Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Гуцу́льська — вулиця Личаківського району Львова, що сполучає вулиці Лисенка та Кривоноса. Кінцева частина вулиці Гуцульської є частиною західної межі, що відділяє регіональний ландшафтний парк «Знесіння» від охоронної зони парку.
| Вулиця Гуцульська Львів | |
|---|---|
 Початок вул. Гуцульської (вигляд від вул. Лисенка) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Личаківський |
| Колишні назви | |
| Кошарова, Червона, Унії Любельської, Ауершперґґассе, Унії Любельської | |
| польського періоду (польською) | Koszarowa, Czerwona, Unii Lubelskiej |
| радянського періоду (українською) | Унії Любельської |
| радянського періоду (російською) | Унии Любельськой |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 180 м |
| Координати початку | 49°50′35″ пн. ш. 24°02′17″ сх. д. / 49.8433250° пн. ш. 24.0381833° сх. д.Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°02′17″ сх. д. / 49.8433250° пн. ш. 24.0381833° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′41″ пн. ш. 24°02′19″ сх. д. / 49.8447472° пн. ш. 24.0386556° сх. д. |
| поштові індекси | 79008 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній (част.), односторонній (част.) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—21 |
| Архітектурні пам'ятки | № 2, 3, 5, 7, 9, 11 |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
| Забудова | віденський класицизм |
| Парки | Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7512875 |
| Мапа | |
 Вулиця Гуцульська у Вікісховищі | |
Історія
На вулиці Гуцульській колись розташовувався єдиний у Львові мусульманський цвинтар. 1607 року під час перевірки меж земель міських і королівських розділовим знаком між ними служив так званий Турецький камінь, який стояв саме на розі майбутніх вулиць Кривоноса та Гуцульської. У документах магістрату зазначено: «Цей камінь ділить ґрунти міські та замкові, й тут звикли турків ховати, коли якомусь у Львові померти доведеться». 400 років тому тут були володіння вірменина Миколи Серепковича.
Цілком логічно, що мусульманський цвинтар розміщувався на вірменському землеволодінні, адже львівські вірмени мали монополію на торгівлю з мусульманським Сходом, а отже, й моральний обов'язок поховати гостя-мусульманина, якщо вже таке лихо трапилось із ним у Львові. Цю ділянку 1664 року передали вірменським ченцям-театинцям, які збудували відомий у Львові «Червоний кляштор». Він зберігся донині, й тепер тут міститься військова частина.
У вересні 2008 року завершено ремонт дорожнього покриття, під час якого перемощено бруківку. 6—11 листопада 2019 року на вулиці Гуцульській був перекритий рух транспорту, оскільки ЛКП «ШРП Галицького району» проводило ремонтні роботи дорожнього покриття.
Назва
- Кошарова — названа не пізніше 1871 року. Пов'язана із військовими казармами (кошарами), що розміщені неподалік у будівлі колишньої Колегії театинців.
- Червона — названа 1871 року. Пов'язана із назвою Червоний кляштор (Червоний монастир) — так називали будівлю колишньої колегії театинців через червону черепицю, котрою вона була вкрита.
- Унії Любельської, названа так у 1885 році на честь Люблінської унії 1569 року, за якою Королівство Польське та Велике князівство Литовське об'єдналися в союз держав — Річ Посполиту.
- Ауершперґґассе — під час німецької окупації, названа у 1943 році на честь австрійських політичних діячів Антона та Карла фон Ауершперґів.
- Унії Любельської — у липні 1944 року повернена передвоєнна назва.
- Сучасна назва — вулиця Гуцульська від грудня 1944 року.
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Галицької переважає віденський класицизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Нумерація будинків бере початок від вулиці Лисенка. Забудована переважно з непарного боку, а з парного боку розташований лише будинок під № 2. Решту території з непарного боку вулиці займає огороджена ділянка довкола колишнього палацу Дідушицьких. Забудова кінця XIX — початку XX століть. Неоренесансні будинки № 3—19 споруджені за спільними проєктами Мавриція Зильберштайна та Якуба Кроха у 1892—1896 роках.
№ 2 — двоповерховий житловий будинок. Тут за польських часів тут була редакція газети «Молоде життя».
№ 3 — триповерховий житловий будинок. На початку XX століття власником будинку був Лукаш Трачек. Наприкінці червня 2020 року за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» фахівці відновили вхідну браму будинку.
№ 5 — триповерховий житловий будинок. У 1900—1944 роках тут містився конвент сестер ордену Назаретанок. У 1950-х роках тут містилося 2-е технічне училище. Нині будинок є житловим.
№ 7 — триповерховий житловий будинок. Тут до 1944 року містився виховний заклад імені Найсвятішої Родини. Від 1970-х років тут міститься фірма побутових послуг «Мальва».
№ 9 — триповерховий житловий будинок. За Польщі була приватна гімназія № 7, з 1949 року — школа піонервожатих, до початку 1950-х років — польська початкова школа, а пізніше — кафедра автоматизованих процесів управління якістю «Система» всесоюзного інституту. До квітня 2014 року в будинку містився ДЗ «Личаківська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Львова». У 2021 році компанією «Економбуд—ЛВ» розпочато ремонтно-реставраційні роботи в будинку на вул. Гуцульській, 9. Оновлення будівлі обійдеться у 9,2 млн грн.
№ 9-А — в будинку міститься комерційна незалежна радіостанція «Львівська Хвиля».
№ 11 — на початку XX століття власником будинку був Самюель Гірш, а також містився комісійний дім Юзефа Гроссмана.
№ 11-А, 15, 17, 19, 21 — частина кварталу історичної забудови вулиці Гуцульської, що складається з п'яти триповерхових житлових будинків. Нині на перших поверхах будинків міститься відділення «Гуцульське» Західного ГРУ АТ «КБ „ПриватБанк“». 13 березня 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію ГО «Український стартап» цих будинків під багатофункціональний комплекс для обслуговування громадської організації. Щодо ГО «Український стартап», то вона зареєстрована у 2016 році в будинку № 21. У 1900—1914 роках власником будинку № 21 був Ізраель Ханд.
Транспорт
У 1909—1910 роках нинішньою вулицею Гуцульською було прокладено лінію електричного трамваю, що з'єднала центральну частину Львова з Високим замком. Тут у 1910—1923 роках курсував трамвай за маршрутом «UL: вул. 29 Листопада — Високий замок». З осені 1923 року, у зв'язку із загальною стандартизацією у республіці, номери трамвайних маршрутів стали позначати цифрами, а маршрут до Високого замку отримав № 4 під яким він курсував до 1949 року. 1949 року маршрут значно скоротили і змінили його номер. Тепер це був одноколійний трамвайний маршрут № 12, який прямував від вулиці Суворова та доходив аж до головної алеї парку Високий Замок, але був найскладнішою трамвайною лінією Львова. Маршрут ліквідували 1969 року через неможливість експлуатації на ній нових важких вагонів, а згодом розібрали рейки та відновили дорожнє покриття на вулиці.
Нині рух на вулиці двосторонній, по одній смузі для руху у кожному напрямку. Однак рух на ділянці від початку вулиці Гуцульської до стику з вул. Миклухо-Маклая — односторонній. Через це в'їзд на Гуцульську безпосередньо з вул. Лисенка заборонено (в'їзд можливий лише через вул. Миклухо-Маклая).
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Андрій Яремко (4 вересня 2008). Вулиця Гуцульська відкрита для руху транспорту. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Вулицю у центрі Львова майже на тиждень закрили на ремонт. Як об'їхати. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 6 листопада 2019. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 109.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 98.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 94.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 18.
- Про перейменування вулиць у м. Львові. zbruc.eu. Zbruč. 13 березня 1945. оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009.
- Енциклопедія Львова т.1, 2007, с. 464.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 431.
- У Львові відновили історичну браму на вулиці Гуцульській, 3. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 25 червня 2020. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 49. — . (пол.)
- Інформація про Державний заклад «Личаківська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Львова». clarity-project.info. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Ремонтно-реставраційні роботи по вул. Гуцульська, 9 у м. Львові. e-construction.gov.ua. Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
- Львівські комунальники замовили реставрацію пам'ятки архітектури на Гуцульській в улюбленого підрядника. lviv.nashigroshi.org. Наші гроші. 12 червня 2020. Процитовано 21 липня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Офіційний сайт ТРК «Львівська Хвиля». lviv.fm. Львівська Хвиля. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 141, 158.
- Перелік відділень «ПриватБанку». telcom.net.ua. Телком. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- У центрі Львова 4 будинки облаштують під комплекс для громадської організації. varianty.lviv.ua. 13 березня 2020. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 57.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 150.
- . lvivtrans.net. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 18 липня 2021.
- . lvivtrans.net. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2021.
- . lvivtrans.net. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 18 липня 2021.
- Львов: справочник, 1949.
Джерела
- Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гуцульська вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — .
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 18, 94, 98, 101, 109, 123. — .
- Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik IV [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca i właściciel Franciszek Reicman, 1900. — 302 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гуцульська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Gucu lska vulicya Lichakivskogo rajonu Lvova sho spoluchaye vulici Lisenka ta Krivonosa Kinceva chastina vulici Guculskoyi ye chastinoyu zahidnoyi mezhi sho viddilyaye regionalnij landshaftnij park Znesinnya vid ohoronnoyi zoni parku Vulicya Guculska LvivPochatok vul Guculskoyi viglyad vid vul Lisenka Pochatok vul Guculskoyi viglyad vid vul Lisenka Miscevist Istorichnij centr LvovaRajon LichakivskijKolishni nazviKosharova Chervona Uniyi Lyubelskoyi Auershperggasse Uniyi Lyubelskoyipolskogo periodu polskoyu Koszarowa Czerwona Unii Lubelskiejradyanskogo periodu ukrayinskoyu Uniyi Lyubelskoyiradyanskogo periodu rosijskoyu Unii LyubelskojZagalni vidomostiProtyazhnist 180 mKoordinati pochatku 49 50 35 pn sh 24 02 17 sh d 49 8433250 pn sh 24 0381833 sh d 49 8433250 24 0381833 Koordinati 49 50 35 pn sh 24 02 17 sh d 49 8433250 pn sh 24 0381833 sh d 49 8433250 24 0381833Koordinati kincya 49 50 41 pn sh 24 02 19 sh d 49 8447472 pn sh 24 0386556 sh d 49 8447472 24 0386556poshtovi indeksi 79008TransportRuh dvostoronnij chast odnostoronnij chast Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 21Arhitekturni pam yatki 2 3 5 7 9 11Poshtovi viddilennya VPZ 8 vul Valova 14 Zabudova videnskij klasicizmParki Regionalnij landshaftnij park Znesinnya Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r7512875Mapa Vulicya Guculska u VikishovishiIstoriyaNa vulici Guculskij kolis roztashovuvavsya yedinij u Lvovi musulmanskij cvintar 1607 roku pid chas perevirki mezh zemel miskih i korolivskih rozdilovim znakom mizh nimi sluzhiv tak zvanij Tureckij kamin yakij stoyav same na rozi majbutnih vulic Krivonosa ta Guculskoyi U dokumentah magistratu zaznacheno Cej kamin dilit grunti miski ta zamkovi j tut zvikli turkiv hovati koli yakomus u Lvovi pomerti dovedetsya 400 rokiv tomu tut buli volodinnya virmenina Mikoli Serepkovicha Cilkom logichno sho musulmanskij cvintar rozmishuvavsya na virmenskomu zemlevolodinni adzhe lvivski virmeni mali monopoliyu na torgivlyu z musulmanskim Shodom a otzhe j moralnij obov yazok pohovati gostya musulmanina yaksho vzhe take liho trapilos iz nim u Lvovi Cyu dilyanku 1664 roku peredali virmenskim chencyam teatincyam yaki zbuduvali vidomij u Lvovi Chervonij klyashtor Vin zberigsya donini j teper tut mistitsya vijskova chastina U veresni 2008 roku zaversheno remont dorozhnogo pokrittya pid chas yakogo peremosheno brukivku 6 11 listopada 2019 roku na vulici Guculskij buv perekritij ruh transportu oskilki LKP ShRP Galickogo rajonu provodilo remontni roboti dorozhnogo pokrittya NazvaKosharova nazvana ne piznishe 1871 roku Pov yazana iz vijskovimi kazarmami kosharami sho rozmisheni nepodalik u budivli kolishnoyi Kolegiyi teatinciv Chervona nazvana 1871 roku Pov yazana iz nazvoyu Chervonij klyashtor Chervonij monastir tak nazivali budivlyu kolishnoyi kolegiyi teatinciv cherez chervonu cherepicyu kotroyu vona bula vkrita Uniyi Lyubelskoyi nazvana tak u 1885 roci na chest Lyublinskoyi uniyi 1569 roku za yakoyu Korolivstvo Polske ta Velike knyazivstvo Litovske ob yednalisya v soyuz derzhav Rich Pospolitu Auershperggasse pid chas nimeckoyi okupaciyi nazvana u 1943 roci na chest avstrijskih politichnih diyachiv Antona ta Karla fon Auershpergiv Uniyi Lyubelskoyi u lipni 1944 roku povernena peredvoyenna nazva Suchasna nazva vulicya Guculska vid grudnya 1944 roku ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Galickoyi perevazhaye videnskij klasicizm Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Numeraciya budinkiv bere pochatok vid vulici Lisenka Zabudovana perevazhno z neparnogo boku a z parnogo boku roztashovanij lishe budinok pid 2 Reshtu teritoriyi z neparnogo boku vulici zajmaye ogorodzhena dilyanka dovkola kolishnogo palacu Didushickih Zabudova kincya XIX pochatku XX stolit Neorenesansni budinki 3 19 sporudzheni za spilnimi proyektami Mavriciya Zilbershtajna ta Yakuba Kroha u 1892 1896 rokah 2 dvopoverhovij zhitlovij budinok Tut za polskih chasiv tut bula redakciya gazeti Molode zhittya 3 tripoverhovij zhitlovij budinok Na pochatku XX stolittya vlasnikom budinku buv Lukash Trachek Naprikinci chervnya 2020 roku za pidtrimki LKP Byuro spadshini fahivci vidnovili vhidnu bramu budinku 5 tripoverhovij zhitlovij budinok U 1900 1944 rokah tut mistivsya konvent sester ordenu Nazaretanok U 1950 h rokah tut mistilosya 2 e tehnichne uchilishe Nini budinok ye zhitlovim 7 tripoverhovij zhitlovij budinok Tut do 1944 roku mistivsya vihovnij zaklad imeni Najsvyatishoyi Rodini Vid 1970 h rokiv tut mistitsya firma pobutovih poslug Malva 9 tripoverhovij zhitlovij budinok Za Polshi bula privatna gimnaziya 7 z 1949 roku shkola pionervozhatih do pochatku 1950 h rokiv polska pochatkova shkola a piznishe kafedra avtomatizovanih procesiv upravlinnya yakistyu Sistema vsesoyuznogo institutu Do kvitnya 2014 roku v budinku mistivsya DZ Lichakivska rajonna sanitarno epidemiologichna stanciya m Lvova U 2021 roci kompaniyeyu Ekonombud LV rozpochato remontno restavracijni roboti v budinku na vul Guculskij 9 Onovlennya budivli obijdetsya u 9 2 mln grn 9 A v budinku mistitsya komercijna nezalezhna radiostanciya Lvivska Hvilya 11 na pochatku XX stolittya vlasnikom budinku buv Samyuel Girsh a takozh mistivsya komisijnij dim Yuzefa Grossmana 11 A 15 17 19 21 chastina kvartalu istorichnoyi zabudovi vulici Guculskoyi sho skladayetsya z p yati tripoverhovih zhitlovih budinkiv Nini na pershih poverhah budinkiv mistitsya viddilennya Guculske Zahidnogo GRU AT KB PrivatBank 13 bereznya 2020 roku vikonavchij komitet Lvivskoyi miskoyi radi zatverdiv mistobudivni umovi ta obmezhennya na rekonstrukciyu GO Ukrayinskij startap cih budinkiv pid bagatofunkcionalnij kompleks dlya obslugovuvannya gromadskoyi organizaciyi Shodo GO Ukrayinskij startap to vona zareyestrovana u 2016 roci v budinku 21 U 1900 1914 rokah vlasnikom budinku 21 buv Izrael Hand TransportU 1909 1910 rokah ninishnoyu vuliceyu Guculskoyu bulo prokladeno liniyu elektrichnogo tramvayu sho z yednala centralnu chastinu Lvova z Visokim zamkom Tut u 1910 1923 rokah kursuvav tramvaj za marshrutom UL vul 29 Listopada Visokij zamok Z oseni 1923 roku u zv yazku iz zagalnoyu standartizaciyeyu u respublici nomeri tramvajnih marshrutiv stali poznachati ciframi a marshrut do Visokogo zamku otrimav 4 pid yakim vin kursuvav do 1949 roku 1949 roku marshrut znachno skorotili i zminili jogo nomer Teper ce buv odnokolijnij tramvajnij marshrut 12 yakij pryamuvav vid vulici Suvorova ta dohodiv azh do golovnoyi aleyi parku Visokij Zamok ale buv najskladnishoyu tramvajnoyu liniyeyu Lvova Marshrut likviduvali 1969 roku cherez nemozhlivist ekspluataciyi na nij novih vazhkih vagoniv a zgodom rozibrali rejki ta vidnovili dorozhnye pokrittya na vulici Nini ruh na vulici dvostoronnij po odnij smuzi dlya ruhu u kozhnomu napryamku Odnak ruh na dilyanci vid pochatku vulici Guculskoyi do stiku z vul Mikluho Maklaya odnostoronnij Cherez ce v yizd na Guculsku bezposeredno z vul Lisenka zaboroneno v yizd mozhlivij lishe cherez vul Mikluho Maklaya PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Andrij Yaremko 4 veresnya 2008 Vulicya Guculska vidkrita dlya ruhu transportu city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Vulicyu u centri Lvova majzhe na tizhden zakrili na remont Yak ob yihati tvoemisto tv Tvoye Misto 6 listopada 2019 originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 109 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 101 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 123 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 98 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 94 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 18 Pro perejmenuvannya vulic u m Lvovi zbruc eu Zbruc 13 bereznya 1945 originalu za 21 lipnya 2021 Procitovano 21 lipnya 2021 1243 vulici Lvova 2009 Enciklopediya Lvova t 1 2007 s 464 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 431 U Lvovi vidnovili istorichnu bramu na vulici Guculskij 3 galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo 25 chervnya 2020 originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2003 S 49 ISBN 966 7022 26 9 pol Informaciya pro Derzhavnij zaklad Lichakivska rajonna sanitarno epidemiologichna stanciya m Lvova clarity project info originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Remontno restavracijni roboti po vul Guculska 9 u m Lvovi e construction gov ua Portal Yedinoyi derzhavnoyi elektronnoyi sistemi u sferi budivnictva originalu za 21 lipnya 2021 Procitovano 21 lipnya 2021 Lvivski komunalniki zamovili restavraciyu pam yatki arhitekturi na Guculskij v ulyublenogo pidryadnika lviv nashigroshi org Nashi groshi 12 chervnya 2020 Procitovano 21 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficijnij sajt TRK Lvivska Hvilya lviv fm Lvivska Hvilya originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 141 158 Perelik viddilen PrivatBanku telcom net ua Telkom originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 U centri Lvova 4 budinki oblashtuyut pid kompleks dlya gromadskoyi organizaciyi varianty lviv ua 13 bereznya 2020 originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1900 S 57 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 150 lvivtrans net Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 18 lipnya 2021 lvivtrans net Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2021 lvivtrans net Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 18 lipnya 2021 Lvov spravochnik 1949 DzherelaVulicya Guculska u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Guculska u Vikishovishi Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Guculska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 528 s ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 18 94 98 101 109 123 ISBN 966 603 115 9 Reichman F Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa Rocznik IV 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow wydawca i wlasciciel Franciszek Reicman 1900 302 s pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Guculska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021