Вогнеок багійський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pyriglena atra (Swainson, 1825) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Drymophila atra | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вогнео́к багійський (Pyriglena atra) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Ендемік Бразилії.
Опис
Довжина птаха становить 17,5 см. Самці мають чорне забарвлення, на спині у них є біла пляма. У самиць верхня частина тіла рудувато-коричнева, хвіст чорнуватий, верхня частина спини сіра, нижня частина тіла тьмяно-охриста, горло білувате. Очі червоні.
Поширення і екологія
Багійські вогнеоки мешкають на східному узбережжі Бразилії, на південному сході Сержипі і на північному сході Баїї. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних атлантичних лісів. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті від 20 до 250 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також дрібними хребетними. Гніздо закрите, кулеподібне, робиться з сухого пальмового листя, гілочок і корінців, розміщується на землі, серед опалого листя. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція багійських вогнеоків становить від 1000 до 2500 м над рівнем моря. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- Swainson, William John (1825). . Zoological Journal. 2: 145–154 [153]. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2022.
- USFWS. Listing seven Brazilian bird species as endangered throughout their range; Final rule. [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.] Federal Register December 28, 2010.
- Lima, P. C. (2007). Comportamento reprodutivo do olho-de-fogo-rendado Pyriglena atra no litoral norte da Bahia. Uma pequena contribuição. Ensaio fotográfico. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Atualidades Ornitológicas On-line 140 33-50.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vogneok bagijskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sorokushovi Thamnophilidae Rid Vogneok Pyriglena Vid Vogneok bagijskij Binomialna nazva Pyriglena atra Swainson 1825 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Drymophila atra Posilannya Vikishovishe Pyriglena atra Vikividi Pyriglena atra ITIS 562647 MSOP 22701703 NCBI 1154683 Vogneo k bagijskij Pyriglena atra vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sorokushovih Thamnophilidae Endemik Braziliyi OpisDovzhina ptaha stanovit 17 5 sm Samci mayut chorne zabarvlennya na spini u nih ye bila plyama U samic verhnya chastina tila ruduvato korichneva hvist chornuvatij verhnya chastina spini sira nizhnya chastina tila tmyano ohrista gorlo biluvate Ochi chervoni Poshirennya i ekologiyaBagijski vogneoki meshkayut na shidnomu uzberezhzhi Braziliyi na pivdennomu shodi Serzhipi i na pivnichnomu shodi Bayiyi Voni zhivut v gustomu pidlisku vologih rivninnih atlantichnih lisiv Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami na visoti vid 20 do 250 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi a takozh dribnimi hrebetnimi Gnizdo zakrite kulepodibne robitsya z suhogo palmovogo listya gilochok i korinciv rozmishuyetsya na zemli sered opalogo listya Nasidzhuyut yajcya i doglyadayut za ptashenyatami i samici i samci ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya bagijskih vogneokiv stanovit vid 1000 do 2500 m nad rivnem morya Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Swainson William John 1825 Zoological Journal 2 145 154 153 Arhiv originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 24 travnya 2022 USFWS Listing seven Brazilian bird species as endangered throughout their range Final rule 5 chervnya 2017 u Wayback Machine Federal Register December 28 2010 Lima P C 2007 Comportamento reprodutivo do olho de fogo rendado Pyriglena atra no litoral norte da Bahia Uma pequena contribuicao Ensaio fotografico 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Atualidades Ornitologicas On line 140 33 50 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi