Віктор Вербич | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 травня 1956 (68 років) с. Грибовиця, Іваничівський район, Волинська область, УРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, есеїст, публіцист, критик | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | з 1973 року | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | Літературно-мистецька премія ім. А. Кримського Міжнародна літературна премія ім. Панталеймона Куліша. | |||
| ||||
Вербич Віктор Олексійович (нар.13 травня 1956 року), село Грибовиця Іваничівського району Волинської області) — український поет, есеїст, критик, публіцист, журналіст, перший лауреат літературної премії імені Пантелеймона Куліша.
Життєпис
Вербич Віктор Олексійович народився 13 травня 1956 року в с. Грибовиця на Волині.
Закінчив філологічний факультет Луцького державного педагогічного інституту ім, Лесі Українки.
Викладав українську літературу в Луківській середній школі, працював кореспондентом в першій демократичній газеті на Волині "Народна трибуна", потім - в "Сім’я і дім", нині - в інтернет-газеті "Волинська правда".
Першу збірку «Відлуння ночі» видав 1993 року.
Член НСПУ з 2000 року.
Творчий доробок
Поетичні збірки
- Відлуння ночі (1993),
- У полотно снігів (1999),
- Подих вирію (2001 (2001),
- Зблиски задзеркалля (2002),
- Повернення (2004),
- Інею видиво світанкове (2007),
- Поклик (2009),
- Диво незбагненне (2012),
- З літопису осяяння (2012).
- Волинський вечір (2014)
Прозові видання
- В обіймах зустрічепрощань (2003).
- Голоп’єдестальний період (1999).
Твори для дітей
- Зорянчині малюнки (1997).
Есеї і діалоги
- Під куполом спільного неба (2006),
- Карб єдиної дороги (2008).
- У погляді століть (2011).
Публіцистика
- Письменники Великої Волині (2003).
Публікації про Віктора Вербича
Й.Струцюк. Золота стебловись поета. Часопис «Терен», - Луцьк. - 2003. - №3.
Відзнаки і нагороди
- Лауреат літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2009).
- Лауреат (2011).
Джерела
- Поезії В.Вербича. [ 12 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Павлюк І. Останній інтелігент… або грішник, «благословенний Богом» [Рецензія на книжку Віктора Вербича «Повернення»] // Терен: літературно-мистецький журнал. — 2004. — Ч.3 (20). — С. 22-23.
- Віктор Вербич: «Життя — дорога до Бога, до слова» [ 2 Серпня 2019 у Wayback Machine.]
Інтернет ресурси
- Довідник НСПУ. [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Віктор Вербич запрошує до «Повернення». [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Газета «Вісник+К» про творчість В.Вербича.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Viktor VerbichNarodivsya13 travnya 1956 1956 05 13 68 rokiv s Gribovicya Ivanichivskij rajon Volinska oblast URSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet eseyist publicist kritikMova tvorivukrayinskaRoki aktivnostiz 1973 rokuChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodiLiteraturno mistecka premiya im A Krimskogo Mizhnarodna literaturna premiya im Pantalejmona Kulisha Verbich Viktor Oleksijovich nar 13 travnya 1956 roku selo Gribovicya Ivanichivskogo rajonu Volinskoyi oblasti ukrayinskij poet eseyist kritik publicist zhurnalist pershij laureat literaturnoyi premiyi imeni Pantelejmona Kulisha ZhittyepisVerbich Viktor Oleksijovich narodivsya 13 travnya 1956 roku v s Gribovicya na Volini Zakinchiv filologichnij fakultet Luckogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im Lesi Ukrayinki Vikladav ukrayinsku literaturu v Lukivskij serednij shkoli pracyuvav korespondentom v pershij demokratichnij gazeti na Volini Narodna tribuna potim v Sim ya i dim nini v internet gazeti Volinska pravda Pershu zbirku Vidlunnya nochi vidav 1993 roku Chlen NSPU z 2000 roku Tvorchij dorobokPoetichni zbirki Vidlunnya nochi 1993 U polotno snigiv 1999 Podih viriyu 2001 2001 Zbliski zadzerkallya 2002 Povernennya 2004 Ineyu vidivo svitankove 2007 Poklik 2009 Divo nezbagnenne 2012 Z litopisu osyayannya 2012 Volinskij vechir 2014 Prozovi vidannya V obijmah zustricheproshan 2003 Golop yedestalnij period 1999 Tvori dlya ditej Zoryanchini malyunki 1997 Eseyi i dialogi Pid kupolom spilnogo neba 2006 Karb yedinoyi dorogi 2008 U poglyadi stolit 2011 Publicistika Pismenniki Velikoyi Volini 2003 Publikaciyi pro Viktora VerbichaJ Strucyuk Zolota steblovis poeta Chasopis Teren Luck 2003 3 Vidznaki i nagorodiLaureat literaturno misteckoyi premiyi im Agatangela Krimskogo 2009 Laureat 2011 DzherelaPoeziyi V Verbicha 12 veresnya 2011 u Wayback Machine Pavlyuk I Ostannij inteligent abo grishnik blagoslovennij Bogom Recenziya na knizhku Viktora Verbicha Povernennya Teren literaturno misteckij zhurnal 2004 Ch 3 20 S 22 23 Viktor Verbich Zhittya doroga do Boga do slova 2 Serpnya 2019 u Wayback Machine Internet resursiDovidnik NSPU 11 chervnya 2008 u Wayback Machine Viktor Verbich zaproshuye do Povernennya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gazeta Visnik K pro tvorchist V Verbicha