Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воли́ця — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на сході району, за 58 км від райцентру.
| село Волиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Теофіпольська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1550 |
| Населення | 831 |
| Площа | 3,456 км² |
| Густота населення | 240,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30627 |
| Телефонний код | +380 3844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′25″ пн. ш. 26°35′02″ сх. д. / 49.87361° пн. ш. 26.58389° сх. д.Координати: 49°52′25″ пн. ш. 26°35′02″ сх. д. / 49.87361° пн. ш. 26.58389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 284 м |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
| Карта | |
  Волиця | |
 Волиця | |
| Мапа | |
Історія
Засноване у 1550 році. У 16 столітті згадується назва Волиця Мінцова. Село багато років відносилося до Ляховецької (тепер Білогірської) волості, тому згодом її називали Волиця Ляховецькою, а вже пізніше закріпилася назва Волиця.
За часів царської Росії мала назву Волиця-Ляховецька Старокостянтинівського повіту Волинської губернії.
У 1844 році власниками Волиці Ляховецької були поміщики Борковські.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Сучасність
У селі 278 дворів, 766 мешканців (2007).
Працює будинок культури, 2 бібліотеки, Волицька гімназія, музей історії села та школи (знаходиться в приміщенні гімназії), СТОВ «Волиця».
Релігія
Православні
| Рік | Православні | Римо-католики | Протестанти | Юдеї | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Шарлаївка | Волиця- Ляхов. | Шарлаївка | Волиця- Ляхов. | Шарлаївка | Волиця- Ляховецька | Шарлаївка | Волиця- Ляховецька | |
| 1866 | 563 | 71 | ||||||
| 1897 | 969 | 569 | 149 | 150 | 9 | 28 | ||
До 1596 р. жителі села сповідували християнство східного обряду в складі Київської митрополії Константинопольського патріархату.
Після Берестейської церковної унії 1596 р. жителі Волиці Минцової (пізніше Шарлаївки) відносились до Заславського деканату Луцької єпархії унійної (греко-католицької) церкви. В часи унії до Свято-Михайлівської церкви с. Шарлаївка були приписані села Поляхова та Волиця Ляховецька. Перший унійних дерев'яний триглавий храм у Шарлаївці було зведено коштом селян та власниці Барбари Сангушко в 1753 році з дозволу Луцького унійного єпископа Сильвестра Рудницького, висвячений того ж року унійним деканом Олександром Стебельським. Після поділів Речі Посполитої, село увійшло до складу Російської імперії. Фактично відразу царська влада взялася за ліквідацію унійної церкви і змушувала переходити з унії до Російської православної церкви.
В 1857 р. коштом священника Василя Гурковського збудовано церкву Святої Животворної Трійці на кладовищі, яку освятив волинський архієпископ Арсеній.
В 1889 р. Свято-Успенська кладовищна церква в с. Поляхова була відписана від Свято-Михайлівської церкви і приписана до Свято-Дмитріївської в Кузьминцях.
В 1911 р. коштом селянина Артемія Манчевського на кладовищі збудовано каплицю.
1912 р. в Волиці Ляховецькій збудовано церкву Святого Миколая, яка була приписана до Свято-Михайлівської церкви в Шарлаївці.
В 1930-х рр. Свято-Михайлівську, Свято-Троїцьку і Свято-Миколаївську церкви зруйнували більшовики.
До 2003 р. жителі Волиці не мали власної церкви, тому відвідували церкву Покрову Пресвятої Богородиці в с. Поляхова.
21 листопада 2003 р освячення каплиці в пристосованій будівлі (колишнє приміщення райпобуткомбінату).
2009 р. освячено місце під храм і закладено наріжний камень. Будівництво храму велось коштом місцевого СГ товариства "Волиця", парафіян та коштів, зібраних по селах Теофіпольщини і Красилівщини.
17 січня 2015 р. єпископ Шепетівський і Славутський Пантелеймон освятив церкву Святого Архистратига Михаїла та нагородив осіб, які зробили найбільший внесок у побудову храму: о. Івана Пилипчука, Кравчука П. А., Кравчука В. П., Кравчук Д. І., Семенюка Д. І.
14 червня 2023 р. скликаний схід села, на якому 172 особи проголосували за перехід до Православної Церкви України, а також вирішено здійснити ремонт та завершити оздоблювальні роботи.
18 червня 2023 р. вперше, за весь час існування храму, благочинний о. Василь Крисак звершив службу українською мовою.
В жовтні 2023 р. єпископ Павло Юристий призначив настоятеля Свято-Михайлівської церкви о. Андріана Яворського, а 8 листопада 2023 р. — освятив престол та очолив Божественну Літургію.
На кінець 2023 р. переважна більшість жителів є православними.
Священники
- унійний свящ. Іван Дадкевич, згаданий в церковному описі під 1785 р. (звів будинок) та під 1806 р. (підписався під описом), точна хронологія перебування на посаді керівника парафії нам не відома;
- Микола Миколайович Лукасевич, з 20 лютого 1855 р. по 13 травня 1908 р.;
- Платон Доримедонтович Ганжулевич, з 14 березня 1908 р. – ?;
- Авксентій Петрович Пальчик, до зруйнування церкви, заарештований 2 грудня 1944 р. та засуджений 12 лютого 1945 р. до 10 років виправно-трудових таборів, де й помер 5 липня 1945 р.;
- Іван Федорович Пилипчук, з серпня 2003 р. по червень 2023 р.;
- Андріан Яворський, з жовтня 2023 р.
Дячки
- Даниїл Степанюк, займав посаду в 1806 р., час приходу і закінчення невідомий;
- Іларіон Йосипович Антипович, з 3 вересня 1884 р. – ?;
- Юліан Гловацький, ? – по 3 листопада 1908 р.;
- Андрій Карвовський, з 3 листопада 1908 р. – 15 січня 1909 р.;
- Кіндрат Теодорович, з 15 по 31 січня 1909 р.;
- Никон Вітрик, з 31 січня по 11 лютого 1909 р.;
- Андрій Вікторовський, з 11 лютого 1909 по 1 жовтня 1911 р.;
- Микола Андрійович Качинський, з 1 жовтня 1911 по 22 грудня 1913 р.;
- Анатолій Цибульський, з 22 грудня 1913 р. – ?;
- Олександр Терешкевич, час приходу і звільнення невідомий.
Церковні старости
- Йосип Гаврилюк, займав посаду в 1806 р., повний термін невідомий;
- Роман Шороший, з 2003 р. по ?;
- Павло Савович Семенюк, ? по червень 2023 р.;
- Олександр Анатолійович Гаврилюк, з червня 2023 р.
В ХІХ ст. існувала посада паламаря, яку з 1854 р. займав Андрій Олександрович Талаховський. В 1912 р. цієї посади вже не було. Просфорнею в 1912 р. була Е. Ф. Данилевич, а з 25 лютого 1916 р. — вдова дячка Олександра Терешкевича.
Римо-католики
До 1930-х рр. в Шарлаївці та Волиці Ляховецькій проживало понад 300 поляків римо-католицького віросповідання. Свого храму місцеві римо-католики не мали, тому римо-католики Шарлаївки були приписані до костелу в Білогородці, а Волиці Ляховецької — до костелу Пресвятої Трійці в Теофіполі.. В костелах зберігались цінні документи, в яких містилася інформація про народження, укладання шлюбів, смерть парафіян, в т. ч. з Шарлаївки та Волиці Ляховецької. Відносини з православними населенням було досить дружнім, нерідко траплялися випадки змішаних шлюбів. Місцеві римо-католики займалися землеробством, а після встановлення більшовицької диктарури — працювали в колгоспах.
19 липня 1936 року під грифом "Цілком таємно" з Вінницького обкому КП(б)У було надіслано директиву Теофіпольському райкому КП(б)У, в якій йшлося про виселення польського населення з прикордонної смуги до Казахстану. В 1936 році до Казахстану з села на довічне поселення без права повернення було депортовано понад 300 осіб польського походження. В результаті цієї акції римо-католицька конфесія в Шарлаївці й Волиці Ляховецькій на довгий час була ліквідована. В селі на 2023 р. проживає кілька католиків.
Протестанти
Протестантська деномінація представлена адвентистами сьомого дня (нар. суботники). Також в селі є прихильники свідків Єгови.
Юдеї
В Шарлаївці і Волиці Ляховецькій в ХІХ - на початку ХХ ст. існувала велика юдейська громада. За переписом населення 1897 р. в Шарлаївці проживало 9 євреїв, а в Волиці Ляховецькій — 28. Відомостей про культові споруди в селі відсутні, можемо лише припустити, що вони відвідували найближчу синагогу в Теофіполі. Залишків єврейського окописька на теренах села немає.
Примітки
- Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 липня 2022.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Яблонський, Вадим (2022). Нариси історії культових споруд Теофіпольщини (Вид. 2-ге). Дніпро: Середняк Т. К. с. 43—44. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Яблонський, Вадим (2022). Нариси історії культових споруд Теофіпольщини (Вид. 2-ге). Дніпро: Середняк Т. К. с. 44. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voli cya selo v Ukrayini u Teofipolskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na shodi rajonu za 58 km vid rajcentru selo Volicya Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Teofipolska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1550 Naselennya 831 Plosha 3 456 km Gustota naselennya 240 45 osib km Poshtovij indeks 30627 Telefonnij kod 380 3844 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 25 pn sh 26 35 02 sh d 49 87361 pn sh 26 58389 sh d 49 87361 26 58389 Koordinati 49 52 25 pn sh 26 35 02 sh d 49 87361 pn sh 26 58389 sh d 49 87361 26 58389 Serednya visota nad rivnem morya 284 m Vidstan do rajonnogo centru 14 km Misceva vlada Adresa radi 30602 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Teofipol vul Nebesnoyi Sotni 19 Karta Volicya Volicya Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Volicya IstoriyaZasnovane u 1550 roci U 16 stolitti zgaduyetsya nazva Volicya Mincova Selo bagato rokiv vidnosilosya do Lyahoveckoyi teper Bilogirskoyi volosti tomu zgodom yiyi nazivali Volicya Lyahoveckoyu a vzhe piznishe zakripilasya nazva Volicya Za chasiv carskoyi Rosiyi mala nazvu Volicya Lyahovecka Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1844 roci vlasnikami Volici Lyahoveckoyi buli pomishiki Borkovski 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Teofipolskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Teofipolskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu SuchasnistU seli 278 dvoriv 766 meshkanciv 2007 Pracyuye budinok kulturi 2 biblioteki Volicka gimnaziya muzej istoriyi sela ta shkoli znahoditsya v primishenni gimnaziyi STOV Volicya ReligiyaPravoslavni Rik Pravoslavni Rimo katoliki Protestanti Yudeyi Sharlayivka Volicya Lyahov Sharlayivka Volicya Lyahov Sharlayivka Volicya Lyahovecka Sharlayivka Volicya Lyahovecka 1866 563 71 1897 969 569 149 150 9 28 Do 1596 r zhiteli sela spoviduvali hristiyanstvo shidnogo obryadu v skladi Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu Pislya Berestejskoyi cerkovnoyi uniyi 1596 r zhiteli Volici Mincovoyi piznishe Sharlayivki vidnosilis do Zaslavskogo dekanatu Luckoyi yeparhiyi unijnoyi greko katolickoyi cerkvi V chasi uniyi do Svyato Mihajlivskoyi cerkvi s Sharlayivka buli pripisani sela Polyahova ta Volicya Lyahovecka Pershij unijnih derev yanij triglavij hram u Sharlayivci bulo zvedeno koshtom selyan ta vlasnici Barbari Sangushko v 1753 roci z dozvolu Luckogo unijnogo yepiskopa Silvestra Rudnickogo visvyachenij togo zh roku unijnim dekanom Oleksandrom Stebelskim Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi selo uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Faktichno vidrazu carska vlada vzyalasya za likvidaciyu unijnoyi cerkvi i zmushuvala perehoditi z uniyi do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi V 1857 r koshtom svyashennika Vasilya Gurkovskogo zbudovano cerkvu Svyatoyi Zhivotvornoyi Trijci na kladovishi yaku osvyativ volinskij arhiyepiskop Arsenij V 1889 r Svyato Uspenska kladovishna cerkva v s Polyahova bula vidpisana vid Svyato Mihajlivskoyi cerkvi i pripisana do Svyato Dmitriyivskoyi v Kuzmincyah V 1911 r koshtom selyanina Artemiya Manchevskogo na kladovishi zbudovano kaplicyu Odna zi storinok spovidalnih vidomostej sil Sharlayivki ta Volici Lyahoveckoyi za 1912 r 1912 r v Volici Lyahoveckij zbudovano cerkvu Svyatogo Mikolaya yaka bula pripisana do Svyato Mihajlivskoyi cerkvi v Sharlayivci V 1930 h rr Svyato Mihajlivsku Svyato Troyicku i Svyato Mikolayivsku cerkvi zrujnuvali bilshoviki Do 2003 r zhiteli Volici ne mali vlasnoyi cerkvi tomu vidviduvali cerkvu Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici v s Polyahova 21 listopada 2003 r osvyachennya kaplici v pristosovanij budivli kolishnye primishennya rajpobutkombinatu 2009 r osvyacheno misce pid hram i zakladeno narizhnij kamen Budivnictvo hramu velos koshtom miscevogo SG tovaristva Volicya parafiyan ta koshtiv zibranih po selah Teofipolshini i Krasilivshini 17 sichnya 2015 r yepiskop Shepetivskij i Slavutskij Pantelejmon osvyativ cerkvu Svyatogo Arhistratiga Mihayila ta nagorodiv osib yaki zrobili najbilshij vnesok u pobudovu hramu o Ivana Pilipchuka Kravchuka P A Kravchuka V P Kravchuk D I Semenyuka D I 14 chervnya 2023 r sklikanij shid sela na yakomu 172 osobi progolosuvali za perehid do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini a takozh virisheno zdijsniti remont ta zavershiti ozdoblyuvalni roboti 18 chervnya 2023 r vpershe za ves chas isnuvannya hramu blagochinnij o Vasil Krisak zvershiv sluzhbu ukrayinskoyu movoyu Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila u Volici Yepiskop Hmelnickij Pavlo nagorodzhuye direktora TOV Volicya V Kravchuka ordenom Yuriya Peremozhcya za dopomogu hramu V zhovtni 2023 r yepiskop Pavlo Yuristij priznachiv nastoyatelya Svyato Mihajlivskoyi cerkvi o Andriana Yavorskogo a 8 listopada 2023 r osvyativ prestol ta ocholiv Bozhestvennu Liturgiyu Na kinec 2023 r perevazhna bilshist zhiteliv ye pravoslavnimi Svyashenniki unijnij svyash Ivan Dadkevich zgadanij v cerkovnomu opisi pid 1785 r zviv budinok ta pid 1806 r pidpisavsya pid opisom tochna hronologiya perebuvannya na posadi kerivnika parafiyi nam ne vidoma Mikola Mikolajovich Lukasevich z 20 lyutogo 1855 r po 13 travnya 1908 r Platon Dorimedontovich Ganzhulevich z 14 bereznya 1908 r Avksentij Petrovich Palchik do zrujnuvannya cerkvi zaareshtovanij 2 grudnya 1944 r ta zasudzhenij 12 lyutogo 1945 r do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv de j pomer 5 lipnya 1945 r Ivan Fedorovich Pilipchuk z serpnya 2003 r po cherven 2023 r Andrian Yavorskij z zhovtnya 2023 r Dyachki Daniyil Stepanyuk zajmav posadu v 1806 r chas prihodu i zakinchennya nevidomij Ilarion Josipovich Antipovich z 3 veresnya 1884 r Yulian Glovackij po 3 listopada 1908 r Andrij Karvovskij z 3 listopada 1908 r 15 sichnya 1909 r Kindrat Teodorovich z 15 po 31 sichnya 1909 r Nikon Vitrik z 31 sichnya po 11 lyutogo 1909 r Andrij Viktorovskij z 11 lyutogo 1909 po 1 zhovtnya 1911 r Mikola Andrijovich Kachinskij z 1 zhovtnya 1911 po 22 grudnya 1913 r Anatolij Cibulskij z 22 grudnya 1913 r Oleksandr Tereshkevich chas prihodu i zvilnennya nevidomij Cerkovni starosti Josip Gavrilyuk zajmav posadu v 1806 r povnij termin nevidomij Roman Shoroshij z 2003 r po Pavlo Savovich Semenyuk po cherven 2023 r Oleksandr Anatolijovich Gavrilyuk z chervnya 2023 r V HIH st isnuvala posada palamarya yaku z 1854 r zajmav Andrij Oleksandrovich Talahovskij V 1912 r ciyeyi posadi vzhe ne bulo Prosforneyu v 1912 r bula E F Danilevich a z 25 lyutogo 1916 r vdova dyachka Oleksandra Tereshkevicha Rimo katoliki Do 1930 h rr v Sharlayivci ta Volici Lyahoveckij prozhivalo ponad 300 polyakiv rimo katolickogo virospovidannya Svogo hramu miscevi rimo katoliki ne mali tomu rimo katoliki Sharlayivki buli pripisani do kostelu v Bilogorodci a Volici Lyahoveckoyi do kostelu Presvyatoyi Trijci v Teofipoli V kostelah zberigalis cinni dokumenti v yakih mistilasya informaciya pro narodzhennya ukladannya shlyubiv smert parafiyan v t ch z Sharlayivki ta Volici Lyahoveckoyi Vidnosini z pravoslavnimi naselennyam bulo dosit druzhnim neridko traplyalisya vipadki zmishanih shlyubiv Miscevi rimo katoliki zajmalisya zemlerobstvom a pislya vstanovlennya bilshovickoyi diktaruri pracyuvali v kolgospah 19 lipnya 1936 roku pid grifom Cilkom tayemno z Vinnickogo obkomu KP b U bulo nadislano direktivu Teofipolskomu rajkomu KP b U v yakij jshlosya pro viselennya polskogo naselennya z prikordonnoyi smugi do Kazahstanu V 1936 roci do Kazahstanu z sela na dovichne poselennya bez prava povernennya bulo deportovano ponad 300 osib polskogo pohodzhennya V rezultati ciyeyi akciyi rimo katolicka konfesiya v Sharlayivci j Volici Lyahoveckij na dovgij chas bula likvidovana V seli na 2023 r prozhivaye kilka katolikiv Protestanti Protestantska denominaciya predstavlena adventistami somogo dnya nar subotniki Takozh v seli ye prihilniki svidkiv Yegovi Yudeyi V Sharlayivci i Volici Lyahoveckij v HIH na pochatku HH st isnuvala velika yudejska gromada Za perepisom naselennya 1897 r v Sharlayivci prozhivalo 9 yevreyiv a v Volici Lyahoveckij 28 Vidomostej pro kultovi sporudi v seli vidsutni mozhemo lishe pripustiti sho voni vidviduvali najblizhchu sinagogu v Teofipoli Zalishkiv yevrejskogo okopiska na terenah sela nemaye PrimitkiKorotka istorichna dovidka pro naseleni punkti gromadi Teofipolska selishna rada Hmelnickij rajon Hmelnicka oblast teofipol gromada gov ua ua Procitovano 15 lipnya 2022 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Yablonskij Vadim 2022 Narisi istoriyi kultovih sporud Teofipolshini Vid 2 ge Dnipro Serednyak T K s 43 44 ISBN 978 617 8111 46 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Yablonskij Vadim 2022 Narisi istoriyi kultovih sporud Teofipolshini Vid 2 ge Dnipro Serednyak T K s 44 ISBN 978 617 8111 46 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi