Сьогоднішній Париж поділяється на 20 муніципальних округів (фр. arrondissements municipaux); Дві останні цифри в поштовому індексі Парижа відповідають номерові округу Нумерація округів іде по спіралі за годинниковою стрілкою від першого округу, що знаходиться в центрі міста, на правому (північному) березі Сени. Муніципальні округи не мають статусу округів на які діляться більші департаменти.
Кожен округ поділяється на чотири квартали (фр. quartiers). Таким чином, в Парижі нараховується 80 адміністративних кварталів (фр. quartiers administratifs), в кожному з яких є своє відділення поліції.
Історія
Перші 12 адміністративних округів
11 жовтня 1795 року Париж був розділений на 12 округів. Їх було пронумеровано із заходу на схід; округи з 1 до 9 знаходилися на правому березі Сени, а з 10 до 12 — на лівому березі. Кожен округ поділявся на 4 квартали, зберігаючи поділ міста на 48 кварталів, прийнятий з 1790 року.
З 1800 року, за рішенням Наполеона, 12 адміністративних округів міста безпосередньо підпорядковувалися наказам уряду.
Розширення Парижа
До правління Луї-Філіпа, з 1841 до 1845 рр.., було споруджено новий міський мур, який одержав назву «Тьєрський» (de Thiers), таким чином, до міста ввійшли багато комун з околиць Парижа: , , Берсі, , Бельвіль, , , Монмартр, , Пассі та . З 1 січня 1860 року за указом Наполеона III ці комуни було офіційно приєднано до міста, чия територія відразу збільшилася в 2,5 рази, а населення перевалило за мільйон. Нові території і 12 старих округів було перетворено в нинішні 20 адміністративних округів.
Мер кожного округу призначався главою французької держави й обирався з найбільших платників податків. Мер займався лише цивільними актами, військовою повинністю, школами і веденням виборчих списків.
20 муніципальних округів
Париж поділяється на 20 округів, кожен зі своєю мерією. Найменший — 2-ий , 99 га, найбільший — 15-й, 850 га. Населення концентрується переважно в округах з сучасним житлом і великими парками — наприклад, в 12-му, 15-му та 19-му округах.
Округ | Назва | Оригінальна назва | Площа (га) | Населення | Щільність (чол/км²) | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1872 | 1954 | 1999 | 2005 | 1872 | 1954 | 1999 | 2005 | ||||
1 | Лувр | Louvre | 183 | 74 286 | 38 926 | 16 888 | (a) | 40 593 | 21 271 | 9 228 | (a) |
2 | Біржа | Bourse | 99 | 73 578 | 43 857 | 19 585 | (a) | 74 321 | 44 300 | 19 783 | (a) |
3 | Тампль | Temple | 117 | 89 687 | 65 312 | 34 248 | (a) | 76 656 | 55 822 | 29 272 | (a) |
4 | Отель-де-Віль | Hôtel-de-Ville | 160 | 95 003 | 66 621 | 30 675 | (a) | 59 377 | 41 638 | 19 172 | (a) |
5 | Пантеон | Panthéon | 254 | 96 689 | 106 443 | 58 849 | 59 300 | 38 067 | 41 907 | 23 169 | 23 347 |
6 | Люксембург | Luxembourg | 215 | 90 288 | 88 200 | 44 919 | 45 800 | 41 994 | 41 023 | 20 893 | 21 303 |
7 | Palais-Bourbon | 409 | 78 553 | 104 412 | 56 985 | 55 700 | 19 206 | 25 529 | 13 933 | 13 619 | |
8 | Єлисейські Поля | Élysée | 388 | 75 796 | 80 827 | 39 314 | 39 200 | 19 535 | 20 832 | 10 132 | 10 103 |
9 | Опера | Opéra | 218 | 103 767 | 102 287 | 55 838 | 58 800 | 47 600 | 46 921 | 25 614 | 26 973 |
10 | Enclos-St-Laurent | 289 | 135 392 | 129 179 | 89 612 | 89 600 | 46 848 | 44 699 | 31 008 | 31 004 | |
11 | Popincourt | 367 | 167 393 | 200 440 | 149 102 | 150 500 | 45 611 | 54 616 | 40 627 | 41 008 | |
12 | Reuilly | 637 | 87 678 | 158 437 | 136 591 | 139 100 | 13 764 | 24 872 | 21 443 | 21 837 | |
13 | Gobelins | 715 | 69 431 | 165 620 | 171 533 | 177 900 | 9 711 | 23 164 | 23 991 | 24 882 | |
14 | Обсерваторія | Observatoire | 564 | 69 611 | 181 414 | 132 844 | 134 200 | 12 342 | 32 166 | 23 554 | 23 794 |
15 | Vaugirard | 848 | 75 449 | 250 124 | 225 362 | 231 500 | 8 897 | 29 496 | 26 576 | 27 300 | |
16 | Пассі | Passy | 791 | 43 332 | 214 042 | 161 773 | 146 900 | 5 478 | 27 060 | 20 452 | 18 572 |
17 | Batignolles-Monceau | 567 | 101 804 | 231 987 | 160 860 | 160 300 | 17 955 | 40 915 | 28 370 | 28 271 | |
18 | Монмартр | Butte-Montmartre | 601 | 138 109 | 266 825 | 184 586 | 188 500 | 22 980 | 44 397 | 30 713 | 31 364 |
19 | Бютт-Шомон | Buttes-Chaumont | 679 | 93 174 | 155 028 | 172 730 | 185 400 | 13 722 | 22 832 | 25 439 | 27 305 |
20 | Ménilmontant | 598 | 92 772 | 200 208 | 182 952 | 188 600 | 15 514 | 33 480 | 30 594 | 31 538 | |
Булонський ліс | Bois de Boulogne | 846 | |||||||||
Венсенський ліс | Bois de Vincennes | 995 | |||||||||
Всього | 10 540 | 1 851 792 | 2 850 189 | 2 125 246 | 2 144 700 | 17 569 | 27 042 | 20 164 | 20 330 |
Райони та історичні центри
- Єлисейські поля (8-й округ) — міський простір, розпланований в XVII столітті як парк-сад. Поступово сад перетворився на проспект, що пролягає від площі Згоди до самої Тріумфальної арки. Одна з визначних пам'яток Парижа і водночас вулиця з великою кількістю магазинів, в туристичних путівниках часто називається найкрасивішим проспектом світу.
- Авеню Монтень (8-й округ) — продовження Єлисейських полів, осередок дорогих бутиків, таких як Chanel, Louis Vuitton (LVMH), Dior, Givenchy.
- Площа Згоди (8-й округ) — початок Єлисейських полів, в минулому відома як площа Людовика XV-го — місце, де колись була встановлена гільйотина. Тепер у центрі площі височить єгипетська стела, найдавніша пам'ятка в місті. Обабіч площі знаходяться два абсолютно однакові будинки: східний будинок займає Міністерство флоту Франції, західний — розкішний готель Hôtel de Crillon. Сусідня Вандомська площа (Place Vendôme) прославилася не лише дорогим готелями (Hotel Ritz і Hôtel de Vendôme), але й завдяки ювелірам. Багатомодних дизайнерів вважають за честь мати тут свої салони.
- Фобур Сент-Оноре (8-й округ) — одне із найпрестижніших місць для знавців моди, де правлять такі марки як Hermès та Крістіан Лакруа (Christian Lacroix).
- Опера (9-й округ) — район навколо Опери Гарньє забудований офісами й великими універмагами. Тут знаходиться головний магазин мережі роздрібної торгівлі Printemps («Весна») та універсальні магазини Galeries Lafayette, а також паризькі відділення фінансових установ Crédit Lyonnais і American Express.
- Монмартр (18-й округ) — історичний район навколо високого пагорба, на вершині якого розташована базиліка Сакре-Кер. Все минуле і теперішнє життя району пронизане духом мистецтва, тут знаходяться численні арткафе й художні студії відомих майстрів.
- Ле Аль (1-й округ) — в минулому центральний Паризький ринок, оспіваний Золя в романі «Черево Парижа». В кінці 1970-х років перетворений на великий торговий центр поруч з важливим транспортним вузлом, що пов'язує регіональні лінії електричок RER з міським метро. Старі споруди в 1971 році були замінені на підземний комплекс Forum des Halles, на поверхні якого видно лише алеї і фонтани, а під його нижнім рівнем розташовані станції залізничного транспорту. Центральний ринок, сьогодні найбільший оптовий ринок в Європі, було перенесено у південне передмістя Rungis.
- Маре (3-й та 4-й округу) — ультрамодний район правого берега. Колишній квартал єврейської громади Парижа сьогодні є втіленням багатокультурності міста.
- Площа Бастилії (на межі 4-го, 11-го, 12-го округів) — місце, де розгорталися гучні історичні події, визначальні не лише для міста, але й для всієї країни. Ця важлива роль і зараз нерідко підтверджується політичними виступами, які тут проводять, наприклад, демонстрація незгоди з «Контрактом першого найму» 28 березня 2006 року.
- Латинський квартал (5-й та 6-й округу). Ще у XII столітті тут почав розвиватися науковий центр, щоправда, в ті роки він простягався всього лише від площі Мобері до Сорбонни. І сьогодні тут процвітає наука й освіта: в цьому кварталі розташовані престижні навчальні заклади, панує жвава атмосфера й розташовано безліч бістро, в яких полюбляють збиратися студенти.
- Монпарнас (14-й округ) — місце проживання творчих особистостей, жартома назване «моїм Парнасом», прославилося великою кількістю художніх студій, музичних театрів, арткафе.
- Дефанс (займає округу Courbevoie, Puteaux, і Nanterre на відстані 2,5 км від центрального Парижа) — найважливіший приміський район Парижа, один з найбільших ділових центрів світу. Забудований високими бізнес-будівлями (зокрема і хмарочосами) навколо центральної вулиці, Дефанс продовжує історичну вісь, що проходить через Єлисейські поля, зі сходу на захід. Спорудження кварталу було ініційоване французьким урядом у 1958 році, зараз в розпорядженні бізнесу 3,5 млн м ² офісних площ, що робить Дефанс першим у світі серед спеціально побудованих бізнес-центрів. Найпримітніша споруда — велетенська центральна арка Grande Arche, побудована на одній осі з Тріумфальною аркою, що служить своєрідною сучасною інтерпретацією цієї історичної будови. Проте всередині нової арки змогло розміститися ціле французьке Міністерство транспорту.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт Парижа [ 6 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Діаграми всіх 20 округів Парижа [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sogodnishnij Parizh podilyayetsya na 20 municipalnih okrugiv fr arrondissements municipaux Dvi ostanni cifri v poshtovomu indeksi Parizha vidpovidayut nomerovi okrugu Numeraciya okrugiv ide po spirali za godinnikovoyu strilkoyu vid pershogo okrugu sho znahoditsya v centri mista na pravomu pivnichnomu berezi Seni Municipalni okrugi ne mayut statusu okrugiv na yaki dilyatsya bilshi departamenti Sogodnishnij podil Parizha na okrugi Kozhen okrug podilyayetsya na chotiri kvartali fr quartiers Takim chinom v Parizhi narahovuyetsya 80 administrativnih kvartaliv fr quartiers administratifs v kozhnomu z yakih ye svoye viddilennya policiyi IstoriyaKarta z 12 starimi okrugami Sirim fonom poznacheni mezhi Parizha pislya ukrupnennya v 1860 r Pershi 12 administrativnih okrugiv 11 zhovtnya 1795 roku Parizh buv rozdilenij na 12 okrugiv Yih bulo pronumerovano iz zahodu na shid okrugi z 1 do 9 znahodilisya na pravomu berezi Seni a z 10 do 12 na livomu berezi Kozhen okrug podilyavsya na 4 kvartali zberigayuchi podil mista na 48 kvartaliv prijnyatij z 1790 roku Z 1800 roku za rishennyam Napoleona 12 administrativnih okrugiv mista bezposeredno pidporyadkovuvalisya nakazam uryadu Rozshirennya Parizha Do pravlinnya Luyi Filipa z 1841 do 1845 rr bulo sporudzheno novij miskij mur yakij oderzhav nazvu Tyerskij de Thiers takim chinom do mista vvijshli bagato komun z okolic Parizha Bersi Belvil Monmartr Passi ta Z 1 sichnya 1860 roku za ukazom Napoleona III ci komuni bulo oficijno priyednano do mista chiya teritoriya vidrazu zbilshilasya v 2 5 razi a naselennya perevalilo za miljon Novi teritoriyi i 12 starih okrugiv bulo peretvoreno v ninishni 20 administrativnih okrugiv Mer kozhnogo okrugu priznachavsya glavoyu francuzkoyi derzhavi j obiravsya z najbilshih platnikiv podatkiv Mer zajmavsya lishe civilnimi aktami vijskovoyu povinnistyu shkolami i vedennyam viborchih spiskiv 20 municipalnih okrugivParizh podilyayetsya na 20 okrugiv kozhen zi svoyeyu meriyeyu Najmenshij 2 ij 99 ga najbilshij 15 j 850 ga Naselennya koncentruyetsya perevazhno v okrugah z suchasnim zhitlom i velikimi parkami napriklad v 12 mu 15 mu ta 19 mu okrugah Okrug Nazva Originalna nazva Plosha ga Naselennya Shilnist chol km 1872 1954 1999 2005 1872 1954 1999 2005 1 Luvr Louvre 183 74 286 38 926 16 888 a 40 593 21 271 9 228 a 2 Birzha Bourse 99 73 578 43 857 19 585 a 74 321 44 300 19 783 a 3 Tampl Temple 117 89 687 65 312 34 248 a 76 656 55 822 29 272 a 4 Otel de Vil Hotel de Ville 160 95 003 66 621 30 675 a 59 377 41 638 19 172 a 5 Panteon Pantheon 254 96 689 106 443 58 849 59 300 38 067 41 907 23 169 23 347 6 Lyuksemburg Luxembourg 215 90 288 88 200 44 919 45 800 41 994 41 023 20 893 21 303 7 Palais Bourbon 409 78 553 104 412 56 985 55 700 19 206 25 529 13 933 13 619 8 Yelisejski Polya Elysee 388 75 796 80 827 39 314 39 200 19 535 20 832 10 132 10 103 9 Opera Opera 218 103 767 102 287 55 838 58 800 47 600 46 921 25 614 26 973 10 Enclos St Laurent 289 135 392 129 179 89 612 89 600 46 848 44 699 31 008 31 004 11 Popincourt 367 167 393 200 440 149 102 150 500 45 611 54 616 40 627 41 008 12 Reuilly 637 87 678 158 437 136 591 139 100 13 764 24 872 21 443 21 837 13 Gobelins 715 69 431 165 620 171 533 177 900 9 711 23 164 23 991 24 882 14 Observatoriya Observatoire 564 69 611 181 414 132 844 134 200 12 342 32 166 23 554 23 794 15 Vaugirard 848 75 449 250 124 225 362 231 500 8 897 29 496 26 576 27 300 16 Passi Passy 791 43 332 214 042 161 773 146 900 5 478 27 060 20 452 18 572 17 Batignolles Monceau 567 101 804 231 987 160 860 160 300 17 955 40 915 28 370 28 271 18 Monmartr Butte Montmartre 601 138 109 266 825 184 586 188 500 22 980 44 397 30 713 31 364 19 Byutt Shomon Buttes Chaumont 679 93 174 155 028 172 730 185 400 13 722 22 832 25 439 27 305 20 Menilmontant 598 92 772 200 208 182 952 188 600 15 514 33 480 30 594 31 538 Bulonskij lis Bois de Boulogne 846 Vensenskij lis Bois de Vincennes 995 Vsogo 10 540 1 851 792 2 850 189 2 125 246 2 144 700 17 569 27 042 20 164 20 330Rajoni ta istorichni centriYelisejski polya 8 j okrug miskij prostir rozplanovanij v XVII stolitti yak park sad Postupovo sad peretvorivsya na prospekt sho prolyagaye vid ploshi Zgodi do samoyi Triumfalnoyi arki Odna z viznachnih pam yatok Parizha i vodnochas vulicya z velikoyu kilkistyu magaziniv v turistichnih putivnikah chasto nazivayetsya najkrasivishim prospektom svitu Avenyu Monten 8 j okrug prodovzhennya Yelisejskih poliv oseredok dorogih butikiv takih yak Chanel Louis Vuitton LVMH Dior Givenchy Plosha Zgodi 8 j okrug pochatok Yelisejskih poliv v minulomu vidoma yak plosha Lyudovika XV go misce de kolis bula vstanovlena giljotina Teper u centri ploshi visochit yegipetska stela najdavnisha pam yatka v misti Obabich ploshi znahodyatsya dva absolyutno odnakovi budinki shidnij budinok zajmaye Ministerstvo flotu Franciyi zahidnij rozkishnij gotel Hotel de Crillon Susidnya Vandomska plosha Place Vendome proslavilasya ne lishe dorogim gotelyami Hotel Ritz i Hotel de Vendome ale j zavdyaki yuveliram Bagatomodnih dizajneriv vvazhayut za chest mati tut svoyi saloni Fobur Sent Onore 8 j okrug odne iz najprestizhnishih misc dlya znavciv modi de pravlyat taki marki yak Hermes ta Kristian Lakrua Christian Lacroix Opera 9 j okrug rajon navkolo Operi Garnye zabudovanij ofisami j velikimi univermagami Tut znahoditsya golovnij magazin merezhi rozdribnoyi torgivli Printemps Vesna ta universalni magazini Galeries Lafayette a takozh parizki viddilennya finansovih ustanov Credit Lyonnais i American Express Monmartr 18 j okrug istorichnij rajon navkolo visokogo pagorba na vershini yakogo roztashovana bazilika Sakre Ker Vse minule i teperishnye zhittya rajonu pronizane duhom mistectva tut znahodyatsya chislenni artkafe j hudozhni studiyi vidomih majstriv Le Al 1 j okrug v minulomu centralnij Parizkij rinok ospivanij Zolya v romani Cherevo Parizha V kinci 1970 h rokiv peretvorenij na velikij torgovij centr poruch z vazhlivim transportnim vuzlom sho pov yazuye regionalni liniyi elektrichok RER z miskim metro Stari sporudi v 1971 roci buli zamineni na pidzemnij kompleks Forum des Halles na poverhni yakogo vidno lishe aleyi i fontani a pid jogo nizhnim rivnem roztashovani stanciyi zaliznichnogo transportu Centralnij rinok sogodni najbilshij optovij rinok v Yevropi bulo pereneseno u pivdenne peredmistya Rungis Mare 3 j ta 4 j okrugu ultramodnij rajon pravogo berega Kolishnij kvartal yevrejskoyi gromadi Parizha sogodni ye vtilennyam bagatokulturnosti mista Plosha Bastiliyi na mezhi 4 go 11 go 12 go okrugiv misce de rozgortalisya guchni istorichni podiyi viznachalni ne lishe dlya mista ale j dlya vsiyeyi krayini Cya vazhliva rol i zaraz neridko pidtverdzhuyetsya politichnimi vistupami yaki tut provodyat napriklad demonstraciya nezgodi z Kontraktom pershogo najmu 28 bereznya 2006 roku Latinskij kvartal 5 j ta 6 j okrugu She u XII stolitti tut pochav rozvivatisya naukovij centr shopravda v ti roki vin prostyagavsya vsogo lishe vid ploshi Moberi do Sorbonni I sogodni tut procvitaye nauka j osvita v comu kvartali roztashovani prestizhni navchalni zakladi panuye zhvava atmosfera j roztashovano bezlich bistro v yakih polyublyayut zbiratisya studenti Monparnas 14 j okrug misce prozhivannya tvorchih osobistostej zhartoma nazvane moyim Parnasom proslavilosya velikoyu kilkistyu hudozhnih studij muzichnih teatriv artkafe Defans zajmaye okrugu Courbevoie Puteaux i Nanterre na vidstani 2 5 km vid centralnogo Parizha najvazhlivishij primiskij rajon Parizha odin z najbilshih dilovih centriv svitu Zabudovanij visokimi biznes budivlyami zokrema i hmarochosami navkolo centralnoyi vulici Defans prodovzhuye istorichnu vis sho prohodit cherez Yelisejski polya zi shodu na zahid Sporudzhennya kvartalu bulo inicijovane francuzkim uryadom u 1958 roci zaraz v rozporyadzhenni biznesu 3 5 mln m ofisnih plosh sho robit Defans pershim u sviti sered specialno pobudovanih biznes centriv Najprimitnisha sporuda veletenska centralna arka Grande Arche pobudovana na odnij osi z Triumfalnoyu arkoyu sho sluzhit svoyeridnoyu suchasnoyu interpretaciyeyu ciyeyi istorichnoyi budovi Prote vseredini novoyi arki zmoglo rozmistitisya cile francuzke Ministerstvo transportu PrimitkiNapriklad 75004 poshtovij indeks Centru Pompidu v IV okruzi Parizha Na okrugi u Franciyi podilyayutsya takozh taki mista yak Lion ta Marsel PosilannyaOficijnij sajt Parizha 6 serpnya 2007 u Wayback Machine Diagrami vsih 20 okrugiv Parizha 7 grudnya 2008 u Wayback Machine