Григо́рій О́сипович Виноку́р (5 (17) листопада 1896, Варшава — †17 травня 1947, Москва) — російський лінгвіст і літературознавець. Праці про російську літературу, історію російської мови, поезієзнавство, теорію словотворення.
Винокур Григорій Осипович | |
---|---|
рос. Григорий Осипович Винокур | |
Ім'я при народженні | рос. Григорий Иосифович Винокур |
Народився | 5 (17) листопада 1896[1] Варшава, Російська імперія[2][3] |
Помер | 17 травня 1947[2][1][…] (50 років) Москва, СРСР[2][3] |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | мовознавець, філолог |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
Галузь | філологія |
Заклад | d d Московський інститут філософії, літератури, історії Пушкінський Дім Інститут світової літератури ім. О. М. Горького |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Вчителі | d |
Діти | d |
Біографія
Закінчив Московський університет (1922), член і голова (1922—1924) заснованого Р. О. Якобсоном Московського лінгвістичного гуртка. Працював в ГАХН, викладав в МГПІ (з 1930), МДУ (з 1942) і інших вузах.
Наукова діяльність
У центрі наукових інтересів — і особливо поетична стилістика. Займався творчістю Пушкіна, Хлєбникова і ін. Брав участь в укладанні під редакцією ; ініціатор роботи із створення .
Серед лінгвістичних робіт — нарис історії російської мови і декілька статей по загальномовознавчій проблематиці, в яких, зокрема відстоював необхідність історичного підходу до мови («Про завдання історії мови», 1941). Найбільш відома його робота по словотвору («Нотатки щодо російському словотвору», 1946) і викликана нею полеміка з О. І. Смирницьким з приводу аналізу слів з унікальними основами, які Винокур, на відміну від Смирницького, пропонував вважати непохідними (так зв. «спор о буженине»).
Користувався популярністю як педагог; у 1990-ті рр. учні Винокура перевидали майже всі його значні праці.
Видання
- Культура языка. М., 1929.
- Русский язык: исторический очерк. М., 1945.
- Избранные работы по русскому языку. М., 1959. [1][недоступне посилання з червня 2019]
- Филологические исследования. М., 1990.
- О языке художественной литературы. М., 1991.
- Биография и культура. М., 1997.
- Собрание трудов. М., 2000.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Винокур Григорий Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catalog of the German National Library
Література
- С. И. Гиндин, Н. Н. Розанова (ред.). Язык. Культура. Гуманитарное знание. Научное наследие Г. О. Винокура и современность. М.: Научный мир, 1999.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij O sipovich Vinoku r 5 17 listopada 1896 Varshava 17 travnya 1947 Moskva rosijskij lingvist i literaturoznavec Praci pro rosijsku literaturu istoriyu rosijskoyi movi poeziyeznavstvo teoriyu slovotvorennya Vinokur Grigorij Osipovichros Grigorij Osipovich VinokurIm ya pri narodzhenni ros Grigorij Iosifovich VinokurNarodivsya 5 17 listopada 1896 1 Varshava Rosijska imperiya 2 3 Pomer 17 travnya 1947 1947 05 17 2 1 50 rokiv Moskva SRSR 2 3 Pohovannya Vvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnist movoznavec filologAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Galuz filologiyaZaklad d d Moskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyi Pushkinskij Dim Institut svitovoyi literaturi im O M GorkogoNaukovij stupin doktor filologichnih nauk d Vchiteli dDiti d U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinokur BiografiyaZakinchiv Moskovskij universitet 1922 chlen i golova 1922 1924 zasnovanogo R O Yakobsonom Moskovskogo lingvistichnogo gurtka Pracyuvav v GAHN vikladav v MGPI z 1930 MDU z 1942 i inshih vuzah Naukova diyalnistU centri naukovih interesiv i osoblivo poetichna stilistika Zajmavsya tvorchistyu Pushkina Hlyebnikova i in Brav uchast v ukladanni pid redakciyeyu iniciator roboti iz stvorennya Sered lingvistichnih robit naris istoriyi rosijskoyi movi i dekilka statej po zagalnomovoznavchij problematici v yakih zokrema vidstoyuvav neobhidnist istorichnogo pidhodu do movi Pro zavdannya istoriyi movi 1941 Najbilsh vidoma jogo robota po slovotvoru Notatki shodo rosijskomu slovotvoru 1946 i viklikana neyu polemika z O I Smirnickim z privodu analizu sliv z unikalnimi osnovami yaki Vinokur na vidminu vid Smirnickogo proponuvav vvazhati nepohidnimi tak zv spor o buzhenine Koristuvavsya populyarnistyu yak pedagog u 1990 ti rr uchni Vinokura perevidali majzhe vsi jogo znachni praci VidannyaKultura yazyka M 1929 Russkij yazyk istoricheskij ocherk M 1945 Izbrannye raboty po russkomu yazyku M 1959 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Filologicheskie issledovaniya M 1990 O yazyke hudozhestvennoj literatury M 1991 Biografiya i kultura M 1997 Sobranie trudov M 2000 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vinokur Grigorij Osipovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686LiteraturaS I Gindin N N Rozanova red Yazyk Kultura Gumanitarnoe znanie Nauchnoe nasledie G O Vinokura i sovremennost M Nauchnyj mir 1999 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi