Вулична табличка (Париж)

Паризька вулична табличка (фр. plaque de rue) — вуличний покажчик, один із символів французької столиці. Її модель залишається практично незмінною з 1847 року.

Вулична табличка на Єлисейських Полях в 8-му окрузі

Історія

Старі і нові таблички на вулицях Парижа

Перша табличка з'явилася в Парижі на вулиці rue Saint-Dominique у 1643 році. В 1728 почали використовуватися таблички з фарбованого олова, які виявились недовговічними. В 1729 вийшов закон, який наказував би вирізати назви вулиць на кам'яних табличках, вбудованих в фасад. Деякі з них збереглися до наших днів, нерідко дублюючи сучасні.

Істотні зміни в іменуванні паризьких вулиць відбувалися двічі: під час Революції 1789 року і в 1860 році, коли до Парижу було приєднано прилеглі села. Протягом деякого часу в місті можна було бачити таблички з різними назвами однієї і тієї ж вулиці.

Система нумерування будинків в Парижі також зазнавала змін. Так, в 1779 році спробували ввести нову систему нумерації, де червоні цифри на чорному тлі відзначали вулиці, паралельні річці, а білі цифри на чорному тлі — перпендикулярні Сені. Ця система виявилася вкрай плутаною, і в 1805 році, за велінням Наполеона, префект Нікола Фроша встановив нумерацію з парною і непарною сторонами вулиць, що починалася від Сени.

Таблички виготовлялися з різних матеріалів — мармур, цинк, порцеляна; вкрай рідко — дерево. Нарешті, в 1844 році префект департаменту Сена Рамбюто, ухвалив рішення про використання емальованих табличок з лавового каменю з білим шрифтом на темно-синьому тлі . З 1847 року така форма остаточно увійшли в ужиток і залишається практично незмінною донині . Деякі зміни були внесені лише в 1932 році: таблички стали виготовляти з емальованої бляхи, з'явилася темно-зелена рамка і ефект тіні у букв . Крім того, з 1876 року на табличці, крім назви вулиці, вказують номер міського округу, а з 1982 року — коротку інформацію про людину, на честь якого названа вулиця.

У місті зберігаються «застарілі» таблички, на яких, крім назви вулиці і номера будинку, можна прочитати, наприклад, інформацію про те, що в будинку проведені вода і газ або про те, що він «частково мебльований».

Сучасність

Табличка на металічній опорі

У наш час за установку табличок відповідає мерія Парижа. Однак на власників будівель покладається обов'язок передбачити, відповідно до певних вимог, місце на будівлі, куди буде прикріплена табличка.

Зовнішній вигляд табличок і їх розташування визначаються суворими правилами. Вони повинні виготовлятися з емальованої жесті; в разі неможливості прикріплення такої таблички до того чи іншого об'єкту допустимо використання пластику з клейкою зворотною стороною. У виняткових випадках табличка може також перебувати на окремих металічних опорах.

Нижня сторона таблички повинна розташовуватися на висоті 2-2,5 м від землі . Розміри таблички — 70-100 см в ширину і 35-50 см у висоту . У верхній частині позначається округ Парижа; букви і цифри білого кольору; фон темно-синій; рамка зелена з тіньовим ефектом, виконаним чорною і білою фарбами.

Незважаючи на сувору регламентацію, на паризьких вулицях іноді можна зустріти і оригінальні таблички: наприклад, викладені з мозаїки. Однак найчастіше вони просто дублюють нормативні.

Зображення вуличних табличок — популярний паризький сувенір. Це можуть бути копії в натуральну величину (часто з вигаданими, жартівливими назвами), листівки або магніти.

Див. також

• Аншлаг
• Вулиця
• Дорожній знак
• Синя табличка

Примітки

1. Patrice L. R. Higonnet. Paris: Capital of the World. — P. 163. — .
2. Dominique Lesbros, 2012, с. 79.
3. Мильчин, 2016.
4. Dominique Lesbros, 2012.
5. Мильчина, 2016, с. 23.
6. Dominique Lesbros, 2012, с. 85.
7. Paris.fr.

Література

• Мильчина В.А. Имена парижских улиц. — .
• Dominique Lesbros. Curiosités de Paris : Inventaire insolite des trésors minuscules. — P. 79—87. — .

Посилання

• Plaques de rues. Офіційний сайт Парижа (фр.). Процитовано 21 листопада 2017.^{[недоступне посилання з червня 2019]}