Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Марто́вича — вулиця в Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулиці Григоровича та Поповича з вулицями Каліча Гора та Стефаника.
| Вулиця Мартовича Львів | |
|---|---|
 вул. Мартовича | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Леся Мартовича |
| Колишні назви | |
| Фрідріхів, Ґірардіґассе, Фрідріхів, Газетна, Фрідріхів | |
| польського періоду (польською) | Frydrychów |
| радянського періоду (українською) | Фрідріхів, Газетна, Фрідріхів |
| радянського періоду (російською) | Фридрихов, Газетная, Фридрихов |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 133 м |
| Координати початку | 49°50′07″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8353833° пн. ш. 24.0307167° сх. д.Координати: 49°50′07″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8353833° пн. ш. 24.0307167° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′08″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8355778° пн. ш. 24.0293167° сх. д. |
| поштові індекси | 79005 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—12 |
| Архітектурні пам'ятки | кам'яниці № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |
| Заклади культури | меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2) |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513092 |
| Мапа | |
 Вулиця Мартовича у Вікісховищі | |
Історія
Від 1898 року вулиця мала назву Фрідріхів на честь львівських фабрикантів, яким належала ділянка на цій вулиці. Під час німецької окупації, від 1943 року — вулиця Ґірардіґассе. У повоєнні часи вулиці не надовго повернули передвоєнну назву, від жовтня 1945 року — вулиця Газетна, оскільки під № 2 розташовувався обласний відділ «Союздруку», у грудні того ж року, вулиці знов повернено передвоєнну назву. 1946 року вулиця отримала сучасну назву Мартовича, на честь відомого українського письменника та громадського діяча Леся Мартовича.
Забудова
У забудові вулиці Мартовича переважають архітектурні стилі — класицизм та віденська сецесія. Більшість будинків на вулиці внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова:
№ 2 — від часів Польщі в будинку на першому поверсі міститься поштове відділення № 5, яке зберегло своє місце розташування до наших днів — на розі з сучасною вулицею Поповича. За радянських часів в іншій частині будинку «оселився» Ленінський райвідділ міліції та опорний пункт правопорядку Ленінського району Львова. У роки незалежності Ленінський райвідділ міліції став Галицьким райвідділом. Під час подій Революції Гідності 19 лютого 2014 року біля райвідділку було спалено декілька міліційних авто, а сам відділок розгромлено. Після реформи міліції у 2015 році — Галицький районний відділ поліції ГУНП у Львівській області. Від 2 лютого 2021 року, Галицький районний відділ поліції обслуговуватиме громадян за новою адресою. Відтепер Галицький відділ поліції розташований у приміщенні Личаківського відділу поліції на , 18. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 634-м.
№ 3 — кам'яниця, збудована наприкінці XIX століття і належала власнику фабрики мила і свічок Едвардові Фрідріху. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 165-м.
№ 4 — кам'яниця, збудована у 1907—1909 роках і належала Маврицію Мунду, який разом з братом були відомими постачальниками керамічної плитки для оздоблення львівських будинків. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 635-м. За Польщі в будинку діяла клініка доктора Алексієвича.
№ 5 — житловий будинок споруджений у 1905—1906 роках за проєктом архітектора Генрика Сальвера для Товариства вчителів народних шкіл міста Львова. У 1912—1914 роках тут працювала перша у Львові кіностудія «Кінофільм», що зняла у Львові декілька короткометражних фільмів, які демонстрували у львівських кінотеатрах. Так, у червні 1913 року у львівських кінотеатрах було показано фільм «Ювілейні урочистості 15 Полку Піхоти у Львові». Згодом у цій кам'яниці за Польщі містився торговий дім «Балтик». На фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю, яка сповіщає, що у цьому будинку міститься меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж. В музеї представлені твори художниці, створені у 1956—1999 роках, серед них — постаті Анни Ярославни, князя Лева, персонажі за твором В. Стефаника «Дорога», декоративно-паркові композиції, роботи на біблійної-євангельські теми (Ісая, Єремія), а також серія творів до «Лісової пісні» Л. Українки. Тут розміщено понад сотню творів, серед яких ряд барельєфів на тему «Коні і люди». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 166-м.
№ 6, 8, 10 — житлові будинки збудовані 1907 року будівничим Владиславом Садловським за проєктом архітектора Наполеона Лущкевича у стилі орнаментальної сецесії для родини Фрідріх. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 636-м, № 637-м, № 638-м.
№ 7 — за Польщі поруч з будинком розташовувалася школа Святого Йосифа. У 2000-х роках тут містилася туристична фірма «Турвест». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 167-м.
№ 9 — житловий будинок. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 638-м.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 6 березня 2024.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 вересня 2020.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa…na rok 1939… — S. 16.
- Рік по тому. «Ніч гніву» у Львові: потрощені райвідділи, спалені документи і викрадена зброя. 24tv.ua. Канал 24. 19 лютого 2015. оригіналу за 11 xthdyz 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
- Легендарне «на Мартовича» — більше не поліційний відділок. forpost.lviv.ua. Громадський портал Львова «Форпост». 1 лютого 2021. оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 1 лютого 2021.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 507. — . (пол.)
- Меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж. lvivgallery.org.ua. Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 19 вересня 2020.
- Архітектура Львова, 2008, с. 478.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 80. — .
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 126. (рос.)
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мартовича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 117—118. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 38, 78, 94, 103, 104. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 232. — .
- Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — .
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мартовича Л. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 19 вересня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Marto vicha vulicya v Galickomu rajoni mista Lvova sho spoluchaye vulici Grigorovicha ta Popovicha z vulicyami Kalicha Gora ta Stefanika Vulicya Martovicha Lvivvul Martovichavul MartovichaMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Lesya MartovichaKolishni nazviFridrihiv Girardigasse Fridrihiv Gazetna Fridrihivpolskogo periodu polskoyu Frydrychowradyanskogo periodu ukrayinskoyu Fridrihiv Gazetna Fridrihivradyanskogo periodu rosijskoyu Fridrihov Gazetnaya FridrihovZagalni vidomostiProtyazhnist 133 mKoordinati pochatku 49 50 07 pn sh 24 01 50 sh d 49 8353833 pn sh 24 0307167 sh d 49 8353833 24 0307167 Koordinati 49 50 07 pn sh 24 01 50 sh d 49 8353833 pn sh 24 0307167 sh d 49 8353833 24 0307167Koordinati kincya 49 50 08 pn sh 24 01 45 sh d 49 8355778 pn sh 24 0293167 sh d 49 8355778 24 0293167poshtovi indeksi 79005TransportRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 12Arhitekturni pam yatki kam yanici 2 3 4 5 6 7 8 9 10Zakladi kulturi memorialnij muzej majsternya Teodoziyi BrizhPoshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 Zabudova klasicizm videnska secesiyaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r7513092Mapa Vulicya Martovicha u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Martovicha IstoriyaVid 1898 roku vulicya mala nazvu Fridrihiv na chest lvivskih fabrikantiv yakim nalezhala dilyanka na cij vulici Pid chas nimeckoyi okupaciyi vid 1943 roku vulicya Girardigasse U povoyenni chasi vulici ne nadovgo povernuli peredvoyennu nazvu vid zhovtnya 1945 roku vulicya Gazetna oskilki pid 2 roztashovuvavsya oblasnij viddil Soyuzdruku u grudni togo zh roku vulici znov poverneno peredvoyennu nazvu 1946 roku vulicya otrimala suchasnu nazvu Martovicha na chest vidomogo ukrayinskogo pismennika ta gromadskogo diyacha Lesya Martovicha ZabudovaU zabudovi vulici Martovicha perevazhayut arhitekturni stili klasicizm ta videnska secesiya Bilshist budinkiv na vulici vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya m Lvova 2 vid chasiv Polshi v budinku na pershomu poversi mistitsya poshtove viddilennya 5 yake zbereglo svoye misce roztashuvannya do nashih dniv na rozi z suchasnoyu vuliceyu Popovicha Za radyanskih chasiv v inshij chastini budinku oselivsya Leninskij rajviddil miliciyi ta opornij punkt pravoporyadku Leninskogo rajonu Lvova U roki nezalezhnosti Leninskij rajviddil miliciyi stav Galickim rajviddilom Pid chas podij Revolyuciyi Gidnosti 19 lyutogo 2014 roku bilya rajviddilku bulo spaleno dekilka milicijnih avto a sam viddilok rozgromleno Pislya reformi miliciyi u 2015 roci Galickij rajonnij viddil policiyi GUNP u Lvivskij oblasti Vid 2 lyutogo 2021 roku Galickij rajonnij viddil policiyi obslugovuvatime gromadyan za novoyu adresoyu Vidteper Galickij viddil policiyi roztashovanij u primishenni Lichakivskogo viddilu policiyi na 18 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 634 m 3 kam yanicya zbudovana naprikinci XIX stolittya i nalezhala vlasniku fabriki mila i svichok Edvardovi Fridrihu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 165 m 4 kam yanicya zbudovana u 1907 1909 rokah i nalezhala Mavriciyu Mundu yakij razom z bratom buli vidomimi postachalnikami keramichnoyi plitki dlya ozdoblennya lvivskih budinkiv Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 635 m Za Polshi v budinku diyala klinika doktora Aleksiyevicha 5 zhitlovij budinok sporudzhenij u 1905 1906 rokah za proyektom arhitektora Genrika Salvera dlya Tovaristva vchiteliv narodnih shkil mista Lvova U 1912 1914 rokah tut pracyuvala persha u Lvovi kinostudiya Kinofilm sho znyala u Lvovi dekilka korotkometrazhnih filmiv yaki demonstruvali u lvivskih kinoteatrah Tak u chervni 1913 roku u lvivskih kinoteatrah bulo pokazano film Yuvilejni urochistosti 15 Polku Pihoti u Lvovi Zgodom u cij kam yanici za Polshi mistivsya torgovij dim Baltik Na fasadi budinku vstanovleno memorialnu tablicyu yaka spovishaye sho u comu budinku mistitsya memorialnij muzej majsternya Teodoziyi Brizh V muzeyi predstavleni tvori hudozhnici stvoreni u 1956 1999 rokah sered nih postati Anni Yaroslavni knyazya Leva personazhi za tvorom V Stefanika Doroga dekorativno parkovi kompoziciyi roboti na biblijnoyi yevangelski temi Isaya Yeremiya a takozh seriya tvoriv do Lisovoyi pisni L Ukrayinki Tut rozmisheno ponad sotnyu tvoriv sered yakih ryad barelyefiv na temu Koni i lyudi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 166 m 6 8 10 zhitlovi budinki zbudovani 1907 roku budivnichim Vladislavom Sadlovskim za proyektom arhitektora Napoleona Lushkevicha u stili ornamentalnoyi secesiyi dlya rodini Fridrih Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 636 m 637 m 638 m 7 za Polshi poruch z budinkom roztashovuvalasya shkola Svyatogo Josifa U 2000 h rokah tut mistilasya turistichna firma Turvest Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 167 m 9 zhitlovij budinok Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 638 m PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 6 bereznya 2024 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2020 Ilustrowany informator miasta Lwowa na rok 1939 S 16 Rik po tomu Nich gnivu u Lvovi potrosheni rajviddili spaleni dokumenti i vikradena zbroya 24tv ua Kanal 24 19 lyutogo 2015 originalu za 11 xthdyz 2020 Procitovano 19 veresnya 2020 Legendarne na Martovicha bilshe ne policijnij viddilok forpost lviv ua Gromadskij portal Lvova Forpost 1 lyutogo 2021 originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 1 lyutogo 2021 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 507 ISBN 83 88372 29 7 pol Memorialnij muzej majsternya Teodoziyi Brizh lvivgallery org ua Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo originalu za 3 grudnya 2023 Procitovano 19 veresnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 478 DzherelaVulicya Martovicha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Martovicha u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 80 ISBN 978 617 629 077 3 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 126 ros Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Martovicha vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 117 118 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 38 78 94 103 104 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 232 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 320 s ISBN 978 617 629 077 3 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Martovicha L lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 19 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya