«Дніпро́» — українське видавництво художньої літератури, яке за часів СРСР входило до п'ятірки найбільших видавництв світу й експортувало книги до 110 країн. Щороку видавало 250—255 назв книг загальним накладом близько 14 мільйонів примірників. Протягом другої половини 20 століття видавництво випустило понад 10 тисяч назв книжок загальним накладом з 600 мільйонів примірників. У «Дніпрі» вперше були випущені романи «Собор» Олеся Гончара, «Мальви» Романа Іваничука, «Вербівчани» Арсена Іщука, збірки Василя Симоненка та Івана Драча. Видавництво сприяло становленню української школи художнього перекладу. Загалом були перекладені книги з понад 100 іноземних мов.
Видавництво «Дніпро» | ||||
---|---|---|---|---|
Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» | ||||
Держава | СРСР→ Україна | |||
Засновник | Держкомтелерадіо України (орган, у сфері управління якого перебуває видавництво) | |||
Засновано | 1919 | |||
Продукція | книги | |||
Директор | ||||
Штаб-квартира | Київ | |||
Адреса | Україна, 01034, Київ, вул. Володимирська, 42 | |||
[ru] | 205 | |||
|
Історія становлення
1919—1930
23 січня 1919 року було вирішено утворити Видавниче бюро Народного комісаріату освіти УСРР, яке мало видавати агітаційно-пропагандистську, культурно-масову, науково-популярну й наукову літературу та підручники; постачати нею Українське центральне агентство з постачання та розповсюдження творів друку (Укрцентраг).
Для більш широкого розгортання видавничої діяльності в республіканському масштабі Видавниче бюро Наркомосвіти УСРР та деякі інші видавництва, а також Укрцентраг на початку травня 1919 перейшли у відання Всеукраїнського видавництва при ВУЦВК (Всевидав). Саме з Всевидаву розпочалася історія видавництва «Дніпро» як видавництва художньої літератури.
Хоч упродовж 1919 року Всевидав займався переважно організаційними справами, провадив велику роботу зі згуртування авторських колективів, залучення видавничих працівників, редакторів, перекладачів, укладав угоди з авторами на придбання їхніх творів, оригінальних і перекладних, для видання, з рецензентами та упорядниками, друкувалися твори українською, російською та єврейською мовами. Редакційно-видавничий відділ Всевидаву посідав центральне місце в його діяльності та складався з канцелярії, мистецького відділу з секціями (тобто редакціями): української літератури, російської, іноземної та перекладної літератури, єврейської літератури; підвідділу популярної літератури; підвідділу наукової літератури; підвідділу періодичної преси та технічного підвідділу.
Події громадянської війни у 1919 році на півроку перервали діяльність Всевидаву, поновити яку вдалося лише 1920 року вже у Харкові. 18 серпня 1920 року Президія ВУЦВК затвердила Положення про Всеукраїнське державне видавництво (Всеукрдержвидав), на яке, як центральне відомство при ВУЦВК, були покладені функції відання у загальнодержавному масштабі організацією всієї видавничої справи та розповсюдженням усіх видів друкованих творів. Очільником колегії Всевидаву був призначений В. Еллан-Блакитний. Більшість видань часів громадянської війни становила політична і агітаційно-пропагандистська література — книжки з соціально-економічних і політичних питань, декрети, розпорядження, відозви і звернення уряду, плакати, гасла. Але увага приділялась також і виданню художніх творів. У переважній більшості видавались і перевидавались твори класиків української, російської і світової літератури, твори письменників передреволюційних часів. Але, як свідчать документи, друкувалися і твори молодих письменників, які в той час починали свою літературну творчість.
26 квітня 1921 року Всеукрдержвидав був переданий до відання Народного комісаріату освіти, а прийняте 30 серпня 1922 року ВУЦВК нове положення про видавництво доповнило його функції, а також перейменувало його на Державне видавництво України (ДВУ), у складі якого існувало видавництво художньої літератури. За перші п'ять років існування повідомляв, що за цей період було видано понад 2000 назв (в тому числі художньої літератури — понад 200 назв) різних книжок загальним накладом майже 27 мільйонів примірників, 16 мільйонів або 60,9 % яких становили українські книжки.
Відповідно до рішення ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 5 січня 1925 року ДВУ визначався органом Народного комісаріату освіти УСРР (Наркомосвіти), на який було покладено виконання культосвітніх і політико-педагогічних завдання комісаріату в галузі видання і розповсюдження творів друку. На чолі ДВУ стояло правління у складі голови та двох членів, що призначались Наркомосвіти. Редакційний відділ видавництва складався з дванадцяти секцій (редакцій). 8 квітня 1926 ВУЦВК затвердив статут видавництва.
1930—1934
Реконструкція народного господарства, зростаючі потреби культурно-політичного та господарського життя країни викликали необхідність реорганізації видавничої справи. На той час крім ДВУ існувало чимало кооперативних, відомчих, партійних та профспілкових видавництв, як то «Книгоспілка», «Час», «Рух», «Пролетарій», «Український робітник» та інші. Реорганізація видавничої справи була здійснена в серпні 1930 року шляхом об'єднання ДВУ з іншими видавництвами і було створено Державне видавниче об'єднання України (ДВОУ), статут якого був затверджений Раднаркомом УРСР 13 листопада 1930 року. До складу ДВОУ входили типізовані державні видавництва:
- Видавництво підручників «Радянська школа»;
- Держтехвидав;
- Сільськогосподарське видавництво;
- Видавництво соціально-економічної літератури «Пролетар»;
- Видавництво дитячої та юнацької літератури «Молодий більшовик»;
- Видавництво «Література і мистецтво»;
- Медичне видавництво;
- Видавництво військової і фізкультурної літератури «На варті»;
- Видавництво професійно-робітничої літератури «Український робітник».
Крім цього до складу ДВОУ входили поліграфічні підприємства, підприємство для збуту видавничої продукції «Книгоцентр», наукові та навчальні заклади. На чолі об'єднання стояло правління в складі голови, двох заступників і дванадцяти членів. Одночасно були розроблені статути видавництв, що входили до ДВОУ.
Згодом і ця реорганізація виявилася недостатньою. З метою наблизити керівництво спеціалізованими видавництвами з боку відповідних наркоматів постановою Раднаркому УРСР від 21 березня 1934 було вирішено ліквідувати ДВОУ з одночасною передачею спеціалізованих видавництв до відання відповідних наркоматів. У системі Наркомосвіти УРСР залишилися видавництва педагогічної літератури «Радянська школа», художньої літератури «ЛІМ», видавництво плакатів, портретів, нот, «Мистецтво» та видавництво дитячої літератури. Таким чином, видавництво художньої літератури, почавши свій шлях в 1919 році, як редакція в системі Всевидаву, зазнавши ряд реорганізацій і перетворень, у 1930 році відчуло відносну самостійність в межах ДВОУ.
1934—1964
Після ліквідації ДВОУ У 1934 році, видавництво працювало як самостійне типізоване видавництво «Література і мистецтво», згодом як державне видавництво «Художня література», а з 1936 РОКУ, після об'єднання з видавництвом «Радянська література», як Державне літературне видавництво (Держлітвидав), яке до 1940 входило в систему Наркомосвіти УРСР, а з 1940 підпорядковувалося Раді Міністрів УРСР.
Під час німецько-радянської війни Держлітвидав входив до складу Українського державного видавництва (Укрдержвидав), а після війни з початку 1946 року поновив роботу як самостійне видавництво. У видавництві працювали редакції журналів «Радянська Україна», «Всесвіт», «Вітчизна», газета «Літературна Україна», які у січні 1963 року були передані на баланс видавництва «Радянський письменник».
У 1964 році видавництво дістало назву «Дніпро».
Назви
- 1919 — Видавництво художньої літератури
- 1922—1929 — Державне видавництво художньої літератури (в складі Державного видавництва України)
- 1930—1934 — «Література і мистецтво» (в складі Державного видавничого об'єднання України)
- 1934—1935 — «Художня література»
- 1936—1964 — Державне видавництво художньої літератури (1941—1945 — у складі Українського державного видавництва)
- з 1964 — «Дніпро»:
- 1964—1970 — Видавництво художньої літератури «Дніпро»
- 1970—1994 — Республіканське видавництво художньої літератури «Дніпро»
- з 1994 — Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро».
Керівники
- (1946-?)
- Бандура Олександр Іларіонович (1953-1963, 1967-1983)
- Терещенко Микола Іванович (1963-1966)
- Біленко Володимир Васильович (1983-1987)
- Сергійчук Тарас Іванович (1987-2000)
- (2000-2011)
- (з 2011)
Примітки
- Ой, «Дніпро», «Дніпро»… // У Сузір'ї «Дніпра»: Літературні портрети / Бакуменко О. Д. — Київ : Дніпро, 2019. — С. 5—32. — .
- П. М. Бондарчук. Державне видавництво України (ДВУ) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — .
- Руда З. І. До історії Державного видавництва України (ДВУ) // Українська книга. — Київ, Харків : Редакційно-видавничий відділ Книжкової палати УРСР, 1965. — С. 157—170.
- Бондарчук П. М. Державне видавництво України // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 350. — .
- Електронний ресурс «Історія видавництв України. Державні видавництва України. 1917—2007 рр.». — Київ : Книжкова палата України імені Івана Федорова, 2009. з джерела 13 лютого 2021
- . Телекритика. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
Джерела
- «Дніпро» // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 73.
- «Дніпро» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 291.
- Бандура О. І. «Дніпро» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — С. 393.
- Ой, «Дніпро», «Дніпро»… // У Сузір'ї «Дніпра»: Літературні портрети / Бакуменко О. Д. — Київ : Дніпро, 2019. — С. 5—32. — .
- . УНІАН. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- . Главред. Архів оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
- Вебсайт, присвячений відзначенню 100-річчя від дня заснування видавництва «Дніпро»
- Видавництво «Дніпро» [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики» (рос.)
- Видавництво «Дніпро» [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Лайвлиб» (рос.)
- Книги видавництва «Дніпро» в електронному каталозі ЦНБ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Dnipro znachennya Dnipro ukrayinske vidavnictvo hudozhnoyi literaturi yake za chasiv SRSR vhodilo do p yatirki najbilshih vidavnictv svitu j eksportuvalo knigi do 110 krayin Shoroku vidavalo 250 255 nazv knig zagalnim nakladom blizko 14 miljoniv primirnikiv Protyagom drugoyi polovini 20 stolittya vidavnictvo vipustilo ponad 10 tisyach nazv knizhok zagalnim nakladom z 600 miljoniv primirnikiv U Dnipri vpershe buli vipusheni romani Sobor Olesya Gonchara Malvi Romana Ivanichuka Verbivchani Arsena Ishuka zbirki Vasilya Simonenka ta Ivana Dracha Vidavnictvo spriyalo stanovlennyu ukrayinskoyi shkoli hudozhnogo perekladu Zagalom buli perekladeni knigi z ponad 100 inozemnih mov Vidavnictvo Dnipro Derzhavne pidpriyemstvo Derzhavne specializovane vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro Derzhava SRSR UkrayinaZasnovnik Derzhkomteleradio Ukrayini organ u sferi upravlinnya yakogo perebuvaye vidavnictvo Zasnovano 1919Produkciya knigiDirektorShtab kvartira KiyivAdresa Ukrayina 01034 Kiyiv vul Volodimirska 42 ru 205Istoriya stanovlennya1919 1930 23 sichnya 1919 roku bulo virisheno utvoriti Vidavniche byuro Narodnogo komisariatu osviti USRR yake malo vidavati agitacijno propagandistsku kulturno masovu naukovo populyarnu j naukovu literaturu ta pidruchniki postachati neyu Ukrayinske centralne agentstvo z postachannya ta rozpovsyudzhennya tvoriv druku Ukrcentrag Dlya bilsh shirokogo rozgortannya vidavnichoyi diyalnosti v respublikanskomu masshtabi Vidavniche byuro Narkomosviti USRR ta deyaki inshi vidavnictva a takozh Ukrcentrag na pochatku travnya 1919 perejshli u vidannya Vseukrayinskogo vidavnictva pri VUCVK Vsevidav Same z Vsevidavu rozpochalasya istoriya vidavnictva Dnipro yak vidavnictva hudozhnoyi literaturi Hoch uprodovzh 1919 roku Vsevidav zajmavsya perevazhno organizacijnimi spravami provadiv veliku robotu zi zgurtuvannya avtorskih kolektiviv zaluchennya vidavnichih pracivnikiv redaktoriv perekladachiv ukladav ugodi z avtorami na pridbannya yihnih tvoriv originalnih i perekladnih dlya vidannya z recenzentami ta uporyadnikami drukuvalisya tvori ukrayinskoyu rosijskoyu ta yevrejskoyu movami Redakcijno vidavnichij viddil Vsevidavu posidav centralne misce v jogo diyalnosti ta skladavsya z kancelyariyi misteckogo viddilu z sekciyami tobto redakciyami ukrayinskoyi literaturi rosijskoyi inozemnoyi ta perekladnoyi literaturi yevrejskoyi literaturi pidviddilu populyarnoyi literaturi pidviddilu naukovoyi literaturi pidviddilu periodichnoyi presi ta tehnichnogo pidviddilu Podiyi gromadyanskoyi vijni u 1919 roci na pivroku perervali diyalnist Vsevidavu ponoviti yaku vdalosya lishe 1920 roku vzhe u Harkovi 18 serpnya 1920 roku Prezidiya VUCVK zatverdila Polozhennya pro Vseukrayinske derzhavne vidavnictvo Vseukrderzhvidav na yake yak centralne vidomstvo pri VUCVK buli pokladeni funkciyi vidannya u zagalnoderzhavnomu masshtabi organizaciyeyu vsiyeyi vidavnichoyi spravi ta rozpovsyudzhennyam usih vidiv drukovanih tvoriv Ochilnikom kolegiyi Vsevidavu buv priznachenij V Ellan Blakitnij Bilshist vidan chasiv gromadyanskoyi vijni stanovila politichna i agitacijno propagandistska literatura knizhki z socialno ekonomichnih i politichnih pitan dekreti rozporyadzhennya vidozvi i zvernennya uryadu plakati gasla Ale uvaga pridilyalas takozh i vidannyu hudozhnih tvoriv U perevazhnij bilshosti vidavalis i perevidavalis tvori klasikiv ukrayinskoyi rosijskoyi i svitovoyi literaturi tvori pismennikiv peredrevolyucijnih chasiv Ale yak svidchat dokumenti drukuvalisya i tvori molodih pismennikiv yaki v toj chas pochinali svoyu literaturnu tvorchist 26 kvitnya 1921 roku Vseukrderzhvidav buv peredanij do vidannya Narodnogo komisariatu osviti a prijnyate 30 serpnya 1922 roku VUCVK nove polozhennya pro vidavnictvo dopovnilo jogo funkciyi a takozh perejmenuvalo jogo na Derzhavne vidavnictvo Ukrayini DVU u skladi yakogo isnuvalo vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Za pershi p yat rokiv isnuvannya povidomlyav sho za cej period bulo vidano ponad 2000 nazv v tomu chisli hudozhnoyi literaturi ponad 200 nazv riznih knizhok zagalnim nakladom majzhe 27 miljoniv primirnikiv 16 miljoniv abo 60 9 yakih stanovili ukrayinski knizhki Vidpovidno do rishennya VUCVK i Radnarkomu USRR vid 5 sichnya 1925 roku DVU viznachavsya organom Narodnogo komisariatu osviti USRR Narkomosviti na yakij bulo pokladeno vikonannya kultosvitnih i politiko pedagogichnih zavdannya komisariatu v galuzi vidannya i rozpovsyudzhennya tvoriv druku Na choli DVU stoyalo pravlinnya u skladi golovi ta dvoh chleniv sho priznachalis Narkomosviti Redakcijnij viddil vidavnictva skladavsya z dvanadcyati sekcij redakcij 8 kvitnya 1926 VUCVK zatverdiv statut vidavnictva 1930 1934 Rekonstrukciya narodnogo gospodarstva zrostayuchi potrebi kulturno politichnogo ta gospodarskogo zhittya krayini viklikali neobhidnist reorganizaciyi vidavnichoyi spravi Na toj chas krim DVU isnuvalo chimalo kooperativnih vidomchih partijnih ta profspilkovih vidavnictv yak to Knigospilka Chas Ruh Proletarij Ukrayinskij robitnik ta inshi Reorganizaciya vidavnichoyi spravi bula zdijsnena v serpni 1930 roku shlyahom ob yednannya DVU z inshimi vidavnictvami i bulo stvoreno Derzhavne vidavniche ob yednannya Ukrayini DVOU statut yakogo buv zatverdzhenij Radnarkomom URSR 13 listopada 1930 roku Do skladu DVOU vhodili tipizovani derzhavni vidavnictva Vidavnictvo pidruchnikiv Radyanska shkola Derzhtehvidav Silskogospodarske vidavnictvo Vidavnictvo socialno ekonomichnoyi literaturi Proletar Vidavnictvo dityachoyi ta yunackoyi literaturi Molodij bilshovik Vidavnictvo Literatura i mistectvo Medichne vidavnictvo Vidavnictvo vijskovoyi i fizkulturnoyi literaturi Na varti Vidavnictvo profesijno robitnichoyi literaturi Ukrayinskij robitnik Krim cogo do skladu DVOU vhodili poligrafichni pidpriyemstva pidpriyemstvo dlya zbutu vidavnichoyi produkciyi Knigocentr naukovi ta navchalni zakladi Na choli ob yednannya stoyalo pravlinnya v skladi golovi dvoh zastupnikiv i dvanadcyati chleniv Odnochasno buli rozrobleni statuti vidavnictv sho vhodili do DVOU Zgodom i cya reorganizaciya viyavilasya nedostatnoyu Z metoyu nabliziti kerivnictvo specializovanimi vidavnictvami z boku vidpovidnih narkomativ postanovoyu Radnarkomu URSR vid 21 bereznya 1934 bulo virisheno likviduvati DVOU z odnochasnoyu peredacheyu specializovanih vidavnictv do vidannya vidpovidnih narkomativ U sistemi Narkomosviti URSR zalishilisya vidavnictva pedagogichnoyi literaturi Radyanska shkola hudozhnoyi literaturi LIM vidavnictvo plakativ portretiv not Mistectvo ta vidavnictvo dityachoyi literaturi Takim chinom vidavnictvo hudozhnoyi literaturi pochavshi svij shlyah v 1919 roci yak redakciya v sistemi Vsevidavu zaznavshi ryad reorganizacij i peretvoren u 1930 roci vidchulo vidnosnu samostijnist v mezhah DVOU 1934 1964 Pislya likvidaciyi DVOU U 1934 roci vidavnictvo pracyuvalo yak samostijne tipizovane vidavnictvo Literatura i mistectvo zgodom yak derzhavne vidavnictvo Hudozhnya literatura a z 1936 ROKU pislya ob yednannya z vidavnictvom Radyanska literatura yak Derzhavne literaturne vidavnictvo Derzhlitvidav yake do 1940 vhodilo v sistemu Narkomosviti URSR a z 1940 pidporyadkovuvalosya Radi Ministriv URSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni Derzhlitvidav vhodiv do skladu Ukrayinskogo derzhavnogo vidavnictva Ukrderzhvidav a pislya vijni z pochatku 1946 roku ponoviv robotu yak samostijne vidavnictvo U vidavnictvi pracyuvali redakciyi zhurnaliv Radyanska Ukrayina Vsesvit Vitchizna gazeta Literaturna Ukrayina yaki u sichni 1963 roku buli peredani na balans vidavnictva Radyanskij pismennik U 1964 roci vidavnictvo distalo nazvu Dnipro Nazvi1919 Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1922 1929 Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi v skladi Derzhavnogo vidavnictva Ukrayini 1930 1934 Literatura i mistectvo v skladi Derzhavnogo vidavnichogo ob yednannya Ukrayini 1934 1935 Hudozhnya literatura 1936 1964 Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1941 1945 u skladi Ukrayinskogo derzhavnogo vidavnictva z 1964 Dnipro 1964 1970 Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1970 1994 Respublikanske vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro z 1994 Derzhavne specializovane vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro Kerivniki 1946 Bandura Oleksandr Ilarionovich 1953 1963 1967 1983 Tereshenko Mikola Ivanovich 1963 1966 Bilenko Volodimir Vasilovich 1983 1987 Sergijchuk Taras Ivanovich 1987 2000 2000 2011 z 2011 PrimitkiOj Dnipro Dnipro U Suzir yi Dnipra Literaturni portreti Bakumenko O D Kiyiv Dnipro 2019 S 5 32 ISBN 978 966 578 304 6 P M Bondarchuk Derzhavne vidavnictvo Ukrayini DVU Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di 708 s ISBN 978 966 02 4457 3 Ruda Z I Do istoriyi Derzhavnogo vidavnictva Ukrayini DVU Ukrayinska kniga Kiyiv Harkiv Redakcijno vidavnichij viddil Knizhkovoyi palati URSR 1965 S 157 170 Bondarchuk P M Derzhavne vidavnictvo Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 350 ISBN 966 00 0405 2 Elektronnij resurs Istoriya vidavnictv Ukrayini Derzhavni vidavnictva Ukrayini 1917 2007 rr Kiyiv Knizhkova palata Ukrayini imeni Ivana Fedorova 2009 z dzherela 13 lyutogo 2021 Telekritika Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 Dzherela Dnipro Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 73 Dnipro Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 291 Bandura O I Dnipro Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya S 393 Oj Dnipro Dnipro U Suzir yi Dnipra Literaturni portreti Bakumenko O D Kiyiv Dnipro 2019 S 5 32 ISBN 978 966 578 304 6 UNIAN Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 Glavred Arhiv originalu za 8 travnya 2011 Procitovano 8 travnya 2011 Vebsajt prisvyachenij vidznachennyu 100 richchya vid dnya zasnuvannya vidavnictva Dnipro Vidavnictvo Dnipro 8 serpnya 2020 u Wayback Machine na sajti Laboratoriya Fantastiki ros Vidavnictvo Dnipro 5 travnya 2021 u Wayback Machine na sajti Lajvlib ros Knigi vidavnictva Dnipro v elektronnomu katalozi CNB Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina