Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рб'яж — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Нижньоворітської сільської громади.
| село Верб'яж | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Нижньоворітська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 916 |
| Площа | 3,294 км² |
| Густота населення | 278,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89113 |
| Телефонний код | +380 3136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′33″ пн. ш. 23°08′31″ сх. д. / 48.80917° пн. ш. 23.14194° сх. д.Координати: 48°48′33″ пн. ш. 23°08′31″ сх. д. / 48.80917° пн. ш. 23.14194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 559 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27 |
| Карта | |
  Верб'яж | |
 Верб'яж | |
| Мапа | |
| | |
Розташування
Стара автодорога у бік Львова пролягла через останній Закарпатський населений пункт — село Верб'яж. У самісінькому його центрі враз починається крутий підйом. Численні звивисті серпантини Бескидами прямують на Верецький перевал — так звані ворота в Європу.
Поряд із селом розкинулися присілки Петрусовиця та Нова Розтока. Петрусовицю заснував Петрус. А ось Розтока була започаткована раніше від Верб'яжу. Старожили кажуть, що люди, ховаючись від поневолення, забрели у бескидські непрохідні ліси. Вони прийшли в цю місцину зі своїми «талабухами», через що і донині назва одного з урочищ Талабучина. Поселенці розчищали ліс, робили в лісі полянки, які називали «розточинами». Саме від цих розточин пішла Розтока.
Назва
Назву село запозичило від крислатих верб. Ці розлогі дерева повсюдно завоювали собі місце на пагорбах й улоговинах села. Старі люди кажуть, що дуже давно, ще в давні часи у цих місцях бував князь Вадинський, який прийшов з Галичини. А куди подівся, до пуття ніхто не знає. Оцей пан дуже любив вербу і засадив нею всю свою маєтність. Люди ще й досі кажуть: де сріблиться вербиця, там жива водиця. Старожили з роду в рід переповідають ще одну легенду, ніби у сиву давнину, коли тут притулилося кілька хижок, дівчина Марічка до без тями закохалась у парубка Іванка, який відповідав їй взаємністю. І дня не могли прожити молодята одне без одного. Молодята з нетерпінням чекали вечора, щоб зустрітися під вербою. Але як споконвіку водиться, зла доля розлучила їх, і юнка щовечора лила свої сльози під вербою, де до жорстокої розлуки кохалася з Іванком. На пам'ять про трагічне кохання кожен батько, у якого народжувалася донька, висаджував вербочку, щоб його доня, коли виросте, мала де зустрічатися з коханим. На згадку про тих давніх поселенців у селі є кілька урочищ: Кробинцівська, Пашкова, Саблівська. Віками край села височів великий почорнілий від часу хрест.
Історія
Літописи свідчать; саме тут тисячоліття тому проходили угорські племена Алмоша, сюдою ж торувала кіннота свій шлях монголо-татарська орда хана Батия. Через ці ворота у 1394 році в Підкарпатську Русь разом з військовою дружиною увійшов подільський князь Федір Коріятович, а в 1649 році — січові козаки Богдана Хмельницького. Саме тут проходила відома «Лінія Арпада», яка мала вберегти Горті та Західну Європу від Радянської Армії. Перевал знаходиться на висоті 839 метрів над рівнем моря. Тут з 1919 по 1944 роки проходив державний кордон.
Verebes (Verbias, Verbiás) вперше згадується в 1570 році. Назва селища прийшло від місцевого потоку, що протікає через нього.
Під час визвольної війни мадярського народу 1703—1711 років у Верб'яжі не раз бував Ференц ІІ Ракоці.
17 березня 1939 на третій день війни Мадярщини з Карпатською Україною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадку колони полонених, переважно галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між селами Петрусовицею, Жупанами і Лазами. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.
Через своє порубіжне розташування Верб'яж населяли чимало євреїв, котрі тримали шинки. Бо ж прикордоння потребувало відповідного забезпечення для охоронців і подорожніх. Та однієї літньої сонячної днини за юдеями прибув обоз. Їх посадили на підводи у Воловець, а звідти «товарняком» відправили в концтабір. І донині у Петрусовиці залишилися їхні поля: Мойшове, Земанове, Абрамове тощо.
Під час наступу Радянських військ у жовтні 1944 року всіх жителів мадяри вигнали з села. Два тижні точилися бої у Воловецькому краї, і коли повернулися, побачили жахливу картину — село було зруйноване дощенту.
Люди старшого покоління добре пам'ятають, як КДБ знущалося над вірянами-покутниками, які здавна оселилися у Верб'яжі. Їхні діти не відвідували школи, їм не видавали паспортів, хоч і були добрими будівельниками, ніколи не пили і не курили.
Присілки
Баблюк
Баблюк - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Вербяж
Згадки: 1645: Bablyuka, 1773: Bablyuk, Babluk, 1808: Bablyuk, Babluk, 1851: Bablyuk, 1877: Báblyuk , 1888: Bablyuk.
Нова Розтока
Нова Розтока - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Вербяж рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960
Засноване у XVI столітті.
Нова Розтока була започаткована раніше від Верб'яжу. Старожили кажуть, що люди, ховаючись від поневолення, забрели у бескидські непрохідні ліси. Вони прийшли в цю місцину зі своїми «талабухами», через що і донині назва одного з урочищ Талабучина. Поселенці розчищали ліс, робили в лісі полянки, які називали «розточинами». Саме від цих розточин пішла Розтока.
- Церква Стрітення Господнього. 1888.
- Церква св. великомученика Дмитра. 1999.
17 березня 1939 - розстріл карпатських січовиків біля новоутвореного польсько-угорського кордону. Січовиків відконвоювали вздовж лінії кордону і розстріляли біля Нова Розтока.
Глибокий Потік
Глибокий Потік - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Вербяж
Згадки 1672: Lubokapataka, 1773: Hluboka Pataka, Hluchinowicza, 1808: Hlubokapataka, Hlubokýpotok, 1873: Hlubopatak, 1877: Hlubokpatak, 1888: Hlubókpatak
В поселенні Глибокий Потік була філія храму від села Вербяж у 1733 р. .
Петрусовиця
Петрусовиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Вербяж рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960
1649: Petruszovica (DEZSŐ 265), 1728: Petrusovicza (LEHOCZKY 3: 370), 1808: Petrusovicza, Petrussowica (LIPSZKY: Rep. 504), 1851: Petrusovicza (FÉNYES 3: 235), 1873: Petrusovica (Hnt.), 1882: Petrusovicza (Hnt.), 1930: Petrušovice (ComBer. 129).
Церква жінок-мироносиць. 1887.
У 1730 р. священиком був Василь Петрусь, а церква св. Михайла була дерев’яною з двома дзвонами.
Дерев’яну церкву згадано і в 1788 р. У селі пам’ятають про дві церкви, що існували давніше. Попередня церква стояла недалеко від теперішньої, але згоріла. Спочатку вирішили будувати муровану церкву в Петрусовиці, але потім зійшлися на тому, щоб будувати нову церкву в сусідньому Верб’яжі, де не було жодної, а в Петрусовиці збудували дерев’яну і посвятили на св. Степана, а пізніше – на Преображення Господнє. Церква невелика, вдало розміщена на тлі чудової панорами. Має всі риси дерев’яних церков Воловеччини, хоч і не має опасання. Колись ґонтові дахи тепер замінено бляшаними. Старі люди згадують, що до будівництва цієї церкви міг бути причетний В. Улинець.
У 1996 р. майстер Іван Левинець та куратор Василь Лайтар збудували в Петрусовиці дерев’яну дзвіницю.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 454 чоловіки та 481 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 906 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,56 % |
| молдовська | 0,22 % |
| російська | 0,11 % |
| угорська | 0,11 % |
Храми
У самому Верб'яжі на видних «святих» місцях стоять два муровані храми — греко-католицький та православний. У повазі і злагоді живуть віряни конфесій.
Яскравий приклад співпраці УГКЦ і ПЦУ — спільне освячення пам'ятного знака січовим стрільцям на Верецькому перевалі (там же стоїть символом коритництва і продажності Угорський монумент). Дві церкви діють й у Новій Розтоці.
храм Стрітення Господнього. 1888.
Розповідають, що село дуже давнє, а його назва виникла після того, як внаслідок епідемії холери майже все населення вимерло.
У 1788 р. згадують дерев'яну церкву, яка згоріла в 1812 p., і на тім місці тепер стоїть хрест. У документах Березького комітату впродовж XIX ст. церкву в Новій Розтоці не згадують. Щоб купити нову церкву, житель села Симчик цілий рік ходив по світу, збираючи гроші. Дерев'яну церкву, що була споруджена, очевидно, не раніше XIX ст., купили в Нижніх Воротах після того, як там у 1887 р. поставили муровану.
У 1891 р. церкву перенесли до Нової Розтоки, а в 1896 р. церкву посвятив священик О. Фанкович. Обидві ці дати було вирізано на одвірку.
Очевидно, після перенесення церкву не відтворили в попередніх формах, а перебудували в стилі бароко верхоріччя Латориці, бо нижньоворітська церква належала до бойківського стилю і була дуже великою. Кілька ікон залишилося зі старої церкви. Іконостас купили в селі Погар Сколівського району на Львівщині.
За переказом, до перенесення церкви або до чергового ремонту був причетний відомий майстер з Нижніх Воріт Василь Улинець. У 1924 р. церкву перекрили шинґлами, але пізніше і церква, і характерна для Воловеччини дерев'яна дзвіниця були вкриті бляшаною покрівлею. Дзвони для церкви купили Василь Голянич, Степан Масайло та Василь Далекорей, які побували на заробітках у Америці і Бельгії.
У ніч із суботи на неділю 25 травня 1999 р. церква згоріла дощенту. Пожежній команді вдалося врятувати лише дзвіницю. Причиною нещастя фахівці називають аварійний стан електромережі, через що виникло коротке замикання. Влітку фундамент знищеної церкви виклали каменем і на цьому підвищенні встановили дерев'яну каплицю, привезену з Нижнього Студеного, дещо збільшивши її.
Туристичні місця
- «Лінія Арпада»
- храм Стрітення Господнього. 1888.
- храм св. великомученика Дмитра. 1999.
- 17 березня 1939 - розстріл карпатських січовиків біля новоутвореного польсько-угорського кордону.
Відомі люди
В селі народилися:
- кандидат філософських наук Михайло Голянич;
- кандидат біологічних наук Любов Фельбаба;
- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Василь Приймич;
- кандидат філософських наук Михайло Далекорей;
- полковник В. Орявський;
- душпастирі — Василь Сличко, Василь Джугля;
- Синицький Віктор Павлович — Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердянська;
- Фельбаба Йосиф Андрійович — артист і театральний діяч.
- Фулитка (Голузинець) Ольга Федорівна — поетесса, голова літературного об"єднання «Третій горизонт», член всеукраїнського об'єднання «Письменники Бойківщини».
- Сличко Віктор Іванович (1966) — солдат державної прикордонної служби України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки
- . Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верб'яж |
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт школи http://verbjaz.klasna.com/ [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Закарпатську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rb yazh selo v Ukrayini u Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Nizhnovoritskoyi silskoyi gromadi selo Verb yazhKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Nizhnovoritska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1600Naselennya 916Plosha 3 294 km Gustota naselennya 278 08 osib km Poshtovij indeks 89113Telefonnij kod 380 3136Geografichni daniGeografichni koordinati 48 48 33 pn sh 23 08 31 sh d 48 80917 pn sh 23 14194 sh d 48 80917 23 14194 Koordinati 48 48 33 pn sh 23 08 31 sh d 48 80917 pn sh 23 14194 sh d 48 80917 23 14194Serednya visota nad rivnem morya 559 mMisceva vladaAdresa radi 89113 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Verb yazh 27KartaVerb yazhVerb yazhMapa Verb yazh u VikishovishiRoztashuvannyaStara avtodoroga u bik Lvova prolyagla cherez ostannij Zakarpatskij naselenij punkt selo Verb yazh U samisinkomu jogo centri vraz pochinayetsya krutij pidjom Chislenni zvivisti serpantini Beskidami pryamuyut na Vereckij pereval tak zvani vorota v Yevropu Poryad iz selom rozkinulisya prisilki Petrusovicya ta Nova Roztoka Petrusovicyu zasnuvav Petrus A os Roztoka bula zapochatkovana ranishe vid Verb yazhu Starozhili kazhut sho lyudi hovayuchis vid ponevolennya zabreli u beskidski neprohidni lisi Voni prijshli v cyu miscinu zi svoyimi talabuhami cherez sho i donini nazva odnogo z urochish Talabuchina Poselenci rozchishali lis robili v lisi polyanki yaki nazivali roztochinami Same vid cih roztochin pishla Roztoka NazvaNazvu selo zapozichilo vid krislatih verb Ci rozlogi dereva povsyudno zavoyuvali sobi misce na pagorbah j ulogovinah sela Stari lyudi kazhut sho duzhe davno she v davni chasi u cih miscyah buvav knyaz Vadinskij yakij prijshov z Galichini A kudi podivsya do puttya nihto ne znaye Ocej pan duzhe lyubiv verbu i zasadiv neyu vsyu svoyu mayetnist Lyudi she j dosi kazhut de sriblitsya verbicya tam zhiva vodicya Starozhili z rodu v rid perepovidayut she odnu legendu nibi u sivu davninu koli tut pritulilosya kilka hizhok divchina Marichka do bez tyami zakohalas u parubka Ivanka yakij vidpovidav yij vzayemnistyu I dnya ne mogli prozhiti molodyata odne bez odnogo Molodyata z neterpinnyam chekali vechora shob zustritisya pid verboyu Ale yak spokonviku voditsya zla dolya rozluchila yih i yunka shovechora lila svoyi slozi pid verboyu de do zhorstokoyi rozluki kohalasya z Ivankom Na pam yat pro tragichne kohannya kozhen batko u yakogo narodzhuvalasya donka visadzhuvav verbochku shob jogo donya koli viroste mala de zustrichatisya z kohanim Na zgadku pro tih davnih poselenciv u seli ye kilka urochish Krobincivska Pashkova Sablivska Vikami kraj sela visochiv velikij pochornilij vid chasu hrest IstoriyaLitopisi svidchat same tut tisyacholittya tomu prohodili ugorski plemena Almosha syudoyu zh toruvala kinnota svij shlyah mongolo tatarska orda hana Batiya Cherez ci vorota u 1394 roci v Pidkarpatsku Rus razom z vijskovoyu druzhinoyu uvijshov podilskij knyaz Fedir Koriyatovich a v 1649 roci sichovi kozaki Bogdana Hmelnickogo Same tut prohodila vidoma Liniya Arpada yaka mala vberegti Gorti ta Zahidnu Yevropu vid Radyanskoyi Armiyi Pereval znahoditsya na visoti 839 metriv nad rivnem morya Tut z 1919 po 1944 roki prohodiv derzhavnij kordon Verebes Verbias Verbias vpershe zgaduyetsya v 1570 roci Nazva selisha prijshlo vid miscevogo potoku sho protikaye cherez nogo Pid chas vizvolnoyi vijni madyarskogo narodu 1703 1711 rokiv u Verb yazhi ne raz buvav Ferenc II Rakoci 17 bereznya 1939 na tretij den vijni Madyarshini z Karpatskoyu Ukrayinoyu madyarski zhandarmi gnali na pereval cherez sela Nizhni Vorota Verb yazh Zavadku koloni polonenih perevazhno galichan voyakiv Karpatskoyi Sichi i peredali yih polskij prikordonnij sluzhbi yaka rozmistila polonenih u pidvalah svoyih kazarm Nastupnogo dnya 18 bereznya 1939 do shodu soncya poloneni buli rozdileni na koloni vidkonvojovani vlivo i vpravo vid perevalu po liniyi kordonu priblizno na pivtora dva kilometri i rozstrilyani na zakarpatskij storoni nad selami Nova Roztoka i Verb yazh ta mizh selami Petrusoviceyu Zhupanami i Lazami Chislo rozstrilyanih za ocinkami svidkiv stanovilo 500 600 polonenih Cherez svoye porubizhne roztashuvannya Verb yazh naselyali chimalo yevreyiv kotri trimali shinki Bo zh prikordonnya potrebuvalo vidpovidnogo zabezpechennya dlya ohoronciv i podorozhnih Ta odniyeyi litnoyi sonyachnoyi dnini za yudeyami pribuv oboz Yih posadili na pidvodi u Volovec a zvidti tovarnyakom vidpravili v konctabir I donini u Petrusovici zalishilisya yihni polya Mojshove Zemanove Abramove tosho Pid chas nastupu Radyanskih vijsk u zhovtni 1944 roku vsih zhiteliv madyari vignali z sela Dva tizhni tochilisya boyi u Voloveckomu krayi i koli povernulisya pobachili zhahlivu kartinu selo bulo zrujnovane doshentu Lyudi starshogo pokolinnya dobre pam yatayut yak KDB znushalosya nad viryanami pokutnikami yaki zdavna oselilisya u Verb yazhi Yihni diti ne vidviduvali shkoli yim ne vidavali pasportiv hoch i buli dobrimi budivelnikami nikoli ne pili i ne kurili PrisilkiBablyuk Bablyuk kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verbyazh Zgadki 1645 Bablyuka 1773 Bablyuk Babluk 1808 Bablyuk Babluk 1851 Bablyuk 1877 Bablyuk 1888 Bablyuk Nova Roztoka Nova Roztoka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verbyazh rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 264 vid 13 05 1960 Zasnovane u XVI stolitti Nova Roztoka bula zapochatkovana ranishe vid Verb yazhu Starozhili kazhut sho lyudi hovayuchis vid ponevolennya zabreli u beskidski neprohidni lisi Voni prijshli v cyu miscinu zi svoyimi talabuhami cherez sho i donini nazva odnogo z urochish Talabuchina Poselenci rozchishali lis robili v lisi polyanki yaki nazivali roztochinami Same vid cih roztochin pishla Roztoka Cerkva Stritennya Gospodnogo 1888 Cerkva sv velikomuchenika Dmitra 1999 17 bereznya 1939 rozstril karpatskih sichovikiv bilya novoutvorenogo polsko ugorskogo kordonu Sichovikiv vidkonvoyuvali vzdovzh liniyi kordonu i rozstrilyali bilya Nova Roztoka Glibokij Potik Glibokij Potik kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verbyazh Zgadki 1672 Lubokapataka 1773 Hluboka Pataka Hluchinowicza 1808 Hlubokapataka Hlubokypotok 1873 Hlubopatak 1877 Hlubokpatak 1888 Hlubokpatak V poselenni Glibokij Potik bula filiya hramu vid sela Verbyazh u 1733 r Petrusovicya Petrusovicya kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verbyazh rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 264 vid 13 05 1960 1649 Petruszovica DEZSO 265 1728 Petrusovicza LEHOCZKY 3 370 1808 Petrusovicza Petrussowica LIPSZKY Rep 504 1851 Petrusovicza FENYES 3 235 1873 Petrusovica Hnt 1882 Petrusovicza Hnt 1930 Petrusovice ComBer 129 Cerkva zhinok mironosic 1887 U 1730 r svyashenikom buv Vasil Petrus a cerkva sv Mihajla bula derev yanoyu z dvoma dzvonami Derev yanu cerkvu zgadano i v 1788 r U seli pam yatayut pro dvi cerkvi sho isnuvali davnishe Poperednya cerkva stoyala nedaleko vid teperishnoyi ale zgorila Spochatku virishili buduvati murovanu cerkvu v Petrusovici ale potim zijshlisya na tomu shob buduvati novu cerkvu v susidnomu Verb yazhi de ne bulo zhodnoyi a v Petrusovici zbuduvali derev yanu i posvyatili na sv Stepana a piznishe na Preobrazhennya Gospodnye Cerkva nevelika vdalo rozmishena na tli chudovoyi panorami Maye vsi risi derev yanih cerkov Volovechchini hoch i ne maye opasannya Kolis gontovi dahi teper zamineno blyashanimi Stari lyudi zgaduyut sho do budivnictva ciyeyi cerkvi mig buti prichetnij V Ulinec U 1996 r majster Ivan Levinec ta kurator Vasil Lajtar zbuduvali v Petrusovici derev yanu dzvinicyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 935 osib z yakih 454 choloviki ta 481 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 906 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 56 moldovska 0 22 rosijska 0 11 ugorska 0 11 HramiU samomu Verb yazhi na vidnih svyatih miscyah stoyat dva murovani hrami greko katolickij ta pravoslavnij U povazi i zlagodi zhivut viryani konfesij Yaskravij priklad spivpraci UGKC i PCU spilne osvyachennya pam yatnogo znaka sichovim strilcyam na Vereckomu perevali tam zhe stoyit simvolom koritnictva i prodazhnosti Ugorskij monument Dvi cerkvi diyut j u Novij Roztoci hram Stritennya Gospodnogo 1888 Rozpovidayut sho selo duzhe davnye a jogo nazva vinikla pislya togo yak vnaslidok epidemiyi holeri majzhe vse naselennya vimerlo U 1788 r zgaduyut derev yanu cerkvu yaka zgorila v 1812 p i na tim misci teper stoyit hrest U dokumentah Berezkogo komitatu vprodovzh XIX st cerkvu v Novij Roztoci ne zgaduyut Shob kupiti novu cerkvu zhitel sela Simchik cilij rik hodiv po svitu zbirayuchi groshi Derev yanu cerkvu sho bula sporudzhena ochevidno ne ranishe XIX st kupili v Nizhnih Vorotah pislya togo yak tam u 1887 r postavili murovanu U 1891 r cerkvu perenesli do Novoyi Roztoki a v 1896 r cerkvu posvyativ svyashenik O Fankovich Obidvi ci dati bulo virizano na odvirku Ochevidno pislya perenesennya cerkvu ne vidtvorili v poperednih formah a perebuduvali v stili baroko verhorichchya Latorici bo nizhnovoritska cerkva nalezhala do bojkivskogo stilyu i bula duzhe velikoyu Kilka ikon zalishilosya zi staroyi cerkvi Ikonostas kupili v seli Pogar Skolivskogo rajonu na Lvivshini Za perekazom do perenesennya cerkvi abo do chergovogo remontu buv prichetnij vidomij majster z Nizhnih Vorit Vasil Ulinec U 1924 r cerkvu perekrili shinglami ale piznishe i cerkva i harakterna dlya Volovechchini derev yana dzvinicya buli vkriti blyashanoyu pokrivleyu Dzvoni dlya cerkvi kupili Vasil Golyanich Stepan Masajlo ta Vasil Dalekorej yaki pobuvali na zarobitkah u Americi i Belgiyi U nich iz suboti na nedilyu 25 travnya 1999 r cerkva zgorila doshentu Pozhezhnij komandi vdalosya vryatuvati lishe dzvinicyu Prichinoyu neshastya fahivci nazivayut avarijnij stan elektromerezhi cherez sho viniklo korotke zamikannya Vlitku fundament znishenoyi cerkvi viklali kamenem i na comu pidvishenni vstanovili derev yanu kaplicyu privezenu z Nizhnogo Studenogo desho zbilshivshi yiyi Turistichni miscya Liniya Arpada hram Stritennya Gospodnogo 1888 hram sv velikomuchenika Dmitra 1999 17 bereznya 1939 rozstril karpatskih sichovikiv bilya novoutvorenogo polsko ugorskogo kordonu Vidomi lyudiV seli narodilisya kandidat filosofskih nauk Mihajlo Golyanich kandidat biologichnih nauk Lyubov Felbaba kandidat silskogospodarskih nauk docent Vasil Prijmich kandidat filosofskih nauk Mihajlo Dalekorej polkovnik V Oryavskij dushpastiri Vasil Slichko Vasil Dzhuglya Sinickij Viktor Pavlovich Geroj Radyanskogo Soyuzu pochesnij gromadyanin Berdyanska Felbaba Josif Andrijovich artist i teatralnij diyach Fulitka Goluzinec Olga Fedorivna poetessa golova literaturnogo ob yednannya Tretij gorizont chlen vseukrayinskogo ob yednannya Pismenniki Bojkivshini Slichko Viktor Ivanovich 1966 soldat derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya Primitki Vid Beskidiv do Katini Poglyad za lashtunki Zbirnik statej Lviv LvCNTEI 2006 S 3 13 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Verb yazhPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt shkoli http verbjaz klasna com 8 travnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zakarpatsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi