Вовк | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Canis lupus pallipes , 1831 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Азійський, або індійський, або іранський, або південно-каспійський вовк (лат. Canis lupus pallipes) — підвид сірого вовка, який мешкає на території Лівану, Туреччини, Ірану, Афганістану, Пакистану, Сирії, Індії, Вірменії, Ічкерії, Дагестану та інших прилеглих регіонів.
Опис
Висота у холці 45—75 см, вага 25—32 кг. Хутро коротке, густе, бурого забарвлення. Воно допомагає їм злитися з місцевим ландшафтом. У них майже нема підшерстка, це допомагає ним зберігати прохолоду у жаркому кліматі Близького Сходу. Мабуть, іноді виють.
Автори останніх досліджень мітохондріальної ДНК індійського вовка припускають, що популяції, населяючі індійський півострів, достатньо генетично різні і повинні розглядатись як окремий вид — Canis indica.
Від арабського вовка відрізняється темнішим забарвленням, більшим розміром і пропорційно більшою головою.
Поточна ситуація
Азійському вовку, як і арабському, загрожує гібридизація з домашніми собаками, що небезпечно для генетичної чистоти підвиду. Головні причини скорочення чисельності популяції — деградація звичних місць проживання і полювання. У країнах Близького Сходу азійський вовк перебуває під охороною тільки на території Ізраїлю, де його популяція становить 150—250 особин.
У культурі
Вовк, відомий у Туреччині як бозкурт, був головним тотемом древніх тюркських племен і був національним символом з часів гунів до Османськой імперії. Перед тим, як тюрки прийняли іслам, голову вовка надягали на кінці знамен. Пізніше вона була замінена на зорю і півмісяць. У турецькій (і в цілому тюркській) міфології існує повір'я про те, що гоктюрки пішли від вовчиці на ім'я Асена. Ця легенда перегукується з міфом про Ромула і Рема.
Примітки
- Jhala, Y.; Sharma, D. K. The Ancient Wolves of India // International Wolf. — 2004. — No. 2. — P. 15—16.
- Aggarwal, R. K., Kivisild, T., Ramadevi, J., Singh, L. Mitochondrial DNA coding region sequences support the phylogenetic distinction of two Indian wolf species // [en]. — Wiley-Blackwell, 2007. — No. 2. — P. 163—172. — DOI: .
- Bright, Michael. Beasts of the Field: The Revealing Natural History of Animals in the Bible. — 2006. — P. 346.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vovk Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Rodina Psovi Canidae Rid Pes Canis Vid Vovk zvichajnij Pidvid Azijskij vovk Trinomialna nazva Canis lupus pallipes Sykes 1831 Posilannya Vikishovishe Canis lupus pallipes Vikividi Canis lupus pallipes EOL 1243300 ITIS 726839 NCBI 246882 Azijskij abo indijskij abo iranskij abo pivdenno kaspijskij vovk lat Canis lupus pallipes pidvid sirogo vovka yakij meshkaye na teritoriyi Livanu Turechchini Iranu Afganistanu Pakistanu Siriyi Indiyi Virmeniyi Ichkeriyi Dagestanu ta inshih prileglih regioniv Zmist 1 Opis 2 Potochna situaciya 3 U kulturi 4 PrimitkiOpisred Visota u holci 45 75 sm vaga 25 32 kg Hutro korotke guste burogo zabarvlennya Vono dopomagaye yim zlitisya z miscevim landshaftom U nih majzhe nema pidsherstka ce dopomagaye nim zberigati proholodu u zharkomu klimati Blizkogo Shodu Mabut inodi viyut Avtori ostannih doslidzhen mitohondrialnoyi DNK indijskogo vovka pripuskayut sho populyaciyi naselyayuchi indijskij pivostriv dostatno genetichno rizni i povinni rozglyadatis yak okremij vid Canis indica 1 2 Vid arabskogo vovka vidriznyayetsya temnishim zabarvlennyam bilshim rozmirom i proporcijno bilshoyu golovoyu 3 Potochna situaciyared Azijskomu vovku yak i arabskomu zagrozhuye gibridizaciya z domashnimi sobakami sho nebezpechno dlya genetichnoyi chistoti pidvidu Golovni prichini skorochennya chiselnosti populyaciyi degradaciya zvichnih misc prozhivannya i polyuvannya U krayinah Blizkogo Shodu azijskij vovk perebuvaye pid ohoronoyu tilki na teritoriyi Izrayilyu de jogo populyaciya stanovit 150 250 osobin U kulturired Vovk vidomij u Turechchini yak bozkurt buv golovnim totemom drevnih tyurkskih plemen i buv nacionalnim simvolom z chasiv guniv do Osmanskoj imperiyi Pered tim yak tyurki prijnyali islam golovu vovka nadyagali na kinci znamen Piznishe vona bula zaminena na zoryu i pivmisyac U tureckij i v cilomu tyurkskij mifologiyi isnuye povir ya pro te sho goktyurki pishli vid vovchici na im ya Asena Cya legenda peregukuyetsya z mifom pro Romula i Rema Primitkired Jhala Y Sharma D K The Ancient Wolves of India International Wolf 2004 No 2 P 15 16 Aggarwal R K Kivisild T Ramadevi J Singh L Mitochondrial DNA coding region sequences support the phylogenetic distinction of two Indian wolf species Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research en Wiley Blackwell 2007 No 2 P 163 172 DOI 10 1111 j 1439 0469 2006 00400 x Bright Michael Beasts of the Field The Revealing Natural History of Animals in the Bible 2006 P 346 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vovk azijskij amp oldid 40223066