Вулиця з колонами у Герасі — складова частина грандіозного комплексу руїн античного міста Гераса, котре передувало сучасному Джерашу (знаходиться за три з половиною десятки кілометрів на північ від столиці Йорданії Амману).
Одним з традиційних для римської імперії засобів прикрашання міст було зведення уздовж головних вулиць протяжних колонад. В Герасі подібним чином прикрасили обидва декумануси (в часи Риму так називалась вулиця, орієнтована у напрямку схід-захід) та кардо (головна вулиця напрямку північ-південь). Остання була найпротяжнішою серед них і мала довжину біля 0,8 км, простягнувшись від Овальної площі до Північних воріт.
Формування кардо археологи відносять до другої половини 1 ст. н. е., проте колонади вона отримала дещо пізніше, в кінці того ж або на початку наступного століття. Їх виконали в іонічному стилі, котрий наразі можливо побачити на північній ділянці вулиці, між Північним тетрапілоном та завершуючими воротами. Втім, вже за кілька десятиліть містяни взялись за проект розширення кардо з одночасною заміною іонічних капітелей на більш пишні коринфські. Ці роботи, які стартували десь після 125 р. н. е. (термін спорудження Овальної площі) поступово просувались протягом наступних десятиліть. Спершу реконструювали секцію кардо до перетину з південним декуманусом, на якому звели Південний тетрапілон. А в середині століття провели ті ж роботи і на центральній ділянці вулиці, досягнувши у 165 року району декуманусу північного, де з'явився ще один тетрапілон. Остання секція кардо так і не була реконструювана, тому має відмінну від інших ділянок ширину та тип капітелей колон. Що стосується знятих під час реконструкції капітелей, то їх використали у інших спорудах міста, наприклад, для колонади північного декуманусу, котра простягнулась від тетрапілону до Північного театру.
Колони вулиці не повністю ідентичні між собою — вони можуть варіювати в діаметрі та висоті до 15 сантиметрів, так само як і їх бази та коринфські капітелі. Поверхню кардо вимостили укладеними діагонально вапняковими блоками, розмір яких дещо менший у північній секції вулиці. Деінде можна побачити колії, вироблені у покритті кардо металевими колесами римських возків. Під кардо по всій довжині тягнеться дренажна система, до якої періодично спускались через спеціальні отвори з метою прочищення. Вода стікала до каналізації через регулярно розташовані по обох боках вулиці напівкруглі отвори.
Час від часу стандартні портики кардо переривались, не лише на перехрестях з південним та північним декуманусами, але також в районі цілого ряду розташованих уздовж вулиці монументальних споруд. Останнє траплялось щонайменше шість разів — один на східній стороні в районі примикання священної дороги до Храму Артеміди та п'ять разів на західній. У південній секції кардо вхід до мацеллуму акцентували чотири колони, суттєво вищі за звичайні елементи портику. В центральній же частині вулиці один за одним йшли пропілеї Храму Діонісу, німфей та пропілеї Храму Артеміди (саме до останніх і виводила згадана нещодавно священна дорога). Навпроти першого об'єкту встановили вісім колон зі збільшеною висотою, між центральними з яких знаходився дещо більший від стандартного прохід до воріт храму. Перед німфеєм стояло лише чотири великі колони, розташовані попарно навколо широкого проміжку, що повністю відкривало для огляду центральну апсиду фонтану (також вважають, що простір між німфеєм та колонами не мав перекриття). Що стосується храмового комплексу Артеміди, то уздовж його передньої стіни вишикувалось три десятки колон — чотири гігантські центральні висотою по 16 метрів підтримували пишно прикрашений портик по осі священної дороги, тоді як дві бічні групи містили по тринадцять відносно невисоких колон, з'єднаних між собою архітравами (проте без накриття простору між ними та стіною комплексу). У північній частині вулиці в одому місці іонічну колонаду переривають чотири трохи вищі колони коринфського ордеру, які напевно позначали вхід до наразі не розкопаної публічної будівлі.
Примітки
- Rami Khouri. Jerash. A frontier city of the Roman East / Longman group, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya z kolonami u Gerasi skladova chastina grandioznogo kompleksu ruyin antichnogo mista Gerasa kotre pereduvalo suchasnomu Dzherashu znahoditsya za tri z polovinoyu desyatki kilometriv na pivnich vid stolici Jordaniyi Ammanu Centralna sekciya vulici livoruch u kolonadi vidno tri vidminni vid zagalnogo portiku poslidovni bloki yakimi akcentuvali vhid do Hramu Dionisu nimfej ta propileyi Hramu Artemidi Odnim z tradicijnih dlya rimskoyi imperiyi zasobiv prikrashannya mist bulo zvedennya uzdovzh golovnih vulic protyazhnih kolonad V Gerasi podibnim chinom prikrasili obidva dekumanusi v chasi Rimu tak nazivalas vulicya oriyentovana u napryamku shid zahid ta kardo golovna vulicya napryamku pivnich pivden Ostannya bula najprotyazhnishoyu sered nih i mala dovzhinu bilya 0 8 km prostyagnuvshis vid Ovalnoyi ploshi do Pivnichnih vorit Formuvannya kardo arheologi vidnosyat do drugoyi polovini 1 st n e prote kolonadi vona otrimala desho piznishe v kinci togo zh abo na pochatku nastupnogo stolittya Yih vikonali v ionichnomu stili kotrij narazi mozhlivo pobachiti na pivnichnij dilyanci vulici mizh Pivnichnim tetrapilonom ta zavershuyuchimi vorotami Vtim vzhe za kilka desyatilit mistyani vzyalis za proekt rozshirennya kardo z odnochasnoyu zaminoyu ionichnih kapitelej na bilsh pishni korinfski Ci roboti yaki startuvali des pislya 125 r n e termin sporudzhennya Ovalnoyi ploshi postupovo prosuvalis protyagom nastupnih desyatilit Spershu rekonstruyuvali sekciyu kardo do peretinu z pivdennim dekumanusom na yakomu zveli Pivdennij tetrapilon A v seredini stolittya proveli ti zh roboti i na centralnij dilyanci vulici dosyagnuvshi u 165 roku rajonu dekumanusu pivnichnogo de z yavivsya she odin tetrapilon Ostannya sekciya kardo tak i ne bula rekonstruyuvana tomu maye vidminnu vid inshih dilyanok shirinu ta tip kapitelej kolon Sho stosuyetsya znyatih pid chas rekonstrukciyi kapitelej to yih vikoristali u inshih sporudah mista napriklad dlya kolonadi pivnichnogo dekumanusu kotra prostyagnulas vid tetrapilonu do Pivnichnogo teatru Pivdenna sekciya vulici u 1906 roci po pravij storoni chotiri bilshi koloni na vhodi do macellumu Pivdenna chastina vulici zaraz na zadnomu plani pidnositsya pagorb iz chastkovo vidnovlenim Hramom Zevsa Koloni vulici ne povnistyu identichni mizh soboyu voni mozhut variyuvati v diametri ta visoti do 15 santimetriv tak samo yak i yih bazi ta korinfski kapiteli Poverhnyu kardo vimostili ukladenimi diagonalno vapnyakovimi blokami rozmir yakih desho menshij u pivnichnij sekciyi vulici Deinde mozhna pobachiti koliyi virobleni u pokritti kardo metalevimi kolesami rimskih vozkiv Pid kardo po vsij dovzhini tyagnetsya drenazhna sistema do yakoyi periodichno spuskalis cherez specialni otvori z metoyu prochishennya Voda stikala do kanalizaciyi cherez regulyarno roztashovani po oboh bokah vulici napivkrugli otvori Zavershalna sekciya kardo sho vede do Pivnichnih vorit Vid pivdennoyi ta centralnoyi dilyanok kardo vid Hramu Zevsu Chas vid chasu standartni portiki kardo pererivalis ne lishe na perehrestyah z pivdennim ta pivnichnim dekumanusami ale takozh v rajoni cilogo ryadu roztashovanih uzdovzh vulici monumentalnih sporud Ostannye traplyalos shonajmenshe shist raziv odin na shidnij storoni v rajoni primikannya svyashennoyi dorogi do Hramu Artemidi ta p yat raziv na zahidnij U pivdennij sekciyi kardo vhid do macellumu akcentuvali chotiri koloni suttyevo vishi za zvichajni elementi portiku V centralnij zhe chastini vulici odin za odnim jshli propileyi Hramu Dionisu nimfej ta propileyi Hramu Artemidi same do ostannih i vivodila zgadana neshodavno svyashenna doroga Navproti pershogo ob yektu vstanovili visim kolon zi zbilshenoyu visotoyu mizh centralnimi z yakih znahodivsya desho bilshij vid standartnogo prohid do vorit hramu Pered nimfeyem stoyalo lishe chotiri veliki koloni roztashovani poparno navkolo shirokogo promizhku sho povnistyu vidkrivalo dlya oglyadu centralnu apsidu fontanu takozh vvazhayut sho prostir mizh nimfeyem ta kolonami ne mav perekrittya Sho stosuyetsya hramovogo kompleksu Artemidi to uzdovzh jogo perednoyi stini vishikuvalos tri desyatki kolon chotiri gigantski centralni visotoyu po 16 metriv pidtrimuvali pishno prikrashenij portik po osi svyashennoyi dorogi todi yak dvi bichni grupi mistili po trinadcyat vidnosno nevisokih kolon z yednanih mizh soboyu arhitravami prote bez nakrittya prostoru mizh nimi ta stinoyu kompleksu U pivnichnij chastini vulici v odomu misci ionichnu kolonadu pererivayut chotiri trohi vishi koloni korinfskogo orderu yaki napevno poznachali vhid do narazi ne rozkopanoyi publichnoyi budivli PrimitkiRami Khouri Jerash A frontier city of the Roman East Longman group 1986