Володи́мир Леоні́дович Гошо́вський (*25 вересня 1922, Ужгород—†30 грудня 1996, Львів) — український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної етномузикології.
Володимир Леонідович Гошовський | |
---|---|
Народився | 25 вересня 1922 Ужгород, Закарпаття |
Помер | 30 грудня 1996 (74 роки) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Діяльність | музикознавець, фольклорист |
Відомий завдяки | український етномузиколог |
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Доктор філософії (1944), кандидат мистецтвознавства (1972). У останні роки свого життя, ставши відомим вченим, Гошовський не забував про рідне Закарпаття — створив в Ужгороді «Центр з вивчення народної музики Карпат». Похований на 63 полі Личаківського цвинтаря. Основні музикознавчі праці:
Вшанування пам'ятіУ день відзначення 60-річчя початку наукової діяльності, коли вчений опублікував свою статтю про музичні діалекти у збірнику Ужгородського університету перевстановлено меморіальну дошку Володимиру Гошовському на будинку № 15 на площі Театральній в Ужгороді, де жив видатний дослідник народної музики, відомий не тільки на Закарпатті та в Україні, а й за кордоном. Одну із вулиць Ужгорода названо на честь Гошовського. Джерела
Посилання
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goshovskij Volodi mir Leoni dovich Gosho vskij 25 veresnya 1922 Uzhgorod 30 grudnya 1996 Lviv ukrayinskij folklorist etnomuzikolog zasnovnik kibernetichnoyi etnomuzikologiyi Volodimir Leonidovich GoshovskijNarodivsya25 veresnya 1922 1922 09 25 Uzhgorod ZakarpattyaPomer30 grudnya 1996 1996 12 30 74 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistmuzikoznavec folkloristVidomij zavdyakiukrayinskij etnomuzikologAlma materLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka Zmist 1 Korotkij zhittyepis 2 Vshanuvannya pam yati 3 Dzherela 4 Posilannya 5 PrimitkiKorotkij zhittyepisred Narodivsya v Uzhgorodi de j proviv dityachi ta yunacki roki 1940 1944 r r navchavsya u Prazkomu universiteti vivchav slov yansku filologiyu ta etnografiyu arabistiku ta muzikoznavstvo Zahistiv disertaciyu na temu Etnografichnij analiz tvorchosti M V Gogolya 1946 1948 naukovij spivrobitnik krayeznavchogo muzeyu v Uzhgorodi 1948 1953 vikladach po klasu narodnih instrumentiv v Uzhgorodskij muzichnij shkoli ta uchilishi 1953 zakinchiv Lvivsku derzhavnu konservatoriyu im M Lisenka za specialnistyu gitara 1961 1969 starshij vikladach zgodom docent Lvivskoyi konservatoriyi 1966 zasnovnik kabinetu muzichnoyi folkloristiki pri Lvivskij konservatoriyi 1969 1974 na tvorchij roboti pozashtatnij redaktor vidavnictva Sovetskij kompozitor chlen Byuro Vsesoyuznoyi komisiyi narodnoyi muzichnoyi tvorchosti Spilki kompozitoriv 1975 1986 starshij naukovij spivrobitnik Institutu mistectv AN Virmeniyi 1986 u Lvovi 1987 1989 zaviduvav na gromadskih zasadah folklornoyu sekciyeyu Oblasnogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 1989 1990 zasnuvav tovaristvo Ridna pisnya pri Lvivskomu fondi kulturi 1991 1994 pracyuvav na kafedri folkloristiki Lvivskogo universitetu im I Franka organizuvav Pershu Mizhnarodnu shkolu kibernetichnoyi etnomuzikologiyi ta muzichnogo karpatoznavstva Uzhgorod Dubrinichi 1993 seminar Narodna pisnya v kibernetichnomu prostori Lviv 1995 Doktor filosofiyi 1944 kandidat mistectvoznavstva 1972 U ostanni roki svogo zhittya stavshi vidomim vchenim Goshovskij ne zabuvav pro ridne Zakarpattya stvoriv v Uzhgorodi Centr z vivchennya narodnoyi muziki Karpat Pohovanij na 63 poli Lichakivskogo cvintarya Osnovni muzikoznavchi praci Folklor i kibernetika Sovetskaya muzyka 1964 11 S 74 83 12 S 83 89 Principy i metody sistematizacii i katalogizacii narodnyh pesen v stranah Evropy Muzfond SSSR Moskva 1966 74 s Ukrainskie pesni Zakarpatya Sovetskij kompozitor Moskva 1968 478 s U istokov narodnoj muzyki slavyan Ocherki po muzykalnomu slavyanovedeniyu Sovetskij kompozitor Moskva 1971 304 s Armyanskij Universalnyj Strukturno Analiticheskij Katalog Muzykalnogo Folklora Materialy Erevan 1977 79 s Gorani K tipologii armyanskoj pesni Opyt issledovaniya s pomoshyu EVM Erevan 1983 71 s Znaki obshnosti v melodike kochari Sravnitelnyj semiologicheskij analiz s pomoshyu EVM Baku AN AzSSR 1988 30 s Kvitka K V Izbrannye trudy v dvuh tomah Sostavlenie i kommentarii Goshovskogo V L Sovetskij kompozitor Moskva T 1 1971 384 s T 2 1973 424 s Kvitka K V Muzykalnyj folklor i muzykalnaya folkloristika na Kavkaze Iz rukopisnogo naslediya uchenogo Sostavlenie i kommentarii V L Goshovskogo Erevan 2001 92 s Vshanuvannya pam yatired nbsp Memorialna doshka Volodimiru Goshovskomu na bud 15 na pl Teatralnij v Uzhgorodi U den vidznachennya 60 richchya pochatku naukovoyi diyalnosti koli vchenij opublikuvav svoyu stattyu pro muzichni dialekti u zbirniku Uzhgorodskogo universitetu perevstanovleno memorialnu doshku Volodimiru Goshovskomu na budinku 15 na ploshi Teatralnij v Uzhgorodi de zhiv vidatnij doslidnik narodnoyi muziki vidomij ne tilki na Zakarpatti ta v Ukrayini a j za kordonom Odnu iz vulic Uzhgoroda nazvano na chest Goshovskogo 1 Dzherelared Volodimir Goshovskij 1922 1996 Biobibliografichnij pokazhchik NAN Ukrayini LNB im V Stefanika Uklad ta avt peredm V Pasichnik Nauk red B Lukanyuk Lviv 2007 115 s il Konferenciya do 85 richchya Volodimira Leonidovicha Goshovskogo m Uzhgorod ukr Posilannyared Goshovskij Volodimir Leonidovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 512 513 Primitkired https zakarpattya net ua News 164543 Memorialnu doshku Volodymyru Hoshovskomu perevstanovyly v Uzhhorodi FOTO Arhivovano 16 serpnya 2019 u Wayback Machine Internet vidannya Zakarpattya onlajn Beta Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Goshovskij Volodimir Leonidovich amp oldid 36136916 Дата публікації: Топ |