Собо́р Свято́го Рівноапо́стольного київського кня́зя Володимира в Севастополі — православна церква, місце поховання адміралів і морських офіцерів, пам'ятка архітектури і історії. Собор розташований по (вулиці Суворова), № 3, на Центральному міському пагорбі, звідки його добре видно з інших частин міста. Щоб відрізняти від Володимирського собору в Херсонесі, у Севастополі зазвичай називається «Володимирський собор (усипальня адміралів)». Побудований в неовізантійському стилі.
Володимирський собор | |
---|---|
44°36′37″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.610389° пн. ш. 33.523472° сх. д.Координати: 44°36′37″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.610389° пн. ш. 33.523472° сх. д. | |
Тип споруди | кафедральний собор[d] |
Розташування | Україна, Севастополь |
Висота | 32,5 м |
Стиль | неовізантійська архітектура |
Належність | УПЦ (МП) |
Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви |
Стан | d |
Вебсайт | sntvladimir.ru |
Володимирський собор (Севастополь) (Україна) | |
Володимирський собор у Вікісховищі |
Історія храму
Історія собору почалася в 1825 році, коли командувач Чорноморського флоту адмірал Олексій Грейг подав прохання імператорові Олександру I встановити пам'ятник на руїнах Херсонесу, в якому був хрещений київський князь Володимир Святославич. У 1829 році був оголошений конкурс на створення пам'ятника. Переміг проект архітектора Костянтина Тона (1794–1881) — хрестово-купольний п'ятиглавий кубовидний храм в русько-візантійському стилі.
У 1842 році за клопотанням адмірала Михайла Лазарєва, стурбованого недостатнім числом православних храмів у Севастополі, було прийнято рішення про будівництво собору в центрі міста, а не на руїнах Херсонесу.
Підготовчі роботи почалися в 1848 році. Через три роки, в 1851, помер адмірал М. П. Лазарєв, командувач Чорноморського флоту, і на згадку про його заслуги вирішено було поховати його в спеціально спорудженому склепі на місці майбутнього собору. Закладку собору вчинили 15 липня 1854, і до початку облоги Севастополя встигли звести тільки фундамент.
У час Кримської війни в склепі майбутнього храму були поховані адмірали В. О. Корнілов, В. І. Істомін, П. С. Нахімов, загиблі на бастіонах Севастополя. Також в склепі були поховані адмірали Шестаков, Лазарєв, (Шмідт).
Після Кримської війни, у 1862 році, роботи по зведенню собору поновилися. Для цього запросили відомого архітектора, академіка О. А. Авдєєва (1818–1885). Він жив тоді в Севастополі, споруджував храм святого Миколая на Братському кладовищі (Північна сторона). Авдєєв не був прибічником офіційного русько-візантійського стилю з його обов'язковим п'ятиглавством, прибічником якого був автор попереднього проекту К. А. Тон. Академік Авдєєв переробив проект К. А. Тона на основі вивченої їм дійсно традиційної візантійської церковної архітектури. У 1881 році закінчено спорудження нижньої церкви, а в 1888 році, після смерті О. А. Авдєєва — завершено будівництво верхньої.
У 1931 році при передачі будівлі Тосоавіахіму склеп був розкритий, останки адміралів знищені. У час німецько-радянської війни храм серйозно постраждав. У 1991 році спеціальна комісія обстежувала склеп, і виявила серед сміття лише уламки кісток, які в 1992 році урочисто перепоховали.
Архітектура
Будівля споруджена з інкерманского каменю, його висота з хрестом становить 32,5 метра. Зовнішні колони зроблені з діоріту, для облицювання внутрішніх колон використаний каррарский мармур.
Зовні в стіни північного і південного фасаду вмонтовані чотири меморіальні плити з іменами похованих адміралів М. П. Лазарєва, В. О. Корнілова, В. І. Істоміна, П. С. Нахімова, датами їх життя. Реставрацією собору займався (Вадим Глибченко).
Розташовані в нижній церкві собору поховання об'єднані загальним надгробком у вигляді великого хреста з чорного мармуру. Всього в нижньому храмі одинадцять поховань. На внутрішніх стінах собору свинцевими буквами записані імена офіцерів, що особливо відрізнилися при обороні і удостоєних орденом святого Георгія. Фрески Володимирського собору були розписані відомим художником академіком , орнаментальний розпис стін і зведення виконав швейцарський художник Р. Ізеллі, а мармурові роботи (облицювання колон, іконостас і кліроси) — скульптор з Італії В. Бонанні.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 4 липня 2011.
- Володимирський собор в Херсонесі, Севастополь [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] (історія до 1861)
Посилання
- Сферична панорама Володимирського собору в Херсонесі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимирський собор. (Усипальниця адміралів) [ 21 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет