Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Сти клю лит Stiklių gatvė пол ulica Szklana рос Стеклянная улица старовинна вулиця у Старому місті Вільнюса Вузьк

Вулиця Стиклю

Вулиця Стиклю

Вулиця Сти́клю (лит. Stiklių gatvė, пол. ulica Szklana, рос. Стеклянная улица) — старовинна вулиця у Старому місті Вільнюса. Вузька та звивиста, з'єднує вулиці та , перетинаючись з вулицями , та . Забудована дво- і триповерховими будівлями, що зберегли елементи різних архітектурних епох від готики до класицизму, з невеликими замкнутими та прохідними двориками, притаманними Старому місту. У невисоких будівлях розташовуються ресторани та бістро, готелі, магазини сувенірів, салони лляних і бурштинових виробів. Нумерація будинків починається від вулиці Діджейі. По ліву південно-західну сторону непарні номери, за праву північно-східну — парні; всього на вулиці двадцять будинків.

Вулиця Стиклю
image Литва
лит. Stiklių gatvė
image
Вид на Стиклю від перехрестя Стиклю, та у напрямку
Населений пунктВільнюс
Назва на честьd
Загальні відомості
Протяжність270 ± 1 м
Координати54°40′50″ пн. ш. 25°17′09″ сх. д. / 54.68056° пн. ш. 25.28583° сх. д. / 54.68056; 25.28583Координати: 54°40′50″ пн. ш. 25°17′09″ сх. д. / 54.68056° пн. ш. 25.28583° сх. д. / 54.68056; 25.28583
Поштові індексиLT-01131
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑1529146 ·R (Вільнюс)
Мапа
image Вулиця Стиклю у Вікісховищі

Назва

image
Меморіальна плита в пам'ять про засновника першої скляної мануфактури у Великому князівстві Литовському

Своєю назвою зобов'язана скляної мануфактурі, заснованої в цій частині міста по привілеї короля Сигізмунда Августа, даної 22 травня 1547 року, що дозволяла його придворному Мартіну Палецькіх закласти майстерню та торгувати у Вільно склом та скляними виробами. Носила назви вулиці Жидівської, Шклянной, Скляній, Ігнатіївського провулка, Домініканського провулка.

Після Другої світової війни деякий час називалася вулицею Рішю (Ryšių g., «Зв'язок»), потім до 1989 року  — вулицею Антокольського, а вулицею Скла ( Скляна) називалася нинішні вулиці М. Антокольський та Гаону.

Історія

Вулиця знаходиться у кварталі Старого міста, заселяють у першій половині XV століття, коли була побудована ратуша. Збережені готичні будинки були побудовані або перебудовані після великих пожеж 1513 та 1530 років. До періоду панування бароко (XVII–XVIII століть) був забудований весь квартал.

Вулиця пролягає в старовинних єврейських кварталах, що прилягали до Великої синагоги. Під час Другої світової війни вулиця входила до території Малого гетто. Квартал постраждав під час війни. У 1969–1972 роках в кварталі між вулицями М. Горького (нині ) — М. Антокольського (Стіклі) — Стіклі () була проведена комплексна реконструкція (одна з перших у місті комплексна реконструкція кварталу; архітектори В. Дварішкіс, та інші). На других і третіх поверхах були обладнані житлові квартири, нижні поверхи призначалися головним чином під різні культурно-побутові установи та громадські організації. У результаті реконструкції була розкрита архітектурна цінність кварталу та окремих будівель; квартал був зарахований до архітектурних пам'яток всесоюзного значення.

Примітні будівлі

image
Стіна Воскресенської церкви

На розі з стоїть триповерховий будинок, критий черепицею. На вулицю Стіклі виходить його фасад з червоної цегли, майже без декору, з вікнами, пробитими в збереженій готичній стіні старовинної православної Воскресенської церкви (XVI століття). У 1609 році церква стала греко-католицькою. В XVII–XVIII століттях будівля неодноразово страждала від пожеж і поступово занепадала. До 1777 року від храму залишилися руїни. У 1799 році їх купив князь Мокжецкій та збудував триповерховий будинок з квартирами, дев'ятьма крамничками, стайнею. Після Другої світової війни це був житловий будинок з ательє на нижньому поверсі. Зараз тут розташовується Центр дослідження геноциду та резистенції жителів Литви (Stiklių g. 1/ Didžioji g. 17).

З іншого боку вулиці на розі стоїть двоповерховий будинок з елементами ренесансої архітектури (Stiklių g. 2 / Didžioji g. 19). Будинок був побудований наприкінці XVI століття або на початку XVII століття та належав віленському війту Міхалу Більдзюкевічу. З 1970-х тут працює ресторан «Аматінінку ужейга» „Amatininkų užeiga“.

Сусідній будинок під номером 4 складається з кількох корпусів. На вулицю виходить його північно-східний корпус. Він відноситься до XV століття — першої половини XVII століття та внесений до списку пам'яток архітектури республіканського значення. Його південно-західний корпус є зразком двох зблокованих корпусів-близнюків готичної архітектури, відреставрованих і частково відновлених (1974).

У замкнутому дворі будинку встановлена ​​гранітна скульптура Вацловаса Крутініса «Літописець» (1973) на згадку про віленських першодрукаря (в цьому кварталі жив Франциск Скорина і наприкінці XVI століття а діяла друкарня купців Мамоничів, як передбачається, в сусідньому будинку). Статуя заввишки 1,10 м височить на гранітном постаменті висотою 1,31 м, оживляючи та прикрашаючи двір із стінами з червоних цеглин готичної кладки.

У цьому будинку влаштувалася Вільнюська інспекція з охорони пам'яток культури; в північно-східному корпусі був відкритий виставковий салон товариства фотографів.

image
Подвір'я Стиклю 6

Під сусіднім триповерховим житловим будинком та двором збереглися готичні та ренесансні підвали колишніх будівель. Одна з них — готичний будинок золотих справ майстри Яна Шульца, згадуваний вже у 1595 році. Поруч з ним в кінці XVI століття та у XVII столітті було побудовано ще дві будівлі. Передбачається, що в підвалах під час повстання 1794 року повстанці зберігали порох. Зараз тут розташовуються студія дизайну „Home Collection“ та бутик „Zoraza“.

У триповерховому будинку навпроти розташовується готель „Centro kubas“ та салон виробів з льону (Stiklių g. 3). Сусідній будинок відзначений меморіальною дошкою в пам'ять щодо першої скляної мануфактури у Великому князівстві Литовському та її засновника .

Триповерховий будинок під номером 8 являє собою готичну посесію з характерною для своєї епохи поздовжньої одноповерхової забудови. Критий черепицею будинок відноситься до XV століття з пізнішими перебудовами та рахується в архітектурних пам'ятках республіканського значення. При реставрації на першому поверсі були відкриті барочні фрески XVIII століття. Невеликий двір у південно-західній частині будинку оточений високою стіною, з'єднаний з вулицею аркою. У приміщеннях будинку 8 та кутового двоповерхового будинку 10 працює ресторан «Локис». У цьому ж будинку зрілого бароко традиційно розташовувався магазин сувенірів, нині — архітектурно-дизайнерський салон «Я»(Stiklių g. 10 / M. Antokolskio g. 2).

image
Вид на вулицю Стіклі від перехрестя Стіклі, М. Антокольський і Гаону в напрямку вулиці Діджейі

Вулиці Антокольський, Жіду та Гаону, що виходять до вулиці Стіклі, утворюють невеликий майданчик перед дорогим рестораном «Стікляй» на розі Стіклі та Гаону. Навпроти нього між вулицями Антокольський та Жіду стоїть триповерховий житловий будинок з салоном антикваріату на першому поверсі та магазином компакт-дисків у підвалі (Stiklių g. 12).

За перетином вулиць Жіду та Гаону по ліву південно-західну сторону стоїть двоповерхова будівля готелю «Стікляй» і ще кілька будівель старої споруди. З правого північно-східного боку вулиці в нижніх поверхах чотирьох житлових будинках у два та три поверхи, утворюють, як і на протилежній стороні, суцільну звивисту лінію будівель, розташовуються бістро, магазин сувенірів, салон італійського взуття.

Примітки

  1. Jurginis, J., Merkys, V., Tautavičius, A.=. Vilniaus miesto istorija nuo seniausių laikų iki Spalio revoliucijos. — Vilnius : Mintis, 1968. — С. 95.(лит.)
  2. Čaplinskas, Antanas Rimvydas. Vilniaus gatvės Vilnius streets. — Vilnius : Charibdė, 2000. — С. 173. — .(лит.)
  3. Аграновский Г., Гузенберг И. Литовский Иерусалим. Краткий путеводитель по памятным местам еврейской истории и культуры в Вильнюсе. — Вильнюс : Литуанус, 1992. — С. 67. — 3000 прим.
  4. Jankevičienė, Algė. Gyvenamasis namas // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 219. — 25000 прим.(лит.)
  5. Bitinaitė, Raimonda. „Metraštininkas“ // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 96. — 25000 прим.(лит.)
  6. Jankevičienė, Algė. Gyvenamasis namas // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 94—95. — 25000 прим.(лит.)
  7. Jankevičienė, Algė. Gyvenamasis namas // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 96. — 25000 прим.(лит.)

Література

  • Drėma, Vladas. Dingęs Vilnius. — Vilnius : Vaga, 1991. — С. 273—280. — 15000 прим. — .(лит.)
  • Даугудис, В., Мардоса, Й., Жемайтите, З. и др. 300 памятников культуры / Сост. З. Жемайтите. — Вільнюс : Мінтіс, 1984. — С. 24—25. — 10000 прим.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиця Стиклю
  • Stiklių g. The Baltic Inter-SAVE project in Vilnius (англ.). 2001. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 23 червня 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Sti klyu lit Stikliu gatve pol ulica Szklana ros Steklyannaya ulica starovinna vulicya u Staromu misti Vilnyusa Vuzka ta zvivista z yednuye vulici ta peretinayuchis z vulicyami ta Zabudovana dvo i tripoverhovimi budivlyami sho zberegli elementi riznih arhitekturnih epoh vid gotiki do klasicizmu z nevelikimi zamknutimi ta prohidnimi dvorikami pritamannimi Staromu mistu U nevisokih budivlyah roztashovuyutsya restorani ta bistro goteli magazini suveniriv saloni llyanih i burshtinovih virobiv Numeraciya budinkiv pochinayetsya vid vulici Didzheji Po livu pivdenno zahidnu storonu neparni nomeri za pravu pivnichno shidnu parni vsogo na vulici dvadcyat budinkiv Vulicya Stiklyu Litvalit Stikliu gatveVid na Stiklyu vid perehrestya Stiklyu ta u napryamkuNaselenij punktVilnyusNazva na chestdZagalni vidomostiProtyazhnist270 1 mKoordinati54 40 50 pn sh 25 17 09 sh d 54 68056 pn sh 25 28583 sh d 54 68056 25 28583 Koordinati 54 40 50 pn sh 25 17 09 sh d 54 68056 pn sh 25 28583 sh d 54 68056 25 28583Poshtovi indeksiLT 01131Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 1529146 R Vilnyus Mapa Vulicya Stiklyu u VikishovishiNazvaMemorialna plita v pam yat pro zasnovnika pershoyi sklyanoyi manufakturi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Svoyeyu nazvoyu zobov yazana sklyanoyi manufakturi zasnovanoyi v cij chastini mista po privileyi korolya Sigizmunda Avgusta danoyi 22 travnya 1547 roku sho dozvolyala jogo pridvornomu Martinu Paleckih zaklasti majsternyu ta torguvati u Vilno sklom ta sklyanimi virobami Nosila nazvi vulici Zhidivskoyi Shklyannoj Sklyanij Ignatiyivskogo provulka Dominikanskogo provulka Pislya Drugoyi svitovoyi vijni deyakij chas nazivalasya vuliceyu Rishyu Rysiu g Zv yazok potim do 1989 roku vuliceyu Antokolskogo a vuliceyu Skla Sklyana nazivalasya ninishni vulici M Antokolskij ta Gaonu IstoriyaVulicya znahoditsya u kvartali Starogo mista zaselyayut u pershij polovini XV stolittya koli bula pobudovana ratusha Zberezheni gotichni budinki buli pobudovani abo perebudovani pislya velikih pozhezh 1513 ta 1530 rokiv Do periodu panuvannya baroko XVII XVIII stolit buv zabudovanij ves kvartal Vulicya prolyagaye v starovinnih yevrejskih kvartalah sho prilyagali do Velikoyi sinagogi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vulicya vhodila do teritoriyi Malogo getto Kvartal postrazhdav pid chas vijni U 1969 1972 rokah v kvartali mizh vulicyami M Gorkogo nini M Antokolskogo Stikli Stikli bula provedena kompleksna rekonstrukciya odna z pershih u misti kompleksna rekonstrukciya kvartalu arhitektori V Dvarishkis ta inshi Na drugih i tretih poverhah buli obladnani zhitlovi kvartiri nizhni poverhi priznachalisya golovnim chinom pid rizni kulturno pobutovi ustanovi ta gromadski organizaciyi U rezultati rekonstrukciyi bula rozkrita arhitekturna cinnist kvartalu ta okremih budivel kvartal buv zarahovanij do arhitekturnih pam yatok vsesoyuznogo znachennya Primitni budivliStina Voskresenskoyi cerkvi Na rozi z stoyit tripoverhovij budinok kritij cherepiceyu Na vulicyu Stikli vihodit jogo fasad z chervonoyi cegli majzhe bez dekoru z viknami probitimi v zberezhenij gotichnij stini starovinnoyi pravoslavnoyi Voskresenskoyi cerkvi XVI stolittya U 1609 roci cerkva stala greko katolickoyu V XVII XVIII stolittyah budivlya neodnorazovo strazhdala vid pozhezh i postupovo zanepadala Do 1777 roku vid hramu zalishilisya ruyini U 1799 roci yih kupiv knyaz Mokzheckij ta zbuduvav tripoverhovij budinok z kvartirami dev yatma kramnichkami stajneyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ce buv zhitlovij budinok z atelye na nizhnomu poversi Zaraz tut roztashovuyetsya Centr doslidzhennya genocidu ta rezistenciyi zhiteliv Litvi Stikliu g 1 Didzioji g 17 Z inshogo boku vulici na rozi stoyit dvopoverhovij budinok z elementami renesansoyi arhitekturi Stikliu g 2 Didzioji g 19 Budinok buv pobudovanij naprikinci XVI stolittya abo na pochatku XVII stolittya ta nalezhav vilenskomu vijtu Mihalu Bildzyukevichu Z 1970 h tut pracyuye restoran Amatininku uzhejga Amatininku uzeiga Susidnij budinok pid nomerom 4 skladayetsya z kilkoh korpusiv Na vulicyu vihodit jogo pivnichno shidnij korpus Vin vidnositsya do XV stolittya pershoyi polovini XVII stolittya ta vnesenij do spisku pam yatok arhitekturi respublikanskogo znachennya Jogo pivdenno zahidnij korpus ye zrazkom dvoh zblokovanih korpusiv bliznyukiv gotichnoyi arhitekturi vidrestavrovanih i chastkovo vidnovlenih 1974 U zamknutomu dvori budinku vstanovlena granitna skulptura Vaclovasa Krutinisa Litopisec 1973 na zgadku pro vilenskih pershodrukarya v comu kvartali zhiv Francisk Skorina i naprikinci XVI stolittya a diyala drukarnya kupciv Mamonichiv yak peredbachayetsya v susidnomu budinku Statuya zavvishki 1 10 m visochit na granitnom postamenti visotoyu 1 31 m ozhivlyayuchi ta prikrashayuchi dvir iz stinami z chervonih ceglin gotichnoyi kladki U comu budinku vlashtuvalasya Vilnyuska inspekciya z ohoroni pam yatok kulturi v pivnichno shidnomu korpusi buv vidkritij vistavkovij salon tovaristva fotografiv Podvir ya Stiklyu 6 Pid susidnim tripoverhovim zhitlovim budinkom ta dvorom zbereglisya gotichni ta renesansni pidvali kolishnih budivel Odna z nih gotichnij budinok zolotih sprav majstri Yana Shulca zgaduvanij vzhe u 1595 roci Poruch z nim v kinci XVI stolittya ta u XVII stolitti bulo pobudovano she dvi budivli Peredbachayetsya sho v pidvalah pid chas povstannya 1794 roku povstanci zberigali poroh Zaraz tut roztashovuyutsya studiya dizajnu Home Collection ta butik Zoraza U tripoverhovomu budinku navproti roztashovuyetsya gotel Centro kubas ta salon virobiv z lonu Stikliu g 3 Susidnij budinok vidznachenij memorialnoyu doshkoyu v pam yat shodo pershoyi sklyanoyi manufakturi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta yiyi zasnovnika Tripoverhovij budinok pid nomerom 8 yavlyaye soboyu gotichnu posesiyu z harakternoyu dlya svoyeyi epohi pozdovzhnoyi odnopoverhovoyi zabudovi Kritij cherepiceyu budinok vidnositsya do XV stolittya z piznishimi perebudovami ta rahuyetsya v arhitekturnih pam yatkah respublikanskogo znachennya Pri restavraciyi na pershomu poversi buli vidkriti barochni freski XVIII stolittya Nevelikij dvir u pivdenno zahidnij chastini budinku otochenij visokoyu stinoyu z yednanij z vuliceyu arkoyu U primishennyah budinku 8 ta kutovogo dvopoverhovogo budinku 10 pracyuye restoran Lokis U comu zh budinku zrilogo baroko tradicijno roztashovuvavsya magazin suveniriv nini arhitekturno dizajnerskij salon Ya Stikliu g 10 M Antokolskio g 2 Vid na vulicyu Stikli vid perehrestya Stikli M Antokolskij i Gaonu v napryamku vulici Didzheji Vulici Antokolskij Zhidu ta Gaonu sho vihodyat do vulici Stikli utvoryuyut nevelikij majdanchik pered dorogim restoranom Stiklyaj na rozi Stikli ta Gaonu Navproti nogo mizh vulicyami Antokolskij ta Zhidu stoyit tripoverhovij zhitlovij budinok z salonom antikvariatu na pershomu poversi ta magazinom kompakt diskiv u pidvali Stikliu g 12 Za peretinom vulic Zhidu ta Gaonu po livu pivdenno zahidnu storonu stoyit dvopoverhova budivlya gotelyu Stiklyaj i she kilka budivel staroyi sporudi Z pravogo pivnichno shidnogo boku vulici v nizhnih poverhah chotiroh zhitlovih budinkah u dva ta tri poverhi utvoryuyut yak i na protilezhnij storoni sucilnu zvivistu liniyu budivel roztashovuyutsya bistro magazin suveniriv salon italijskogo vzuttya PrimitkiJurginis J Merkys V Tautavicius A Vilniaus miesto istorija nuo seniausiu laiku iki Spalio revoliucijos Vilnius Mintis 1968 S 95 lit Caplinskas Antanas Rimvydas Vilniaus gatves Vilnius streets Vilnius Charibde 2000 S 173 ISBN 9986 745 23 3 lit Agranovskij G Guzenberg I Litovskij Ierusalim Kratkij putevoditel po pamyatnym mestam evrejskoj istorii i kultury v Vilnyuse Vilnyus Lituanus 1992 S 67 3000 prim Jankeviciene Alge Gyvenamasis namas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 219 25000 prim lit Bitinaite Raimonda Metrastininkas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 96 25000 prim lit Jankeviciene Alge Gyvenamasis namas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 94 95 25000 prim lit Jankeviciene Alge Gyvenamasis namas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 96 25000 prim lit LiteraturaDrema Vladas Dinges Vilnius Vilnius Vaga 1991 S 273 280 15000 prim ISBN 5 415 00366 5 lit Daugudis V Mardosa J Zhemajtite Z i dr 300 pamyatnikov kultury Sost Z Zhemajtite Vilnyus Mintis 1984 S 24 25 10000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vulicya Stiklyu Stikliu g The Baltic Inter SAVE project in Vilnius angl 2001 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 23 chervnya 2009

Дата публікації:
Топ