Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Володи́мирівка (до 1928 року — хутір Фавстинівка, з 1928 по 2016 р. — Черво́на Володи́мирівка) — село в Україні, у Жданівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення на січень 2010 р. становило 119 осіб.
село Володимирівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Громада | Жданівська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1928 |
Колишня назва | Червона Володимирівка |
Населення | 119 |
Площа | 0,86 км² |
Густота населення | 198,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22010 |
Телефонний код | +380 4333 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′44″ пн. ш. 27°51′03″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 27.85083° сх. д.Координати: 49°43′44″ пн. ш. 27°51′03″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 27.85083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 280 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22010, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Мар’янівка, вул. Центральна, 101 |
Карта | |
Володимирівка | |
Володимирівка | |
Мапа | |
Відстань до райцентру м. Хмільник 25 км, до обласного центу м. Вінниця 80 км, до столиці України 250 км.
Село розташоване в північно-західній частині Вінниччини (північне Поділля), на стику трьох областей — Вінницької, Житомирської та Хмельницької, біля витоку невеличкої річки Попівка (притока Случі).
Історія
З давніх часів на цій місцевості біля торгового шляху знаходилось декілька хат, корчма, хутір носив назву Видумка (на австрійській карті 1910 року хутір Волицький). На момент заснування села навколишні поля належали мешканцям с. Велика Волиця, Любарського району, Житомирської області (до революції ці землі розміром 750 гектарів були виграні в карти поміщиком із села Велика Волиця у сусіднього поміщика із села Бичева). Село Велика Волиця на початку XX ст. було перенаселеним, хати стояли «стріха біля стріхи», що призводило до тяжких наслідків при пожежах — вигорали цілі кутки села. Для обробітку землі приходилось долати відстань до 8 км, тому було прийнято рішення переселитись охочим у нове село, при цьому кожній сім'ї виділялась велика земельна ділянка в розмірі 60 соток під будівництво житлового будинку, господарських споруд, саду і городу. Список першопоселенців від Возного В. А.
Для оформлення меж майбутнього поселення, присадибних ділянок приїхав землемір, який квартирувався на хуторі Фастанівка, що знаходився на північ, на відстані одного кілометра від майбутнього села, у хаті Зданевича Павла Яновича. Землемір йому сказав, «я дав новому селу назву Червона Володимирівка, так як зараз влада червона, а моє ім'я Володимир і під такою назвою я зареєстрував село в державній установі». Ось так з 1928 року веде свою історію село.
Наприкінці 20-х років почався процес колективізації, боротьби з приватною власністю, що викликало незадоволення у селян нашого краю.5 березня 1930 року жителі села, оповіщені Пшеничним Степаном, пішли на мітинг протесту в село Мар'янівка, який був розігнаний прибулим озброєним військовим загоном. Ці протестні виступи селян отримали назву «волинка». В 30-х роках в селі був організований колгосп «Червоний степовик» (степом називали ці землі місцеві жителі). Завдяки працьовитим рукам родючі чорноземи давали добрі врожаї цукрових буряків, пшениці, жита, ячменю, гороху і городини. За значні досягнення колгосп був відзначений на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в м. Москві. Село розділило гірку долю всього українського села минулого століття: розкуркулення, голод 32-33 років з численними жертвами (голодною смертю померло біля 20-ти чоловік), арешти і виселення простих селян (часом і без вороття), так званих «ворогів колгоспного ладу і Радянської влади» (доля Гурського Лонгіна [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.]).
В 1940 році навколишні хутори Фастанівка (біля десятка хат, жителі поляки за національністю, до революції навколишні землі належали пані Фаустині, що мешкала в Варшаві), хутір Круківський, хутір Остроповичів і Бачинських (у жителів були гарні сади, пасіки) при проведенні політики укрупнення сіл були ліквідовані і їхні жителі були переселені в с. Червона Володимирівка. Загальна кількість домогосподарств склала близько 100 одиниць.
На початку липня 1941 р. відступаючий підрозділ Червоної Армії зайняв оборону на північних околицях села, була гармата і кулемет «максим», але бою не було — 78 втомлених бійців на ранньому світанку фактично були розстріляні німецькими автоматниками в невеличких окопах і в міжряддях квітучої картоплі. За період окупації біля тридцяти молодих людей (в основному дівчат) було вивезено на примусові роботи в Німеччину. Місцеві жителі в умовах жорстокого режиму (за одного вбитого німця у сусідньому селі Мар'янівка було розстріляно 22 жителя) протидіяли окупантам — переховували євреїв з містечка Любар (зокрема у хаті Гопало Олександри), допомагали партизанам житлом і продуктами, що було засвідчено врученням державних нагород в післявоєнний час. В січні-лютому 1944 року селяни поділились житлом і продуктами з вигнаними німцями з прифронтовій зони жителями сусідніх сіл Любарщини. В невеличких хатах розміщувалось до 30-40 біженців.
У ході Проскурівсько-Чернівецької військової операції війська 1-го Українського фронту 7 березня 1944 р. звільнили село від німецьких загарбників. Чоловіків призовного віку забрали до Червоної Армії, а силами жінок і хлопчаків був створений озброєний загін для нічного патрулювання і охорони села. На фронтах війни загинуло біля тридцяти чоловік. На могилі загиблих воїнів при обороні і звільненні села (загинуло сім військових Червоної Армії), а також для вшанування загиблих земляків в центрі села встановлений красивий пам'ятник (відкриття відбулося 9 травня 1965 року). В 1947 році жителі села працювали землекопами під час будівництва газопроводу Дашава-Київ, що проліг біля околиці села. В післявоєнний час колгосп носив назву імені Суворова.
22 травня 1957 року село було передано зі складу Любарського району Житомирської області до складу Вінницької області.
З часом місцевий колгосп був ліквідований і ввійшов до складу колгоспу ім. Ілліча с. Мар'янівка. За сумлінну працю багато колгоспників було відзначено орденами і медалями: Петришин Іван — завфермою, Зданевич Фелікс — будівельник, Яковчук Микола — комбайнер, Паламарчук Станіслава — ланкова. На колгоспному дворі було до десяти будинків-ферм, зерновий склад з обладнанням для очищення і зважування зерна, механічні майстерні, кузня, столярка, польовий стан з десятком тракторів різних типів, пара вантажних автомобілів, декілька зернових і бурякозбиральних комбайнів, повний комплект причіпного інвентарю для обробітку землі. З довоєнних років і до середини 60-х молов зерно дерев'яний вітряк (мельник Зданевич Павло). Славилось на всю округу село великою пасікою (пасічник Костюк Федір). З початком реформ в сільському господарстві в 90-х роках колгосп закінчив своє існування.
Цікаво і змістовно проводили своє дозвілля жителі села. В 30-50-х роках молодь збиралась по хатах на вечорниці, відзначали свята Андрія,Маланки з виконанням обряду, з піснями і танцями. Дівчата просили своїх мам зарізати півня і готували страви для спільного святкового столу (холодець, печеню, тушковану капусту, пампушки, гречану кашу, кисіль), хлопці створили оркестр в складі: мандоліна, скрипка, балалайка, гармошка, барабан. З часом був створений оркестр духових інструментів, без якого не проводились весілля, проводи до армії, святкові демонстрації, маївки. Репертуар складався з вальсів, польки, але особливою популярністю користувався марш «Варяг». У післявоєнний час з'явився клуб, у якому силами молоді і учнів початкової школи регулярно проводились концерти до урочистих дат, демонструвались кінофільми. Певний час діяв драмгурток, силами якого на клубній сцені були зіграні п'єси «Назар Стодоля», «Наталка Полтавка» (виконавці ролей Дорощук Любов, Коваль Михайло, Тлустий Микола, Мельник Віктор). Зимовими вечорами ватаги дітей ходили від хати до хати з колядками і щедрівками. На футбольному і волейбольному майданчиках молодь змагалась в спортивних поєдинках 'вулиця на вулицю' і з командами сусідніх сіл. Лідерами в спортивних поєдинках були брати Гедзи (Володимир, Микола, Леонід), Костюк Іван, Дорощук Іван, Бачинський Франек.
12 травня 2016 року назву села змінено з Червоної Володимирівки на Володимирівку
Мікротопоніми
Назви місцевостей села та околиць
- кутки села:
- Видумка,
- Шпиль,
- поля:
- Степ,
- Гурщина,
- Фастанівка,
- Камінщина,
- Глибока дорога,
- криниця Земська,
- яр Макітрі.
Поширені прізвища
Байба, Бачинський, Безносюк, Бондар, Бугира, Возний, Власюк, Гедз, Голюк, Гопало, Гуліцький, Гуль, Дідик, Дмитрук, Дорош, Дорощук, Зданевич, Ільчук, Криницький, Ковалінський, Ковалишин, Коваль, Костюк, Красильнюк, Лаврінов, Малянчук, Мельник, Менгерт, Мисечко, Огородник, Олійник, Онофрійчук, Паламарчук, Петришин, Прокопчук, Пшеничний, Рабцун, Раздішевський, Рибак, Ростківський, Синиця, Снігур, Солом'яний, Терешко, Тлустий, Харламов, Царук, Чабан, Шевченко, Шило, Яковчук, Яременко, Яремчук
Населення
Село має одну вулицю, що простягнулась зі сходу на захід на 3 км. Східна частина села має назву «Видумка», а західна «Шпиль».
Джерелами доходів селян є декілька ставок в бюджетній сфері, зарплата за роботу в підприємців, пенсії, плата за здані паї в оренду, вирощення овочів і картоплі на присадибних ділянках, відгодівля великої рогатої худоби, свиней, птиці, продаж молока, бджільництво. Основна частина населення працює лише в приватному домогосподарстві. Школа розташована в с. Мар'янівка, останнім часом організований підвіз дітей.
Через виїзд молоді в міста і природні процеси кількість населення невпинно зменшується, а в післявоєнний час кількість мешканців сягала 650 чоловік.
За національним складом переважна більшість українці (за віросповіданням православні) і менша частина поляки (римо-католики), живуть всі в мирі і злагоді.
Облаштування
В 1958 році за ініціативою Милостивого Петра (в минулому агронома Жданівського цукрозаводу) була збудована перша в нашій окрузі дизель-генераторна електростанція, на даху якої було виконано в металі метровими буквами гасло 'Вперед — до перемоги комунізму!' (завідувач Гедз Іван). Велику роботу з монтажу сільської електромережі і дротового радіо виконав Костюк Володимир. З початку 60-х років централізоване електропостачання. В 1988 році побудована дорога з твердим покриттям до села Мар'янівка з виїздом до автомобільної дороги Хмільник-Любар. В грудні 2005 року проведено в селі природний газ в основному за кошти жителів, завдяки клопотам місцевого сільського депутата Костюка Василя Федоровича. Започатковано будівництво індивідуальних водогонів і систем водовідведення. В селі була початкова школа, яка в 30-40хх роках розміщувалась в пристосованих приміщеннях, а потім в просторому будинку, що почали будувати ще за часів німецької окупації. Унаслідок скорочення кількості дітей школа в 80-х роках була закрита, а при ній і бібліотека. Покоління односельчан бережуть пам'ять про місцевих вчителів початкової школи — Ільчука Аркадія Даниловича, Будкевич Віру Павлівну, подружжя Семена Юхимовича і Паву Фаустинівну Тлустих, Слободянюк Ольгу Гаврилівну, Петришину Катерину Федорівну, Олійник Людмилу Павлівну. Вдячні селяни медпрацівникам фельдшерського пункту: Бондару Володимиру Івановичу, Жиліній Людмилі, Бондару Петру Івановичу. Сьогодні діє медпункт (фельдшер Онофрійчук Оксана), клуб, 2 торгових точки, раз на тиждень в центрі села комерсанти організовують невеличкий ярмарок з продажу самих необхідних товарів, кожен четвер мікроавтобус возить селян в м. Хмільник, добре покриття мобільним зв'язком. На відстані 500 метрів на схід від села є невеликих ліс (дуб, граб, шипшина, глід), на заході села розташований ставок, влітку можна скупатись, посидіти з вудочкою половити карасів. Завдяки далекій відстані від міст, промислових підприємств і великих автодоріг, чудова екологія — чисте повітря, смачна вода в неглибоких колодязях, зелені луки, сади.
Фото
- Пам'ятник загиблим воїнам
- Медпункт
Примітки
- (PDF). с. 479. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 18 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
Література
- Мар'я́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.676 (Червона Володимирівка)
Посилання
- Погода в селі Володимирівка [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Подвиг нашого земляка [ 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2011 Volodi mirivka do 1928 roku hutir Favstinivka z 1928 po 2016 r Chervo na Volodi mirivka selo v Ukrayini u Zhdanivskij silskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya na sichen 2010 r stanovilo 119 osib selo VolodimirivkaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Hmilnickij rajonGromada Zhdanivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1928Kolishnya nazva Chervona VolodimirivkaNaselennya 119Plosha 0 86 km Gustota naselennya 198 84 osib km Poshtovij indeks 22010Telefonnij kod 380 4333Geografichni daniGeografichni koordinati 49 43 44 pn sh 27 51 03 sh d 49 72889 pn sh 27 85083 sh d 49 72889 27 85083 Koordinati 49 43 44 pn sh 27 51 03 sh d 49 72889 pn sh 27 85083 sh d 49 72889 27 85083Serednya visota nad rivnem morya 280 mMisceva vladaAdresa radi 22010 Vinnicka obl Hmilnickij r n s Mar yanivka vul Centralna 101KartaVolodimirivkaVolodimirivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Volodimirivka Vidstan do rajcentru m Hmilnik 25 km do oblasnogo centu m Vinnicya 80 km do stolici Ukrayini 250 km Selo roztashovane v pivnichno zahidnij chastini Vinnichchini pivnichne Podillya na stiku troh oblastej Vinnickoyi Zhitomirskoyi ta Hmelnickoyi bilya vitoku nevelichkoyi richki Popivka pritoka Sluchi IstoriyaZ davnih chasiv na cij miscevosti bilya torgovogo shlyahu znahodilos dekilka hat korchma hutir nosiv nazvu Vidumka na avstrijskij karti 1910 roku hutir Volickij Na moment zasnuvannya sela navkolishni polya nalezhali meshkancyam s Velika Volicya Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti do revolyuciyi ci zemli rozmirom 750 gektariv buli vigrani v karti pomishikom iz sela Velika Volicya u susidnogo pomishika iz sela Bicheva Selo Velika Volicya na pochatku XX st bulo perenaselenim hati stoyali striha bilya strihi sho prizvodilo do tyazhkih naslidkiv pri pozhezhah vigorali cili kutki sela Dlya obrobitku zemli prihodilos dolati vidstan do 8 km tomu bulo prijnyato rishennya pereselitis ohochim u nove selo pri comu kozhnij sim yi vidilyalas velika zemelna dilyanka v rozmiri 60 sotok pid budivnictvo zhitlovogo budinku gospodarskih sporud sadu i gorodu Spisok pershoposelenciv vid Voznogo V A Dlya oformlennya mezh majbutnogo poselennya prisadibnih dilyanok priyihav zemlemir yakij kvartiruvavsya na hutori Fastanivka sho znahodivsya na pivnich na vidstani odnogo kilometra vid majbutnogo sela u hati Zdanevicha Pavla Yanovicha Zemlemir jomu skazav ya dav novomu selu nazvu Chervona Volodimirivka tak yak zaraz vlada chervona a moye im ya Volodimir i pid takoyu nazvoyu ya zareyestruvav selo v derzhavnij ustanovi Os tak z 1928 roku vede svoyu istoriyu selo Naprikinci 20 h rokiv pochavsya proces kolektivizaciyi borotbi z privatnoyu vlasnistyu sho viklikalo nezadovolennya u selyan nashogo krayu 5 bereznya 1930 roku zhiteli sela opovisheni Pshenichnim Stepanom pishli na miting protestu v selo Mar yanivka yakij buv rozignanij pribulim ozbroyenim vijskovim zagonom Ci protestni vistupi selyan otrimali nazvu volinka V 30 h rokah v seli buv organizovanij kolgosp Chervonij stepovik stepom nazivali ci zemli miscevi zhiteli Zavdyaki pracovitim rukam rodyuchi chornozemi davali dobri vrozhayi cukrovih buryakiv pshenici zhita yachmenyu gorohu i gorodini Za znachni dosyagnennya kolgosp buv vidznachenij na Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci v m Moskvi Selo rozdililo girku dolyu vsogo ukrayinskogo sela minulogo stolittya rozkurkulennya golod 32 33 rokiv z chislennimi zhertvami golodnoyu smertyu pomerlo bilya 20 ti cholovik areshti i viselennya prostih selyan chasom i bez vorottya tak zvanih vorogiv kolgospnogo ladu i Radyanskoyi vladi dolya Gurskogo Longina 31 sichnya 2011 u Wayback Machine V 1940 roci navkolishni hutori Fastanivka bilya desyatka hat zhiteli polyaki za nacionalnistyu do revolyuciyi navkolishni zemli nalezhali pani Faustini sho meshkala v Varshavi hutir Krukivskij hutir Ostropovichiv i Bachinskih u zhiteliv buli garni sadi pasiki pri provedenni politiki ukrupnennya sil buli likvidovani i yihni zhiteli buli pereseleni v s Chervona Volodimirivka Zagalna kilkist domogospodarstv sklala blizko 100 odinic Na pochatku lipnya 1941 r vidstupayuchij pidrozdil Chervonoyi Armiyi zajnyav oboronu na pivnichnih okolicyah sela bula garmata i kulemet maksim ale boyu ne bulo 78 vtomlenih bijciv na rannomu svitanku faktichno buli rozstrilyani nimeckimi avtomatnikami v nevelichkih okopah i v mizhryaddyah kvituchoyi kartopli Za period okupaciyi bilya tridcyati molodih lyudej v osnovnomu divchat bulo vivezeno na primusovi roboti v Nimechchinu Miscevi zhiteli v umovah zhorstokogo rezhimu za odnogo vbitogo nimcya u susidnomu seli Mar yanivka bulo rozstrilyano 22 zhitelya protidiyali okupantam perehovuvali yevreyiv z mistechka Lyubar zokrema u hati Gopalo Oleksandri dopomagali partizanam zhitlom i produktami sho bulo zasvidcheno vruchennyam derzhavnih nagorod v pislyavoyennij chas V sichni lyutomu 1944 roku selyani podililis zhitlom i produktami z vignanimi nimcyami z prifrontovij zoni zhitelyami susidnih sil Lyubarshini V nevelichkih hatah rozmishuvalos do 30 40 bizhenciv U hodi Proskurivsko Cherniveckoyi vijskovoyi operaciyi vijska 1 go Ukrayinskogo frontu 7 bereznya 1944 r zvilnili selo vid nimeckih zagarbnikiv Cholovikiv prizovnogo viku zabrali do Chervonoyi Armiyi a silami zhinok i hlopchakiv buv stvorenij ozbroyenij zagin dlya nichnogo patrulyuvannya i ohoroni sela Na frontah vijni zaginulo bilya tridcyati cholovik Na mogili zagiblih voyiniv pri oboroni i zvilnenni sela zaginulo sim vijskovih Chervonoyi Armiyi a takozh dlya vshanuvannya zagiblih zemlyakiv v centri sela vstanovlenij krasivij pam yatnik vidkrittya vidbulosya 9 travnya 1965 roku V 1947 roci zhiteli sela pracyuvali zemlekopami pid chas budivnictva gazoprovodu Dashava Kiyiv sho prolig bilya okolici sela V pislyavoyennij chas kolgosp nosiv nazvu imeni Suvorova 22 travnya 1957 roku selo bulo peredano zi skladu Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti do skladu Vinnickoyi oblasti Z chasom miscevij kolgosp buv likvidovanij i vvijshov do skladu kolgospu im Illicha s Mar yanivka Za sumlinnu pracyu bagato kolgospnikiv bulo vidznacheno ordenami i medalyami Petrishin Ivan zavfermoyu Zdanevich Feliks budivelnik Yakovchuk Mikola kombajner Palamarchuk Stanislava lankova Na kolgospnomu dvori bulo do desyati budinkiv ferm zernovij sklad z obladnannyam dlya ochishennya i zvazhuvannya zerna mehanichni majsterni kuznya stolyarka polovij stan z desyatkom traktoriv riznih tipiv para vantazhnih avtomobiliv dekilka zernovih i buryakozbiralnih kombajniv povnij komplekt prichipnogo inventaryu dlya obrobitku zemli Z dovoyennih rokiv i do seredini 60 h molov zerno derev yanij vitryak melnik Zdanevich Pavlo Slavilos na vsyu okrugu selo velikoyu pasikoyu pasichnik Kostyuk Fedir Z pochatkom reform v silskomu gospodarstvi v 90 h rokah kolgosp zakinchiv svoye isnuvannya Cikavo i zmistovno provodili svoye dozvillya zhiteli sela V 30 50 h rokah molod zbiralas po hatah na vechornici vidznachali svyata Andriya Malanki z vikonannyam obryadu z pisnyami i tancyami Divchata prosili svoyih mam zarizati pivnya i gotuvali stravi dlya spilnogo svyatkovogo stolu holodec pechenyu tushkovanu kapustu pampushki grechanu kashu kisil hlopci stvorili orkestr v skladi mandolina skripka balalajka garmoshka baraban Z chasom buv stvorenij orkestr duhovih instrumentiv bez yakogo ne provodilis vesillya provodi do armiyi svyatkovi demonstraciyi mayivki Repertuar skladavsya z valsiv polki ale osoblivoyu populyarnistyu koristuvavsya marsh Varyag U pislyavoyennij chas z yavivsya klub u yakomu silami molodi i uchniv pochatkovoyi shkoli regulyarno provodilis koncerti do urochistih dat demonstruvalis kinofilmi Pevnij chas diyav dramgurtok silami yakogo na klubnij sceni buli zigrani p yesi Nazar Stodolya Natalka Poltavka vikonavci rolej Doroshuk Lyubov Koval Mihajlo Tlustij Mikola Melnik Viktor Zimovimi vechorami vatagi ditej hodili vid hati do hati z kolyadkami i shedrivkami Na futbolnomu i volejbolnomu majdanchikah molod zmagalas v sportivnih poyedinkah vulicya na vulicyu i z komandami susidnih sil Liderami v sportivnih poyedinkah buli brati Gedzi Volodimir Mikola Leonid Kostyuk Ivan Doroshuk Ivan Bachinskij Franek 12 travnya 2016 roku nazvu sela zmineno z Chervonoyi Volodimirivki na VolodimirivkuMikrotoponimiNazvi miscevostej sela ta okolic kutki sela Vidumka Shpil polya Step Gurshina Fastanivka Kaminshina Gliboka doroga krinicya Zemska yar Makitri Poshireni prizvishaBajba Bachinskij Beznosyuk Bondar Bugira Voznij Vlasyuk Gedz Golyuk Gopalo Gulickij Gul Didik Dmitruk Dorosh Doroshuk Zdanevich Ilchuk Krinickij Kovalinskij Kovalishin Koval Kostyuk Krasilnyuk Lavrinov Malyanchuk Melnik Mengert Misechko Ogorodnik Olijnik Onofrijchuk Palamarchuk Petrishin Prokopchuk Pshenichnij Rabcun Razdishevskij Ribak Rostkivskij Sinicya Snigur Solom yanij Tereshko Tlustij Harlamov Caruk Chaban Shevchenko Shilo Yakovchuk Yaremenko YaremchukNaselennyaSelo maye odnu vulicyu sho prostyagnulas zi shodu na zahid na 3 km Shidna chastina sela maye nazvu Vidumka a zahidna Shpil Dzherelami dohodiv selyan ye dekilka stavok v byudzhetnij sferi zarplata za robotu v pidpriyemciv pensiyi plata za zdani payi v orendu viroshennya ovochiv i kartopli na prisadibnih dilyankah vidgodivlya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ptici prodazh moloka bdzhilnictvo Osnovna chastina naselennya pracyuye lishe v privatnomu domogospodarstvi Shkola roztashovana v s Mar yanivka ostannim chasom organizovanij pidviz ditej Cherez viyizd molodi v mista i prirodni procesi kilkist naselennya nevpinno zmenshuyetsya a v pislyavoyennij chas kilkist meshkanciv syagala 650 cholovik Za nacionalnim skladom perevazhna bilshist ukrayinci za virospovidannyam pravoslavni i mensha chastina polyaki rimo katoliki zhivut vsi v miri i zlagodi OblashtuvannyaV 1958 roci za iniciativoyu Milostivogo Petra v minulomu agronoma Zhdanivskogo cukrozavodu bula zbudovana persha v nashij okruzi dizel generatorna elektrostanciya na dahu yakoyi bulo vikonano v metali metrovimi bukvami gaslo Vpered do peremogi komunizmu zaviduvach Gedz Ivan Veliku robotu z montazhu silskoyi elektromerezhi i drotovogo radio vikonav Kostyuk Volodimir Z pochatku 60 h rokiv centralizovane elektropostachannya V 1988 roci pobudovana doroga z tverdim pokrittyam do sela Mar yanivka z viyizdom do avtomobilnoyi dorogi Hmilnik Lyubar V grudni 2005 roku provedeno v seli prirodnij gaz v osnovnomu za koshti zhiteliv zavdyaki klopotam miscevogo silskogo deputata Kostyuka Vasilya Fedorovicha Zapochatkovano budivnictvo individualnih vodogoniv i sistem vodovidvedennya V seli bula pochatkova shkola yaka v 30 40hh rokah rozmishuvalas v pristosovanih primishennyah a potim v prostoromu budinku sho pochali buduvati she za chasiv nimeckoyi okupaciyi Unaslidok skorochennya kilkosti ditej shkola v 80 h rokah bula zakrita a pri nij i biblioteka Pokolinnya odnoselchan berezhut pam yat pro miscevih vchiteliv pochatkovoyi shkoli Ilchuka Arkadiya Danilovicha Budkevich Viru Pavlivnu podruzhzhya Semena Yuhimovicha i Pavu Faustinivnu Tlustih Slobodyanyuk Olgu Gavrilivnu Petrishinu Katerinu Fedorivnu Olijnik Lyudmilu Pavlivnu Vdyachni selyani medpracivnikam feldsherskogo punktu Bondaru Volodimiru Ivanovichu Zhilinij Lyudmili Bondaru Petru Ivanovichu Sogodni diye medpunkt feldsher Onofrijchuk Oksana klub 2 torgovih tochki raz na tizhden v centri sela komersanti organizovuyut nevelichkij yarmarok z prodazhu samih neobhidnih tovariv kozhen chetver mikroavtobus vozit selyan v m Hmilnik dobre pokrittya mobilnim zv yazkom Na vidstani 500 metriv na shid vid sela ye nevelikih lis dub grab shipshina glid na zahodi sela roztashovanij stavok vlitku mozhna skupatis posiditi z vudochkoyu poloviti karasiv Zavdyaki dalekij vidstani vid mist promislovih pidpriyemstv i velikih avtodorig chudova ekologiya chiste povitrya smachna voda v neglibokih kolodyazyah zeleni luki sadi FotoPam yatnik zagiblim voyinam MedpunktPrimitki PDF s 479 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 LiteraturaMar ya nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 676 Chervona Volodimirivka PosilannyaPogoda v seli Volodimirivka 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Fotogalereya 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Podvig nashogo zemlyaka 30 serpnya 2018 u Wayback Machine