Верхньощелепна артерія

Верхньощелепна артерія (лат. arteria maxillaris) — парна кровоносна судина та друга за величиною кінцева гілка зовнішньої сонної артерії. Вона проходить медіально від гілки нижньої щелепи.

Артерія: Верхньощелепна артерія
Схема гілок верхньощелепної артерії.
Схема гілок верхньощелепної артерії.
Латинска назва	arteria maxillaris
	subject #144 559
Бере початок від	Зовнішня сонна артерія
Гілки	Відділ І Відділ II Відділ III
Вена	Верхньощелепна вена
Попередник	1

Топографія

Верхньощелепна артерія бере початок медіально від шийки нижньої щелепи, звідки йде вгору і вперед, проходить у підскроневій ямці, потім у крилопіднебінній ямці, де розгалужується на термінальні гілки.

Відділи артерії

Верхньощелепна артерія поділяється на 3 відділи: перший або верхньощелепний розташований позаду шийки нижньої щелепи, другий або крилоподібний розташований в підскроневій ямці і третій або крилопіднебінний проходить у крилопіднебінній ямці.

Верхньощелепний відділ

У цьому відділі верхньощелепна артерія розгалужується на такі гілки:

• Нижня альвеолярна артерія (a. alveolaris inferior) — проходить у каналі нижньої щелепи та кровопостачає зуби та ясна. Термінальний відділ цієї гілки — підборідна артерія (a. mentalis), виходить через підборідний отвір та кровопостачає м'язи і шкіру підборіддя та нижньої губи.
• Глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) кровопостачає скронево-нижньощелепний суглоб, структури зовнішнього слухового проходу та барабанну перетинку.
• Середня менінгеальна артерія (a. meningea media) — входить через остистий отвір до порожнини черепа і розгалужується у твердій мозковій оболоні в середній черепній ямці. Середня менінгеальна артерія є найбільшою судиною, що кровопостачає тверду мозкову оболону. Розгалужується на верхню барабанну артерію (a. tympanica superior).
• Передня барабанна артерія (а. tympanica anterior) — входить до слизової оболонки барабанної порожнини через кам'янисто-барабанну щілину скроневої кістки.

Крилоподібний відділ

У крилоподібному відділі артерія прямує косо вперед і вгору під гілкою нижньої щелепи та поверхневій (іноді глибокій частині) частині латерального крилоподібного м'яза, проходячи далі між ділянками прикріплення цього м'яза та входить до крилопіднебінної ямки.

В другому відділі верхньощелепної артерії визначають наступні гілки:

• Верхня задня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) — ця судина проходить через отвори горбка верхньої щелепи та кровопостачає великі кутні зуби та слизову оболонку верхньощелепної (гайморової) пазухи.
• Жувальна артерія (а.masseterica)
• Крилопіднебінні гілки (r. pterygoidei)
• Глибокі скроневі артерії
• Щічна артерія (a. buccalis)

Крилопіднебінний відділ

У третьому відділі верхньощелепної артерії визначають 3 гілки:

• Підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) — ця судина проходить через нижню очноямкову щілину, потрапляє до очної ямки, йде по борозні та нижньоочному каналі, звідки на лице. Після чого розгалужується на термінальні гілки та кровопостачає шкіру і м'язи верхньої губи, щоки, носа, нижньої повіки. Підочноямкова артерія формує анастомози з гілками лицевої артерії; в підочноямковому каналі від підочноямкової артерії відходять:
  • Передні коміркові артерії (aa. alveolares superiores anteriores), що кровопостачають верхні зубів і ясна;
  • Клинопіднебінна артерія (a. sphenopalatine) — кровопостачає слизові оболонки носа.
• Низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens), ця судина проходить через великий піднебінний канал і кровопостачає тверде та м'яке піднебіння. Від артерії відходить артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), що кровопостачає верхню частину глотки та слухової труби.

Посилання

1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельского А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN .
2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN .