Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
47°10′6.6000001000059″ пн. ш. 9°27′41.760000100002″ сх. д. / 47.16850° пн. ш. 9.46160° сх. д.
| Замок Верденберг | |
| Дата створення / заснування | 1228 |
|---|---|
 | |
 | |
| Країна |  Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Грабс[1] Верденберг Санкт-Галлен[1] |
| Місце розташування | d |
| Статус спадщини | d[1] |
| Адреса | Städtli, 9470 Werdenberg |
| Поштовий індекс | 9470 |
 | |
 | |
 | |
 | |
 | |
 | |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
| Офіційний сайт(нім.) Офіційний сайт(англ.) | |
 Замок Верденберг у Вікісховищі | |
Замок Верденберг (нім. Werdenberg) — середньовічний замок у швейцарському місті . Один з найвражаючих замків кантону Санкт-Галлен, що добре збереглися. Верденберзький замок, як і розташовані неподалік замки (нім. Wartau, Вартау) та Шаттенбург (нім. Schattenburg (Фельдкірх, Австрія) відноситься до того типу замків, в яких вежа і головна будівля об'єднані в одну цілу захисну споруду.
Опис та історія замку
Замок, що чудово зберігся, стоїть на пагорбі над містечком Верденбергом. Башта-донжон і головна будівля замку утворюють єдиний комплекс, який має квадратну у плані форму. Компактне розташування будівель зумовлене, насамперед, обмеженістю місця на вершині пагорба.
Деякі джерела вказують на можливість існування на цьому місці сторожової римської вежі з поселенням біля підніжжя пагорба, проте археологічних доказів достовірності цієї гіпотези поки що немає.
Реставраційні роботи 1977-1978 років показали, що комплекс будівель замку виник протягом короткого, можливо, навіть одного будівельного періоду. Вежа-донжон і головна будівля були побудовані в один і той же самий час, про що свідчать гомогенна структура кам'яних стін і монолітність кутових з'єднань будівель. Фрагмент романського вікна другого поверху та ніші із сидіннями в караульних приміщеннях сягають початку XIII століття. Будівельником замку вважається граф Рудольф I фон Верденберг († 1247-1248). Деякі дослідники вважають, що замок міг бути побудований ще раніше його батьком графом Хуго I фон Монфортом (1182—1235), який достовірно вважається будівельником замку Шаттенбург.
Міцна кладка стіни з великого каміння, укладеного рівномірними шарами, дозволяє приписати його будівництво епосі великого будівництва замків за часів панування династії Штауфенів. Так звана Гларнська прибудова, що носить також ім'я квартири виноградаря, була побудована в XIV або навіть на початку XVI століття. Можливо, що сучасні вхідні сходи головної будівлі спочатку були облоговим двором. У Пізнє Середньовіччя було складено зубці на вершині вежі-донжона та на верхньому поверсі головної будівлі. У цей час у стіні будівлі були пробиті характерні ступінчасті вікна. Внутрішні покої замку були перебудовані, що перетворило замок із оборонної споруди на житловий комплекс. Оригінальні дерев'яні конструкції та дах були втрачені під час пожежі 1695 року, яка трапилася під час святкувань з нагоди вступу на посаду намісника Йоганна Цвейфеля (Johannes Zweifel). Відновлення перекриттів після пожежі було завершено 1697 року, про що свідчить дата на стельовому булку вестибюлю другого поверху. В 1780 на вершині даху вежі з'явилася цибулинна глава, найімовірніше за наказом намісника Якоба Шиндлера (Jakob Schindler, 1778-1781 рр..)
У ХІХ столітті сім'я Гілті, останні власники замку, пробили кілька додаткових вікон, влаштували балкон на північній стіні головної будівлі і обновили внутрішні покої.
На схилах пагорба, на якому розташувався замок, влаштовані тераси виноградника та стоїть будиночок виноградарів, стилізований під античний храм. З містечка на вершину пагорба у двір замку ведуть кам'яні сходи. Крім того, із західного боку є ворота у стіні.
Від північного кута замку оборонна стіна веде до колишньої ратуші. Стіна на південному сході, що спускалася в минулому до єдиних внутрішніх воріт містечка, збереглася лише частково. Від донжона до північно-східного кута головної будівлі йде зовнішня стіна фортеці. Фортечний двір поділено на дві частини, західну та південно-східну — стіною, що починається від південно-східного кута будинку. Частину західного двору займає будівля економа (колишня стайня), перекрита односхилим дахом. На його стіні намальовано герб, що належав, ймовірно, Якобу Шулеру, наміснику землі Верденберг у 1565—1568 pp. Стіни, що оточують південно-східний двір, все ще зберегли залишки бійниць. У кутку двору знаходиться облоговий колодязь. Стіни, що дійшли до наших днів, невисокі, що наводить дослідників на думку, що раніше існували додаткові, втрачені нині оборонні споруди. Вони могли б перебувати на місці сучасної ратуші міста Верденберг.
У 1977—1978 роках за завданням будівельного департаменту кантону Санкт-Галлен було проведено велику зовнішню реставрацію замку. Керували реставрацією Управління у справах наземного будівництва кантону, місцеві архітектори Бергер та Фукс (Berger und Fuchs), а також Хансрюді Дічі (Hansruedi Dietschi). Консультанти — кантональний спеціаліст з охорони пам'ятників Беніто Боарі (Benito Boari), експерти Швейцарської Комісії з охорони пам'яток Альберт Кнепфлі (Albert Knoepfli) та Бернхард Андерс (Bernhard Anders).
Головна будівля
У нижній частині головної будівлі (нім. Palas) лише кілька вузьких вікон для пропуску світла, у той час як верхні поверхи, крім північно-західного фасаду, мають порівняно багато вікон різної форми: одиночних, здвоєних і поступчастих. Під вікнами верхнього житлового поверху видно отвори для балок, які дозволяють припустити наявність у минулому бойового обходу. Крутий вальмовий чотирисхилий дах лежить на основі пізньосередньовічного оборонного обходу, який вгадується з боку, зверненого до пагорба, за наявності бійниць і стінних зубців. На західній стіні видно башту, яка в минулому, швидше за все, вела до оглядового майданчика.
Могутні двостулкові двері, збиті з брусів каштанового дерева, сильно постраждали від мінливості погоди протягом століть. Вони були створені за часів Пізнього чи навіть Високого Середньовіччя. Двері вціліли під час пожежі 1695 року.
Герб Верденберга з чорним церковним прапором, намальований на парадному південному фасаді, схожий на герб із Цюріхського гербовника 1340 р., що зберігається у Швейцарському Краєзнавчому Музеї. Він замінив собою зображення святого Фрідоліна, намальоване на стінах у двадцятих роках ХХ століття.
Основа вежі-донжона складена з грубо обтесаних каменів і, на противагу палацу, не оштукатурена. Те саме стосується і цоколя південно-західної стіни палацу. Верхня частина вежі (приблизно третина від загальної висоти), споруджена в пізніший час і оштукатурена, завершується вінцем із зубців, за якими знаходиться оборонний майданчик, що зберігся до наших днів. Чотирьохсхилий намет даху увінчаний барочною баштою з куполом-цибулиною.
Перший поверх
Від зовнішніх дверей до внутрішнього порталу ведуть сходи, перекриті коробовим склепінням. Середньовічні двостулкові двері порталу зберегли потужні поперечні балки та засуви з декоративними дерев'яними шишками. Товщина стіни вказує на те, що раніше це була зовнішня стіна головної будівлі.
За дверима знаходиться висока зала, перекрита коробовим і хрестовим склепінням. Зліва від входу пролом у стіні вежі-донжона, який був зроблений у XVII чи XVIII ст. Пролом веде у високе приміщення з неоштукатуреними стінами, яке служило в минулому як в'язниця. Спочатку потрапити до нього можна було лише через люк у стелі, який вів у замкову кухню.
Друга в'язниця знаходиться з північного боку донжона. У це низьке приміщення без вікон можна заглянути через люк у дерев'яній підлозі кімнати, в яку можна потрапити кам'яними сходами у вестибюлі.
На проміжному поверсі головної будівлі знаходяться караульні приміщення, в яких сьогодні розміщується кантональна колекція зброї. Основу експозиції становить багата колекція зброї, яку у 1981 р. подарував кантону Санкт-Галлен інженер Ганс Брашлер (Hans Braschler), начальник кантонального управління у справах меліорації та вимірювань. Надалі вона була доповнена експонатами з кантональної палати зброї. У північній стіні головної кімнати влаштовано дві середньовічні віконні ніші із сидіннями. Тут же знаходяться аркові двері, які в минулому були або дверима входу, розташованого високо над поверхнею землі, або служили для втечі із замку. Висока стеля була підвішена на п'яти висячих кроквах в 1781 році. У сусідньому приміщенні влаштована пізніша піч, що замінила собою камін у головній кімнаті.
Другий поверх
Балкова стеля вестибюля другого поверху датується 1697 р. Він лежить на дерев'яній колоні, увінчаній капітелью у формі рогатки. Підлога вистелена вапняковими плитами. На стінах намальовано герби гларнських землеуправителів. Герби були сильно поновлені, а деякі заново намальовані за керуючого Йоганна Цвейфеля (Johannes Zweifel) після того, як замок вигорів під час пожежі 1695 року. Ліворуч від входу в Лицарський Зал розташований герб Гілті, який нагадує про Йоганна Ульріха Гілті, який купив замок у 1835 році.
У вестибюлі знаходиться дошка із зображенням сцени розп'яття: Христос на хресті з ангелами, які збирають його кров, Марією, Іоанном, Марією Магдаленою та Св. Галлієм, зображеними на золотому тлі. Верхня дуга рами оздоблена фризом із спіралеподібних завитків. У нижній частині картини підпис та дата — 1539 рік. За стилем картина належить ранньому Ренесансу, художник невідомий. Картина перенесена в замок із невідомої церкви на околицях Санкт-Галлена.
Панські приміщення знаходяться на північ від вестибюлю. Планування кімнат барокове і відноситься, в основному, до часу Гілті. Меблі та інша обстановка були придбані в XIX столітті і є чудовим прикладом того, як обставлялися тоді репрезентативні житлові приміщення в історичному стилі. В основному, меблювання витримане в стилі Бідермайєр, але є і шафи, буфети та годинник підлоги в стилі бароко. Галерея картин складається з портретів з XVII по XIX століття, які лише частково пов'язані з Верденбергом, а також міських пейзажів та літографій XIX століття. Деякі з кахельних печей стоять на старих постаментах і до цього дня можуть використовуватися для опалення приміщень. Дрова в них закладаються з боку вестибюлю.
Лицарська кімната в північно-східному кутку і прилегла до неї кімната Суду після 1695 року були перекриті барельною стелею. Підлога вистелена широкими дерев'яними дошками. Стіни виконані простими дерев'яними панелями. У стінах влаштовано сім ніш із тричастинними східчастими вікнами. Велика кахельна піч, ймовірно, була споруджена з двох різних початкових частин. Вона облицьована зеленим обливним кахлем, по краях біло-блакитні кахлі з мальовничими медальйонами. На спинці пічного сидіння зображення фантастичного замку, що приписується Каспару Руошталлеру (Caspar Ruostaller, 1707-1777) з Лахена. Над ним кахель із зображенням Бога-Отця. На стіні портрети Ганса Ульріха Гілті (Hans Ulrich Hilty, 1720-1760) та подружжя Йоганна Ульріха Гілті (Johann Ulrich Hilty) та Елізабет Кіліас (Elisabeth Kilias, † 1847 р.), що купили замок у 1835 р.
У кімнаті Суду стоїть біла піч 1770 року у стилі рококо, прикрашена кахлями з візерунками та ландшафтними сценами. На стінах портрети Йоганна Шлепфера (Johannes Schläpfer, 1725-1804) та його дружини Ганни Гонценбах (Anna Gonzenbach, 1742-1825 рр.), Георга Леонхарда Шлепфера-Хірцеля (Georg Leonhard Schläpfer-Hirzel, 1766-1840 рр.) та Камілло Віго (Camillo Vigo) з Генуї, компаньйона Шлепферів. Шлепфери володіли замком із 1829 по 1835 рік.
Сусідні два приміщення колись були єдиним цілим. Очевидно, у яких розташовувався архів землеуправителей. Пізніше тут влаштували житлову кімнату та кабінет. У передпокої стоїть сильно зменшена зелена кахельна піч з плитками XVII і XVIII ст.
З вестибюля коридор, перекритий хрестовим склепінням, веде до середньовічної кухні. У цьому колись просторому приміщенні зберігся відкритий камін. У ХІХ ст. кухня була поділена на окремі приміщення, у західній стіні було пробито вікно.
Зліва від сходів знаходяться два приміщення, стіни яких оздоблені дерев'яними панелями. Спочатку вони були квартирою, в якій жив виноградар, потім у них влаштували аптеку та прийомну лікаря медицини Ульріха Гілті (1827—1906 рр.).
Дослідження стін головної будівлі на цьому поверсі виявили залишки романської ніші та ранньоготичного вікна чи проходу. Це дозволяє зробити висновок про те, що за часів Високого Середньовіччя головна будівля була двоповерховою.
Третій поверх
План третього поверху схожий на план другого. Потужна стеля також лежить на дерев'яній колоні з капітелю у формі рогатки. На поверсі розташовані три спальні, у кожній з яких є тричасткове східчасте вікно. Ніші вікон перекриті плоскими арками. Меблі та облицювання стін скромні. У східній кімнаті спальня відокремлена від будуару дерев'яною перегородкою із дверима по центру. Кубична піч класичного стилю з блакитними кахлями підписана Самуелем Шпіллером (Samuel Spiller) та пічними справами художником Генріхом Еглі (Heinrich Egli). Вона складена 1809 року. Друга піч — масивна вежа, увінчана куполом і рясно прикрашена зображеннями людей, звірів та ландшафтів у блакитному кольорі. На вершині невідомий герб (три зірки та дата 1741 р.), можливо це герб Руоштальської майстерні.
Четвертий поверх
На четвертому поверсі (горищі) раніше розташовувалася комора. Нині тут знаходиться Рейнський музей. Уздовж стіни в Пізнє Середньовіччя було влаштовано бойовий обхід, із зубцями та бійницями для гармат. Дерев'яний дах із підвісними кроквами був заново відбудований після пожежі 1695 р. Приблизно посередині її підтримує стіна з товстих дерев'яних опор. З комори через широкі двостулкові двері можна потрапити до вежі-донжону, до приміщення колишньої збройової. Над аркою дверей гризайль із зображенням гармати та рушниці, прикрашений візерунком із листям аканта та написом «Pro Armis et Focis». Західну стіну збройової кімнати прикрашає герб землеуправителя Петера Кеніга фон Гларус (Peter König von Glarus, 1709/12 рр.). Під ним зображення ведмедя. В даний час у збройовій розташовується майстерня художника, і вхід до неї для відвідувачів закритий.
Вершина башти
З горища по дерев'яних сходах можна піднятися у вище розташоване приміщення всередині башти-донжона. Зараз воно використовується як кімната, де діти можуть помалювати, поки батьки оглядають замок. Тут же, на спеціальній дошці, вони можуть залишити свої побажання щодо покращення музею.
Сходами, прибудованими до стіни вежі, відвідувачі піднімаються на вершину вежі, де знаходиться бойова платформа, оточена подестом і зубцями. Майже весь простір платформи займає тривимірний прототип кантону Санкт-Галлена. Башта перекрита високим дерев'яним дахом, який був збудований після пожежі 1695 р. Цибулинний купол на вершині даху з'явився в 1780 р.
Легенди
Три черепи Давним-давно у підвалах замку було виявлено три дуже старі черепи. На одному були виразно видно сліди залікованої рани. Згідно з легендою вони належали комусь із графів-власників замку і мають чарівну силу. Кажуть, що замок стоятиме доти, доки існують черепи. Насправді черепи давно зникли, а замок, як і раніше, стоїть, хоч і вигорів вщент двісті і триста років тому.
Невинний Зурбергер зі Штудена (Surberger von Studen) Згідно з легендою якогось Зурбергера було заарештовано і несправедливо засуджено до смерті. Справжньому злочинцеві вдалося вийти сухим з води. Після смерті дух Зурбергера не зміг знайти спокій і досі знаходиться в підвалах замку. Опівночі у підвалі можна почути його голос: "Зурбергер невинний, Зурбергер невинний...".
Література
- Bernhard Anderes: Werdenberg Schloss und Städchen, Amt für Kulturpflege des Kanton St.Gallen, BuchsDruck, Buchs SG, Schweiz,
- Grabs, Werdenberg, Buchs seinerzeit, BuchsDruck und Verlag, 1990, Buchs SG, Schweiz,
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
Посилання
- Schloss Werdenberg
- Region Werdenberg
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
47 10 6 6000001000059 pn sh 9 27 41 760000100002 sh d 47 16850 pn sh 9 46160 sh d 47 16850 9 46160Zamok Verdenberg Data stvorennya zasnuvannya1228 Krayina Shvejcariya Administrativna odinicyaGrabs 1 Verdenberg Sankt Gallen 1 Misce roztashuvannyad Status spadshinid 1 AdresaStadtli 9470 Werdenberg Poshtovij indeks9470 Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oficijnij sajt nim Oficijnij sajt angl Zamok Verdenberg u Vikishovishi Zamok Verdenberg nim Werdenberg serednovichnij zamok u shvejcarskomu misti Odin z najvrazhayuchih zamkiv kantonu Sankt Gallen sho dobre zbereglisya Verdenberzkij zamok yak i roztashovani nepodalik zamki nim Wartau Vartau ta Shattenburg nim Schattenburg Feldkirh Avstriya vidnositsya do togo tipu zamkiv v yakih vezha i golovna budivlya ob yednani v odnu cilu zahisnu sporudu Zamok Verdenberg vid z pivdennogo shodu Opis ta istoriya zamkuZamok sho chudovo zberigsya stoyit na pagorbi nad mistechkom Verdenbergom Bashta donzhon i golovna budivlya zamku utvoryuyut yedinij kompleks yakij maye kvadratnu u plani formu Kompaktne roztashuvannya budivel zumovlene nasampered obmezhenistyu miscya na vershini pagorba Deyaki dzherela vkazuyut na mozhlivist isnuvannya na comu misci storozhovoyi rimskoyi vezhi z poselennyam bilya pidnizhzhya pagorba prote arheologichnih dokaziv dostovirnosti ciyeyi gipotezi poki sho nemaye Restavracijni roboti 1977 1978 rokiv pokazali sho kompleks budivel zamku vinik protyagom korotkogo mozhlivo navit odnogo budivelnogo periodu Vezha donzhon i golovna budivlya buli pobudovani v odin i toj zhe samij chas pro sho svidchat gomogenna struktura kam yanih stin i monolitnist kutovih z yednan budivel Fragment romanskogo vikna drugogo poverhu ta nishi iz sidinnyami v karaulnih primishennyah syagayut pochatku XIII stolittya Budivelnikom zamku vvazhayetsya graf Rudolf I fon Verdenberg 1247 1248 Deyaki doslidniki vvazhayut sho zamok mig buti pobudovanij she ranishe jogo batkom grafom Hugo I fon Monfortom 1182 1235 yakij dostovirno vvazhayetsya budivelnikom zamku Shattenburg Micna kladka stini z velikogo kaminnya ukladenogo rivnomirnimi sharami dozvolyaye pripisati jogo budivnictvo eposi velikogo budivnictva zamkiv za chasiv panuvannya dinastiyi Shtaufeniv Tak zvana Glarnska pribudova sho nosit takozh im ya kvartiri vinogradarya bula pobudovana v XIV abo navit na pochatku XVI stolittya Mozhlivo sho suchasni vhidni shodi golovnoyi budivli spochatku buli oblogovim dvorom U Piznye Serednovichchya bulo skladeno zubci na vershini vezhi donzhona ta na verhnomu poversi golovnoyi budivli U cej chas u stini budivli buli probiti harakterni stupinchasti vikna Vnutrishni pokoyi zamku buli perebudovani sho peretvorilo zamok iz oboronnoyi sporudi na zhitlovij kompleks Originalni derev yani konstrukciyi ta dah buli vtracheni pid chas pozhezhi 1695 roku yaka trapilasya pid chas svyatkuvan z nagodi vstupu na posadu namisnika Joganna Cvejfelya Johannes Zweifel Vidnovlennya perekrittiv pislya pozhezhi bulo zaversheno 1697 roku pro sho svidchit data na stelovomu bulku vestibyulyu drugogo poverhu V 1780 na vershini dahu vezhi z yavilasya cibulinna glava najimovirnishe za nakazom namisnika Yakoba Shindlera Jakob Schindler 1778 1781 rr U HIH stolitti sim ya Gilti ostanni vlasniki zamku probili kilka dodatkovih vikon vlashtuvali balkon na pivnichnij stini golovnoyi budivli i obnovili vnutrishni pokoyi Na shilah pagorba na yakomu roztashuvavsya zamok vlashtovani terasi vinogradnika ta stoyit budinochok vinogradariv stilizovanij pid antichnij hram Z mistechka na vershinu pagorba u dvir zamku vedut kam yani shodi Krim togo iz zahidnogo boku ye vorota u stini Vid pivnichnogo kuta zamku oboronna stina vede do kolishnoyi ratushi Stina na pivdennomu shodi sho spuskalasya v minulomu do yedinih vnutrishnih vorit mistechka zbereglasya lishe chastkovo Vid donzhona do pivnichno shidnogo kuta golovnoyi budivli jde zovnishnya stina forteci Fortechnij dvir podileno na dvi chastini zahidnu ta pivdenno shidnu stinoyu sho pochinayetsya vid pivdenno shidnogo kuta budinku Chastinu zahidnogo dvoru zajmaye budivlya ekonoma kolishnya stajnya perekrita odnoshilim dahom Na jogo stini namalovano gerb sho nalezhav jmovirno Yakobu Shuleru namisniku zemli Verdenberg u 1565 1568 pp Stini sho otochuyut pivdenno shidnij dvir vse she zberegli zalishki bijnic U kutku dvoru znahoditsya oblogovij kolodyaz Stini sho dijshli do nashih dniv nevisoki sho navodit doslidnikiv na dumku sho ranishe isnuvali dodatkovi vtracheni nini oboronni sporudi Voni mogli b perebuvati na misci suchasnoyi ratushi mista Verdenberg U 1977 1978 rokah za zavdannyam budivelnogo departamentu kantonu Sankt Gallen bulo provedeno veliku zovnishnyu restavraciyu zamku Keruvali restavraciyeyu Upravlinnya u spravah nazemnogo budivnictva kantonu miscevi arhitektori Berger ta Fuks Berger und Fuchs a takozh Hansryudi Dichi Hansruedi Dietschi Konsultanti kantonalnij specialist z ohoroni pam yatnikiv Benito Boari Benito Boari eksperti Shvejcarskoyi Komisiyi z ohoroni pam yatok Albert Knepfli Albert Knoepfli ta Bernhard Anders Bernhard Anders Golovna budivlyaVerdenberg rozpis po shovku Anni Shesterikovoyi U nizhnij chastini golovnoyi budivli nim Palas lishe kilka vuzkih vikon dlya propusku svitla u toj chas yak verhni poverhi krim pivnichno zahidnogo fasadu mayut porivnyano bagato vikon riznoyi formi odinochnih zdvoyenih i postupchastih Pid viknami verhnogo zhitlovogo poverhu vidno otvori dlya balok yaki dozvolyayut pripustiti nayavnist u minulomu bojovogo obhodu Krutij valmovij chotirishilij dah lezhit na osnovi piznoserednovichnogo oboronnogo obhodu yakij vgaduyetsya z boku zvernenogo do pagorba za nayavnosti bijnic i stinnih zubciv Na zahidnij stini vidno bashtu yaka v minulomu shvidshe za vse vela do oglyadovogo majdanchika Mogutni dvostulkovi dveri zbiti z brusiv kashtanovogo dereva silno postrazhdali vid minlivosti pogodi protyagom stolit Voni buli stvoreni za chasiv Piznogo chi navit Visokogo Serednovichchya Dveri vcilili pid chas pozhezhi 1695 roku Gerb Verdenberga z chornim cerkovnim praporom namalovanij na paradnomu pivdennomu fasadi shozhij na gerb iz Cyurihskogo gerbovnika 1340 r sho zberigayetsya u Shvejcarskomu Krayeznavchomu Muzeyi Vin zaminiv soboyu zobrazhennya svyatogo Fridolina namalovane na stinah u dvadcyatih rokah HH stolittya Osnova vezhi donzhona skladena z grubo obtesanih kameniv i na protivagu palacu ne oshtukaturena Te same stosuyetsya i cokolya pivdenno zahidnoyi stini palacu Verhnya chastina vezhi priblizno tretina vid zagalnoyi visoti sporudzhena v piznishij chas i oshtukaturena zavershuyetsya vincem iz zubciv za yakimi znahoditsya oboronnij majdanchik sho zberigsya do nashih dniv Chotirohshilij namet dahu uvinchanij barochnoyu bashtoyu z kupolom cibulinoyu Pershij poverhVid zovnishnih dverej do vnutrishnogo portalu vedut shodi perekriti korobovim sklepinnyam Serednovichni dvostulkovi dveri portalu zberegli potuzhni poperechni balki ta zasuvi z dekorativnimi derev yanimi shishkami Tovshina stini vkazuye na te sho ranishe ce bula zovnishnya stina golovnoyi budivli Za dverima znahoditsya visoka zala perekrita korobovim i hrestovim sklepinnyam Zliva vid vhodu prolom u stini vezhi donzhona yakij buv zroblenij u XVII chi XVIII st Prolom vede u visoke primishennya z neoshtukaturenimi stinami yake sluzhilo v minulomu yak v yaznicya Spochatku potrapiti do nogo mozhna bulo lishe cherez lyuk u steli yakij viv u zamkovu kuhnyu Druga v yaznicya znahoditsya z pivnichnogo boku donzhona U ce nizke primishennya bez vikon mozhna zaglyanuti cherez lyuk u derev yanij pidlozi kimnati v yaku mozhna potrapiti kam yanimi shodami u vestibyuli Na promizhnomu poversi golovnoyi budivli znahodyatsya karaulni primishennya v yakih sogodni rozmishuyetsya kantonalna kolekciya zbroyi Osnovu ekspoziciyi stanovit bagata kolekciya zbroyi yaku u 1981 r podaruvav kantonu Sankt Gallen inzhener Gans Brashler Hans Braschler nachalnik kantonalnogo upravlinnya u spravah melioraciyi ta vimiryuvan Nadali vona bula dopovnena eksponatami z kantonalnoyi palati zbroyi U pivnichnij stini golovnoyi kimnati vlashtovano dvi serednovichni vikonni nishi iz sidinnyami Tut zhe znahodyatsya arkovi dveri yaki v minulomu buli abo dverima vhodu roztashovanogo visoko nad poverhneyu zemli abo sluzhili dlya vtechi iz zamku Visoka stelya bula pidvishena na p yati visyachih krokvah v 1781 roci U susidnomu primishenni vlashtovana piznisha pich sho zaminila soboyu kamin u golovnij kimnati Drugij poverhBalkova stelya vestibyulya drugogo poverhu datuyetsya 1697 r Vin lezhit na derev yanij koloni uvinchanij kapitelyu u formi rogatki Pidloga vistelena vapnyakovimi plitami Na stinah namalovano gerbi glarnskih zemleupraviteliv Gerbi buli silno ponovleni a deyaki zanovo namalovani za keruyuchogo Joganna Cvejfelya Johannes Zweifel pislya togo yak zamok vigoriv pid chas pozhezhi 1695 roku Livoruch vid vhodu v Licarskij Zal roztashovanij gerb Gilti yakij nagaduye pro Joganna Ulriha Gilti yakij kupiv zamok u 1835 roci U vestibyuli znahoditsya doshka iz zobrazhennyam sceni rozp yattya Hristos na hresti z angelami yaki zbirayut jogo krov Mariyeyu Ioannom Mariyeyu Magdalenoyu ta Sv Galliyem zobrazhenimi na zolotomu tli Verhnya duga rami ozdoblena frizom iz spiralepodibnih zavitkiv U nizhnij chastini kartini pidpis ta data 1539 rik Za stilem kartina nalezhit rannomu Renesansu hudozhnik nevidomij Kartina perenesena v zamok iz nevidomoyi cerkvi na okolicyah Sankt Gallena Panski primishennya znahodyatsya na pivnich vid vestibyulyu Planuvannya kimnat barokove i vidnositsya v osnovnomu do chasu Gilti Mebli ta insha obstanovka buli pridbani v XIX stolitti i ye chudovim prikladom togo yak obstavlyalisya todi reprezentativni zhitlovi primishennya v istorichnomu stili V osnovnomu meblyuvannya vitrimane v stili Bidermajyer ale ye i shafi bufeti ta godinnik pidlogi v stili baroko Galereya kartin skladayetsya z portretiv z XVII po XIX stolittya yaki lishe chastkovo pov yazani z Verdenbergom a takozh miskih pejzazhiv ta litografij XIX stolittya Deyaki z kahelnih pechej stoyat na starih postamentah i do cogo dnya mozhut vikoristovuvatisya dlya opalennya primishen Drova v nih zakladayutsya z boku vestibyulyu Licarska kimnata v pivnichno shidnomu kutku i prilegla do neyi kimnata Sudu pislya 1695 roku buli perekriti barelnoyu steleyu Pidloga vistelena shirokimi derev yanimi doshkami Stini vikonani prostimi derev yanimi panelyami U stinah vlashtovano sim nish iz trichastinnimi shidchastimi viknami Velika kahelna pich jmovirno bula sporudzhena z dvoh riznih pochatkovih chastin Vona oblicovana zelenim oblivnim kahlem po krayah bilo blakitni kahli z malovnichimi medaljonami Na spinci pichnogo sidinnya zobrazhennya fantastichnogo zamku sho pripisuyetsya Kasparu Ruoshtalleru Caspar Ruostaller 1707 1777 z Lahena Nad nim kahel iz zobrazhennyam Boga Otcya Na stini portreti Gansa Ulriha Gilti Hans Ulrich Hilty 1720 1760 ta podruzhzhya Joganna Ulriha Gilti Johann Ulrich Hilty ta Elizabet Kilias Elisabeth Kilias 1847 r sho kupili zamok u 1835 r U kimnati Sudu stoyit bila pich 1770 roku u stili rokoko prikrashena kahlyami z vizerunkami ta landshaftnimi scenami Na stinah portreti Joganna Shlepfera Johannes Schlapfer 1725 1804 ta jogo druzhini Ganni Goncenbah Anna Gonzenbach 1742 1825 rr Georga Leonharda Shlepfera Hircelya Georg Leonhard Schlapfer Hirzel 1766 1840 rr ta Kamillo Vigo Camillo Vigo z Genuyi kompanjona Shlepferiv Shlepferi volodili zamkom iz 1829 po 1835 rik Susidni dva primishennya kolis buli yedinim cilim Ochevidno u yakih roztashovuvavsya arhiv zemleupravitelej Piznishe tut vlashtuvali zhitlovu kimnatu ta kabinet U peredpokoyi stoyit silno zmenshena zelena kahelna pich z plitkami XVII i XVIII st Z vestibyulya koridor perekritij hrestovim sklepinnyam vede do serednovichnoyi kuhni U comu kolis prostoromu primishenni zberigsya vidkritij kamin U HIH st kuhnya bula podilena na okremi primishennya u zahidnij stini bulo probito vikno Zliva vid shodiv znahodyatsya dva primishennya stini yakih ozdobleni derev yanimi panelyami Spochatku voni buli kvartiroyu v yakij zhiv vinogradar potim u nih vlashtuvali apteku ta prijomnu likarya medicini Ulriha Gilti 1827 1906 rr Doslidzhennya stin golovnoyi budivli na comu poversi viyavili zalishki romanskoyi nishi ta rannogotichnogo vikna chi prohodu Ce dozvolyaye zrobiti visnovok pro te sho za chasiv Visokogo Serednovichchya golovna budivlya bula dvopoverhovoyu Tretij poverhPlan tretogo poverhu shozhij na plan drugogo Potuzhna stelya takozh lezhit na derev yanij koloni z kapitelyu u formi rogatki Na poversi roztashovani tri spalni u kozhnij z yakih ye trichastkove shidchaste vikno Nishi vikon perekriti ploskimi arkami Mebli ta oblicyuvannya stin skromni U shidnij kimnati spalnya vidokremlena vid buduaru derev yanoyu peregorodkoyu iz dverima po centru Kubichna pich klasichnogo stilyu z blakitnimi kahlyami pidpisana Samuelem Shpillerom Samuel Spiller ta pichnimi spravami hudozhnikom Genrihom Egli Heinrich Egli Vona skladena 1809 roku Druga pich masivna vezha uvinchana kupolom i ryasno prikrashena zobrazhennyami lyudej zviriv ta landshaftiv u blakitnomu kolori Na vershini nevidomij gerb tri zirki ta data 1741 r mozhlivo ce gerb Ruoshtalskoyi majsterni Chetvertij poverhNa chetvertomu poversi gorishi ranishe roztashovuvalasya komora Nini tut znahoditsya Rejnskij muzej Uzdovzh stini v Piznye Serednovichchya bulo vlashtovano bojovij obhid iz zubcyami ta bijnicyami dlya garmat Derev yanij dah iz pidvisnimi krokvami buv zanovo vidbudovanij pislya pozhezhi 1695 r Priblizno poseredini yiyi pidtrimuye stina z tovstih derev yanih opor Z komori cherez shiroki dvostulkovi dveri mozhna potrapiti do vezhi donzhonu do primishennya kolishnoyi zbrojovoyi Nad arkoyu dverej grizajl iz zobrazhennyam garmati ta rushnici prikrashenij vizerunkom iz listyam akanta ta napisom Pro Armis et Focis Zahidnu stinu zbrojovoyi kimnati prikrashaye gerb zemleupravitelya Petera Keniga fon Glarus Peter Konig von Glarus 1709 12 rr Pid nim zobrazhennya vedmedya V danij chas u zbrojovij roztashovuyetsya majsternya hudozhnika i vhid do neyi dlya vidviduvachiv zakritij Vershina bashtiZ gorisha po derev yanih shodah mozhna pidnyatisya u vishe roztashovane primishennya vseredini bashti donzhona Zaraz vono vikoristovuyetsya yak kimnata de diti mozhut pomalyuvati poki batki oglyadayut zamok Tut zhe na specialnij doshci voni mozhut zalishiti svoyi pobazhannya shodo pokrashennya muzeyu Shodami pribudovanimi do stini vezhi vidviduvachi pidnimayutsya na vershinu vezhi de znahoditsya bojova platforma otochena podestom i zubcyami Majzhe ves prostir platformi zajmaye trivimirnij prototip kantonu Sankt Gallena Bashta perekrita visokim derev yanim dahom yakij buv zbudovanij pislya pozhezhi 1695 r Cibulinnij kupol na vershini dahu z yavivsya v 1780 r LegendiTri cherepi Davnim davno u pidvalah zamku bulo viyavleno tri duzhe stari cherepi Na odnomu buli virazno vidno slidi zalikovanoyi rani Zgidno z legendoyu voni nalezhali komus iz grafiv vlasnikiv zamku i mayut charivnu silu Kazhut sho zamok stoyatime doti doki isnuyut cherepi Naspravdi cherepi davno znikli a zamok yak i ranishe stoyit hoch i vigoriv vshent dvisti i trista rokiv tomu Nevinnij Zurberger zi Shtudena Surberger von Studen Zgidno z legendoyu yakogos Zurbergera bulo zaareshtovano i nespravedlivo zasudzheno do smerti Spravzhnomu zlochincevi vdalosya vijti suhim z vodi Pislya smerti duh Zurbergera ne zmig znajti spokij i dosi znahoditsya v pidvalah zamku Opivnochi u pidvali mozhna pochuti jogo golos Zurberger nevinnij Zurberger nevinnij LiteraturaBernhard Anderes Werdenberg Schloss und Stadchen Amt fur Kulturpflege des Kanton St Gallen BuchsDruck Buchs SG Schweiz ISBN 3 905 222 02 7 Grabs Werdenberg Buchs seinerzeit BuchsDruck und Verlag 1990 Buchs SG Schweiz ISBN 3 905 222 50 7PrimitkiSwiss Inventory of Cultural Property of National Significance February 2017 Swiss Federal Office for Civil Protection 2017 d Track Q3349626d Track Q28962694PosilannyaSchloss Werdenberg Region Werdenberg