Всесвітня ліга сексуальних реформ

Всесвітня ліга сексуальних реформ (англ. World League for Sexual Reform (WLSR) нім. Weltliga für Sexualreform) — організація, що існувала з 1921 по 1935 рік і ставила перед собою за мету «проведення реформ в питаннях сексу» та покращення знань в цій галузі.

Тао Лі і Магнус Гіршфельд на конференції WLSR 1932 року у Брно

Організація виступала за рівноправність жінок, свободу укладення шлюбу і розлучення, розповсюдження нешкідливих протизаплідних засобів (на противагу абортам), декриміналізацію абортів, захист позашлюбних дітей, терпимість до геїв і лесбійок і реформування існуючого законодавства по відношенню до сексуальних меншин (декриміналізацію всіх добровільних статевих відносин дорослих людей).

Історія

Перший конгрес

У 1921 році Магнус Гіршфельд разом із заснованим ним організував «Першу наукову конференцію реформування в питаннях сексу на основі досліджень сексології», що призвело до утворення Ліги. Ральфом Доузом був написаний огляд Ліги. Доповідачами конгресу були: Магнус Гіршфельд, , , , (від , , , , М. Д. Едер (психіатр), , Джордж Сесил Івес, , Фелікс Абрахам (який з доктором Леві-Ленц здійснив першу в світі операцію по зміні статі в 1931 році в в Берліні), Бернард Шоу, Бертран Расселл, , , , Вільям Дж. Робінсон та психолог-послідовник фрейдизму, який допомагав і організувати з'їзд, а також очолив Партію реформ у чоловічому вбранні (головними інтересамии учасників якої були вплив одягу на здоров'я та гігієну чоловіків, а їхня місія полягала у збільшенні різноманітності та вибору чоловічого одягу). Незважаючи на те, що він не був оратором, Альберт Ейнштейн щільно контактував з конгресом.

Другий конгрес

Другий конгрес було проведено Лігою в Копенгагені в 1928 році. Того року Francis Turville-Petre, британський археолог і друг , зупинився в в Берліні. Перебуваючи в Берліні, Turville-Petre, будучи активним членом Науково-гуманітарного комітету, виступав за реформу легітимізації та толерантність, і взяв участь у Другому конгресі Ліги.

Третій конгрес

У 1929 році Гіршфельд очолював третій міжнародний конгрес, що проходив в лондонському концертному залі Уїгмор-Холл. Англійський сексолог Норман Хейер був секретарем і організатором заходу. Промова Гіршфельда була високо оцінена присутніми, як «мова видатного піонера євгеніки». Багато британських феміністок відвідало конгрес 1929 року, у тому числі Наомі Мітчісон (зі статтею « Деякі коментарі щодо використання контрацептивів інтелектуальними особами»), ^[en]> («Шлюб і свобода»), Джанет Шанс, піонер реформи за правове визнання абортів («Центр освіти шлюбу в Лондоні»), Віра Бріттен, письменниця і пацифіст («Помилка моногамії») та Стелла Браун («Право на аборт»).

Подальша історія

Наступні конгреси було проведено у Відні (1930) та Брно (1932). У 1932 році четверта міжнародна конференція WLSR була організована та прийнята Hugo Iltis у Брно. Плани на п'яту конференцію в Москві були очищені через політичні події, викликані зростаючою силою Гітлера та Сталіна

Завершення існування Ліги

У травні 1933 року нацисти розгромили в Берліні, колишній головний осередок Ліги, через ненависть до відкритих гомосексуалів Гіршфельда і його колег. Багато книжок та записів WLSR були знищені нацистами під час нальоту. У 1935 році Гіршфельд помер в еміграції у Франції, а організація через переслідування в Німеччині була розпущена. Англійське відділення продовжувало свою роботу ще деякий час.

У культурі

• Організація згадується у діалозі Паніковського і Бендера в романі «Золоте теля» Ільфа і Петрова

– Оддайте мені мої гроші, – шепелявив він, – я зовсім жебрак! Я рік не був в лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять. – Зверніться до Всесвітньої Ліги сексуальних реформ, – сказав Бендер. – Можливо, там допоможуть.

Примітки

1. . Humboldt-Universität zu Berlin. Архів оригіналу за 15 січня 2011. Процитовано 28 травня 2018.
2. Вольфсон С. Соціологія шлюбу і сім'ї. Мінськ, 1929. С. 337—338.
3. Ralf Dose, «The World League for Sexual Reform: Some Possible Approaches», Journal for the History of Sexuality 12:1, pp. 1–15.
4. Jonathan Croall, Neill of Summerhill: The Permanent Rebel. Taylor & Francis, 1983 , (p. 173).
5. Barbara Burman, «Better and Brighter Clothes; The Men's Dress Reform Party, 1929—1940». Journal of Design History, vol 8, no 4, 1995, pp. 275—290.
6. Alice Calaprice, The Ultimate Quotable Einstein. Princeton University Press, 2011, (p. 413) .
7. The Times, League For Sexual Reform International Congress Opened, 9 September 1929.
8. Lesley A. Hall, The Life and Times of Stella Browne: Feminist and Free Spirit. I. B. Tauris, 2011, , (p. 153, 173–74).
9. Britta McEwen, Sexual Knowledge: Feeling, Fact, and Social Reform in Vienna, 1900—1934. Berghahn Books, 2012, , (pp. 175—177, 193).
10. Alison Blunt, Jane Wills Dissident Geographies: An Introduction to Radical Ideas and Practice. Pearson Education, 2000 , (pp. 140—141).
11. Ільф, Ілля Арнольдович; Петров, Євген Петрович (1972). Первое свидание [Перше побачення]. У Єрьоменко, Г. П. (ред.). Золотой телёнок [Золоте теля] (рос.). Дніпро. с. 91.