Тимофі́й Іва́нович Волко́вич (1899—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-майор, почесний громадянин Бердичева.
Волкович Тимофій Іванович | |
---|---|
Генерал-майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 1899 , , Могильовська губернія |
Смерть | 1981 Боровичі |
Поховання | Москва |
Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Q87229974? і Могильовська духовна семінарія |
Військова служба | |
Приналежність | Російська імперія → СРСР |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився в селі Жуково (сучасний Монастирщинський район Смоленської області у родині сільського священика. 1914 року закінчив Мстиславське духовне училище, 1917-го — Могильовську духовну семінарію.
З березня 1919 року — член РКП(б), від травня брав участь у громадянській війні в Росії, двічі зазнав поранень, з часом — офіцер РСЧА. 1927 року пройшов курси розвідників при Генеральному штабі РА. По завершенні курсів здійснював командування укріпленими районами на Далекому Сході, виконував обов'язки керівника штабу кавалерійської дивізії, інспектора піхоти військового округу. В цьому часі за зразкове виконання обов'язків нагороджений почесною грамотою та орденом «Червона Зірка».
Учасник Другої світової війни, з перших днів — у складі ДКО. В серпні 1941-го призначений на посаду командира . В жовтні-1941 — квітні 1942 року дивізія брала участь у Іранській операції.
Під час перебування в Ірані протягом серпня-1942 — травня 1943 року керував , у червні-листопаді 1943 року — .
У жовтні 1943 року розформовується, на основі її та й формується 117-та стрілецька дивізія, командиром якої був призначений . 17 листопада 1943 року Лев Косоногов загинув, командиром дивізії 22 грудня призначений полковник Тимофій Волкович.
За безпосереднього керівництва Волковича дивізія під час Житомирсько-Бердичівської операції звільняла Бердичів, за що отримала звання "Бердичівська". Згодом дивізія брала участь у багатьох операціях.
У квітні 1945 року полковнику Тимофію Волковичу присвоєне звання генерал-майор. По закінченні війни Волкович і далі командував дивізією, вона розташовувалася в місті Бердичів. Згодом Волкович був прикомандирований до Військової академії ім. Фрунзе для викладацької роботи. У квітні 1948 року призначений керівником Шуйського піхотного училища. 1956 року вийшов у відставку за станом здоров'я.
Проживав у місті Боровичі Новгородської області.
Похований в Москві.
Нагороди та вшанування
- 2 ордени Леніна
- 4 ордени Червоного Прапора
- орден Кутузова II ступеня
- орден Червоної Зірки
- медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- медаль «За оборону Кавказу»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За взяття Берліна»
- медаль «За визволення Праги»
- медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
- медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
- медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- почесний громадянин Бердичева, 1969
- почесний громадянин Праги
Джерела
- Бердичів шанує ветеранів [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Волкович Тимофій Іванович [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Солдати Перемоги [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Історія школи [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Timofi j Iva novich Volko vich 1899 1981 radyanskij vijskovik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general major pochesnij gromadyanin Berdicheva Volkovich Timofij Ivanovich General majorZagalna informaciyaNarodzhennya 1899 1899 Mogilovska guberniyaSmert 1981 1981 BorovichiPohovannya MoskvaAlma Mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Q87229974 i Mogilovska duhovna seminariyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist Rosijska imperiya SRSRFormuvannyaVijni bitvi Druga svitova vijna Zhitomirsko Berdichivska nastupalna operaciya 1943 1944Nagorodi ta vidznakiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya v seli Zhukovo suchasnij Monastirshinskij rajon Smolenskoyi oblasti u rodini silskogo svyashenika 1914 roku zakinchiv Mstislavske duhovne uchilishe 1917 go Mogilovsku duhovnu seminariyu Z bereznya 1919 roku chlen RKP b vid travnya brav uchast u gromadyanskij vijni v Rosiyi dvichi zaznav poranen z chasom oficer RSChA 1927 roku projshov kursi rozvidnikiv pri Generalnomu shtabi RA Po zavershenni kursiv zdijsnyuvav komanduvannya ukriplenimi rajonami na Dalekomu Shodi vikonuvav obov yazki kerivnika shtabu kavalerijskoyi diviziyi inspektora pihoti vijskovogo okrugu V comu chasi za zrazkove vikonannya obov yazkiv nagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu ta ordenom Chervona Zirka Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni z pershih dniv u skladi DKO V serpni 1941 go priznachenij na posadu komandira V zhovtni 1941 kvitni 1942 roku diviziya brala uchast u Iranskij operaciyi Pid chas perebuvannya v Irani protyagom serpnya 1942 travnya 1943 roku keruvav u chervni listopadi 1943 roku U zhovtni 1943 roku rozformovuyetsya na osnovi yiyi ta j formuyetsya 117 ta strilecka diviziya komandirom yakoyi buv priznachenij 17 listopada 1943 roku Lev Kosonogov zaginuv komandirom diviziyi 22 grudnya priznachenij polkovnik Timofij Volkovich Za bezposerednogo kerivnictva Volkovicha diviziya pid chas Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi zvilnyala Berdichiv za sho otrimala zvannya Berdichivska Zgodom diviziya brala uchast u bagatoh operaciyah U kvitni 1945 roku polkovniku Timofiyu Volkovichu prisvoyene zvannya general major Po zakinchenni vijni Volkovich i dali komanduvav diviziyeyu vona roztashovuvalasya v misti Berdichiv Zgodom Volkovich buv prikomandirovanij do Vijskovoyi akademiyi im Frunze dlya vikladackoyi roboti U kvitni 1948 roku priznachenij kerivnikom Shujskogo pihotnogo uchilisha 1956 roku vijshov u vidstavku za stanom zdorov ya Prozhivav u misti Borovichi Novgorodskoyi oblasti Pohovanij v Moskvi Nagorodi ta vshanuvannya 2 ordeni Lenina 4 ordeni Chervonogo Prapora orden Kutuzova II stupenya orden Chervonoyi Zirki medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina medal Za oboronu Kavkazu medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za vzyattya Berlina medal Za vizvolennya Pragi medal Veteran Zbrojnih sil SRSR medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR pochesnij gromadyanin Berdicheva 1969 pochesnij gromadyanin PragiDzherelaBerdichiv shanuye veteraniv 13 veresnya 2019 u Wayback Machine Volkovich Timofij Ivanovich 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Soldati Peremogi 23 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Istoriya shkoli 12 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi