the Caucasus. Journal of Genocide Research. 13 (1): 199—202. doi:10.1080/14623528.2011.554083.
  57. Karlsson, Håkan (22 січня 2017). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2017. Процитовано 9 квітня 2021.
  58. CHIFU, Nantoi, Sushko, Iulian, Oazu, Oleksandr (2009). The Russian Georgian War A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision-making process.
  59. . CNN. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 21 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  60. Gerrits, Andre W. M.; Bader, Max (2016). Russian patronage over Abkhazia and South Ossetia: implications for conflict resolution. . 32 (3): 297—313. doi:10.1080/21599165.2016.1166104.
  61. . Up in Flames. Human Rights Watch. 23 січня 2009. Архів оригіналу за 30 вересень 2012. Процитовано 16 березень 2022.
  62. . Human Rights Watch. 18 серпня 2008. Архів оригіналу за 21 жовтень 2014. Процитовано 16 березень 2022.
  63. Thomas Hammarberg (8 вересня 2008). . Council of Europe. Архів оригіналу за 15 жовтень 2009. Процитовано 16 березень 2022.
  64. . Amnesty International. 1 жовтня 2008. Архів оригіналу за 2 October 2008.
  65. Kim Sengupta, Shaun Walker (20 серпня 2008). . The Independent. Архів оригіналу за 16 березень 2022. Процитовано 16 березень 2022.
  66. . Council of Europe. 22 листопада 2009. Архів оригіналу за 22 листопада 2009.
  67. Crawford, Emily (2014). Introductory Note to United Nations General Assembly Resolution on the Territorial Integrity of Ukraine. International Legal Materials. 53 (5): 927—932. doi:10.5305/intelegamate.53.5.0927. JSTOR 10.5305/intelegamate.53.5.0927.
  68. Dispatches: Mass Grave Found in Eastern Ukraine. Human Rights Watch (англ.). 24 липня 2014. Процитовано 16 травня 2023.
  69. Україна: Покласти край політично мотивованим порушенням. Human Rights Watch (укр.). 5 травня 2014. Процитовано 16 травня 2023.
  70. . The New York Times. 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 серпень 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  71. HRW: "парад" пленных солдат нарушает Женевскую конвенцию. DELFI. Процитовано 6 травня 2023.
  72. [SBU published a list of war crimes of Russian insurgents in Donetsk] (рос.). Liga.net. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  73. [Crimes against humanity in the Luhansk and Donetsk regions from April 14 to October 1, 2014] (укр.). Архів оригіналу за 2 січень 2015. Процитовано 5 березня 2015.
  74. . Censor.net. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтень 2014. Процитовано 13 червня 2015.
  75. [SBU is investigating terrorist crimes against humanity]. Ukrayinska Pravda (укр.). 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  76. . Yahoo News. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  77. Oleg Sukhov (6 квітня 2015). . Kyiv Post. Архів оригіналу за 10 квітень 2015. Процитовано 9 квітень 2015.
  78. Merezhko, 2018, с. 118.
  79. . United Nations. 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 лютий 2022. Процитовано 16 травня 2019.
  80. . United Nations. 17 грудня 2018. Архів оригіналу за 24 квітень 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  81. . UN News. 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 грудень 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  82. Ukraine: Russian Cluster Munition Hits Hospital. Human Rights Watch. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютий 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  83. . Amnesty International. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютий 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  84. . OHCHR. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютий 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  85. . Amnesty International. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  86. Joshua Zitser, Sophia Ankel, Bill Bostock, Bethany Dawson (24 лютого 2022), , Business Insider, архів оригіналу за 11 березень 2022, процитовано 28 лютого 2022
  87. Claire Gilbody-Dickerson (25 лютого 2022), , i news, архів оригіналу за 10 березень 2022, процитовано 28 лютого 2022
  88. . UN News. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березень 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  89. Liza Rozovsky (3 березня 2022). . Haaretz. Архів оригіналу за 11 березень 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  90. Mangan, Dan (7 березня 2022). . cnbc.com. CNBC. Архів оригіналу за 9 березень 2022. Процитовано 7 березня 2022.
  91. AFP (8 березня 2022). . The Moscow Times. Архів оригіналу за 14 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  92. Lynsey Addario, Andrew E. Kramer (6 березня 2022). . The New York Times. Архів оригіналу за 9 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  93. . Human Rights Watch. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  94. Yulia Gorbunova (7 березня 2022). . Human Rights Watch. Архів оригіналу за 13 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  95. . Amnesty International. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березень 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  96. AFP (10 березня 2022). . Times of Israel. Архів оригіналу за 13 березень 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  97. . UN News. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 13 травень 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  98. Ukraine: civilian casualty update 12 July 2022. OHCHR. 12 липня 2022.
  99. РФ повністю зруйнувала Трипільську ТЕС на Київщині. dw.com (укр.). 11 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
  100. Ударом РФ повністю знищено Трипільську ТЕС. Це найпотужніша електростанція на Київщині. nv.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  101. Атака РФ 22 березня зруйнувала Зміївську ТЕС: знищено усі блоки. Процитовано 1 квітня 2024.
  102. Найбільший удар по енергетиці. В Одесі відключили світло, у Запоріжжі вже 27 постраждалих, по ДніпроГЕС було вісім влучань — головне. nv.ua. Процитовано 1 квітня 2024.
  103. Peter Yeung. . The Independent. Архів оригіналу за 8 листопад 2020. Процитовано 28 лютого 2016.
  104. . Human Rights Watch. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 травень 2019. Процитовано 14 грудня 2016.
  105. . Human Rights Watch. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 грудень 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  106. . Amnesty International. 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 1 вересень 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  107. Suleiman Al-Khalidi (7 липня 2019). Russian-led assault in Syria leaves over 500 civilians dead: rights groups, rescuers. Reuters. Процитовано 23 січня 2021.
  108. United Nations Human Rights Council, 2020, с. 6.
  109. . Human Rights Watch. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 20 березень 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  110. Malachy Browne, Christiaan Triebert, Evan Hill and Dmitriy Khavin (1 грудня 2019). . New York Times. Архів оригіналу за 3 березень 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  111. (PDF). United Nations Human Rights Council. 1 лютого 2018. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 7 березень 2018. Процитовано 8 березня 2018.
  112. Nick Cumming-Bruce (6 березня 2018). . New York Times. Архів оригіналу за 18 квітень 2019. Процитовано 8 березня 2018.
  113. OHCHR та 2 February 2017
  114. Daragahi, Borzou (1 жовтня 2018). . The Independent. Архів оригіналу за 17 жовтень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  115. . Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Geneva. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтень 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  116. . France24. 28 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтень 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  117. . UN News. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  118. . UN News. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  119. Wei, Fred (26 липня 2003). . The Independent. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  120. Amnesty International, 2007, с. 17.
  121. . Trianinternational.org. 2016. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  122. . BBC News. 27 грудня 2007. Архів оригіналу за 26 грудень 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  123. . . 24 травня 2018. Архів оригіналу за 24 травень 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  124. . Guardian. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 14 квітень 2021. Процитовано 19 червня 2019.
  125. . Business Insider. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 19 червень 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  126. ; Schemm, Paul; Murphy, Brian (19 червня 2019). . The Washington Post. Moscow; Addis Ababa. Архів оригіналу за 26 вересень 2020. Процитовано 19 червня 2019.
  127. . The Journal. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 8 березень 2021. Процитовано 19 червня 2019.
  128. . Reuters. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січень 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  129. Yulia Gorbunova (9 листопада 2021), , Human Rights Watch, архів оригіналу за 28 лютий 2022, процитовано 28 лютого 2022
  130. Julian Borger (28 лютого 2022). . Guardian. Архів оригіналу за 28 лютий 2022. Процитовано 21 грудня 2018.

Посилання

  • Онлайн-архів воєнних злочинів Росії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijski voyenni zlochini porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni u tomu chisli Gaazkih konvencij 1899 i 1907 rokiv i Zhenevskih konvencij a same voyenni zlochini v yakih zvinuvachuyut oficijni zbrojni ta voyenizovani sili Rosijskoyi Federaciyi vchineni pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 roci Rosijski voyenni zlochini vklyuchayut takozh zlochini kvaziderzhav abo samoprogoloshenih respublik ozbroyenih i finansovanih Rosiyeyu vklyuchayuchi teroristichni separatiski utvorennya LNR ta DNR Zhitlovij budinok u Dnipri Ukrayina pislya rosijskogo raketnogo obstrilu 14 sichnya 2023 roku Amnesty International i Human Rights Watch zafiksuvali rosijski voyenni zlochini v Chechni Gruziyi Ukrayini ta Siriyi Likari bez kordoniv takozh zadokumentuvali voyenni zlochini v Chechni Do 2009 roku Yevropejskij sud z prav lyudini YeSPL vinis 115 virokiv viznavshi rosijskij uryad vinnim u nasilnickih zniknennyah vbivstvah katuvannyah a takozh u nenalezhnomu rozsliduvanni cih zlochiniv u Chechni U 2021 roci YeSPL takozh okremo viznav Rosiyu vinnoyu u vbivstvah katuvannyah pograbuvanni ta rujnuvanni budinkiv u Gruziyi a takozh u zapobiganni povernennyu 20 000 peremishenih gruziniv na svoyu teritoriyu Yak naslidok uchasti Rosiyi u vijni na shodi Ukrayini u 2014 roci deyaki krayini vveli shirokomasshtabni mizhnarodni sankciyi proti rosijskih chinovnikiv Koli Mizhnarodnij kriminalnij sud MKS pochav rozsliduvannya aneksiyi Krimu Rosiyeyu cherez mozhlivi porushennya mizhnarodnogo prava Rosiya raptovo vijshla z chlenstva u 2016 roci ChechnyaRosijskij soldat jde nad bratskoyu mogiloyu chechenciv u Komsomolskomu 2001 r Bratska mogila v Chechni Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 roci Chechnya progolosila nezalezhnist vid Rosijskoyi Federaciyi Rosijski chinovniki ne viznali nezalezhnosti Chechni sho 11 grudnya 1994 roku pereroslo v Pershu rosijsko chechensku vijnu v yakij vzyali uchast 25 000 rosijskih soldat Vijna zavershilasya faktichnoyu nezalezhnistyu Chechni ta vivedennyam rosijskih vijsk u 1996 roci Drugij konflikt znovu zagostrivsya v 1999 roci a borotba z povstancyami trivala do 2009 roku Vin zavershivsya vstanovlennyam Rosiyeyu povnogo kontrolyuyu nad Chechneyu ta vstanovlennyam prorosijskogo uryadu Zafiksuvali chislenni vijskovi zlochini perevazhno rosijskimi zbrojnimi silami Pid chas dvoh voyen chechenciv degumanizovala rosijska propaganda Zokrema yih nazivali chornimi banditami teroristami targanami klopami tosho Rosijski zbrojni sili vchinili chislenni vijskovi zlochini Sered voyennih zlochiniv skoyenih rosiyanami vikoristannya zaboronenih kasetnih bomb pid chas ataki v Shali 1995 roku nacilenoyi na rinok zapravku ta likarnyu Rozprava v Samashkah u kvitni 1995 roku koli bijci OMON ubili ponad 100 mirnih zhiteliv Chechni Pid chas Pershoyi bitvi pid Groznim naloti rosijskoyi aviaciyi ta artilerijski obstrili buli opisani yak najpotuzhnisha kampaniya bombarduvan u Yevropi pislya znishennya Drezdena U svoyij dopovidi opublikovanij 26 bereznya 1996 roku Komisiya OON z prav lyudini UNCHR zvinuvatila rosijski vijska u obstrili ta vbivstvi mirnih zhiteliv na blokpostah a takozh u strati polonenih chechenciv yak civilnih tak i bojovikiv Dva vipadki stosuvalisya vbivstva rosijskimi soldatami pracivnikiv gumanitarnoyi dopomogi yaki namagalisya vryatuvati mirnogo zhitelya vid rozstrilu na vulici v Groznomu Spivrobitniki MVS Rosiyi obstrilyali grupu soldativ yaki vidmovilisya vbivati mirne naselennya Vijna sprichinila peremishennya 450 000 osib 45 naselennya Chechni t zagibel blizko 2 000 ditej Budivlya poshkodzhena pid chas vijni v Groznomu Druga chechenska vijna prizvela do chergovih voyennih zlochiniv i napadiv na mirne naselennya 7 zhovtnya 1999 rosiyani atakuvali kasetnimi bombami zhiteliv Elistanzhi 21 zhovtnya rosiyani atakuvali balistichnoyu raketoyu rinok u misti Groznomu u rezultati chogo zaginulo ponad sotnyu mirnih zhiteliv Rosijski VPS zdijsnili raketni obstrili koloni bizhenciv yaki namagalisya uvijti v Ingushetiyu V grudni 1999 roku koli rosijski soldati rozstrilyali v bizhenciv yaki tikali z Groznogo Rosijski soldati chinili vbivstva pograbuvannya ta zgvaltuvannya u Alhan Yurti ta Novomu Aldi v sichni 2000 roku u staropromislovskomu rajoni Groznogo 4 6 lyutogo 2000 roku rosiyani bombili Katir Yurta Obloga 1999 2000 rokiv i bombarduvannya Groznogo sprichinili zagibel tisyach mirnih zhiteliv Rosijski zbrojni sili takozh zastosuvali netochni palivno povitryani vibuhovi bombi takozh vidomi yak vakuumni bombi yaki rujnuyut ukrittya budivli ta bunkeri unemozhlivlyuyuchi zahist mirnogo naselennya v naselenih punktah Diya cih bomb prizvodit do perepadiv tisku sho prizvodit do patologiyi organiv dihannya Yih vikoristovuvali v pivdennih gorah Chechni Chechenka z poranenoyu ditinoyu 17 grudnya 1996 roku shist delegativ Mizhnarodnogo komitetu Chervonogo Hresta MKChH buli vbiti v rezultati napadu zbrojnih lyudej u maskah na likarnyu MKChH u Novih Atagah poblizu Groznogo U 2010 roci oficer rosijskogo specpidrozdilu major Aleksij Potomkin zayaviv sho vbivstva buli skoyeni spivrobitnikami FSB U zviti 2004 roku bulo zaznacheno sho rosijski soldati vikoristovuvali zgvaltuvannya yak zasib tortur proti chechenciv Z 428 sil u Chechni 380 buli rozbombleni pid chas konfliktiv vnaslidok chogo bulo znisheno 70 domogospodarstv Amnesty International pidrahuvala sho lishe pid chas Pershoyi chechenskoyi vijni bulo vbito vid 20 000 do 30 000 mirnih zhiteliv zdebilshogo v rezultati nevibirkovih napadiv rosijskih vijsk na gustonaseleni rajoni i sho she 25 000 mirnih zhiteliv zaginuli pid chas Drugoyi chechenskoyi vijni Inshe dzherelo pripuskaye sho pid chas drugogo konfliktu bulo vbito 40 000 45 000 mirnih zhiteliv Tim chasom u 1996 roci todishnij glava nacionalnoyi bezpeki Rosiyi Oleksandr Lebed zayaviv sho v pershij vijni zaginulo 80 tisyach lyudej U poyednanni z vijskovimi silami za pidrahunkami istorikiv u pershij vijni zaginulo do desyatoyi chastini vsogo chechenskogo naselennya Konservativni ocinki pripuskayut sho v dvoh konfliktah zaginulo shonajmenshe 100 000 150 000 lyudej Vishi ocinki chechenskih chinovnikiv i gromadyan pripuskayut sho v dvoh vijnah zaginulo do 200 000 300 000 osib Z pochatku konfliktiv u Chechni zafiksovano 57 bratskih pohovan Deyaki vcheni vvazhayut sho zhorstokist napadiv rosiyan na taku malu etnichnu grupu ye genocidom Krim togo Human Rights Watch zafiksuvala vid 3 000 do 5 000 nasilnickih zniknen v Chechni v period z 1999 po 2005 rik i kvalifikuvala ce yak zlochin proti lyudstva GruziyaMajzhe neushkodzhenij rosijskij raketnij rozgin u spalni budinku v Gori priklad nevibirkovogo napadu v civilnih rajonah 25 serpnya 2008 Pislya eskalaciyi konfliktu 7 serpnya 2008 roku mizh Pivdennoyu Osetiyeyu ta Gruziyeyu rosijski vijska 8 serpnya peretnuli mizhnarodnij kordon i napali na gruzinskih soldativ Rosijski soldati takozh perejshli v Abhaziyu hocha boyiv tam ne zafiksovano Vijna zavershilasya 12 serpnya pripinennyam vognyu za poserednictva mizhnarodnih diplomativ Rosijskij uryad viznav Pivdennu Osetiyu ta Abhaziyu nezalezhnimi krayinami hocha faktichno ci regioni stali rosijskimi protektoratami HRW povidomila sho zhodnih dokaziv navmisnih napadiv gruzinskih vijsk na nekombatantiv viyavleno ne bulo Rosijski vijska navmisno napadali na mirnih zhiteliv Pivdennoyi Osetiyi ta Gorijskogo rajonu Gruziyi Rosijski vijskovi litaki bombarduvali centri civilnogo naselennya u Gruziyi ta sela etnichnih gruzin u Pivdennij Osetiyi Zbrojni opolchennya zajmalisya pograbuvannyam spalennyam i vikradannyami lyudej Napadi opolchenciv zmusili gruzinskih mirnih zhiteliv tikati Vikoristannya rosiyanami kasetnih bomb sprichinilo zagibel mirnogo naselennya Amnesty International zvinuvatila Rosiyu u navmisnih bombarduvannyah i napadah na civilni rajoni ta infrastrukturu sho ye vijskovim zlochinom Rosiya zaperechuvala vikoristannya kasetnih bomb U konflikti zaginulo 228 mirnih zhiteliv Gruziyi Krim togo rosijski vijskovi nichogo ne zrobili shob zapobigti etnichnim chistkam gruziniv u Pivdennij Osetiyi na pidkontrolnij yim teritoriyi Ukrayina2014 2021 roki Pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi 2014 roku prorosijskij prezident Ukrayini Viktor Yanukovich buv skinutij i vtik do Rosiyi a novij ukrayinskij uryad prijnyav proyevropejsku perspektivu Rosiya vidpovila aneksiyeyu Krimu yaka bula ogoloshena nezakonnoyu Generalnoyu Asambleyeyu OON u yiyi rezolyuciyi 68 262 todi yak prorosijski separatisti ogolosili neviznanu protoderzhavu Novorosiyu i povstannyam yake zreshtoyu prizvelo do vijni na Donbasi Hocha Rosiya zaperechuvala svoyu prichetnist do vijni na Donbasi chislenni dokazi vkazuyut na yiyi pidtrimku prorosijskih separatistiv Amnesty International zvinuvatila Rosiyu u pidzhivlenni separatistskih zlochiniv i zaklikala vsi storoni vklyuchayuchi Rosiyu pripiniti porushennya zakoniv vijni Poshkodzhena budivlya v Kurahovomu 26 listopada 2014 roku Human Rights Watch zayavila sho prorosijski povstanci ne vzhili vsih mozhlivih zapobizhnih zahodiv shob uniknuti rozgortannya v civilnih rajonah a v odnomu vipadku faktichno peremistilisya blizhche do naselenih punktiv u vidpovid na obstrili uryadu HRW zaklikav usi storoni pripiniti vikoristannya zavidomo netochnih raket Grad V inshomu zviti Human Rights Watch jdetsya pro te sho povstanci zahoplyuyut b yut i katuyut zaruchnikiv a takozh bezpidstavno pogrozhuyut i b yut proukrayinskih lyudej U nomu takozh skazano sho separatisti znishili medichne obladnannya pogrozhuvali medichnim pracivnikam ta okupuvali likarni Odin iz chleniv Human Rights Watch stav svidkom eksgumaciyi bratskoyi mogili u Slov yansku yaka bula viyavlena pislya vidstupu povstanciv z mista 24 serpnya u Den Nezalezhnosti Ukrayini u Donecku povstanci z avtomatichnimi gvintivkami proveli parad polonenih ukrayinskih voyiniv Pid chas paradu z guchnomovciv lunali rosijski nacionalistichni pisni a predstavniki natovpu gluzuvali z uv yaznenih epitetami na kshtalt fashist Human Rights Watch zayavila sho ce ye yavnim porushennyam zagalnoyi statti 3 Zhenevskih konvencij sho zaboronyaye posyagannya na osobistu gidnist Mural u Kiyevi iz zobrazhennyam ukrayinskih soldativ i milicioneriv yaki zaginuli zahishayuchi yednist Ukrayini U zhovtni 2014 roku Sluzhba bezpeki Ukrayini SBU opublikuvala kartu porushen prav lyudini separatistami yaka otrimala nazvu Karta smerti Zgodom 15 zhovtnya SBU vidkrila spravu za faktom zlochini proti lyudyanosti skoyenih povstanskimi silami U zviti Amnesty International za seredinu zhovtnya zadokumentovani vipadki strat bez sumnogo rozstrilu prorosijskimi silami U zviti Human Rights Watch dokumentovano vikoristannya kasetnih boyepripasiv antiuryadovimi silami Na pres konferenciyi v Kiyevi 15 grudnya 2015 roku pomichnik Generalnogo sekretarya OON z prav lyudini Ivan Shimonovich zayaviv sho bilshist porushen prav lyudini skoyenih pid chas konfliktu zdijsneni separatistami Amnesty International povidomila sho znajshla novi dokazi vbivstv ukrayinskih vijskovih 9 kvitnya 2015 roku Pereglyanuvshi videozapis bulo vstanovleno sho shonajmenshe chetvero ukrayinskih vijskovih buli rozstrilyani v stili strati AI takozh zayaviv sho oprilyudnenij Kyiv Post zapis cholovika imovirno lidera separatistiv Arseniya Pavlova yakij stverdzhuye sho vbiv p yatnadcyat ukrayinskih vijskovopolonenih ye zhahlivim ziznannyam i pidkreslyuye nagalnu potrebu nezalezhnogo rozsliduvannya cogo ta inshih zlovzhivan Diyi Rosiyi v Ukrayini kvalifikuvali yak zlochini proti miru ta zlochini proti lyudstva zbitij rejs 17 Malaysia Airlines U 2019 roci ukrayinskij uryad vvazhav okupovanimi 7 teritoriyi Ukrayini U Rezolyuciyi Generalnoyi Asambleyi OON 73 194 Krim bulo viznano timchasovo okupovanim Organizaciya Ob yednanih Nacij zafiksuvala sho civilnimi vtratami u rosijsko ukrayinskij vijni z 2014 ye ponad 3000 mirnih zhiteliv 2022 rik Dokladnishe Voyenni zlochini pid chas vijni Rosiyi proti Ukrayini 2022 Zhitlovij budinok u Borodyanci na vulici Centralnij 359 pislya rosijskogo bombarduvannya vranci 2 bereznya 2022 roku U comu budinku zaginuli shonajmenshe 23 lyudini 24 lyutogo 2022 roku rosijski vijska vtorglisya ta atakuvali Ukrayinu z pivnochi pivdnya ta shodu HRW i Amnesty International zvinuvatili Rosiyu u vikoristanni netochnih kasetnih boyepripasiv u civilnih rajonah u tomu chisli poblizu likaren i shkil Verhovnij komisar OON z prav lyudini zasudiv vijskovi diyi Rosiyi yak porushennya mizhnarodnogo prava Amnesty International nazvala ce aktom agresiyi yakij ye zlochinom za mizhnarodnim pravom Sered ob yektiv rosijskih aviaudariv bula stolicya Ukrayini Kiyiv Obstriliv zaznavali ditsadki ta dityachi budinki 3 bereznya 2022 roku rosijski vijska zavdali artilerijskih udariv po Zaporizkij atomnij elektrostanciyi ta chinili maroderstvo u Hersoni Pid chas blokadi Mariupolya posol SShA v Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Majkl Karpenter nazvav dva incidenti sho stalisya v Mariupoli 5 i 6 bereznya voyennimi zlochinami Vin zayaviv sho rosijski vijska bombili uzgodzheni koridori evakuaciyi Misto bulo vidklyucheno vid elektroenergiyi yizhi ta vodi Povidomlyalosya sho 8 bereznya pid ruyinami svogo budinku v Mauripoli vid znevodnennya pomerla 6 richna divchinka Pid chas shturmu Irpinya rosijski vijska obstrilyali bizhenciv yaki namagalisya vtekti cherez zrujnovanij mist Vnaslidok minometnogo udaru zaginula sim ya z chotiroh osib Pid chas bitvi za Harkiv misto bulo znisheno rosijskimi obstrilami v tomu chisli i internat dlya slipih Iz 1 8 mln naselennya do 7 bereznya v Harkovi zalishilosya lishe 500 tis osib 3 bereznya v Chernigovi zaginuli 47 mirnih zhiteliv bilshist iz yakih stoyali v cherzi bilya prodovolchogo magazinu v ochikuvanni hliba koli po nih vluchiv visim nekerovanih aviabomb Rosiyi Vnaslidok aviaudaru po likarni Mariupolya zaginuli troye lyudej v tomu chisli moloda divchina 1 kvitnya 2022 roku pislya vidvedennya rossijskih vijsk vid peredmist Kiyeva bulo viyavleno masovi vbivstva mirnogo naselennya yaki zdijsnyuvalis v period okupaciyi cih rajoniv z 3 bereznya po 1 kvitnya 2022 Lyudi lezhali vzdovzh dorig zi zv yazanimi rukami ta prostrilyanimi golovami Ubiti cili sim yi v bratskih mogilah Bagato rozstrilyanih lyudej znajdeno v pidvalah takozh bulo znajdeno spaleni tila Stanom na 30 bereznya OON zvituvala pro 4 miljoni bizhenciv z Ukrayini 50 rozbomblenih likaren i ta vikoristannya rosiyanami zaboronenih vidiv zbroyi shonajmenshe u 24 vipadkah Stanom na lipen 2022 OON bulo vidomo pro 5 024 zagiblih civilnih Mirnij ukrayinec zaginuv pid chas rosijskih bombarduvan Chernigova Zhertva napadu Rosiyi na Mariupol Rosijski bombarduvannya okolic Harkova Zrujnovani aviaudarami rosiyan selyanski sadibi sela Yakovlivka bilya Harkova Mirni zhiteli hovayutsya v Kiyivskomu metro pid chas shturmu 2022 roku Bucha pislya zvilnennya vid rosijskih okupantiv 1 bereznya 2022 rik 2023 rik Dokladnishe Voyenni zlochini pid chas vijni Rosiyi proti Ukrayini 2022 ta piznishe2024 rik Voyenni zlochini Rosiyi prodovzhilisya rujnuvannyam energetiki povnistyu znisheno usi robochi TES Centrenergo Tripilsku TES ta Zmiyivsku TESSiriyaRosijska aviaciya skinula bombi na pivnich Aleppo v chervni 2016 roku 30 veresnya 2015 roku rosijski vijskovi vtrutilisya v gromadyansku vijnu v Siriyi na boci prorosijskogo uryadu Bashara Asada Naprikinci lyutogo 2016 roku rosijski vijskovi litaki navmisno obstrilyali mirnih zhiteliv i ryatuvalnikiv Pravozahisna grupa Amnesty International zadokumentuvala napadi na shkoli likarni ta budinki civilnogo naselennya i zayavila sho Rosiya vinna v najbilsh krichushih vijskovih zlochinah U lyutomu 2016 roku Human Rights Watch HRW povidomila pro shiroke vikoristannya kasetnih boyepripasiv Siriyeyu ta Rosiyeyu v porushennya rezolyuciyi OON 2139 vid 22 lyutogo 2014 roku yaka vimagala vid usih storin pripiniti nevibirkove zastosuvannya zbroyi v naselenih punktah HRW takozh zaznachila sho hocha ni Rosiya ni Siriya ne ye storonami Konvenciyi pro kasetni boyepripasi vikoristannya takih boyepripasiv superechit zayavam sirijskogo uryadu pro te sho voni utrimayutsya vid yih vikoristannya Rosijski nevibirkovi bombarduvannya mirnih zhiteliv iz zastosuvannyam zaboronenih kasetnih abo zapalnih bomb chasto vvazhalisya porushennyam mizhnarodnogo prava perevazhno pid chas bitvi za Aleppo ta oblogi Shidnoyi Guti Bulo provedeno kilka paralelej mizh rujnuvannyami 2016 roku v Aleppo i rujnuvannyami v Groznomu v 2000 roci yaki deyaki opisuyut yak spilnu politiku ne brati polonenih U period z travnya po lipen 2019 roku vnaslidok potuzhnih rosijskih bombarduvan pid chas shturmu Idlibu zaginuli 544 mirnih zhitelya 22 lipnya 2019 roku v rezultati vibuhu na rinku Maarrat an Numan zaginuli 43 mirnih zhitelya 16 serpnya 2019 roku rosijski vinishuvachi zavdali aviaudaru po taboru bizhenciv Hass v rezultati chogo zaginuli 20 mirnih zhiteliv 6 bereznya 2018 roku Rada OON z prav lyudini opublikuvala publichnij zvit u yakomu pidtverdzhuyetsya sho vibuh na rinku Atarib buv zdijsnenij rosijskimi vijskovimi Rosiyani zastosuvali litak z nekerovanoyu zbroyeyu v tomu chisli vibuhovoyu U zviti robitsya visnovok sho vikoristannya takogo vazhkogo ozbroyennya v gustonaselenih civilnih rajonah mozhe vvazhatisya vijskovim zlochinom 2 lyutogo 2017 roku Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini UVKPL opublikuvalo zvit pro bitvu za Aleppo v yakomu pidtverdzhuyetsya sho Rosiya zastosuvala kasetnu ta zapalnu zbroyu vikoristannya yakoyi na gustonaselenih rajonah u shidnomu Aleppo pririvnyuyetsya do vikoristannya nevibirkovoyi zbroyi sho ye vijskovim zlochinom nevibirkovih napadiv na civilne naselennya Sirijska observatoriya z prav lyudini stverdzhuye sho na 1 zhovtnya 2018 roku vnaslidok udariv rosijskoyi aviaciyi ta artilerijskih obstriliv u Siriyi zaginuli 18 000 lyudej u tomu chisli majzhe 8 000 mirnih zhiteliv Centralnoafrikanska Respublika27 zhovtnya 2021 roku eksperti Radi z prav lyudini OON poperedili sho rosijska voyenizovana grupa Vagnera zhorstoko peresliduvala ta zalyakuvala civilnih vklyuchayuchi mirotvorciv zhurnalistiv pracivnikiv gumanitarnoyi dopomogi ta menshini v Centralnoafrikanskij Respublici Vin zaklikav uryad zgadanoyi afrikanskoyi derzhavi rozirvati vsi zv yazki z Grupoyu Vagnera Sudovi rozglyadiRosijskij uryad namagavsya zablokuvati mizhnarodni rozsliduvannya mizhnarodnim sudom jogo roli u vijskovih zlochinah vikoristovuyuchi pravo veto u Radi Bezpeki zokrema u spravah shodo zbittya litaku kompaniyi Malaysia Airlines nad Doneckoyu oblastyu ta shodo zlochiniv v Siriyi Rosijskij uryad takozh zaperechuvav vidpovidalnist u svoyih miscevih sudah Poki provodilisya tisyachi rozsliduvan lishe odna lyudina bula zasudzhena za zlochini proti chechenciv pid chas chechenskih vijn Yurij Budanov zasudzhenij rosijskim sudom za vikradennya ta vbivstvo Elzi Kungayevoyi i zasudzhenij do 10 rokiv pozbavlennya voli v 2003 roci sho privelo Amnesty International do visnovku sho vidsutnist sudovogo peresliduvannya v Rosiyi prizvelo do atmosferi bezkarnosti Cherez taku bezkarnist sotni zhertv zlovzhivan podali zayavi do Yevropejskogo sudu z prav lyudini YeSPL Do 2009 roku YeSPL vinis 115 virokiv viznavshi rosijskij uryad vinnim u nasilnickih zniknennyah pozasudovih stratah katuvanni ta u nenalezhnomu rozsliduvanni cih zlochiniv u Chechni 29 bereznya 2005 roku Sergiya Lapina zasudili do 11 rokiv za katuvannya chechenskogo studenta Zelimhana Murdalova yakij perebuvav pid vartoyu U grudni 2007 roku lejtenanta Yevgena Hudyakova ta lejtenanta Sergiya Arakcheyeva zasudili do 17 i 15 rokiv za vbivstvo troh chechenskih budivelnikiv bilya blokpostu v Groznomu v sichni 2003 roku 24 travnya 2018 roku pislya detalnogo porivnyalnogo doslidzhennya gollandske rozsliduvannya prijshlo do visnovku sho Buk yakij zbiv rejs 17 Malajzijskih avialinij 2014 roku nalezhav rosijskij 53 yi zenitno raketnoyi brigadi v Kursku 19 chervnya 2019 roku gollandska prokuratura visunula obvinuvachennya chotirom osobam u zagibeli v katastrofi MH17 trom rosiyanam Igoryu Stryelkovu kolishnomu spivrobitniku FSB Sergiyu Dubinskomu ta Olegu Pulatovu a takozh teroristu DNR Leonidu Harchenko Vlada Niderlandiv rozislala mizhnarodni orderi na aresht pidozryuvanih 21 sichnya 2021 roku YeSPL takozh viznav Rosiyu vinnoyu u vbivstvah katuvannyah maroderstvi ta rujnuvanni budinkiv u Gruziyi a takozh u pereshkodzhanni povernennyu 20 000 peremishenih gruziniv na svoyu teritoriyu 9 listopada 2021 roku vlada Ukrayini zaareshtuvala Denisa Kulikovskogo starshogo naglyadacha SIZO Izolyaciya v DNR de katuvali v yazniv 28 lyutogo 2022 roku prokuror MKS Karim Ahmad Han ogolosiv sho rozpochne rozsliduvannya vijskovih zlochiniv v Ukrayini Primitki Amnesty International 17 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Human Rights Watch March 2005 Arhiv originalu za 24 berezen 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 NO HAPPINESS REMAINS CIVILIAN KILLINGS PILLAGE AND RAPE IN ALKHAN YURT CHECHNYA 13 berezen 2022 u Wayback Machine Human Rights Watch investigation report April 2000 Human Rights Watch 18 serpnya 2008 Arhiv originalu za 21 zhovten 2014 Procitovano 16 berezen 2022 Amnesty International 2009 s 25 26 Human Rights Watch 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 23 sichen 2022 Procitovano 21 grudnya 2018 Amnesty International 7 veresnya 2014 Arhiv originalu za 24 sichen 2016 Procitovano 21 grudnya 2018 Amnesty International 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 10 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Amnesty International 23 grudnya 2015 Arhiv originalu za 13 kviten 2019 Procitovano 20 grudnya 2016 Hrw org 20 grudnya 2015 Arhiv originalu za 29 veresen 2020 Procitovano 28 lyutogo 2016 Human Rights Watch 16 serpnya 2016 Arhiv originalu za 17 gruden 2016 Procitovano 14 grudnya 2016 Human Rights Watch 1 grudnya 2016 Arhiv originalu za 11 traven 2019 Procitovano 14 grudnya 2016 Binet 2016 s 29 31 97 136 Human Rights Watch 27 veresnya 2009 Arhiv originalu za 11 veresen 2019 Procitovano 21 grudnya 2018 Luke Harding 21 sichnya 2021 Guardian Arhiv originalu za 22 sichen 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 21 sichnya 2021 Arhiv originalu za 22 sichen 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Reuters 21 sichnya 2021 Arhiv originalu za 21 sichen 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Council of the European Union Arhiv originalu za 29 serpen 2019 Procitovano 21 grudnya 2018 BBC News 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Amnesty International 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Binet 2016 s 19 Human Rights Watch 29 lyutogo 2000 Arhiv originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 18 listopada 2018 Gilligan 2009 s 6 Russia Three Months of War in Chechnya 2014 01 10 u Wayback Machine Human Rights Watch February 1995 Yeltsin Orders Bombing Halt On Rebel City 16 berezen 2022 u Wayback Machine The New York Times January 5 1995 These People Can Never Be Pacified A Report From The Besieged City Where Russian Bombs Haven t Dented Chechen Resolve 2012 10 16 u Wayback Machine Newsweek January 16 1995 Russians Killing of 100 Civilians In a Chechen Town Stirs Outrage 9 kviten 2020 u Wayback Machine The New York Times May 8 1995 Williams Bryan Glyn 2001 The Russo Chechen War A Threat to Stability in the Middle East and Eurasia 16 berezen 2022 u Wayback Machine 8 1 The situation of human rights in the Republic of Chechnya of the Russian Federation Report of the Secretary General UNCHR 26 March 1996 20 lipnya 1997 u Wayback Machine CARPET BOMBARDMENT OF THE ELISTANJI VILLAGE OCTOBER 7 1999 29 lipen 2009 u Wayback Machine 26 10 1999 Amnesty International 1 December 1999 Russians in disarray over Grozny strike 24 serpen 2013 u Wayback Machine The Guardian October 23 1999 Russians fired on refugees 24 lyutij 2022 u Wayback Machine BBC News 4 December 1999 Bush Meets Russian Faulted For Atrocities 15 cherven 2021 u Wayback Machine Washington Post March 29 2007 Russian atrocities in Chechnya detailed 4 kviten 2007 u Wayback Machine Human Rights Watch June 2 2000 Putin Urged to Act on Summary Executions Deaths of Sixteen More Civilians Confirmed Total now Thirty Eight 17 lyutij 2012 u Wayback Machine Human Rights Watch February 10 2000 Civilian killings in Staropromyslovski district of Grozny 14 gruden 2021 u Wayback Machine Human Rights Watch United Nations High Commissioner for Refugees report February 2000 The National 24 listopada 2016 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 18 listopada 2018 Galeotti Mark 29 veresnya 2016 Foreign Policy Arhiv originalu za 12 zhovten 2016 Procitovano 18 listopada 2018 Human Rights Watch 1 lyutogo 2000 Arhiv originalu za 11 gruden 2019 Procitovano 13 lipnya 2019 Ian Traynor 28 grudnya 1999 Guardian Arhiv originalu za 13 lipen 2019 Procitovano 13 lipnya 2019 International Committee of the Red Cross 30 kvitnya 1997 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Nicoll Ruaridh 25 listopada 2010 The Guardian Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Parfitt Tom 2004 Russian soldiers blamed for civilian rape in Chechnya The Lancet 363 9417 1291 doi 10 1016 S0140 6736 04 16036 4 PMID 15101379 Callaway ta Harrelson Stephens 2010 s 85 PDF Amnesty International April 1996 Arhiv originalu PDF za 18 listopad 2018 Procitovano 18 listopada 2018 PDF Amnesty International 2007 s 1 Arhiv originalu PDF za 30 zhovten 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2021 Kramer Mark 2005 Guerrilla Warfare Counterinsurgency and Terrorism in the North Caucasus The Military Dimension of the Russian Chechen Conflict Europe Asia Studies 57 2 210 doi 10 1080 09668130500051833 JSTOR 30043870 4 veresnya 1996 New York Times Arhiv originalu za 12 traven 2021 Procitovano 17 veresnya 2020 Moorcraft ta Taylor 2008 s 145 Hawkins 2016 s 27 29 listopada 2004 Arhiv originalu za 12 traven 2021 Procitovano 16 berezen 2022 Al Jazeera 26 chervnya 2005 Arhiv originalu za 7 serpen 2020 Procitovano 16 berezen 2022 New York Times Arhiv originalu za 16 October 2015 Procitovano 21 veresnya 2020 Haque Mozammel 1999 Genocide in Chechnya and the World Community Pakistan Institute of International Affairs 52 4 15 29 JSTOR 41394437 Jones Adam 2011 Let Our Fame Be Great Journeys Among the Defiant People of the Caucasus Journal of Genocide Research 13 1 199 202 doi 10 1080 14623528 2011 554083 Karlsson Hakan 22 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2021 CHIFU Nantoi Sushko Iulian Oazu Oleksandr 2009 The Russian Georgian War A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision making process CNN 3 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 21 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Gerrits Andre W M Bader Max 2016 Russian patronage over Abkhazia and South Ossetia implications for conflict resolution 32 3 297 313 doi 10 1080 21599165 2016 1166104 Up in Flames Human Rights Watch 23 sichnya 2009 Arhiv originalu za 30 veresen 2012 Procitovano 16 berezen 2022 Human Rights Watch 18 serpnya 2008 Arhiv originalu za 21 zhovten 2014 Procitovano 16 berezen 2022 Thomas Hammarberg 8 veresnya 2008 Council of Europe Arhiv originalu za 15 zhovten 2009 Procitovano 16 berezen 2022 Amnesty International 1 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 2 October 2008 Kim Sengupta Shaun Walker 20 serpnya 2008 The Independent Arhiv originalu za 16 berezen 2022 Procitovano 16 berezen 2022 Council of Europe 22 listopada 2009 Arhiv originalu za 22 listopada 2009 Crawford Emily 2014 Introductory Note to United Nations General Assembly Resolution on the Territorial Integrity of Ukraine International Legal Materials 53 5 927 932 doi 10 5305 intelegamate 53 5 0927 JSTOR 10 5305 intelegamate 53 5 0927 Dispatches Mass Grave Found in Eastern Ukraine Human Rights Watch angl 24 lipnya 2014 Procitovano 16 travnya 2023 Ukrayina Poklasti kraj politichno motivovanim porushennyam Human Rights Watch ukr 5 travnya 2014 Procitovano 16 travnya 2023 The New York Times 24 serpnya 2014 Arhiv originalu za 24 serpen 2014 Procitovano 25 serpnya 2014 HRW parad plennyh soldat narushaet Zhenevskuyu konvenciyu DELFI Procitovano 6 travnya 2023 SBU published a list of war crimes of Russian insurgents in Donetsk ros Liga net 3 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovten 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Crimes against humanity in the Luhansk and Donetsk regions from April 14 to October 1 2014 ukr Arhiv originalu za 2 sichen 2015 Procitovano 5 bereznya 2015 Censor net 3 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 19 zhovten 2014 Procitovano 13 chervnya 2015 SBU is investigating terrorist crimes against humanity Ukrayinska Pravda ukr 15 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 24 veresen 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 Yahoo News 15 grudnya 2014 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 22 grudnya 2018 Oleg Sukhov 6 kvitnya 2015 Kyiv Post Arhiv originalu za 10 kviten 2015 Procitovano 9 kviten 2015 Merezhko 2018 s 118 United Nations 20 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 23 lyutij 2022 Procitovano 16 travnya 2019 United Nations 17 grudnya 2018 Arhiv originalu za 24 kviten 2019 Procitovano 19 travnya 2019 UN News 15 listopada 2018 Arhiv originalu za 21 gruden 2018 Procitovano 22 grudnya 2018 Ukraine Russian Cluster Munition Hits Hospital Human Rights Watch 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 26 lyutij 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Amnesty International 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 27 lyutij 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 OHCHR 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 26 lyutij 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Amnesty International 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 10 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Joshua Zitser Sophia Ankel Bill Bostock Bethany Dawson 24 lyutogo 2022 Business Insider arhiv originalu za 11 berezen 2022 procitovano 28 lyutogo 2022 Claire Gilbody Dickerson 25 lyutogo 2022 i news arhiv originalu za 10 berezen 2022 procitovano 28 lyutogo 2022 UN News 4 bereznya 2022 Arhiv originalu za 14 berezen 2022 Procitovano 6 bereznya 2022 Liza Rozovsky 3 bereznya 2022 Haaretz Arhiv originalu za 11 berezen 2022 Procitovano 6 bereznya 2022 Mangan Dan 7 bereznya 2022 cnbc com CNBC Arhiv originalu za 9 berezen 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 AFP 8 bereznya 2022 The Moscow Times Arhiv originalu za 14 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Lynsey Addario Andrew E Kramer 6 bereznya 2022 The New York Times Arhiv originalu za 9 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Human Rights Watch 8 bereznya 2022 Arhiv originalu za 9 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Yulia Gorbunova 7 bereznya 2022 Human Rights Watch Arhiv originalu za 13 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Amnesty International 3 bereznya 2022 Arhiv originalu za 9 berezen 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 AFP 10 bereznya 2022 Times of Israel Arhiv originalu za 13 berezen 2022 Procitovano 11 bereznya 2022 UN News 30 bereznya 2022 Arhiv originalu za 13 traven 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 Ukraine civilian casualty update 12 July 2022 OHCHR 12 lipnya 2022 RF povnistyu zrujnuvala Tripilsku TES na Kiyivshini dw com ukr 11 kvitnya 2024 Procitovano 11 kvitnya 2024 Udarom RF povnistyu znisheno Tripilsku TES Ce najpotuzhnisha elektrostanciya na Kiyivshini nv ua ukr Procitovano 11 kvitnya 2024 Ataka RF 22 bereznya zrujnuvala Zmiyivsku TES znisheno usi bloki Procitovano 1 kvitnya 2024 Najbilshij udar po energetici V Odesi vidklyuchili svitlo u Zaporizhzhi vzhe 27 postrazhdalih po DniproGES bulo visim vluchan golovne nv ua Procitovano 1 kvitnya 2024 Peter Yeung The Independent Arhiv originalu za 8 listopad 2020 Procitovano 28 lyutogo 2016 Human Rights Watch 1 grudnya 2016 Arhiv originalu za 11 traven 2019 Procitovano 14 grudnya 2016 Human Rights Watch 16 serpnya 2016 Arhiv originalu za 17 gruden 2016 Procitovano 14 grudnya 2016 Amnesty International 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 1 veresen 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Suleiman Al Khalidi 7 lipnya 2019 Russian led assault in Syria leaves over 500 civilians dead rights groups rescuers Reuters Procitovano 23 sichnya 2021 United Nations Human Rights Council 2020 s 6 Human Rights Watch 18 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 20 berezen 2020 Procitovano 15 sichnya 2020 Malachy Browne Christiaan Triebert Evan Hill and Dmitriy Khavin 1 grudnya 2019 New York Times Arhiv originalu za 3 berezen 2020 Procitovano 15 sichnya 2020 PDF United Nations Human Rights Council 1 lyutogo 2018 s 17 Arhiv originalu PDF za 7 berezen 2018 Procitovano 8 bereznya 2018 Nick Cumming Bruce 6 bereznya 2018 New York Times Arhiv originalu za 18 kviten 2019 Procitovano 8 bereznya 2018 OHCHR ta 2 February 2017 Daragahi Borzou 1 zhovtnya 2018 The Independent Arhiv originalu za 17 zhovten 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights Geneva 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 29 zhovten 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2021 France24 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 29 zhovten 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2021 UN News 29 lipnya 2015 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 UN News 22 travnya 2014 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Wei Fred 26 lipnya 2003 The Independent Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 Amnesty International 2007 s 17 Trianinternational org 2016 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 BBC News 27 grudnya 2007 Arhiv originalu za 26 gruden 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 24 travnya 2018 Arhiv originalu za 24 traven 2018 Procitovano 24 travnya 2018 Guardian 19 chervnya 2019 Arhiv originalu za 14 kviten 2021 Procitovano 19 chervnya 2019 Business Insider 19 chervnya 2019 Arhiv originalu za 19 cherven 2019 Procitovano 19 chervnya 2019 Schemm Paul Murphy Brian 19 chervnya 2019 The Washington Post Moscow Addis Ababa Arhiv originalu za 26 veresen 2020 Procitovano 19 chervnya 2019 The Journal 19 chervnya 2019 Arhiv originalu za 8 berezen 2021 Procitovano 19 chervnya 2019 Reuters 21 sichnya 2021 Arhiv originalu za 21 sichen 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Yulia Gorbunova 9 listopada 2021 Human Rights Watch arhiv originalu za 28 lyutij 2022 procitovano 28 lyutogo 2022 Julian Borger 28 lyutogo 2022 Guardian Arhiv originalu za 28 lyutij 2022 Procitovano 21 grudnya 2018 PosilannyaOnlajn arhiv voyennih zlochiniv Rosiyi

Дата публікації:
Топ