Вороже ська інші назви Ворожеска Трито н гідрологічна пам ятка природи місцевого значення високогірне озеро в Українськи

Вороже́ська (інші назви — Ворожеска, Трито́н) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, високогірне озеро в Українських Карпатах. Розташоване в межах Рахівського району Закарпатської області.

озеро Ворожеська
озеро Ворожеська
48°16′34″ пн. ш. 24°11′34″ сх. д. / 48.27611111113888853° пн. ш. 24.192777777806° сх. д.Координати: 48°16′34″ пн. ш. 24°11′34″ сх. д. / 48.27611111113888853° пн. ш. 24.192777777806° сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Закарпатська область
Розташування	Україна Закарпатська область, Рахівський район, масив Свидовець
Геологічні дані
Тип	високогірне
Розміри
Площа поверхні	0,7 км²
Висота	1460 м
Глибина макс.	4,5 м
Вода
Солоність	0 г/л
Температура	до +12°C влітку °C
Басейн
Витікають	притока річки Апшинець
Інше
Ворожеська (Україна)


озеро Ворожеська у Вікісховищі

Озеро льодовикового походження. Лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидовець.

Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0,7 га, глибина до 4,5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0,2 га, глибина до 1,9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найжаркіші роки. Вода в озері чиста, досить прозора і досягає влітку до +12 тепла. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму.

На захід від Ворожеськи розташоване озеро Апшинець, на південний захід — озеро Догяска, на південний схід — гора Великий Котел (1771 м).

Найближчий населений пункт — село Чорна Тиса.

ГО «Карпатські стежки» біля озера встановили охоронний знак.

Легенда про Ворожеське озеро

Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірській полонині, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Одного разу зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою. Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелину між горами, тому й дістанеться Марічка. Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара і почалася страшна бура. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля — і братів затягло на дно, у страшну безодню. Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері. Побігла мати до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала: «Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?» А вітер підхопив: «Вороже...вороже...». Відтоді те озеро й почали називати Ворожеским.

Галерея

Озеро Ворожеска та сніжники на схилах з яких водойма бере воду.
Коні йдуть на водопій до джерела, що живить озеро
Вівці біля озера
Озеро Ворожеське та хребет Апшинець
Панорама на озеро
Захід сонця

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ворожеська

Джерела

Таємниче карпатське озеро Ворожеська [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] | Про озеро, маршрути до озера, фото, карта, відгуки туристів
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Ворожеска [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .

[1] Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .