Високо місто центр однойменної громади в центральній частині Боснії і Герцеговини з населенням 17 000 чоловік Розташован

Високо — місто, центр однойменної громади в центральній частині Боснії і Герцеговини з населенням 17 000 чоловік. Розташоване на шляху між Зеницею і Сараєвом. Лежить на річці Босна, при впадінні в неї річки Фойничка, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії і Герцеговини.

Місто

Високо

босн. Visoko
серб. Високо
хорв. Visoko

Координати 43°59′22″ пн. ш. 18°10′50″ сх. д. / 43.98944444447177204° пн. ш. 18.18055555558377989° сх. д.Координати: 43°59′22″ пн. ш. 18°10′50″ сх. д. / 43.98944444447177204° пн. ш. 18.18055555558377989° сх. д.

Країна	Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації	Федерація Боснії і Герцеговини
Кантон	Зеницько-Добойський кантон
Громада	Високо
Мер	Амір Бабич (від SDA)
Дата заснування	1463
Місто з	з 1463 р.
Площа	1 175 км²
Висота центру	508 м
Клімат	помірний континентальний
Офіційна мова	боснійська
Населення	11 552 (2003)
Густота населення	89,8 осіб/км²
Національний склад	боснійці, серби, хорвати
Конфесійний склад	мусульмани-суніти, православні християни, католики
Міста-побратими	Б'єловар
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+387) 32
Поштовий індекс	71300
GeoNames	3187609
OSM	↑2528288 ·R (Вісоко)
Офіційний сайт	visoko.gov.ba (босн.) (англ.)

Високо

Високо (Боснія і Герцеговина)

Високо у Вікісховищі

Історія

Колись область навколо Високо була центром середньовічної боснійської держави.

У період османського панування місто Високо заснував .

Після приєднання Боснії до Австро-Угорської імперії архітектура міста, як і раніше тяжіла до східних традицій, зумовлених попереднім турецьким пануванням.

У складі Королівства сербів, хорватів і словенців Високо не отримало належного розвитку, а під час Другої світової війни місто майже не постраждало.

По-справжньому місто почало розвиватися за часів другої Югославії. Війна, що прийшла услід за розпадом цієї держави, не зачепила Високо, яке лишалося під контролем Армії Республіки Боснії і Герцеговини до самого завершення конфлікту.

Сьогоднішнє Високо — місто з багатою історією і культурними традиціями, але його економіка зазнала значного збитку внаслідок Боснійської війни.

Населення

Населення громади
Рік перепису	2003	1991	1981	1971
Боснійці	—	10 056 (73,60 %)	7 693 (66,02 %)	7 187 (75,72 %)
Серби	—	1 641 (12,01 %)	1 241 (10,65 %)	1 369 (14,42 %)
Югослави	—	1 115 (8,161 %)	2 072 (17,78 %)	294 (3,098 %)
Хорвати	—	395 (2,891 %)	392 (3,364 %)	442 (4,657 %)
Інші	—	456 (3,337 %)	64 (0,549 %)	87 (0,917 %)
Всього	11 552	13 663	11 653	9 491

Визначні пам'ятки

На околиці міста розташовані височини, так звані «Боснійські піраміди», описані боснійським археологом-аматором Семіром Османагичем як штучні споруди. Науковою спільнотою геологів і археологів різних країн світу заяви про штучне походження «пірамід» неодноразово розкритиковано. Проте височини з середини 2000-х років стали популярним туристичним об'єктом, який здійснив суттєвий вплив на розвиток економіки Високо.

Галерея

Міський краєвид
Одна з «пірамід»
Залишки старого міста
Вулиці Високо

Примітки

. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21. 11. 2016.
Magazine, Smithsonian; Woodard, Colin. The Mystery of Bosnia's Ancient Pyramids. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
Bosnian 'Indiana Jones' digs for controversy again with park. Reuters (англ.). 4 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2022.

[Izbori_2016-1] . izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21. 11. 2016.

[:1-2] Magazine, Smithsonian; Woodard, Colin. The Mystery of Bosnia's Ancient Pyramids. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 27 березня 2023.

[3] Bosnian 'Indiana Jones' digs for controversy again with park. Reuters (англ.). 4 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2022.