Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веттергорн — це гора висотою 3 692 м.н.м. в Бернських Альпах, розташована в кантоні Берн, Швейцарія. Гора височить над селищем Грінделвальд та є його символом.
| Веттергорн | ||||
 | ||||
| 46°38′19″ пн. ш. 8°06′55″ сх. д. / 46.63875000002777682° пн. ш. 8.11552777780557832° сх. д.Координати: 46°38′19″ пн. ш. 8°06′55″ сх. д. / 46.63875000002777682° пн. ш. 8.11552777780557832° сх. д. | ||||
| Країна | Швейцарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кантон Берн | |||
| Система | Бернські Альпи | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 3692 м | |||
| Висота відносна | 202 м | |||
| Ізоляція | 0,81 км | |||
| Перше сходження | 31 серпня 1844 | |||
| Маршрут | Від Веттерсаттел (або від прихистку Dossenhütte, або від прихистку Glecksteinhütte) по південно-східному схилу до вершини | |||
 | ||||
  Веттергорн Веттергорн (Швейцарія) | ||||
 Веттергорн у Вікісховищі | ||||
Опис
Веттергорн є однією з трьох гір під назвою «Веттергорни», майже однакової висоти і розташованих на одному масиві. Найвищою вершиною з трьох насправді є (3 704 м.н.м.), а найбільш віддаленим від долини у підніжжі — (3 689 м.н.м.). Через те, що три вершини схожі між собою та розташовані майже на одній лінії зору з с. Грінделвальд, Міттельгорн та Розенгорн з селища та долини маже не помітні.
Раніше гора була відома під назвою Гасле Юнгфрау (нім. Hasle Jungfrau).
Історія підкорень
Вершина Веттергорну була вперше підкорена 31 серпня 1844 року провідниками з Грінделвальду Гансом Яуном та Мельхіором Баннгольцером, через три дні після того, як вони супроводили велику експедицію, організовану геологом Едуардом Дезором, на перше сходження на Розенгорн. Перше сходження на Міттельгорн було здійснено тими самими провідниками 9 липня 1845 року разом з третім провідником, Каспаром Абпланальпом, а також Kaspar Abplanalp, зі С. Т. Спіром з міста Інтерлакен, сином шотландського доктора.
У Великій Британії, однак, найбільш відомим є підкорення вершини у вересні 1854 року експедицією, в яку входив Альфред Віллс. Вочевидь він вірив у те, що здійснив перше сходження, і його опис цього підйому у книзі «Мандрівки Високими Альпами» (1856 р.) допоміг зробити альпінізм модним у Британії та підштовхнув систематичне дослідження Альп британськими альпіністами, так звана . Незважаючи на наявність добре задокументований більш ранніх успішних сходжень на Веттергорн і той факт, що на вершину він зійшов за провідником, навіть у його некролозі в 1912 році йшлося про те, що він «перший, про кого можна сказати з упевненістю, хто справді стояв на вершині Веттергорну» (тобто на висоті 3 692 м.н.м.) У подальших коригуваннях, редактори визнали два більш ранніх сходження, але все одно вважали його «першим повністю успішним».
В 1866 році, Люсі Волкер стала першою задокументованою жінкою на вершині Веттергорну.
Відомий провідник та мешканець Грінделвальду Крісттіан Альмер за життя багато разів здійснював сходження на Веттергорн, включно з першим — разом з Метою Бревоорт та її племінником В. А. Б. Куліджем у 1868 році, та останнім — у 1898 році, коли у 70-річному віці він здійснив сходження разом з дружиною для святкування їхнього золотого весілля.
Вінстон Черчилль також здійснив сходження на Веттергорн, в 1894 році.
Галерея видів
-
![image]()
Джозеф Антон Кох, Веттергорн з долиною Райхенбах, 1824 -
![image]()
Вид на Веттергорн (справа) з північного сходу, від Швандлбоден -
![image]()
Вид на Веттергорн над Грінделвальдом -
![image]()
Вид на Веттергорн від Ротштока -
![image]()
Веттергорн на вечірній зорі -
![image]()
Веттергорн та перевал
Канатна дорога Веттергорн
На вершині Веттергорну планувалося зробити верхню станцію першої в Швейцарії та однієї з перших в світі пасажирської канатної дороги, але з усієї траси збудували лише нижню чверть. Ця чверть працювала до початку Першої світової війни.
Історія канатної дороги
В 1905 році біля Грінделвальду розпочалось будівництво першої швейцарської канатної дороги на Веттергорн. Спочатку передбачалось, що вона буде підніматись чотирма секціями на самісіньку вершину. Відкриття першої (нижньої) секції було 27 липня 1908 від готелю «Веттергорн» на схід від Грінделвальду до висоти 1677 м.н.м. Канатна дорога була комбінацією ліфта та підйомника з двома несучими тросами. Дорога проходила над язиком льодовика Верхній Грінделвальд до лук на верхньому кінці тропи Іш, де й до сьогодні під тропою до прихистку Glecksteinhütte видно руїни гірської станції Енґе, вбудованої в скелю над верхньою частиною льодовика Грінделвальд у підніжжя Веттергорну.
Від цієї гірської станції канатної дороги, вона мала йти вздовж південно-західного кряжу Веттергорну до точки навпроти .
Спочатку канатна дорога користувалась значним успіхом, але вже через шість років, в 1915 році її закрити через відсутність відвідувача з огляду на початок Першої світової війни. З різних причин, її більше не відкрили, зокрема неприйнятним було розташування гірської станції першого відрізку на крутому схилі малопривабливим.
Сьогодні з усього в наявності тільки руїни гірської станції Енґе, яка перебуває в процесі санування, щоб врятувати її від остаточного розпаду.
Технічні дані
- Висота долинної станції: 1257 м.н.м.
- Висота гірської станції Енґе: 1677 м.н.м.
- Перепад висот: 420 м
- час підйому: 8,5 хв
- Місткість в один кінець: 110 осіб на годину
- Дві кабіни з 16 місцями (8 сидячих та 8 стоячих)
Репліки кабін можна побачити у Швейцарському музеї техніки та на місці, де раніше розташовувалась долинна станція.
Див. також
Примітки
- http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 9 липня 2009 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
- Williams, Charles (1854). . J. Cassell. с. 319—326. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- Chambers, William; Chamber, Robert (1846). . Т. Volume 5. с. 59—61. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- In memoriam. Rt. Hon. Sir alfred Wills [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.], The Alpine Journal 27, 1912, pp. 47-
- Addenda and Corrigenda: The Wetterhorn [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.], The Alpine Journal 27, 1912, p. 235
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Wetterhorn |
- Веттергорн на Summitpost [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Веттергорн на peakware [Архівовано 12 квітня 2012 у WebCite]
- Веттергорн на hikr [ 25 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- The Wetterhorn from Grindelwald First [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- The Wetterhorn from the Eiger Trail [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Einige Fotos [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- Werner Neuhaus: Wetterhornaufzug, die erste Luftseilbahn der Schweiz. Prellbock Druck & Verlag, Leissigen 2007,
- Werner Neuhaus: Wetterhornaufzug, die erste Luftseilbahn der Schweiz. Schriften der Heimatvereinigung Grindelwald, Nr. 4, Grindelwald 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro goru ta kanatnu dorogu v Shvejcariyi Pro goru v shtati Kolorado SShA div Vettergorn ce gora visotoyu 3 692 m n m v Bernskih Alpah roztashovana v kantoni Bern Shvejcariya Gora visochit nad selishem Grindelvald ta ye jogo simvolom VettergornVettergorn ta prihistok Grindelvald vzimkuVettergorn ta prihistok Grindelvald vzimku46 38 19 pn sh 8 06 55 sh d 46 63875000002777682 pn sh 8 11552777780557832 sh d 46 63875000002777682 8 11552777780557832 Koordinati 46 38 19 pn sh 8 06 55 sh d 46 63875000002777682 pn sh 8 11552777780557832 sh d 46 63875000002777682 8 11552777780557832Krayina ShvejcariyaRegion Kanton BernSistema Bernski AlpiTip goraVisota 3692 mVisota vidnosna 202 mIzolyaciya 0 81 kmPershe shodzhennya 31 serpnya 1844Marshrut Vid Vettersattel abo vid prihistku Dossenhutte abo vid prihistku Glecksteinhutte po pivdenno shidnomu shilu do vershiniVettergornVettergorn Shvejcariya Vettergorn u VikishovishiOpisVettergorn ye odniyeyu z troh gir pid nazvoyu Vettergorni majzhe odnakovoyi visoti i roztashovanih na odnomu masivi Najvishoyu vershinoyu z troh naspravdi ye 3 704 m n m a najbilsh viddalenim vid dolini u pidnizhzhi 3 689 m n m Cherez te sho tri vershini shozhi mizh soboyu ta roztashovani majzhe na odnij liniyi zoru z s Grindelvald Mittelgorn ta Rozengorn z selisha ta dolini mazhe ne pomitni Ranishe gora bula vidoma pid nazvoyu Gasle Yungfrau nim Hasle Jungfrau Istoriya pidkorenVershina Vettergornu bula vpershe pidkorena 31 serpnya 1844 roku providnikami z Grindelvaldu Gansom Yaunom ta Melhiorom Banngolcerom cherez tri dni pislya togo yak voni suprovodili veliku ekspediciyu organizovanu geologom Eduardom Dezorom na pershe shodzhennya na Rozengorn Pershe shodzhennya na Mittelgorn bulo zdijsneno timi samimi providnikami 9 lipnya 1845 roku razom z tretim providnikom Kasparom Abplanalpom a takozh Kaspar Abplanalp zi S T Spirom z mista Interlaken sinom shotlandskogo doktora U Velikij Britaniyi odnak najbilsh vidomim ye pidkorennya vershini u veresni 1854 roku ekspediciyeyu v yaku vhodiv Alfred Vills Vochevid vin viriv u te sho zdijsniv pershe shodzhennya i jogo opis cogo pidjomu u knizi Mandrivki Visokimi Alpami 1856 r dopomig zrobiti alpinizm modnim u Britaniyi ta pidshtovhnuv sistematichne doslidzhennya Alp britanskimi alpinistami tak zvana Nezvazhayuchi na nayavnist dobre zadokumentovanij bilsh rannih uspishnih shodzhen na Vettergorn i toj fakt sho na vershinu vin zijshov za providnikom navit u jogo nekrolozi v 1912 roci jshlosya pro te sho vin pershij pro kogo mozhna skazati z upevnenistyu hto spravdi stoyav na vershini Vettergornu tobto na visoti 3 692 m n m U podalshih koriguvannyah redaktori viznali dva bilsh rannih shodzhennya ale vse odno vvazhali jogo pershim povnistyu uspishnim V 1866 roci Lyusi Volker stala pershoyu zadokumentovanoyu zhinkoyu na vershini Vettergornu Vidomij providnik ta meshkanec Grindelvaldu Kristtian Almer za zhittya bagato raziv zdijsnyuvav shodzhennya na Vettergorn vklyuchno z pershim razom z Metoyu Brevoort ta yiyi pleminnikom V A B Kulidzhem u 1868 roci ta ostannim u 1898 roci koli u 70 richnomu vici vin zdijsniv shodzhennya razom z druzhinoyu dlya svyatkuvannya yihnogo zolotogo vesillya Vinston Cherchill takozh zdijsniv shodzhennya na Vettergorn v 1894 roci Galereya vidivDzhozef Anton Koh Vettergorn z dolinoyu Rajhenbah 1824 Vid na Vettergorn sprava z pivnichnogo shodu vid Shvandlboden Vid na Vettergorn nad Grindelvaldom Vid na Vettergorn vid Rotshtoka Vettergorn na vechirnij zori Vettergorn ta perevalKanatna doroga VettergornDokladnishe de Wetterhorn Aufzug Na vershini Vettergornu planuvalosya zrobiti verhnyu stanciyu pershoyi v Shvejcariyi ta odniyeyi z pershih v sviti pasazhirskoyi kanatnoyi dorogi ale z usiyeyi trasi zbuduvali lishe nizhnyu chvert Cya chvert pracyuvala do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Girska stanciya ta kabina kanatnoyi dorogi Vettergorn Kabina kanatnoyi dorogi Vettergorn Podovzhnij peretin kanatnoyi dorogi Vettergorn Istoriya kanatnoyi dorogi V 1905 roci bilya Grindelvaldu rozpochalos budivnictvo pershoyi shvejcarskoyi kanatnoyi dorogi na Vettergorn Spochatku peredbachalos sho vona bude pidnimatis chotirma sekciyami na samisinku vershinu Vidkrittya pershoyi nizhnoyi sekciyi bulo 27 lipnya 1908 vid gotelyu Vettergorn na shid vid Grindelvaldu do visoti 1677 m n m Kanatna doroga bula kombinaciyeyu lifta ta pidjomnika z dvoma nesuchimi trosami Doroga prohodila nad yazikom lodovika Verhnij Grindelvald do luk na verhnomu kinci tropi Ish de j do sogodni pid tropoyu do prihistku Glecksteinhutte vidno ruyini girskoyi stanciyi Enge vbudovanoyi v skelyu nad verhnoyu chastinoyu lodovika Grindelvald u pidnizhzhya Vettergornu Vid ciyeyi girskoyi stanciyi kanatnoyi dorogi vona mala jti vzdovzh pivdenno zahidnogo kryazhu Vettergornu do tochki navproti Spochatku kanatna doroga koristuvalas znachnim uspihom ale vzhe cherez shist rokiv v 1915 roci yiyi zakriti cherez vidsutnist vidviduvacha z oglyadu na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Z riznih prichin yiyi bilshe ne vidkrili zokrema neprijnyatnim bulo roztashuvannya girskoyi stanciyi pershogo vidrizku na krutomu shili maloprivablivim Sogodni z usogo v nayavnosti tilki ruyini girskoyi stanciyi Enge yaka perebuvaye v procesi sanuvannya shob vryatuvati yiyi vid ostatochnogo rozpadu Tehnichni dani Visota dolinnoyi stanciyi 1257 m n m Visota girskoyi stanciyi Enge 1677 m n m Perepad visot 420 m chas pidjomu 8 5 hv Mistkist v odin kinec 110 osib na godinu Dvi kabini z 16 miscyami 8 sidyachih ta 8 stoyachih Repliki kabin mozhna pobachiti u Shvejcarskomu muzeyi tehniki ta na misci de ranishe roztashovuvalas dolinna stanciya Div takozhYungfrau Alech Svitova spadshina YuNESKO Primitkihttp www swisstopo admin ch internet swisstopo en home html 9 lipnya 2009 u Wayback Machine Sajt Swisstopo Williams Charles 1854 J Cassell s 319 326 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Chambers William Chamber Robert 1846 T Volume 5 s 59 61 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 In memoriam Rt Hon Sir alfred Wills 5 sichnya 2014 u Wayback Machine The Alpine Journal 27 1912 pp 47 Addenda and Corrigenda The Wetterhorn 5 sichnya 2014 u Wayback Machine The Alpine Journal 27 1912 p 235PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Wetterhorn Vettergorn na Summitpost 16 travnya 2008 u Wayback Machine Vettergorn na peakware Arhivovano 12 kvitnya 2012 u WebCite Vettergorn na hikr 25 lyutogo 2015 u Wayback Machine The Wetterhorn from Grindelwald First 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine The Wetterhorn from the Eiger Trail 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine Einige Fotos 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine DzherelaWerner Neuhaus Wetterhornaufzug die erste Luftseilbahn der Schweiz Prellbock Druck amp Verlag Leissigen 2007 ISBN 978 3 907579 50 3 Werner Neuhaus Wetterhornaufzug die erste Luftseilbahn der Schweiz Schriften der Heimatvereinigung Grindelwald Nr 4 Grindelwald 1976